Постанова КГС ВС № 911/2129/17

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 квітня 2023 року м. Київ cправа № 911/2129/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Васьковського О.В., за участю секретаря судового засідання Кравченко О.В. учасники справи: скаржник - Дочірнє підприємство "БЦТ" представник скаржника - Роїк О.О., адвокат, ордер № 1285321 від 04.01.2023 позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно логістичний комплекс "Арктика" представник позивача - Яценко С.А., адвокат, ордер № 1342572 від 27.02.2023 відповідач-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нагваль-Фіш" представник відповідача 1 - не з`явився, відповідач-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Крупенія" представник відповідача 2 - не з`явився, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" представники третьої особи - Саковець І.В., адвокат, довіреність № 19/3-02/352 від 07.12.2022 (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.), Кур`ята В.В., адвокат, довіреність № 19/3-02/359 від 07.12.2022 розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційні скарги Дочірнього підприємства "БЦТ" Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 у складі колегії суддів: Сотнікова С.В. (головуючий), Гарник Л.Л., Пантелієнка В.О., у провадженні за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-логістичний комплекс "Арктика" про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно логістичний комплекс "Арктика" до

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Нагваль-Фіш"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Крупенія" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" про визнання договорів недійсними та витребування майна ВСТАНОВИВ: ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст руху справи

1. Рішенням Господарського суду Київської області від 21.09.2017 у справі № 911/2129/17 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" (далі - ТОВ "ТЛК "Арктика") задоволено повністю; визнано недійсним укладений 23.05.2016 між ТОВ "ТЛК "Арктика" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нагваль-Фіш" (далі - ТОВ "Нагваль-Фіш") договір купівлі-продажу № 23/05-КП1; визнано недійсним укладений 01.06.2016 між ТОВ "ТЛК "Арктика" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Крупенія" (далі - ТОВ "Крупенія") договір №1/06-1КП-ОБ; витребувано від ТОВ "Крупенія" на користь ТОВ "ТЛК "Арктика": майно, що забезпечує функціонування (постачання електроенергії) комплексу Рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ "Логістик центр "Скандинавія" із зазначенням переліку витребуваного майна; стягнуто з ТОВ "Нагваль-Фіш" на користь ТОВ "ТЛК "Арктика" судовий збір у розмірі 1 600,00 грн., а також стягнуто з ТОВ "Крупенія" на користь ТОВ "ТЛК "Арктика" судовий збір у розмірі 5 400,00 грн.

2. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 апеляційні скарги ТОВ "Нагваль-Фіш", ПАТ "Ощадбанк" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 21.09.2017 - залишено без змін.

3. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 касаційну скаргу ПАТ "Ощадбанк" залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 та рішення Господарського суду Київської області від 21.09.2017 залишено без змін. 4. 10.12.2019 видано наказ на примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 21.09.2017 у справі № 911/2129/17. 4.1. 29.12.2020 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання наказу господарського суду № 911/2129/17 від 10.12.2019. 4.2. До Господарського суду Київської області 27.10.2021 ТОВ "ТЛК "Арктика" подано заяву від 27.10.2021 про заміну сторони виконавчого провадження. 4.3. В якості обставин правонаступництва у спірних правовідносинах позивач (стягувач) вказав на те, що після набрання законної сили рішенням у справі № 911/2129/17 та початку його примусового виконання, позивачу стало відомо про перебування витребуваного судовим рішенням майна у володінні Дочірнього підприємства "БЦТ" (далі - ДП "БЦТ"), яке в свою чергу його придбало у ПАТ "Ощадбанк" згідно договору купівлі-продажу рухомого майна № 55/1-01 від 13.02.2019. Короткий зміст рішень судів

