Постанова Київський апеляційний суд № 359/966/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 листопада 2022 року м. Київ єдиний унікальний номер судової справи 359/966/18 номер провадження 22-ц/824/4256/2022 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - суддіЛапчевської О.Ф., суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І., за участю секретаря судового засідання Потапьонок К.В., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , представники відповідачів Яцько В.О. , Соколов С.В. , розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2021 року /суддя Є.О. Борець/ у справі за позовом ОСОБА_1 до Бориспільської міської ради, ОСОБА_5 про визнання інформації недостовірною, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію та стягнення моральної шкоди,- В С Т А Н О В И В: В лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом а якому просив суд визнати недостовірною інформацію, поширену Кучаківським сільським головою ОСОБА_5 , про негативні наслідки діяльності позивача на посаді керівника КП «Кучаків» та вчинення ним кримінальних правопорушень; зобов`язати Кучаківську сільську раду спростувати поширену інформацію шляхом відкликання з Бориспільського ВП ГУ НП у Київській області заяв Кучаківського сільського голови Дженжебіра М.М. №182/2-17 від 3 березня 2017 року та №205/2-17 від 16 березня 2017 року, шляхом відкликання рішення виконавчого комітету Кучаківської сільської ради №11 від 28 лютого 2017 року та рішення Кучаківської сільської ради №324-11-07 від 6 березня 2017 року, шляхом оприлюднення інформації про відкликання заяв та рішення органу місцевого самоврядування на дошках оголошень, розміщених поряд з приміщенням Кучаківської сільської ради та магазинів с. Лебедин і с. Кучаків, а також на вхідних дверях до приміщення клубу с. Кучаків, шляхом спростування недостовірної інформації про позивача на сесії Кучаківської сільської ради в його присутності та з наданням йому слова для виступу; а також стягнути з відповідачів моральну шкоду в розмірі 100 000 гривень та витрати на правову допомогу 8 000 грн. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2021 року у задоволенні позову відмовлено./а.с. 174-179/ Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, задовольнивши позовні вимоги. На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції невірно визначено предмет позову, зокрема, він не порушував питання щодо скасування незаконних рішень Кучаківської сільської ради. Оскільки інформація, викладена у рішеннях є неправдивою, він звернувся в порядку цивільного судочинства з позовом про спростування поширеної інформації. Вказував, що судом першої інстанції порушено його право на справедливий судовий розгляд та порушено його конституційні права на судовий захист та не розглянуто позов саме в порядку цивільного судочинства в порядку п.п. 9, 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України та ст. 277 ЦК України що передбачає відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб та спростування недостовірної інформації Представник виконавчого комітету Бориспільської міської ради В. Горкун звернувся з відзивом на апеляційну скаргу, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість. Вказував, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, що порядок спростування інформації, про яку просить позивач, регулюється ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» і не оскаржується в порядку цивільного судочинства. Показання свідків для підтвердження ефективної діяльності позивача на посаді керівника КП «Кучаків» є неналежними доказами, оскільки така ефективність підтверджується виключно аудиторською перевіркою. Не підлягають і спростуванню відомості, викладені у заявах до правоохоронних органів, оскільки це не є способом поширення інформації щодо позивача, а наслідки за завідомо неправдиві повідомлення про вчинення злочину, передбачені кримінальним законом. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного. Судом встановлено, що 6 травня 2016 року ОСОБА_1 уклав з Кіровською сільською радою контракт №1 (а.с.8-9, 56-57), на підставі якого позивач був прийнятий на роботу в КП «Кучаків» на посаду керівника на період часу з 6 травня 2016 року до 6 травня 2017 року. Рішенням виконавчого комітету Кучаківської сільської ради №11 від 28 лютого 2017 року (а.с.61) робота ОСОБА_1 щодо управління КП «Кучаків» була визнана незадовільною, такою, що вела до збитковості підприємства та могла призвести до його банкрутства. Цим же рішенням органу місцевого самоврядування було вирішено припинити співпрацю з позивачем з 7 травня 2017 року та не продовжувати дію контракту №1 від 6 травня 2016 року. Крім того, було зобов`язано Кучаківського сільського голову ОСОБА_5 звернутись до органів прокуратури для перевірки наявності в діях ОСОБА_1 умислу, спрямованого на банкрутство КП «Кучаків», та вчинення ним злочину, передбаченого ст.219 КК України. 