Постанова Київський апеляційний суд № 761/35496/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 761/35496/18 Головуючий в суді І інстанції Савицький О.А. Провадження № 22-ц/824/7044/2023 Головуючий в суді ІІ інстанції Сушко Л.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 квітня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді Сушко Л.П., суддів Кулікової С.В., Олійника В.І., розглянувши у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 16 січня 2023 року про повернення заяви про зміну способу виконання рішення без розгляду у справі за заявою ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_3 про зміну способу виконання рішення, ВСТАНОВИВ: 11.01.2023 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_3 про зміну способу виконання рішення на підставі п. 3 ст. 435 ЦПК України через обставини що роблять виконання рішення неможливим. Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 16 січня 2023 року заяву повернуто без розгляду. Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги обґрунтовувала тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що відповідачем по справі є іноземець - ОСОБА_3 , який є громадянином Нової Зеландії, що на постійній основі проживає в країні Австрія. Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги посилається норми Закону України «Про міжнародне право» та Закону України «Про міжнародні договори України». Вважає, що позивач однієї договірної держави не зобов`язаний самостійно повідомляти відповідача іншої договірної держави про подання заяви про зміну судових наказів про стягнення аліментів шляхом надсилання останньому поштового відправлення. Відзив у встановлений апеляційним судом строк не надходив. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Повертаючи заяву про зміну способу виконання рішення без розгляду суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що заявником до заяви, поданої на стадії виконання судового рішення, не додано доказів, які підтверджують факт направлення ним копії цієї заяви іншим учасникам справи, а тому суд першої інстанції дійшов до висновку, що вказана заява не відповідає вимогам ч.2 ст. 183 ЦПК України. Однак такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону. Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Встановлено, що у січні 2023 року до суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_3 , про зміну способу виконання рішення, в якому просила суд першої інстанції змінити спосіб стягнення аліментів, встановлений в судовому рішенні від 02 листопада 2021 року Київським апеляційним судом спосіб стягнення аліментів з 1/4 від всіх видів заробітку (доходу) на визначену грошову (монетарну) суму в гривні, що є еквівалентом 5000 австралійських доларів. Та визначити в судовому рішенні наступне: "Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в гривні в сумі що є еквівалентом 5000,00 австралійських доларів, щомісячно, починаючи з 14 вересня 2018 року, на утримання доньки ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до досягнення нею повноліття". Також просила змінити спосіб стягнення аліментів, встановлений в судовому рішенні від 02 листопада 2021 року Київським апеляційним судом спосіб стягнення аліментів з 1/6 від всіх видів заробітку (доходу) на визначену грошову (монетарну) суму в гривні, що є еквівалентом 3000 австралійських доларів. Та визначити в судовому рішенні наступне: "Стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання матері дитини до 3 років для отримання в гривні у еквіваленті 3000,00 австралійських доларів, щомісячно, починаючи з 14 вересня 2018 року до досягненню дитиною 3 років". За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року; «Беллет проти Франції» від 04 грудня 1995 року). Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Тобто, Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюються зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації. Відповідно до частини другої статті 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження). Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (частина четверта статті 183 ЦПК України). Розділ VI ЦПК України "Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)" передбачає можливість сторін звернутися в суд із заявою про зміну способу виконання рішення. Згідно ч.1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Така можливість також передбачена частиною третьою статті 33 Закону України від 02 червня 2016 року "Про виконавче провадження". Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. (ч.2 ст. 435 ЦПК України). Отже, процесуальні відносини пов`язані із поданням заяви про зміну способу виконання рішення регулюються розділом VI ЦПК України "Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)", який встановлює окремий процесуальний режим розгляду відповідних справ. Подібні висновки викладено Верховним Судом у постановах від 27 січня 2021 року у справі №569/13154/20, від 17 лютого 2021 року у справі №569/13160/20, від 21 квітня 2021 року у справі №713/1972/20, від 21 квітня 2021 року у справі №569/12949/20, від 28 липня 2021 року у справі №509/4648/14-ц. Отже, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що положення ч.2 ст. 183 ЦПК України не стосуються та не регулюють питання подачі саме заяви про зміну способу виконання рішення, оскільки вказані процесуальні правовідносини регулюються розділом VI ЦПК України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)», який встановлює окремий процесуальний режим розгляду відповідних заяв. Суд першої інстанції, повертаючи заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення суду, на наведені висновки Верховного Суду та норми процесуального права не звернув уваги і застосував до спірних правовідносин вимоги статті 183 ЦПК України, яка не регулює порушене питання. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення заявнику заяви на підставі частини другої статті 183 ЦПК України. Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Таким чином, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, і підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 379 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 16 січня 2023 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення. Повний текст постанови складено «25» квітня 2023 року. Головуючий суддя Л.П. Сушко Судді С.В. Кулікова В.І. Олійник