Постанова Київський апеляційний суд № 369/9223/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження 33/824/3647/2024 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП ЄУН: 369/9223/24 Суддя у І інстанції: Лисенко В.В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 9 грудня 2024 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Васильєва М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника Тараненка Ярослава Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 червня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , визнаний винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, В С Т А Н О В И Л А: Постановою суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що 25 травня 2024 року близько 13.03 год. у Київській області Фастівському районі у смт. Чабани по вул. Покровська, 142, керував транспортним засобом «ВАЗ 21043» держаний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння кінцівок пальців рук, зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу з використанням приладу «Драгер» та у медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою суду, захисник Тараненко Я.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 червня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, прийняти нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, посилаючись на положення ст.ст. 31, 35, 40 Закону України «Про Національну поліцію», Інструкцію із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису від 18 грудня 20218 року № 1026, постанову Верховного Суду від 18 липня 2019 року у справі № 216/5226/16-а, Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, судову практику Європейського суду з прав людини, апелянт вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи, судом порушено норми матеріального і процесуального права, постанова є необґрунтованою, обставини справи досліджені не у повній мірі, що призвело до хибних висновків про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апелянт звертає увагу, що відеозаписом № 0000000 00000020240525130322 0218, який міститься в матеріалах справи, дійсно підтверджено факт зупинки патрульними поліцейськими автомобіля «ВАЗ 21043» державний номерний знак НОМЕР_1 , проте після зупинки працівники поліції, не повідомляючи причини зупинки, попросили у водія ОСОБА_1 документи на автомобіль та посвідчення водія, а, отримавши документи, патрульний попросив відкрити багажник та здійснив огляд автомобіля. Отже, в матеріалах справи та на відеозаписах, які долучені до матеріалів справи, на переконання апелянта, відсутні будь-які відомості про те, що стало причиною зупинки водія ОСОБА_1 , тобто зупинка транспортного засобу відбулась без жодної причини, що є порушенням приписів ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Також апелянт зазначає, що на СD диску наявні відеозаписи № 0000000_00000020240525130322_0218, який починається 25 травня 2024 року о 13:03:22 год. і закінчується о 13:04:24 год.; № 0000000_00000020240525131745_0219, який починається 25 травня 2024 о 13:17:44 год. і закінчується о 13:19:26 год.; № 0000000_00000020240525134430_0220, який починається 25 травня 2024 року о 13:44:30 год. і закінчується о 13:44:40 год.; № 0000000_00000020240525134616_0221, який починається 25 травня 2024 року о 13:46:14 год. год. і закінчується о 13:48:35 год. Проте цей відеозапис досліджуваних подій не є безпреривним, постійно преривається, що є порушенням приписів ст.ст. 35, 40 Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису від 18 грудня 20218 року № 1026, а тому його не можна вважати належним та допустимим доказом у справі. Окрім того, захисник вказує і про відсутність вказівки про те, яким технічним засобом проводилась відео фіксація, і на якому носії вона долучена до матеріалів справи, що також залишилось поза увагою суду першої інстанції. На переконання сторони захисту, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 100737від 25 травня 2024 року, складений щодо ОСОБА_1 , не можна вважати належним доказом вини останнього, оскільки означений протокол не відповідає державним вимогам та стандартам та складений всупереч вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженоїНаказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 листопада 2015 року № 1376, де в п. 5 розділу II цієї Інструкції чітко зазначено, що протокол про адміністративне правопорушення складається на спеціальному бланку, що виготовлений друкарським способом згідно з технічним описом бланка протоколу про адміністративне правопорушення, на якому проставлено відповідні серію та номер, що, у свою чергу, не дає суду підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Враховуючи наведене, апелянт вважає, що фактичні дії водія не відповідають фактичним обставинам справи, протокол був складений з порушеннями ст.