3 березня 2017 року Кучаківський сільський голова Дженжебір М.М. подав до Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області та Бориспільської місцевої прокуратури заяву про вчинення керівником КП «Кучаків» ОСОБА_1 кримінального правопорушення (а.с.12). Рішенням Кучаківської сільської ради №324-11-07 від 6 березня 2017 року (а.с.11, 62) було затверджено рішення виконавчого комітету Кучаківської сільської ради №11 від 28 лютого 2017 року. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вірно керувався вимогами ч. 1 ст. 297 ЦК України про те, що кожен має право на повагу його гідності та честі. Згідно з ч. 1 ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Згідно з ч. 4 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, в якій вона працює. Відповідно до ч. 5 ст. 277 ЦК України якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний. Згідно з ч. 7 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.15, п.17 постанови №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи. Водночас, у порядку цивільного чи господарського судочинства не можуть розглядатись позови про спростування інформації, яка міститься, зокрема, у вироках та інших судових рішеннях, а також у постановах органів досудового слідства, висновках судових експертиз, рішеннях органів влади, місцевого самоврядування та інших відповідних органів, атестаційних комісій, рішеннях про накладення на особу дисциплінарного стягнення, для яких законом установлений інший порядок оскарження. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оцінка діяльності ОСОБА_1 на посаді керівника КП «Кучаків», викладена в резолютивній частині рішення виконавчого комітету Кучаківської сільської ради №11 від 28 лютого 2017 року та в резолютивній частині рішення Кучаківської сільської ради №324-11-07 від 6 березня 2017 року, не є способом поширенням інформації відносно позивача. Як вбачається з ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», для вказаних рішень органу місцевого самоврядування визначений інший порядок оскарження, ніж спростування інформації, викладеної в їх змісті. Ця обставина свідчить про те, що в частині вимог про спростування відомостей, викладених в рішенні виконавчого комітету Кучаківської сільської ради №11 від 28 лютого 2017 року та в рішенні Кучаківської сільської ради №324-11-07 від 6 березня 2017 року, ОСОБА_1 обрав неналежний спосіб захисту права, адже він має право оскаржити вказані рішення органу місцевого самоврядування в порядку адміністративного судочинства, а не оспорювати достовірність інформації, викладеної в цих рішеннях, в порядку цивільного судочинства. З огляду на це суд першої інстанції вірно вважав, що у задоволенні позову, пред`явленого ОСОБА_1 , належить відмовити в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції невірно визначено предмет позову, зокрема, він не порушував питання щодо скасування незаконних рішень Кучаківської сільської ради, водночас, оскільки інформація, викладена у рішеннях є неправдивою, він звернувся в порядку цивільного судочинства з позовом про спростування поширеної інформації, апеляційним судом відхиляються з огляду обрання позивачем невірного способу захисту. Так, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.16 постанови №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», у випадку звернення особи із заявою до правоохоронних органів судам слід враховувати висновки, викладені у рішенні Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року №8-рп/2003 (справа про поширення відомостей). Як вбачається зі змісту резолютивної частини цього рішення Конституційного Суду України, викладення у листах, заявах, скаргах до правоохоронного органу відомостей особою, на думку якої посадовими чи службовими особами цього органу при виконанні функціональних обов`язків порушено її право, не може вважатись поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди інтересам цих осіб. Викладення у листах, заявах, скаргах до правоохоронного органу завідомо неправдивих відомостей тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством України. Вказані обставини свідчать про те, що звернення Кучаківського сільського голови Дженжебіра М.М. до Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення №182/2-17 від 3 березня 2017 року не є способом поширення інформації відносно діяльності позивача на посаді керівника КП «Кучаків». Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення може бути підставою лише для притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за ст. 383 КК України, а не для спростування інформації, викладеної в цій заяві. Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях. Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2021 року - залишити без задоволення. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2021 року - залишити без змін. Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Головуючий: Судді: