Ухвала КЦС ВС № 359/966/18

Ухвала 13 квітня 2023 року м. Київ справа № 359/966/18 провадження № 61-708ск23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Бориспільської міської ради, ОСОБА_2 про визнання інформації недостовірною, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію та стягнення моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У січні 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 листопада 2022 року у вищевказаній справі. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , як на підставу касаційного оскарження судових рішень, послався на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Верховний Суд своєю ухвалою від 20 січня 2023 року поновив ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 21 листопада 2022 року. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропонував заявнику подати уточнену редакцію касаційної скарги із зазначенням обов`язкових підстав касаційного оскарження судових рішень, визначених пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України, та додати копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Попередив про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали. Ухвала Верховного Суду від 20 січня 2023 року оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 23 січня 2023 року. 27 січня 2023 року копія ухвали суду касаційної інстанції від 20 січня 2023 року направлена на адресу заявника ОСОБА_1 (квартира АДРЕСА_1 ), яка зазначена в касаційній скарзі, та отримана заявником 02 лютого 2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке долучене до матеріалів касаційного провадження. У лютому 2023 року до Верховного Суду на виконання вимог ухвали суду касаційної інстанції від 20 січня 2023 року від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга (уточнена), в якій заявник посилається на частину другу статті 389 ЦПК України та частини першу, третю статті 412 ЦПК України. Верховний Суд своєю ухвалою від 15 лютого 2023 року продовжив ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропонував заявнику подати уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначити конкретний пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга на судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та обґрунтування (мотивування) наявності цієї підстави (підстав), а також додати копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Попередив про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали. Ухвала Верховного Суду від 15 лютого 2023 року оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 16 лютого 2023 року. 21 лютого 2023 року копія ухвали суду касаційної інстанції від 15 лютого 2023 року направлена на адресу заявника ОСОБА_1 (квартира АДРЕСА_1 ), яка зазначена в касаційній скарзі, та отримана заявником 02 березня 2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке долучене до матеріалів касаційного провадження. У березні 2023 року до Верховного Суду на виконання вимог ухвали суду від 15 лютого 2023 року від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга (повторно уточнена), в якій заявник, як на підставу касаційного оскарження судових рішень, знову послався на частину другу статті 389 ЦПК України та частини першу, третю статті 412 ЦПК України. Вказане посилання є аналогічним тому, про що зазначив заявник у касаційній скарзі та касаційній скарзі (уточненій), поданій на виконання вимог ухвали суду від 20 січня 2023 року. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про повернення касаційної скарги особі, яка її подала, з огляду на таке. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Отже, за змістом вказаних статей ЦПК України в касаційній скарзі на рішення суду першої інстанції та/або постанову апеляційного суду, ухвалену за результатами апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, повинно бути наведене обґрунтування з посиланням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права з обов`язковим зазначенням відповідного пункту частини другої статті 389 ЦПК України, як підстави касаційного оскарження. У касаційній скарзі ОСОБА_1 не вказав конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, які визначені пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України, що свідчить про невиконання заявником вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України. Посилання виключно на неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, не є виконанням вимог закону щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження. Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України). Відповідно до пункту 11 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами. Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року). Заявник не виконав вимоги ухвал Верховного Суду від 20 січня та 15 лютого 2023 року, не надав уточнену редакцію касаційної скарги, яка б за формою та змістом відповідала вимогам статті 392 ЦПК України. Враховуючи, що станом на 13 квітня 2023 року не виконано вимог ЦПК України при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження судових рішень, що перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження, касаційна скарга ОСОБА_1 має бути визнана неподаною та повернута заявнику. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги. Керуючись статтею 394 ЦПК України, -

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 листопада 2022 року вважати неподаною та повернути заявнику. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя І. М. Фаловська