ст. 256, 266 КУпАП, що, у своїй сукупності, дає підстави вважати, що суд першої інстанції помилково прийняв рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вислухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисника Тараненка Я.Ю., які підтримали доводи апеляційної скарги у повному обсязі, пояснення поліцейських СРПП ВП № 2 Фастівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, відтворивши відеозапис подій, наявний у матеріалах справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, слід дійти до такого висновку. Відповідно до положень ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов`язані з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом і правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. Всупереч доводів апеляційної скарги, суддя місцевого суду, в повній мірі врахував положення вищезазначених норм закону. З матеріалів справи та змісту оскаржуваної постанови встановлено, що суд першої інстанції, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Тараненка Я.Ю., який заявив клопотання про закриття провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що працівниками поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №100737 від 25 травня 2024 року були порушені вимоги Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції; дослідивши матеріали адміністративної справи: протокол про адміністративне правопорушення від 25 травня 2024 року серії ЕПР1 № 100737; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25 травня 2024 року та відеозапис, долучений до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, встановлених судом. Апеляційним переглядом установлено, що суддя місцевого суду при розгляді справи про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 виконав вимоги ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП та правильно застосував норми матеріального права. Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний: - виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; - не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів. Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп`яніння, а також дії поліцейського у разі відмови особи від проходження такого огляду передбачені статтею 266 КУпАП, пунктом 6, 7 Розділу 1, Розділами ІІ та ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року за № 1452/735. Відповідно до наведених нормативних актів за наявності ознак алкогольного сп`яніння поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, а у разі, коли водій транспортного засобу відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, така особа направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. У суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 , підтримуючи доводи апеляційної скарги, вказав, що у день досліджуваних подій потрібно було дядькові відвезти інвалідний візок. У денний час 25 травня 2024 року керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції, які, виявивши ознаки алкогольного сп`яніння, запропонували пройти огляд на місці зупинки або у медзакладі, на що він відмовився, оскільки напередодні вживав пиво, злякався. У письмових поясненнях, наданих працівникам поліції на місці, все зазначив. Як для нього, то запаху алкоголю, начебто, чутно не було. Чого відмовився від огляду і не пройшов його, відповісти не зміг. Обізнаний з тим, що відповідно до Правил дорожнього руху повинен був пройти такий огляд. Після складання протоколу про адміністративне правопорушення був відсторонений від керування транспортним засобом і передав керування іншій особі. Запитував працівників поліції підстави зупинки його транспортного засобу, на що відповіді не отримав. Працівники поліції перевірили документи, багажник автомобіля, виявили запах алкоголю з порожнини рота і склали протокол про адміністративне правопорушення. Захисник Тараненко Я.Ю. у суді апеляційної інстанції, підтримуючи доводи апеляційної скарги, пояснив, що за досліджуваними подіями, як згодом пояснював йому ОСОБА_1 , він нервував і казав йому (захиснику), що на той момент був і не проти пройти освідування за допомогою приладу «Драгер», проте працівниками поліції була порушена процедура, оскільки не зазначили про причину його зупинки. Відповідно до відеозапису, наявного у матеріалах справи, ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції за відсутності на те підстав. ОСОБА_1 у терміновому порядку треба було відвезти інвалідний візок своєму дядькові. ОСОБА_1 запитував у працівників поліції підстави його зупинки, проте на відеозапису цього не відображено, оскільки відеозапис подій є неповним та не безпреривним. Навіть з урахуванням того, що країна перебуває у стані війни, можливі незаконні дії ДРГ та інше, проте поліцейські зобов`язані повідомити водію причину зупинки, що у даному випадку зроблено не було. ОСОБА_1 злякався, від переляку у нього тремтіли руки, які мають таку особливість і у звичайному життя, як і почервоніння обличчя. Під час перевірки доводів, викладених в апеляційних скаргах сторони захисту щодо порушення працівниками поліції вимог КУпАП, судом апеляційної інстанції опитані поліцейські СРПП ВП № 2 Фастівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Так, інспектор поліції ОСОБА_3 , після дослідження відеозапису подій, пояснив, що в день, коли був зупинений ОСОБА_1 останній рухався на автодорозі Київ-Одеса та зупинився. Службовий автомобіль поліцейський попрямував далі, проте згодом, побачивши цей автомобіль в русі, вирішено було його зупинити. Під час спілкування з водієм у нього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. Від проходження в установленому порядку огляд за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі у лікаря-нарколога водій відмовився. Причини зупинки даного транспортного засобу озвучити не може, бо ОСОБА_1 зупиняв його напарник - ОСОБА_2 . Коли заступав на добову зміну ввів свої дані на службовому планшеті, а тому протокол про адміністративне правопорушення складалось та оформлювалось за його логіном та паролем. Як пам`ятає та вбачається з відеозапису, водій ( ОСОБА_1 ) не заперечував обставин, за якими був складений протокол про адміністративне правопорушення. Що саме ОСОБА_1 зазначив у графі «пояснення особи», то не пам`ятає. ОСОБА_1 без будь-якого примусу відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, як не висловлював він будь-яких зауважень та заперечень щодо підстав зупинки автомобіля та огляду автомобіля. Щодо зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , то інспектор вказав, що автомобіль довгий час стояв біля узбіччя на «аварійці», коли вони вперше проїжджали повз нього, де Правилами дорожнього руху це було заборонено, що, у послідуючому, стало підставою для зупинки. Чому відеозаписом не зафіксоване це порушення водієм, сказати не може, бо не знає. Розмова з водієм була зафіксована на бодікамеру, яка знаходилась у нього, і чому у напарника не зафіксувалось, то він не знає. В УПП м. Києва бодікамера одночасно працює у двох працівників поліції, проте в УПП області цього не має, а тому вони вимушені працювати з тим, що є. відеокамери мають властивість розряджатися, самі автоматично вимикаються, якщо не здійснюється запис більше, ніж п`ять хвилин. З ОСОБА_4 у більшості спілкувався його колега, який наразі працює у Бучанському УП (спецпідрозділ «Лють»). Інспектором поліції ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції з Ірпінським міським судом Київської області) у судовому засіданні пояснив, що не може з впевненістю повідомити обставини досліджуваних подій на всі сто відсотків із-за великим сплином часу та завантаженістю по роботі. Пам`ятає, що протокол про адміністративне правопорушення складений інспектором поліції Юскевичем В.В., а він складав акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Пам`ятає, що водієві, в якого були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, на місці зупинки транспортного засобу було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» та у медичній установі, водій відмовився, що зафіксовано під відеозапис, без якого протокол про адміністративне правопорушення не складається. Причина зупинки транспортного засобу повинна бути зафіксована на відеозапис. Можливо, автомобіль був зупинений по орієнтуванню, точно не пам`ятає. Безпідставно транспортні засоби ними не зупиняються. Пам`ятає, що перед початком чергування на інструктажі мова була про орієнтування. Причину зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_4 сказати не може, не пам`ятає. Стосовно відеозапису, долученого до матеріалів справи, пояснив, що до відеокамери та її роботи ніякого відношення не має; після чергування віддає напрацьовані матеріали керівнику, який самостійно редагує відеозапис, і що саме скеровується до суду, то він не знає. Судом апеляційної інстанції повторно досліджені відеозаписи з бодікамери працівника поліції. Першим відеофайлом (розпочинається о 13:03:22 год. - закінчується о 13:04:24 год.) зафіксований вихід працівника поліції з службового автомобіля. Працівник поліції водію транспортного засобу, який рухався йому назустріч, жезлом подав вимогу