5. Ухвалою від 11.11.2021 Господарський суд Київської області в задоволенні заяви від 27.10.2021 ТОВ "ТЛК "Арктика" про заміну сторони виконавчого провадження відмовив. 5.1. Відмовляючи в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження, місцевий господарський суд зазначив, що, виходячи з системного аналізу зібраних в матеріалах справи документів (договорів, актів, схем електропостачання та документів, пов`язаних з налагодження такого електрообладнання) та формулювання опису рухомого майна, яке відчужується за договором купівлі-продажу рухомого майна № 55/1-01 від 13.02.2019, мова йде саме про одне і те ж майно силове, електротехнічне та холодильне обладнання на базі компресорних станцій. 5.2. Господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що доданими до заяви позивача документами підтверджується, що за час вирішення спору у цій справі (до набрання законної сили рішенням у ній) ТОВ "Крупенія" було здійснено відчуження спірного майна на користь ПАТ "Ощадбанк", яким в подальшому (після набрання законної сили рішенням у цій справі) його було відчужено на користь Дочірнього підприємства "БЦТ" (далі - ДП "БЦТ"). 5.3. Суд звернув увагу, що вирішення питання про заміну сторони боржника стосується вирішення саме віндикаційного позову, який виник з приводу незаконного заволодіння майном позивача іншими особами, а не в межах матеріально-правових відносин між сторонами. 5.4. Також суд дійшов висновку, що відповідний правочин відчуження спірного рухомого майна від ТОВ "Крупенія" на користь ПАТ "Ощадбанк" є по суті нікчемним, оскільки таке відчуження було здійснено під час розгляду цієї справи та до набрання рішенням у ній законної сили (16.01.2018). 5.5. Зазначене, за висновком суду, за встановленої в межах розгляду справи наявності, визначених статтею 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правових підстав для захисту прав власності ТОВ "ТЛК "Арктика" шляхом витребування такого майна у ТОВ "Крупенія" (тобто, встановлення відсутності волі власника на вибуття такого майна із його володіння), в сукупності з приписами статей 3, 13 ЦК України, нівелює будь-яку правову можливість визнання законним такого відчуження. 5.6. Суд зауважив, що віндикація не передбачає необхідності окремого оскарження кожного наступного правочину передачі майна позивача у власність іншим особам, та презюмує, що на момент задоволення віндикаційного позову всі правочини відчуження відповідного майна до вказаного моменту є спростованими. 5.7. Місцевий господарський суд зазначив про відсутність правонаступництва в межах спірних правовідносин, оскільки договір купівлі-продажу рухомого майна № 55/1-01 від 13.02.2019, який було вчинено після винесення рішення у цій справі та набрання ним законної сили, перебуває під правовим захистом приписів статті 204 ЦК України, а, відтак, відсутні ознаки відповідного правонаступництва, за наявності якого було б можливим здійснити заміну боржника у виконавчому провадженні з виконання рішення Господарського суду Київської області від 21.09.2017 в частині витребування спірного майна. При цьому, у позивача відсутня необхідність щодо повторного ініціювання питання витребування спірного рухомого майна від нового володільця, оскільки визначені обставини протиправної поведінки ТОВ "Крупенія", яка полягає у подальшій передачі спірного майна іншій особі під час розгляду цієї справи, не спростовує закріпленої в положеннях статті 129-1 Конституції України та частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обов`язковості виконання рішення суду, яке набрало законної сили та статусу остаточного. 5.8. За таких обставин місцевий господарський суд дійшов висновку, що заявником обрано невірний спосіб захисту, оскільки за встановлених обставин виникнення і зміни правовідносин відчуження спірного майна, ефективним та достатнім в цьому випадку способом захисту ТОВ "ТЛК "Арктика" своїх порушених прав внаслідок незаконного вибуття із власності спірного майна буде саме звернення з позовом до суду про визнання договору купівлі-продажу рухомого майна № 55/1-01 від 13.02.2019 недійсним, що при задоволенні відповідного позову забезпечить можливість виконання рішення у цій справі. 5.9. ТОВ "ТЛК "Арктика" звернулося з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Київської області від 11.11.2021, просило її скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ТОВ "ТЛК "Арктика" про заміну боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, замінивши сторону у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з виконання наказу № 911/2129/17, виданого 10.12.2019 Господарським судом Київської області, а саме боржника з ТОВ "Крупенія"» на ДП "БЦТ". 5.10. ПАТ "Ощадбанк" також звернулося з апеляційною скаргою та вимогою змінити мотивувальну частину ухвали господарського суду першої інстанції, виключивши з неї, зокрема, висновки про нікчемність правочину відчуження спірного рухомого майна від ТОВ "Крупенія" на користь ПАТ "Ощадбанк". 5.11. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2022 ухвалу Господарського суду Київської області від 11.11.2021 у справі № 911/2129/17 змінено, виключивши з мотивувальної частини висновок про нікчемність правочину відчуження спірного рухомого майна від ТОВ «Крупенія» на користь ПАТ "Ощадбанк". В решті ухвалу Господарського суду Київської області від 11.11.2021 залишено без змін. 5.12. Постановою Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 911/2129/17 касаційну скаргу ТОВ "ТЛК "Арктика" задоволено частково. Касаційну скаргу ПАТ "Ощадбанк" задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2022у справі у справі № 911/2129/17 скасовано. Справу № 911/2129/17 в скасованій частині передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції за результатами нового апеляційного розгляду

