Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/4376/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 25 квітня 2023 року м. Дніпросправа № 160/4376/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач), суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2023 року у справі № 160/4376/21 за позовом ОСОБА_1 до Личківської сільської ради Новомосковського (Магдалинівського) району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: 24 березня 2021 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, у якому просив: - визнати протиправним та нечинним рішення Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області за № 1046-20/VII, прийняте 14 вересня 2020 року, яким відмовлено позивачу в затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим № 1222384000:01:002:1228 у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, із земель комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації; - зобов`язати Личківську сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, у строк визначений чинним законодавством, затвердити проект землеустрою про відведення земельної ділянки з кадастровим № 1222384000:01:002:1228, площею 2,0 га, яка знаходиться на території Личківськой сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області (за межами населених пунктів), у власність позивача для ведення особистого селянського господарства. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 у справі № 160/4376/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 року набрало законної сили; на виконання зазначеного рішення судом видано позивачу виконавчий лист. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2022 року зобов`язано Личківську сільську раду Магдалинівського району Дніпропетровської області подати протягом 60-ти днів з моменту отримання даної ухвали суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 року по справі № 160/4376/21. 07.07.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов звіт про виконання рішення суду, у якому він вказує на те, що питання стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивача було повторно розглянуто Постійною комісією Личківської сільської ради з питань агропромислового комплексу, земельних відносин, екології, охорони навколишнього середовища та надзвичайних ситуацій. Комісія вирішила рекомендувати сесії сільської ради відмовити позивачу в затвердженні проекту землеустрою. Надалі питання винесено на розгляд 13-ї позачергової сесії 8 скликання Личківської сільської ради згідно розпорядження сільського голови від 26.05.2022 року № 61-р «Про скликання позачергової сесії Личківської сільської ради 8 скликання» та додатку до нього Порядку денного 13-ї позачергової сесії 8 скликання. Рішенням 13-ї позачергової сесії 8 скликання Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області від 02.06.2022 року № 1109-13/VIII «Про розгляд питання щодо виконання рішення суду» вирішено відмовити позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га, кадастровий номер 1222384000:01:002:1228 та наданням у власність земельної ділянки, яка розташована за межами населеного пункту виконавчого комітету Личківської сільської ради, Новомосковського району, Дніпропетровської області у зв`язку з тим, що: ОСОБА_1 не звертався до Личківської сільської ради за отриманням погодження щодо надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 року № 60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад»; земельна ділянка кадастровий номер 1222384000:01:002:1228 зі складом угідь пасовище, ввійшла до складу земельної ділянки, яка створена шляхом об`єднання земельних ділянок для громадського пасовища з цільовим призначенням для сінокосіння та випасання худоби, відповідно до ч.2 ст. 34 ЗК України для забезпечення потреб жителів села Личкове у випасанні худоби, сприянню розвитку самого скотарства, зокрема, молочного та м`ясного поголів`я великої рогатої худоби, збільшення виробництва продукції тваринництва; відсутності у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно земельної ділянки з кадастровим номером 1222384000:01:002:1228 площею 2 га. В подальшому, 08.09.2022 року представник позивача звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з клопотанням, у якому просив суд накласти на сільського голову Личківської сільської об`єднаної територіальної громади, як керівника суб`єкта владних повноважень (Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області) відповідального за виконання судового рішення штраф у розмірі 70 420 грн. за невиконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 року у справі № 160/4376/21. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2023 року у справі №160/4376/21 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача Кохана В.М. про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень відповідального за виконання судового рішення. Так, судом не встановлено існування обставин, які б свідчили про ухилення саме сільського голови від виконання рішення суду, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сільський голова включив до порядку денного питання стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передання її у власність позивачу. Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2023 року у справі № 160/4376/21, як таку що винесена з порушенням норм процесуального права. Позивач вказує, що сільський голова А. Чуприна згідно приписів Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» організовує роботу сільської ради, видає розпорядження та є суб`єктом правотворчої діяльності. Скаржник зазначає, що сільський голова з метою недопущення порушення прав позивача та належного виконання рішення суду міг ветувати рішення відповідача за №319-5/VIII від 02.06.2021 та №1109-13/VIII від 02.06.2022. Звертає увагу, що сільський голова А. Чуприна знав про рішення суду стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 1222384000:01:002:1228 та мав вжити заходів щодо недопущення включення цієї земельної ділянки до складу новоствореної земельної ділянки. Вважає, що внесення до порядку денного сесії відповідача проекту рішення №1109-13/VIII слід розцінювати як перешкоджання виконання рішення суду. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, та зазначає: Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 129-1 Конституції України, контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 ст. 382 КАС України). За приписами ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012). Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист. Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили. Колегія суддів зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-Позивача. З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд. Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. Слід зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання. Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами. Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення. В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, або встановлення нового строку подання звіту, або накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є правом суду, а не його обов`язком. Вказана позиція узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.05.2021 року у справі №9901/598/19. Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Зі змісту матеріалів справи вбачається, що сільський голова А. Чуприна включив до порядку денного тринадцятої позачергової сесії VII скликання Личківської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка відбулась 02.06.2022 року, питання стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 1222384000:01:002:1228 та передання її у власність позивача, що підтверджується копією розпорядження сільського голови від 26.05.2022 року № 61-р «Про скликання позачергової сесії Личківської сільської ради 8 скликання» та додатку до нього Порядку денного 13-ї позачергової сесії 8 скликання, а також прийняттям відповідачем 02.06.2022 рішення з цього питання №1109-13/VIII. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР одним із основних принципів місцевого самоврядування є принцип законності, що включає безумовне виконання судових рішень, які набрали законної сили. Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради здійснюється вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Згідно з частиною тринадцятою статті 46 Закону № 280/97-ВР пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян. Пропозиції щодо прийняття рішень, які відповідно до закону є регуляторними актами, вносяться з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". Відповідно до частин першої-третьої статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради. Статтею 42 Закону № 280/97-ВР встановлені повноваження сільського, селищного, міського голови до яких, зокрема, належить забезпечення здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади. Зазначене повноваження безумовно включає забезпечення організації виконання судових рішень, які набрали законної сили. Крім того, згідно цієї статті сільський, селищний, міський голова організовує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого органу; підписує рішення ради та її виконавчого органу; скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, громадянами; укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори; видає розпорядження у межах своїх повноважень та здійснює інші повноваження. З аналізу зазначених вище норм вбачається, що сільський голова фактично здійснює керівництво апаратом ради, підписує рішення ради, скликає сесії, головує на пленарних засіданнях ради, вносить пропозиції на розгляд сесії ради, але не має права впливати на процедуру голосування та волевиявлення депутатів щодо прийняття радою певного рішення, а тому і не може нести відповідальність за результат розгляду радою питання, віднесеного до її компетенції, у тому числі питання, необхідність розгляду якого обумовлена виконанням рішення суду, яке набрало законної сили. В свою чергу, зі звіту відповідача про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 року у справі №160/4376/21, колегією суддів не встановлено обставин, які свідчать про умисне невиконання саме сільським головою А. Чуприною рішення суду, недобросовісність у його діях або які б свідчили про ухилення останнього від виконання рішення суду. Натомість, враховуючи те, що сільським головою А. Чуприною, здійснено конкретні заходи, спрямовані на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 року у справі №160/4376/21, а саме включено до порядку денного тринадцятої позачергової сесії VII скликання Личківської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, що відбулась 02.06.2022 року, питання стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 1222384000:01:002:1228 та передання її у власність позивача, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для накладення на сільського голову штрафу за невиконання судового рішення. Доводи апеляційної скарги цей висновок не спростовують. Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підсумовуючи, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права. Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2023 року у справі № 160/4376/21 - залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2023 року у справі № 160/4376/21 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України. Головуючий - суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк суддя Я.В. Семененко