про зупинку та на місце зупинки автомобіля. Біля узбіччя зупинився автомобіль синього кольору марки «ВАЗ 21043» держаний номерний знак НОМЕР_1 . Працівник поліції представився старшим лейтенантом Билєю та попросив пред`явити документи: посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. В момент, коли водій шукав документи, працівник поліції запитав у водія: «Що трапилось? Чого там стояли?», на що водій повідомив, що доливав в автомобіль гальмівну рідину. Працівник поліції на підставі документів, наданих водієм, встановив його особу, ОСОБА_1 . На запитання працівника поліції, що за інвалідний візок у салоні автомобіля, ОСОБА_1 повідомив, що везе родичу. На запитання інспектора, чи є заборонені речі в автомобілі, як-то зброя чи інше, ОСОБА_1 відповів, що немає. Працівник поліції сказав пред`явити багажник автомобіля для огляду, ОСОБА_1 відчинив його, в багажнику знаходяться речі побуту та продукти харчування. Другий відеофайл (розпочинається за часом о 13:17:44 - закінчується о 13:19:26 год.) фіксує, що ОСОБА_1 знаходиться у салоні службового автомобіля на передньому пасажирському сидінні, працівник поліції, ще раз перевіривши особу водія, повідомляє, що, знаходячись у смт. Чабани, вул. Кірова, 142, у районі автозаправки «КЛО» на місці зупинки транспортного засобу у водія було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота. На запитання працівника поліції, що ОСОБА_1 напередодні вживав протягом дня, останній відповів, що пив пиво у десять годин вечора, приблизно літр пива. Працівник поліції повідомив, що на місці зупинки транспортного засобу він пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», запитав у ОСОБА_1 , чи буде той «дути» у «Драгер», на що ОСОБА_1 відповів: «Ні, я відмовляють «дути» у «Драгер», повторивши це двічі. Після цього поліцейський запропонував пройти такий огляд у медичній установі у лікаря-нарколога та запитав у ОСОБА_1 , чи буде він у лікаря проходити огляд, на що ОСОБА_1 відповів, що «ні, тоже відмовляюсь». Поліцейський попередив ОСОБА_1 , що за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі та на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотесту «Драгер» настає відповідальність така ж, як за проходження огляду у лікаря-нарколога та отримання позитивного результату. Поліцейський запитав у ОСОБА_1 , чи все йому зрозуміло, на що останній відповів, що йому все зрозуміло. Поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що стосовно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху за відмову від проходження огляду та запитав, чи все зрозуміло ОСОБА_1 . Водій відповів: «Зрозуміло». Далі поліцейський поінформував, що протягом 15 діб треба буде з`явитися до суду по вул. Мельниченка, 1, щоб дізнатись дату розгляду справи і це у тому разі, якщо на мобільний телефон не прийде відповідне смс-повідомлення. ОСОБА_1 сказав, що йому це зрозуміло. Поліцейський сказав чекати, відбудеться оформлення матеріалів. Третім відеофайлом (розпочинається о 13:44:30 год. - закінчується о 13:44:40 год.) зафіксовано, що ОСОБА_1 озвучує, що передає керування транспортного засобу ОСОБА_5 , який прийняв на себе це зобов`язання, на відео зафіксоване його посвідчення водія Останній відеофайл (розпочинається о 13:46:14 год. - закінчується о) фіксує, що працівник поліції, знаходячись у службовому автомобілі разом з ОСОБА_1 , повідомляє йому, що стосовно нього складений адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху за те. що під час спілкування на момент зупинки у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою алкотесту «Драгер» та у медичному закладі водій відмовився. Згідно цього протоколу відбудеться судове засідання за викликом, за номером мобільного телефону, зазначеного у протоколі, або на номер мобільного телефону прийде відповідне смс-повідомлення про час, дату та місце розгляду адміністративної справи, що відбудеться у Києво-Святошинському районному суді Київської області за адресою: м. Київ, вул. Мельниченка,

1. Поліцейський зазначив, що письмові пояснення ОСОБА_1 викладені ним на окремому аркуші та підписані. Також поліцейський повідомив, що посвідчення водія вилучено та ОСОБА_1 надається тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, який діє 90 діб, тобто до 28 серпня 2024 року, або до рішення суду, якщо розгляд буде тривати більше, ніж три місяці. Поліцейський запитав, чи все зрозуміло ОСОБА_1 , на що останній відповів, що «так», власноручно проставив свої підписи у протоколі, отримав копію протоколу про адміністративне правопорушення. Поліцейський нагадав, що ОСОБА_1 відсторонений від керування транспортного засобу та керування автомобілем передано іншій особі (ас. 9). Окрім того, судом апеляційної інстанції повторно досліджені письмові матеріали справи, а саме: -акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками: різкий запах алкоголю з порожнини рота на відстані, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя. Результат огляду на стан сп`яніння - ОСОБА_1 відмовився, що засвідчив власноручним підписом (ас. 3); -направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25 травня 2024 року, відповідно до змісту якого, ОСОБА_1 , в якого у результаті огляду, проведено поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя, направлявся до закладу охорони здоров`я - Комунальне некомерційне підприємство «Васильківська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування». Результат огляду - відмовився (ас. 4); -письмові пояснення ОСОБА_1 від 25 травня 2024 року, відповідно до змісту яких останній вказав, що по суті заданих йому питань пояснює, що о 13.03 год. у смт. Чабани по вул. Покровської, 172, він керував автомобілем «ВАЗ 21043» держаний номерний знак НОМЕР_1 .Його зупинили працівники поліції. Під час спілкування у нього було виявлено явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини роті на відстані, тремтіння пальців рук. На місці зупинки йому було запропоновано пройти освідування за допомогою алкотестера «Драгер 6820», на що він відмовився, після чого йому було запропоновано пройти освідування у медичній установі у лікаря-нарколога, на що він відмовився, оскільки свою провину визнає, напередодні вживав спиртні напої (пиво приблизно 1 л.) в 22.00 год. 25 травня 2024 року (ас. 5). Внаслідок відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан, зокрема, алкогольного сп`яніння, уповноваженою на те особою складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 100737 від 25 травня 2024 року, зміст якого, всупереч доводам апеляційної скарги захисника, відповідає встановленим обставинам вчинення ОСОБА_1 правопорушення та вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки, окрім іншого, протокол містить виклад суті адміністративного правопорушення, виходячи з характеру вчинених дій; в ньому вказані ознаки алкогольного сп`яніння, які були виявлені поліцейським у ОСОБА_1 (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння кінцівок пальців рук, зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя), та дії водія щодо ухилення від огляду на стан сп`яніння; є вказівка на порушення вимог п. 2.5 ПДР та посилання на ч. 1 ст. 130 КУпАП (ас. 2). Наведені докази є належними, допустимими та достовірними, здобуті з додержанням процесуальної процедури, об`єктивно узгоджуються між собою, а тому суддя місцевого суду обґрунтовано поклав досліджені докази в основу своїх висновків про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за встановлених обставин. Після дослідження матеріалі справи та опитавши працівників поліції, захисник Тараненко Я.Ю. вважав за необхідне звернути увагу суду апеляційної інстанції, що працівники поліції не змогли чітко відповісти на питання про дійсну причину зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , що є порушенням приписів ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію»; доказів наявності орієнтування не надали; досліджений відеозапис досліджуваних подій є неповним, що, у сукупності, на переконання сторони захисту, свідчить про безпідставне притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Разом з тим, на переконання суду апеляційної інстанції, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи судом апеляційної інстанції доводи апелянта щодо безпідставної зупинки працівниками патрульної поліції транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , оскільки, по-перше, з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху не згода водія із причинами зупинки або його необізнаність про це, не позбавляє водія обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння при встановленні у водія ознак сп`яніння, і такий обов`язок не залежить від причин зупинки, як і те, що водій ОСОБА_1 перед тим, як був зупинений працівником поліції, зупиняв свій автомобіль всупереч Правилам дорожнього руху, біля узбіччя на дорозі, де зупинка транспортного засобу заборонена, що було підтверджено у суді апеляційної інстанції інспектором ОСОБА_3 та не спростовано стороною захисту. З дослідженого відеозапису також вбачається, що інспектор поліції при зупинці транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 одразу запитав у водія, чим була обумовлена його попередня зупинка, на що ОСОБА_1 відповів, що заливав в автомобіль гальмівну рідину. Окрім того, хоча