6. Постановою від 13.12.2022 Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ТОВ "ТЛК "Арктика" задовольнив; апеляційну скаргу АТ "Ощадбанк" залишив без задоволення; скасував ухвалу Господарського суду Київської області від 11.11.2021 та прийняв нове рішення, яким задовольнив заяву ТОВ "ТЛК "Арктика" про заміну сторони виконавчого провадження; замінив боржника ТОВ "Крупенія" (код ЄДРПОУ 40240393) у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з примусового виконання рішення Господарського суду Київської області від 21.09.2017 у справі № 911/2129/17 на ДП "БЦТ" (код ЄДРПОУ 41971032). 6.1. Апеляційний господарський суд зазначив, що предметом спору у цій справі є витребування на користь позивача належного йому на праві власності рухомого майна, яке вибуло з його володіння на підставі недійсних правочинів. 6.2. Суд встановив, що рішення Господарського суду Київської області від 21.09.2017 не виконане, оскільки спірне майно перебуває у володінні ДП "БЦТ", яке набуло зазначене майно на підставі договору купівлі-продажу рухомого майна № 55/1-01 від 13.02.2019, укладеного з АТ "Ощадбанк" як продавцем. 6.3. Також суд зазначив, що в матеріалах справи відсутній примірник договору № 55/3-1 від 19.06.2017, тому суд першої інстанції, надавши оцінку такому доказу, помилково визнав встановленими обставини справи щодо нікчемності правочину при їх недоведеності учасниками справи. Крім того суд зауважив, що примірник договору № 55/3-1 від 19.06.2017 також не наданий суду апеляційної інстанції, що позбавляє суд можливості встановити дійсні обставини справи щодо його укладення чи не укладення. 6.4. Суд апеляційної інстанції визнав помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність матеріального правонаступництва в межах спірних правовідносин, оскільки, з підтвердженням таким судовим рішенням незаконності вибуття спірного майна із власності позивача, зобов`язання з повернення йому такого майна слідує за ним незалежно від часу і підстав заміни фактичного володільця. Поряд з цим, пред`явлення нового позову та ухвалення ще одного рішення про витребування одного і того самого майна буде суперечити принципу юридичної визначеності. 6.5. За таких обставин апеляційний господарський суд дійшов висновку, що захист прав та інтересів підтвердженого остаточним судовим рішенням законного власника майна, пов`язаних з поверненням у його володіння такого майна (виконанням судового рішення) у випадку зміни особи фактичного володільця має здійснюватися саме шляхом заміни боржника його правонаступником. 6.6. Крім того суд звернув увагу на дотримання судом принципу процесуальної економії господарського судочинства, оскільки в іншому випадку (необхідність ініціювання особою нового ідентичного спору за спливом п`яти років виключно з підстав зміни після набуття рішенням законної сили одного із учасників відносин) неможливо вести мову про захист прав особи, яка звернулася за їх захистом до суду. 6.7. Відтак, суд апеляційної інстанції погодився з обґрунтованістю доводів ТОВ "ТЛК "Арктика" та зазначив, що за встановлених обставин наявні правові підстави для здійснення заміни сторони її правонаступником, а саме, боржника у виконавчому провадженні - ТОВ "Крупенія" за наказом з примусового виконання судового рішення про витребування спірного майна, його процесуальним правонаступником - ДП "БЦТ". КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

7. ДП "БЦТ" 03.01.2023 звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 у справі № 911/2129/17.

