Постанова 4855 № 640/37463/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/37463/21 Головуючий у 1 інстанції: Батрак І.В. Суддя-доповідач: Мельничук В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 березня 2026 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого-судді: Мельничука В.П. суддів: Бужак Н.П., Мєзєнцева Є.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Північного офісу Держаудитслужби, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Дніпро Південь» про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівель в частині, В С Т А Н О В И Л А: Акціонерне товариство «Укргазвидобування» звернулось до суду з позовом до Північного офісу Держаудитслужби, в якому просило визнати протиправним та скасувати висновок від 07.12.2021 року про результати моніторингу процедури закупівель UA-2021-07-29-006924-b в частині за результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону та за результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо розгляду тендерної пропозиції учасника ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ДНІПРО ПІВДЕНЬ». Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано Висновок Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівель UA-2021-07-29-006924-b в частині за результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону та за результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо розгляду тендерної пропозиції учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Дніпро Південь». Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Північний офіс Держаудитслужби подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. В апеляційній скарзі Північний офіс Держаудитслужби посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Доводи апеляційної скарги аналогічні, заявленим у позовній заяві, та містять посилання на неповне з`ясування обставин справи судом першої інстанції та невідповідність його висновків таким обставинам. Апеляційна скарга мотивована тим, що за результатами проведеного моніторингу установлено, що Позивач (Замовник) не відхилив тендерну пропозицію учасника TOB «ТОРГОВИЙ ДІМ ДНІПРО ПІВДЕНЬ», як таку, що не відповідає кваліфікаційному критерію, встановленому ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі» та встановленим абз. 1 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» вимогам до учасника відповідно до законодавства. Також Відповідач вважав, що вимоги зобов`язальної частини висновку відповідають вимогам Закону України «Про публічні закупівлі». Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вбачається з матеріалів даної адміністративної справи та встановлено судом першої інстанції, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, АТ «Укргазвидобування» є суб`єктом господарювання, офіційно зареєстрованим 28.08.1998. Основний вид діяльності Позивача а є 06.20 Добування природного газу. Позивачем проводилась процедура закупівлі (з оприлюдненням оголошення про проведення відкритих торгів) 21П-136_76530000-7 «Послуги з проведення внутрішньосвердловинних робіт (Послуги з армування та відновлення фрезерного інструменту)», ідентифікатор закупівлі № UА-2021-07-29-006924-b. Відповідно до Протоколу Тендерного комітету № 21П-136 від 05.10.2021 учасника TOB «ТОРГОВИЙ ДІМ ДНІПРО ПІВДЕНЬ» було визнано переможцем даної закупівлі з ціною тендерної пропозиції 4849000,00 грн з ПДВ. 22.10.2021 з даним учасником TOB «ТОРГОВИЙ ДІМ ДНІПРО ПІВДЕНЬ» було укладено договір про надання послуг № УГВС296/29-21 на загальну суму 4849000,00 грн з ПДВ. Листом від 15.11.2021 № 003100-18/14497-2021 Держаудитслужбою доручено офісам Держаудитслужби та їх управлінням в областях провести моніторинг процедур закупівель, у тому числі Управлінню Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (далі - Управління), зокрема провести моніторинг процедури закупівлі за номером № UА-2021-07-29-006924-b. Відповідно до наказу В.о. начальника Управління від 26.11.2021 № 679, на підставі п. 4 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» з 26.11.2021 по 06.12.2021 проведено моніторинг процедури закупівель відкритих торгів за предметом: « 21П-136_76530000-7 - Послуги з проведення внутрішньосвердловинних робіт (Послуги з армування та відновлення фрезерного інструменту)» за номером № UА-2021-07-29-006924-b, здійсненої АТ «Укргазвидобування». Результати проведеного моніторингу викладені у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 06.12.2021, затвердженому в.о. начальника Управління 06.12.2021, та оприлюдненому в електронній системі закупівель 07.12.2021. У вказаному вище висновку Відповідач зазначив про встановлення ним порушення Позивачем вимог абз. 1 ч. 3 ст. 22, ч. 2 ст. 28 та п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі», на підставі чого, керуючись ст.ст. 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», зобов`язав Позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, шляхом розірвання договору про закупівлю від 22.10.2021 № УГВС296/29-21 відповідно до норм ч. 2 ст. 202 Господарського кодексу України, з дотриманням Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України в межах законодавства та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. Не погоджуючись із висновком від 07.12.2021 про результати моніторингу процедури закупівель UA-2021-07-29-006924-b та вважаючи його протиправним, Позивач звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом. Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що пропозиція TOB «ТОРГОВИЙ ДІМ ДНІПРО ПІВДЕНЬ» відповідає вимогам тендерної документації Замовника, зокрема, підпункту 1.1 пункту 1 розділу 1.1 «Кваліфікаційні критерії до учасників закупівель» Додатку № 1 до Тендерної документації. Отже, контролюючий орган дійшов помилкового висновку про порушення Позивачем вимог абз. 1 ч. 3 ст. 22, ч. 2 ст. 28 та п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII. Враховуючи, що суд дійшов висновку про відсутність порушення в діях Позивача, тому відсутні підстави для застосування заходів щодо усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, визначених у спірному Висновку. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-ХІІ (далі - Закон № 2939-XII) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Згідно зі ст. 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань; за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі. Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю (ст. 5 Закон № 2939-XII). За приписами п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. У відповідності до пп. 3 п. 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Пунктом 7 Положення № 43 передбачено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи. З аналізу наведених приписів вбачається, що Державна аудиторська служба України безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи відповідно до статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі». Так, у п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII) закріплено, що моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель. Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону № 922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону. Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Частиною 3 ст. 8 Закону № 922-VIII передбачено, що повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі. Згідно з ч. 4 ст. 8 Закону № 922-VIII строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель. За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (ч. 6 ст. 8 Закону № 922-VIII). Відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону № 922-VIII у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. В силу приписів п. 10, 11 ст. 8 Закону № 922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження. Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження. Абзацом 1 ч.3 ст.22 Закону № 922-VIII встановлено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Згідно з ч. 2 ст. 28 Закону № 922-VIII під час розкриття тендерних пропозицій/пропозицій автоматично розкривається вся інформація, зазначена в тендерних пропозиціях/пропозиціях учасників, крім інформації, зазначеної в абзаці другому цієї частини, та формується список учасників у порядку від найнижчої до найвищої запропонованої ними ціни/приведеної ціни. Не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником як конфіденційна, у тому числі, що містить персональні дані. Конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до ст. 16 цього Закону, і документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених ст. 17 цього Закону. Замовник, орган оскарження та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, мають доступ в електронній системі закупівель до інформації, яка визначена учасником конфіденційною. Як вбачається з матеріалів справи, в оскаржуваному висновку зазначено, що за результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо відповідності вимог тендерної документації вимогам законодавства у сфері закупівель установлено, що тендерна документація замовника не відповідає нормам абз. 1 ч. 3 ст. 22 та ч. 2 ст. 28 Закону України № 922-VIII. При цьому, Відповідач вказує, що в тендерній документації замовника не встановлено вичерпного переліку даних, які можуть бути заретушовані, адже вказано, що «Документи можуть надаватись без зазначення вартісних показників чи інших даних, які можуть бути визначені Учасником як комерційна таємниця», таким чином учасник міг заретушувати будь-які дані в документах, в тому числі, дані, які безпосередньо стосуються відповідності учасника кваліфікаційним критеріям. Відповідно до ст. 21 Закону України «Про інформацію» конфіденційна інформація разом із службовою та таємною інформацією належить до інформації з обмеженим доступом. Інформація з обмеженим доступом - це така інформація, доступ до якої має лише обмежене коло осіб і оприлюднення якої заборонено розпорядником інформації відповідно до закону. Обмеження доступу до інформації здійснюється в інтересах національної безпеки або охорони законних прав фізичних та юридичних осіб. Що стосується конфіденційної інформації для юридичної особи, то це інформація, яка міститься в договорах, контрактах, листах, звітах, аналітичних матеріалах, виписках з бухгалтерських рахунків, схемах, графіках, специфікаціях і інших документах, що фігурують в діяльності юридичної особи. Розголошення даних, що містяться в таких документах, може бути використано конкурентами і, відповідно, завдати економічної та іншої шкоди юридичній особі. Важливо уточнити, що конфіденційна інформація є тотожною комерційній таємниці. Особливістю відомостей, що складають комерційну таємницю, як вид конфіденційної інформації, є їх комерційний і господарський характер. Іншими словами, це інформація, що має економічну цінність, здатна впливати на фінансове становище суб`єкта підприємницької діяльності, розмір одержуваного ним прибутку. Згідно зі ст. 505 ЦК України комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв`язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію. Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці. Законами України «Про інформацію» і «Про захист персональних даних», передбачено, що поширення інформації можливе лише за наявності згоди її володільця. У складі пропозиції учасники повинні надавати інформацію, де містяться дані про третіх осіб (копії договорів на підтвердження досвіду), поширення яких без згоди останніх заборонене. Саме з метою недопущення порушення законодавства в частині поширення інформації без згоди ї володільців та захисту персональних даних у тендерній документації містилась можливість, а не обов`язок, для учасників не поширювати означену інформацію, враховуючи, що вона не є частиною кваліфікаційної вимоги та не впливає на кваліфікаційні вимоги. Вказана можливість для учасників підтверджується абз. 2 ч. 2 ст. 28 Закону України № 922-VIII, а саме: не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником як конфіденційна, у тому числі що містить персональні дані. Водночас, відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 3 означеного Закону загальними засадами державної реєстрації прав є публічність державної реєстрації прав. Відповідно до визначення, що зазначене у пп. 1 ч. 1 ст. 2 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відомості, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, визначено «Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1141 від 26.10.2011. Таким чином, згідно із вимогами діючого законодавства дані про власника нерухомого майна є публічними і у вільному доступі та не могли і не можуть бути визначені Учасником, як конфіденційні. Частиною 1 ст. 162 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкт господарювання, що є володільцем технічної, організаційної або іншої комерційної інформації, має право на захист від незаконного використання цієї інформації третіми особами, за умов, що ця інформація має комерційну цінність у зв`язку з тим, що вона невідома третім особам і до неї немає вільного доступу інших осіб на законних підставах, а володілець інформації вживає належних заходів до охорони її конфіденційності. Підприємство (Учасник) має право розпоряджатися такою інформацією на власний розсуд і здійснювати щодо неї будь-які законні дії, не порушуючи при цьому права третіх осіб. Перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці, визначений Постановою Кабінету Міністрів України «Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці» від 09.08.1993 №

611. Отже, з викладеного вище можна прийти до висновку, що склад та обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, порядок їх захисту визначаються самостійно її власником або керівником підприємства, (Учасника) з дотриманням чинного законодавства. Підприємство (Учасник) має право розпоряджатися такою інформацією на власний розсуд і здійснювати щодо неї будь-які законні дії, не порушуючи при цьому права третіх осіб. При цьому, згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 16 Закону № 922-VIII замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. Визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в тендерній документації та вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Зміст інформації, яку необхідно підтвердити, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеним критеріям, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, з огляду на специфіку предмета закупівлі, з урахуванням ч. 4 ст. 5 Закону України № 922-VIII, якою встановлено, що замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників, та з дотриманням принципів, закріплених у ч. 1 ст. 5 Закону України № 922-VIII, не призводячи своїми діями до штучного або умисного обмеження потенційного кола учасників. Отже, перелік документів, які мають підтверджувати відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям, як і самі критерії визначаються в тендерній документації. Також, в контексті вказаного суд зауважує, що «вартісні показники», про які йдеться мова у п.п. 1.2 п. 1 розділу 1 Додатку 1 «Кваліфікаційні критерії до учасників закупівель» до Тендерної документації, не є кваліфікаційним критерієм. Кваліфікаційними критеріями в даних договорах є тільки інформація про предмет договору та інформація, підтверджуюча факт виконання такого договору зі сторони учасника. Щодо висновку Відповідача про порушення Позивачем вимог п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону №922-VIII слід зазначити наступне. Відповідно до абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону № 922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо, зокрема: учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону. Пунктом 3 ч. 2 ст. 16 Закону № 922-VIII визначено, що замовник вправі установити один або декілька кваліфікаційних критеріїв, в тому числі наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів). Сама по собі ст. 16 Закону № 922-VIII передбачає встановлення Замовником перед учасниками кваліфікаційних критеріїв, підтвердженням яких вони доказують свою спроможність виконати умови договору про закупівлю товарів/послуг, що є предметом закупівлі, якісно та своєчасно, а значить, збільшується вірогідність того, що цей учасник надійний, і він виконає взяті на себе зобов`язання. Отже, Замовник в тендерній документації самостійно встановлює кваліфікаційні критерії відповідно до ст. 16 Закону № 922-VIII. Як слідує з додатку 1 до Тендерної документації закупівлі № UА-2021-07-29-006924-b, замовником у розділі 1 «Кваліфікаційні критерії до учасників закупівель» визначено наступні кваліфікаційні критерії. Згідно з пп. 1.1 п. 1 розділу 1.1 «Кваліфікаційні критерії до учасників закупівель» Додатку № 1 до тендерної документації на підтвердження кваліфікаційного критерію «наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій» Учасник повинен надати довідку на бланку Учасника, про наявність обладнання та механізмів, що надаються у формі Таблиці № 1 «Відомості про матеріально-технічні ресурси», які він планує залучати для виконання послуг з армування/відновлення фрезерного інструменту, а саме: зварювальна дільниця для наплавлення та армування бурових фрезерів, яка обладнана зварювальним столом, газозварювальним апаратом та системою вентиляції, станком для шліфування фрезерного інструменту. На виконання вказаної вимоги, учасником TOB «ТОРГОВИЙ ДІМ ДНІПРО ПІВДЕНЬ» надано довідку «Відомості про матеріально-технічні ресурси» від 20.08.2021 року № 9 (далі - Довідка № 9), в якій зазначено про наявність зварювальної дільниці для направлення та армування бурових фрезерів, яка обладнана кран-балкою вантажопідйомністю 1 т, зварювальним столом, стільцем, що обертається, шафою інструментальною, шафою газобалонною, системою витяжної вентиляції, (п. 11 таблиці). За висновком Відповідача в Довідці № 9 відсутня інформація про наявність станка для шліфування фрезерного інструменту, що не відповідає мінімальному переліку, визначеному Тендерною документацією Замовника, чим не дотримано вимоги підпункту 1.1 пункту 1 розділу 1.1 «Кваліфікаційні критерії до учасників закупівель» Додатку № 1 до Тендерної документації та відповідно не підтверджено кваліфікаційний критерій «наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій». Судом першої інстанції встановлено, що в Довідці № 9, яку надано TOB «ТОРГОВИЙ ДІМ ДНІПРО ПІВДЕНЬ» на підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям, наявна інформація в повному обсязі. Таблиця «Відомості про матеріально-технічні ресурси» складається з 11 пунктів: - п. 1-9 власне обладнання; - п. 10 орендований станок для шліфування фрезерного інструменту, а саме: Верстат круглошліфувальний, Марка, модель ЗУ142МВ; - п. 11 орендована зварювальна дільниця з обладнанням, що передається від Орендодавця. Інформація зазначена у п. 10 та п. 11, надана різними пунктами в цій Таблиці тому, що обладнання (верстат круглошліфувальний) і виробнича дільниця, належать різним власникам та передається в користування TOB «ТОРГОВИЙ ДІМ ДНІПРО ПІВДЕНЬ» за різними договорами оренди. З урахуванням вищевикладеного, пропозиція TOB «ТОРГОВИЙ ДІМ ДНІПРО ПІВДЕНЬ» відповідає вимогам тендерної документації Замовника, зокрема, підпункту 1.1 пункту 1 розділу 1.1 «Кваліфікаційні критерії до учасників закупівель» Додатку № 1 до Тендерної документації. Отже, з огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимога в п.п. 1.2 п. 1 розділу 1 «Кваліфікаційні критерії до учасників закупівель» Додатку № 1 до тендерної документації включена у відповідності зі ст.16 і 22 Закону, з дотриманням Законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про захист персональних даних» та «Про доступ до публічної інформації», а також з дотриманням Цивільного та Господарського кодексів України, з чим погоджується колегія суддів. Таким чином, контролюючий орган дійшов помилкового висновку про порушення АТ «Укргазвидобування» вимог абз. 1 ч. 3 ст. 22, ч. 2 ст. 28 та п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону № 922-VIII. Також, колегія суддів зазначає, що ані Закон № 922-VIII, ані Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» не визначає повноваження Відповідача зобов`язувати за результатом здійсненого моніторингу закупівлі її замовника вчиняти дії по розірванню укладеного договору на закупівлю. Зокрема, такі повноваження відсутні і у ст. 2, 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», на які здійснено посилання в оскаржуваному висновку. Встановлення вимоги в оскаржуваному висновку про вчинення Позивачем дій щодо розірвання укладеного договору, з огляду на наведену вище позицію, є порушенням принципу пропорційності та, відповідно, свідчить про протиправність оскаржуваного висновку у наведеній частині. Крім того, ч. 1 ст. 41 Закону № 922-VIII визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Визначення істотних умов договору містяться у ст. 638 Цивільного кодексу України та означають умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Також, за приписами ст. 180 Господарського кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Відповідно до положень ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Судом першої інстанції встановлено, що договір за результатами прилюдних торгів було укладено між Позивачем та TOB «ТОРГОВИЙ ДІМ ДНІПРО ПІВДЕНЬ» 05.10.2021, тобто до початку моніторингу та висновку Відповідача. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що норми Закону не передбачають процедури усунення виявлених порушень процедури закупівлі і після визначення переможця процедури закупівлі та укладення із ним договору про закупівлю. Таким чином, після отримання оскаржуваного висновку у Позивача була відсутня об`єктивна можливість усунути недоліки, вказані у ньому. Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах Верховного Суду від 28 січня 2021 року у справі № 160/12925/19 та від 26 серпня 2021 року у справі № 280/2494/19. Враховуючи вищенаведене та перевіривши всі фактичні обставини справи, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглянувши доводи Північного офісу Держаудитслужби, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий-суддя: В.П. Мельничук Судді: Н.П. Бужак Є.І. Мєзєнцев