LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Другий апеляційний адміністративний суд520/1062/22

від 10.04.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 квітня 2023 р.Справа № 520/1062/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бартош Н.С., Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М. , за участю секретаря судового засідання Дуднік Н.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Панов М.М.) від 08.08.2022 року по справі №520/1062/22 за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Північно-східного офісу Держаудитслужби третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Автоцентр Фрунзе про визнання протиправним та скасування висновку, ВСТАНОВИВ: Позивач, Акціонерне товариство "Укргазвидобування", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Північно-східного офісу Держаудитслужби, в якому просив визнати протиправним та скасувати висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби від 31.12.2021 про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2020-12-22-020820-с. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваний висновок за результатами проведення моніторингу є протиправним та підлягає скасуванню. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2022 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вказує, що ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про правомірність оскаржуваного висновку за результатами проведення моніторингу. Зазначив, що відповідачем не надано жодних доказів вчинення позивачем порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та правомірності примусу застосування заходу усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань по договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України. Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду 06.03.2023 року відкрито апеляційне провадження та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Автоцентр Фрунзе (61001, Харківська обл., місто Харків, МАЙДАН ЗАХИСНИКІВ УКРАЇНИ, будинок 7/8, код ЄДРПОУ 35072566), а також призначено апеляційний розгляд даної справи. Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідач письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав. Представник третьої особи ТОВ Автоцентр Фрунзе надав заяву, в якій просив провести розгляд справи без його участі та задовольнити апеляційну скаргу. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи, що АТ «Укргазвидобування» в особі Філії газопромислове підприємство «Шебелинкагазвидобування» було проведено процедуру закупівель (з оприлюдненням оголошення про проведення відкритих торгів відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону) ШГВ 20П-072 50110000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання (Послуги з ремонту і технічного обслуговування легкових ТЗ), ідентифікатор закупівлі №UA-2020-12-22-020820-с. За результатами проведеної процедури закупівлі, 24.03.2021 з переможцем даної процедури відкритих торгів ТОВ «Автоцентр Фрунзе» було укладено Договір від №43-ТО/22. Відповідно до наказу Північно-східним офісом Держаудитслужби від 28.12.2021 №568 було розпочато моніторинг даної процедури закупівлі за результатами якого, 31.12.2021 в електронній системі публічних закупівель ProZorro оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2020-12-22-020820-с, який затверджено начальником Північно-східний офіс Держаудитслужби ОСОБА_1 31.12.2021. Так, в оскаржуваному висновку відповідач зазначає про встановлення ним порушення позивачем норм абз. 3 п. 1 ч. 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» (в частині розгляду та або відхилення (не відхилення) замовником тендерної (тендерних) пропозиції (пропозицій), на підставі чого, керуючись ст.ст. 2, 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Північно-східним офісом Держаудитслужби було зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усуненим виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом припинення зобов`язань по договору і дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. Позивач вважаючи протиправним висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України, з урахуванням всіх обставин спірних правовідносин. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Приписами частини першої статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» встановлено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VIII (далі Закон № 922-VIII). Відповідно до частин першої, четвертої, шостої, сьомої, восьмої статті 8 Закону № 922-VIII, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону. Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону. Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель. За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення. Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі. При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення. У відповідності до п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону № 922-VIII переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі. Згідно абзацу другого пункту 1 частини 1 статті 31 Закону № 922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону. Згідно ч. 1 ст. 16 Закону № 922-VIII, замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Згідно ч. 2 ст. 16 Закону № 922-VIII замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю. У відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 16 Закону № 922-VIII, якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити спроможності інших суб`єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців. Згідно ч. 1 ст. 22 Закону № 922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель. У відповідності до ч. 2 ст. 22 Закону № 922-VIII, у тендерній документації зазначаються, зокрема, такі відомості: 1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. 10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. 19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки. Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (ч. 3 ст. 22 Закону № 922-VIII). З аналізу вказаного вище законодавства вбачається, що саме замовник наділений повноваженнями щодо розроблення на основі вимог Закону № 922-VIII тендерної документації, якою визначаються конкретні умови закупівлі та, зокрема, визначаються кваліфікаційні критерії відповідно до ст. 16 згаданого Закону, а також спосіб їх підтвердження. Отже, інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим кваліфікаційним критеріям визначається безпосередньо замовником у тендерній документації, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель, закріпленими у ст. 5 Закону № 922-VIII, та з дотриманням вимог чинного законодавства. Аналогічний правовий висновок був наведений Верховним Судом у постанові від 30.06.2022 року у справі № 440/2377/21. Як встановлено під час розгляду справи, моніторингом питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Автоцентр Фрунзе» встановлено, що відповідно до вимог пункту 1.4 розділу III до тендерної документації від учасника вимагався заповнений в повному обсязі, із обов`язковим зазначенням інформації в усіх пунктах, опитувальник контрагента - юридичної особи, відповідно до Додатку 6 до тендерної документації. На виконання зазначеної вимоги у складі тендерної пропозиції ТОВ «Автоцентр Фрунзе» надано файл «Опитувальник.