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 911/2129/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Білоус В.В., Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2023.

9. АТ "Ощадбанк" 10.01.2023 звернулось з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Київської області від 11.11.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022.

10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 911/2129/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Білоус В.В., Васьковський О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.01.2023.

11. Ухвалою Верховного Суду від 30.01.2023 відкрито касаційне провадження, датою проведення судового засідання визначено 28.02.2023.

12. Ухвалою Верховного Суду від 27.02.2023 задоволено клопотання АТ "Ощадбанк" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

13. Ухвалами Верховного Суду від 28.02.2023, 21.03.2023, 28.03.2023 розгляд касаційних скарг ДП "БЦТ" та АТ "Ощадбанк" відкладався, датою проведення судового засідання визначено 11.04.2023.

14. Верховним Судом окремо досліджено питання наявності повноважень представників учасників касаційного провадження та встановлено що всі присутні представники мають повноваження на представництво інтересів відповідних учасників справи.

15. Також Верховний Суд не знайшов підстав для визнання дій учасників справи зловживанням процесуальними правами.

16. Від представника ТОВ "ТЛК "Арктика" надійшов відзив на касаційні скарги ДП "БЦТ" та АТ "Ощадбанк", в якому представник товариства просив касаційні скарги залишити без задоволення, оскаржуване судове рішення залишити в силі. Учасники справи надали додаткові пояснення по суті питання, що розглядається.

17. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 07.02.2023 № 2915-IX, Верховний Суд розглядає справу № 911/2129/17 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Доводи скаржника (ДП "БЦТ")

18. Скаржник зазначив, що судом апеляційної інстанції порушено приписи статей 52, 334 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та застосовано їх всупереч висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 18.01.2022 у справі № 34/425 та постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 5023/3220/11, від 18.04.2022 у справі № 904/2404/18, від 28.09.2022 у справі № 910/25118/15, від 12.10.2022 у справі № 389/4348/13-ц, від 29.06.2022 у справі № 127/2-3168/11, від 08.10.2018 у справі № 2-1678/11. 18.1. Скаржник зазначив, що апеляційним судом не враховано висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 06.12.2022 в справі № 917/436/21, від 07.04.2022 у справі № 910/8252/21 (щодо наявності матеріального правонаступництва як передумови застосування процесуального правонаступництва), а також застосовано положення статей 387, 388 ЦК України без врахування висновків Великої Палати Верховного Суду викладених у постановах від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18 та від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17. 18.2. Крім того скаржник аргументував, що судом порушено принципи змагальності (стаття 13 ГПК України) та диспозитивності (стаття 14 ГПК України), а також, всупереч статті 74 ГПК України, безпідставно перекладено тягар доказування обстави, що мають значення для справи, на добросовісного набувача спірного майна. Доводи скаржника (АТ "Ощадбанк")