відеозапис не є безпреривним, на що звертає увагу захисник, але у суду не має підстав не брати його до уваги, оскільки ОСОБА_1 в письмових поясненнях не повідомив будь-яких суттєвих обставин, які відбувалися до або під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та не були зафіксовані працівниками поліції, а обсяг наданого суду відеозапису, на якому зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та перебіг подій за участі ОСОБА_1 є достатнім для їх оцінки в контексті диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, та не свідчать про його неналежність. Доводи сторони захисту, про те, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 100737від 25 травня 2024 року, складений щодо ОСОБА_1 , не можна вважати належним доказом вини останнього, оскільки означений протокол не відповідає державним вимогам та стандартам та складений всупереч вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженоїНаказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 листопада 2015 року № 1376, де в п. 5 розділу II цієї Інструкції чітко зазначено, що протокол про адміністративне правопорушення складається на спеціальному бланку, що виготовлений друкарським способом згідно з технічним описом бланка протоколу про адміністративне правопорушення, на якому проставлено відповідні серію та номер, відповідальності, то суд апеляційної інстанції до уваги їх не приймає з огляду на таке. Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України «Про внесення змін до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» від 6 лютого 2020 року № 101, зареєстрованого в Міністерствіюстиції України 25 лютого 2020 року за № 207/34490, новою редакцією п. 1 розд. II Інструкції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року № 1395, визначено, що протокол про адміністративне правопорушення складається в письмовій формі відповідно до ст. 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: письмові пояснення свідків правопорушення в разі їх наявності; акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу в разі здійснення його затримання; акт огляду на стан сп`яніння в разі проведення огляду на стан сп`яніння; інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення. За наявності технічної можливості протокол про адміністративне правопорушення складається в електронній формі з автоматичним присвоєнням йому відповідної серії та номера, який роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв. Окрім того, Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачена загальна типова форма протоколу про адміністративне правопорушення, яка була б єдина для всіх органів і посадових осіб, які уповноважені складати протоколи про адміністративні правопорушення, проте саме посадова особа, розглядаючи справи про адміністративне правопорушення, перевіряє правильність складання протоколу про адміністративне правопорушення відповідно до вимог чинного законодавства, повноваження особи, яка склала протокол, згідно зі статтею 255 КУпАП, дотримання вимог відомчих нормативних актів. Не зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення даних технічного засобу, за допомогою якого проводилась відеофіксація досліджуваних подій і на якому носії вона долучена до матеріалів справи, на чому акцентує увагу сторона захисту, ніяким чином не впливають на зміст висновку суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з фіксацією таких даних на самому відеозапису, а тому не є тим порушенням, яке б могло вплинути на прийняте судом рішення. Отже, під час апеляційного розгляду не встановлено обставин, які б доводили позицію сторони захисту про безпідставне притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Висновки судді місцевого суду в постанові від 17 червня 2024 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, всупереч доводів апеляційної скарги, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на належних і допустимих у розумінні ст. 251 КУпАП доказах, а тому немає передбачених законом підстав для скасування судового рішення і закриття провадження у справі згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як про це просить апелянт. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП. Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що судове рішення постановлено з дотримання вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, а тому апеляційна скарга захисника Тараненка Я.Ю. задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу захисника Тараненка Ярослава Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 червня 2024 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду М.А.Васильєва