рdf». Проте, опитувальник не відповідає вимогам пункту 1.4 розділу ІІІ до тендерної документації в частині не зазначення інформації в усіх пунктах, а саме: пункт 2 не містить інформації про реєстраційний номер контрагента, пункт 4 не містить інформації чи має контрагент материнську компанію, дочірні підприємства (ТАК чи НІ), в пункті 5 на зазначено чи входить контрагент до складу корпорації, холдингової групи або іншого об єднання (ТАК чи НІ), в пункті 9 та підпунктах 9.1 та 9.2 не зазначено інформацію чи належать особи, зазначені у пунктах 6-8.1 до публічних діячів, до осіб близьких або пов`язаних (ТАК чи НІ), в підпункті 9.3 не вказано чи належать особи, зазначені у схематичному зображенні структури власності, наданому до опитувальника, до публічних діячів (ТАК чи НІ), в пункті 9.4 не вказана інформація чи належать особи, зазначені у схематичному зображенні структури власності, наданому до опитувальника, до осіб, близьких або пов`язаних із публічними діячами (ТАК чи НІ). Моніторингом питання розгляду тендерної пропозиції ПП «ПРОМТРАНССОЮЗ» встановлено, що опитувальник, наданий файлом «Додаток 6.pdf» не містить інформації, заповнення якої передбачено пунктом 2 опитувальника Додатку 6 до тендерної документації. На думку відповідача, в порушення вимог абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII, замовник не відхилив тендерні пропозиції ТОВ «Автоцентр Фрунзе» та ПП «ПРОМТРАНССОЮЗ», допустив їх до аукціону та уклав з ТОВ «Автоцентр Фрунзе» договір від 24.03.2021 №43-ТО/22 на загальну суму 1537941,00 гривень. Між тим, позивачем наголошено на тому, що зазначені у висновку невідповідності є несуттєвими та такими, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції і не впливають на її зміст. В зв`язку з чим, вищевказана формальна помилка не може бути підставою для відхилення тендерної пропозиції. Так, згідно п. 19 ч. 2 ст. 22 Закону № 922-VIII, у тендерній документації зазначаються такі відомості: опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки. Колегія суддів враховує висновки Верховного Суду наведені у постанові від 19.05.2022 у справі № 200/11480/20-а в яких Суд вказав, що до формальних помилок належать технічні, механічні та інші помилки, допущені учасниками в документах, які вони подали у складі тендерної пропозиції, і такі, що не нівелюють технічний потенціал та конкурентоздатність учасника. Крім того, звернуто увагу на те, що формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було. Метою виконання вимоги щодо обґрунтованості спірного висновку, відповідачу не достатньо вказати у його змісті на факт відповідного правопорушення. Відповідач зобов`язаний навести опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, а також, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, окремо зазначити структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку виявлені порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення. Зміст спірного висновку, який є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов`язки для позивача, полягає в тому, щоб "усунути виявлені порушення", встановлені Держаудитслужбою, не відповідає критеріям, встановленим частиною другою статті 2 КАС України. Відповідачем ані у висновку, ані під час розгляду справине наведено доводів та не надано доказів того, що вищевказана помилка є такою, що нівелює технічний потенціал та конкурентоздатність учасника закупівлі або впливає на зміст його тендерної пропозиції. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені у висновки недоліки тендерних пропозицій не свідчать про те, що учасники процедури закупівлі не відповідали кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 Закону № 922-VIII. Також колегія суддів звертає увагу, що ані Закон № 922-VIII, ані Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» не визначає повноваження відповідача зобов`язувати за результатом здійсненого моніторингу закупівлі її замовника вчиняти дії по розірванню укладеного договору на закупівлю. Зокрема, такі повноваження відсутні і у статтях 2, 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», на які здійснено посилання в оскаржуваному висновку. Встановлення вимоги в оскаржуваному висновку про вчинення позивачем дій щодо розірвання укладеного договору, з огляду на наведену вище позицію, є порушенням принципу пропорційності та, відповідно, свідчить про протиправність оскаржуваного висновку у наведеній частині. Крім того, частиною першої статті 41 Закону № 922-VIIIвизначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Визначення істотних умов договору містяться у статті 638 Цивільного кодексу України та означають умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Також, за приписами статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Відповідно до положень ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Судовим розглядом встановлено, що договір за результатами прилюдних торгів було укладено між позивачем та ТОВ «Автоцентр Фрунзе» 24.03.2021, тобто до початку моніторингу та висновку відповідача. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що норми Закону не передбачають процедури усунення виявлених порушень процедури закупівлі і після визначення переможця процедури закупівлі та укладення із ним договору про закупівлю. Таким чином після отримання оскаржуваного висновку у позивача була відсутня об`єктивна можливість усунути недоліки, вказані у ньому. Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах Верховного Суду від 28.01.2021 року у справі № 160/12925/19 та від 26.08.2021 у справі № 280/2494/19. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень. Оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб`єкт владних повноважень на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість оскаржуваного висновку, колегія суддів вважає, що він є незаконним та підлягає скасуванню у судовому порядку. Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення справи. Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно з ч. 2 ст. 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, вони підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог. Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до ст. 139 КАС України. Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2022 року по справі №520/1062/22 скасувати. Прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов Акціонерного товариства "Укргазвидобування" задовольнити. Визнати протиправним та скасувати висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби від 31.12.2021 про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2020-12-22-020820-с. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північно-східного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40478572) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (код ЄДРПОУ 30019775) витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп. та за подання апеляційної скарги у розмірі 3721 (три тисячі сімсот двадцять одна) грн. 50 коп. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло А.М. Григоров Повний текст постанови складено 20.04.2023 року.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»