19. Скаржник зазначив про те, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки апеляційний суд неправильно застосував статті 387, 388 ЦК України, а також не врахував висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, а саме у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16. При цьому скаржник звернув увагу, що в межах розгляду заяви позивача про заміну боржника у виконавчому провадженні його правонаступником не досліджувалися (і за предметом доказування не могли досліджуватися) обставини добросовісності/недобросовісності набуття ДП "БЦТ" спірного рухомого майна. 19.1. Скаржник аргументував, що процесуальна економія, на яку вказує суд апеляційної інстанції, не може досягатися шляхом нехтування вимог процесуального закону щодо повноти дослідження обставин справи, які входять до предмету доказування; не можна замінити розгляд віндикаційного спору розглядом заяви про заміну боржника у виконавчому провадженні. 19.2. Скаржник зауважив про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статей 330, 387, 388 ЦК України, статей 52, 334 ГПК України у подібних правовідносинах, а саме у питанні можливості заміни боржника у виконавчому провадженні з виконання рішення про витребування майна з чужого незаконного володіння на останнього набувача майна, який не був залучений до розгляду по суті віндикаційного спору, без пред`явлення позовних вимог до останнього набувача. 19.3. На думку представника скаржника, суд апеляційної інстанції невірно трактує норми Закону України "Про виконавче провадження", оскільки у спірних правовідносинах повинні були бути застосовані частина перша статті 60 та пункт 6 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження". 19.4. Скаржник аргументував, що в матеріалах справи відсутні допустимі у розумінні частини першої статті 77 ГПК України докази на підтвердження того факту, що витребуване за виконавчим документом майно відсутнє у боржника ТОВ "Крупенія", а також зазначив, що позивачем не доведено ідентичності майна, яке підлягає витребуванню за рішенням Господарського суду Київської області від 21.09.2017 та майна, яке за висновком суду перебуває у володінні ДП "БЦТ".

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

20. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

21. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

22. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

23. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника, зазначених в пунктах 18 - 18.2., 19 - 19.4. описової частини цієї постанови. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

24. Предметом судового розгляду у цій справі є вимога ТОВ "ТЛК "Арктика" про заміну сторони виконавчого провадження. Надаючи оцінку доводам скаржника та відповідності рішень судів попередніх інстанцій положенням процесуального та матеріального права, колегія суддів враховує таке.

25. Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. 25.1. Згідно із частинами першою та другою статті 15 Закону сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. 25.2. Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 15 Закону у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Також відповідно до частин першої та другої статті 334 ГПК України у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником; заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво.

26. Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником полягає в поширенні на правонаступника законної сили судового рішення з усіма її наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю. Отже, у випадку неможливості виконання судового рішення за відсутності підстав для поновлення строків для виконання наказу суду (виконавчого листа) або у випадку, якщо судове рішення не підлягає виконанню у примусовому порядку через органи виконавчої служби, правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні, яке не здійснюється.

27. Разом з тим, особа може бути замінена судом у порядку процесуального правонаступництва за статтею 52 ГПК України на будь-якій стадії процесу, якщо здійснюється провадження у справі за участі її правопопередника щодо майна чи активів (немайнових прав), набутих цією особою в порядку матеріального правонаступництва.

28. Питання процесуального правонаступництва врегульовані частиною першою статті 52 ГПК України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

29. Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

30. Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

31. Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір. Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 ГПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

32. Водночас відповідно до статті 52 ГПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

33. Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13 та від 11.03.2021 у справі № 910/2954/17. Щодо суті касаційної скарги

34. Як вбачається з матеріалів справи та змісту постанови Верховного Суду від 21.09.2022 у цій справі, однією з підстав скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2022 у справі у справі № 911/2129/17 та передачі справи на новий розгляд до апеляційного господарського суду є неповне з`ясування апеляційним судом обставини щодо підтвердження факту переходу спірного майна від ТОВ "Крупенія" до АТ "Державний ощадний банк України" та не досліджено належним чином правові наслідки вчинення не власником майна правочину щодо подальшого відчуження спірного майна за наявності остаточного судового рішення про повернення такого майна у володіння власника.

35. Разом з тим з матеріалів справи вбачається, що жодною з сторін договору №55/3-1 від 19.06.2017, існування якого ставилось під сумнів ТОВ "ТЛК "Арктика", оригінал зазначеного договору суду для дослідження та оцінки надано не було.

36. В подальшому, за результатами повторного апеляційного розгляду апеляційний суд звернув увагу, що оригінал зазначеного договору № 55/3-1 від 19.06.2017 також для огляду учасниками правочину не надавались та судом, з огляду на відсутність зазначеного доказу, не досліджувалися. Отже, з урахуванням положень частини другої статті 74, частини першої статті 316 ГПК України, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність можливості у суду встановити обставини щодо укладення чи не укладення зазначеного правочину.

37. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ДП "БЦТ" не заперечувало обставини укладення договору від 19.06.2017, який укладено між ТОВ "Крупенія" та АТ "Ощадбанк", а також не заперечувало укладення в подальшому між АТ "Ощадбанк" та ДП "БЦТ" договору від 13.02.2019 (в запереченнях (том 6, а. с. 11-16) та додаткових поясненнях (том 9, а. с. 188 -196)). 37.1. Зі змісту доданих до заяви про заміну учасника виконавчого провадження копій договорів вбачається, що ДП "БЦТ" було відомо про існування судового провадження у справі № 911/2129/17, оскільки у змісті договору було викладено перелік справ щодо майна, серед яких було посилання і на цю справу (п. 1.7 договору купівлі-продажу № 55/1-01 від 13.02.2019). 37.2. За інформацією, наявною у відкритому доступі у Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається, що рішення місцевого суду у справі № 911/2129/17 було оприлюднене 06.10.2017. 37.3. Відтак, на момент укладення договору купівлі-продажу № 55/1-01 від 13.02.2019 ДП "БЦТ" могло та повинне було проявити розумну обачність перед укладенням правочину, а також, за обізнаності про наявний спір щодо майна, яке було предметом купівлі-продажу, повинно було усвідомлювати правові наслідки вирішення таких спорів не на користь ТОВ "Крупенія".

38. Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи АТ "Ощадбанк" щодо необхідності повторно ідентифікувати витребуване в межах справи № 911/2129/17 майно з майном, придбаним ДП "БЦТ" у скаржника, з огляду на таке.

39. Рішенням Господарського суду Київської області від 21.09.2017 у справі №911/2129/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 та постановою Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019, окрім іншого, витребувано від ТОВ "Крупенія" на користь ТОВ "ТЛК "Арктика" майно, яке забезпечує функціонування (постачання електроенергії) комплексу "Рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ "Логістик центр "Скандинавія", холодильне обладнання на базі компресорних станцій, розміщене в рибному ярмарку та комплексі по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ "Логістик центр "Скандинавія", розташоване за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46а. 39.1. При цьому колегія суддів у цій справі, з огляду на положення частини четвертої статті 75 ГПК України, враховує такі обставини, встановлені судами і зазначені у судових рішеннях при розгляді цієї справи: - 23.05.2016 ТОВ "ТЛК "Арктика" як продавець і ТОВ "Нагваль-Фіш" як покупець, уклали договір купівлі-продажу від 23.05.2016 № 23/05-КП1 (далі - договір № 23/05-КП1), відповідно до умов якого продавець передав, а покупець прийняв у власність: дві комірки з масляними вимикачами 10 кВ (КВ 2001-13), які знаходяться в ОЗТП-2325 і встановлені на І-й секції шини 10 кВ (К1 № 0502009) та ІІ секції шини 10 кВ (К13 № 05014948); кабельну лінію від комірки № 1 - Л-ТП-2323-І (3хАПвЭгп 1х120 1,6 км); кабельну лінію від комірки № 13 - Л-ТП-2323-ІІ (3хАПвЭгп 1х120 1,6 км); світлофорний об`єкт на заїзді-виїзді біля автомобільної дороги 0101304 Київське півкільце - Крюківщина - Боярка, км 4+430 (ліворуч); - за договором № 1/06-1КП-ОБ, укладеним між ТОВ "ТЛК "Арктика" та ТОВ "Крупенія" далі - договір № 1/06-1КП-ОБ) та за договором від 21.07.2016 № 28/07-16-ОЗ, укладеним між ТОВ "Нагваль-Фіш" та ТОВ "Крупенія" (далі - договір № 28/07-16-ОЗ) відчужено на користь відповідачів обладнання, а саме: дві комірки з масляними вимикачами 10 кВ (КВ 2001-13), які знаходяться в ОЗТП-2325 і встановлені на І-й секції шини 10 кВ (К1 № 0502009) та ІІ секції шини 10 кВ (К13 № 05014948); кабельна лінія від комірки №1 - Л-ТП-2323-І (3хАПвЭгп 1х120 1,6 км); кабельна лінія від комірки №13 - Л-ТП-2323-ІІ (3хАПвЭгп 1х120 1,6 км); світлофорний об`єкт на заїзді-виїзді біля автомобільної дороги 0101304 Київське півкільце - Крюківщина - Боярка, км 4+430 (ліворуч), холодильне обладнання на базі компресорних станцій та внутрішньо майданчикової мережі 3ТП/РП-4ч 1000 кВа трансформатор, що розташовані за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46-А. - суди встановили, що спірне обладнання було налагоджено і запущено для забезпечення електропостачання комплексу споруд "Рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ "Логістик центр "Скандинавія", який складається з: адміністративного корпусу "А" площею 1 237,2 кв.м; рибного ярмарку "Б" площею 2 983,0 кв. м; комплексу по зберіганню продуктів харчування "В" площею 16 522, 2 кв. м; насосної підстанції "Г" площею 37,5 кв. м. та механічної майстерні "Д" площею 128,7 кв. м., та розташований за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46-А, з розробленою потужністю для можливості безперервного забезпечення електропостачання холодильних камер і логістичного центру, здача в оренду яких є основним видом діяльності ТОВ "ТЛК "Арктика". 39.2. Разом з тим, суди встановили, що, укладаючи спірні договори від імені ТОВ "ТЛК "Арктика", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили правочини щодо відчуження майна Товариства, які стали підставою для звернення позивача до суду із вимогами про визнання недійсними договорів № 23/05-КП1 та № 1/06-1КП-ОБ та витребування спірного майна у власність позивача.

40. Зі змісту позовної заяви вбачається, що ТОВ "ТЛК "Арктика" правовою підставою витребування майна зазначило статті 330, 387-388 ЦК України.

41. Крім того зі змісту рішення Господарського суду Київської області від 21.09.2017 у справі № 911/2129/17, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 та постановою Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019, вбачається, що судом було застосовано положення статей 387, 388 ЦК України та витребувано у ТОВ "Крупенія" (ідентифікаційний код: 40240393) на користь ТОВ "ТЛК "Арктика" спірне рухоме майно. Отже, ТОВ "ТЛК "Арктика" було реалізовано передбачений статтями 387 і 388 Цивільного кодексу України спосіб захисту та відповідно виконано покладений на нього обов`язок із доведення обставин щодо незаконного вибуття із володіння Товариства спірного майна поза його волею, встановлено перелік спірного майна та обставини щодо володіння таким майном ТОВ "Крупенія".

42. Колегія суддів, з урахуванням положень статей 74, 76-77 ГПК України, звертає увагу, що саме по собі твердження про відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження знаходження майна у фізичному володінні ДП "БЦТ" жодним чином не спростовує факт вибуття такого майна з володіння позивача та його перебування у володінні ДП "БЦТ", оскільки скаржниками в ході розгляду справи підтверджено обставини набуття спірного майна АТ "Ощадбанк" від ТОВ "Крупенія", а також подальше відчуження цього спірного майна від АТ "Ощадбанк" на користь ДП "БЦТ". 42.1. Також колегія суддів враховує, що матеріали справи не містять та скаржниками не доведено в порядку, передбаченому положеннями статей 74, 76-77 ГПК України обставини зміни чи знищення майна, а також вибуття спірного майна з володіння ДП "БЦТ". 42.2. В силу приписів як національного законодавства (Конституції України, Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ГПК України), так і міжнародного (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) рішення суду від 21.09.2017 у справі № 911/2129/17 набрало законної сили та підлягає обов`язковому виконанню. 42.3. Разом з тим з матеріалів справи не вбачається, що рішення Господарського суду Київської області від 21.09.2017 виконане. 42.3. З огляду на зазначене Верховний Суд вважає доводи скаржників щодо необхідності повторного документального доведення ТОВ "ТЛК "Арктика" ідентичності майна необґрунтованими, оскільки в цьому випадку доводи скаржників не спростовують вже встановлені у цій справі обставини.

43. Колегія суддів також звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Тобто застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії). Такі висновки неодноразово зазначались у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18). 43.1. Відтак, колегія суддів вважає правильним висновок апеляційного суду про те, що пред`явлення нового позову (з урахуванням тривалості спору щодо майна понад 5 років та неодноразового відчуження в межах наявного спору відповідного майна на користь третіх осіб) та ухвалення ще одного рішення про витребування одного і того самого майна буде суперечити принципу юридичної визначеності, оскільки породить обставини існування одночасно двох судових рішень про витребування на користь одного і того ж позивача того самого майна від двох різних осіб. 43.2. При цьому, за наявності судового рішення про витребування спірного майна на користь позивача, перекладення на ТОВ "ТЛК "Арктика" обов`язку повторного доведення обставин того, що воно є власником спірного майна, яке було неодноразово відчужене, перебуває у володінні ДП "БЦТ" та підлягає витребуванню на користь позивача, створюватиме надмірний тягар для сторони судової справи та порушуватиме рівність та змагальність у часників судового процесу.

44. З урахуванням абзацу першого частини п`ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", частин першої та другої статті 334 ГПК України, законодавцем не передбачено обмежень щодо правонаступництва у виконавчому провадженні боржника, тому, у випадку заміни боржника, для нього також усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Отже, в цьому випадку, за встановлених судами попередніх інстанцій обставин, є обґрунтованим висновок про те, що передача майна (незалежно від форми здійснення такої передачі) від одного володільця до іншого жодним чином не спростовує права позивача витребувати таке майно в судовому порядку, а за наявності судового рішення про витребування та відкритого виконавчого провадження свідчить про необхідність заміни боржника у виконавчому провадженні особою, яка в подальшому стала володільцем спірного майна.

45. Колегія суддів вважає передчасними доводи ДП "БЦТ", викладені у пунктах 18-18.1. описової частини цієї постанови, оскільки системний аналіз змісту постанов Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 4/425 та постанов Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 5023/3220/11, від 18.04.2022 у справі № 904/2404/18, від 28.09.2022 у справі № 910/25118/15, від 12.10.2022 у справі № 389/4348/13-ц, від 29.06.2022 у справі №127/2-3168/11, від 08.10.2018 у справі № 2-1678/11, від 06.12.2022 в справі №917/436/21, від 07.04.2022 у справі № 910/8252/21 свідчить, що висновки апеляційного суду, з урахуванням встановлених обставин у цій справі, узгоджуються із висновками Верховного Суду щодо застосування положень статей 52, 334 ГПК України. 45.1. Водночас, застосування у цій справі положень статей 387, 388 ЦК України з врахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18 та від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 є неможливим з огляду на інші обставини справи, суб`єктний склад та правовідносини, які виникли у зазначених справах та у цій справі.

46. За таких обставин Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції та зазначає, що суд апеляційної інстанції, за встановлених у цій справі обставин, з урахуванням доводів і заперечень усіх учасників справи, дійшов правильного висновку про наявність підстав для заміни сторони виконавчого провадження. 46.1. Водночас доводи скаржників щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права фактично зводяться до незгоди з оскаржуваним рішенням та спроби вирішити спір по суті в межах повторного розгляду справи про витребування майна на підставі статей 387, 388 ЦК України. Висновки за результатами касаційного провадження

47. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

48. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

49. З огляду на зазначене Верховний Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційних скарг ДП "БЦТ" та АТ "Ощадбанк" без задоволення, а ухвалу суду першої інстанцій та постанову апеляційного господарського суду - без змін як таких, що прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права. Щодо судових витрат

50. У зв`язку з тим, що суд відмовляє в задоволенні касаційних скарг та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, суд покладає на скаржників витрати зі сплати судового збору за подання касаційних скарг. На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Дочірнього підприємства "БЦТ", Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 у справі №911/2129/17 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий В.Я. Погребняк Судді В.В. Білоус О.В. Васьковський