Ухвала КЦС ВС № 368/488/20
від 21.10.2021 · ЦивільнаУхвала 21 жовтня 2021 року м. Київ справа № 368/488/20 провадження № 61-5707ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Переселенської сільської ради Кагарлицького району Київської області про припинення права власності, ВСТАНОВИВ: У квітні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на заочне рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 18 грудня 2020 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 22 березня 2021 року. Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2021 року у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Переселенської сільської ради Кагарлицького району Київської області про припинення права власності, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 18 грудня 2020 року відмовлено. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 березня 2021 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропоновано заявнику надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Попереджено про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали. Копію ухвали суду касаційної інстанції від 08 квітня 2021 року направлено на адресу заявника ОСОБА_1 (квартира АДРЕСА_1 ), яка зазначена в матеріалах касаційної скарги. Ухвала Верховного Суду від 08 квітня 2021 року оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 26 квітня 2021 року. Відповідно до даних автоматизованої системи документообігу суду 26 травня 2021 року до Верховного Суду повернулося рекомендоване поштове відправлення № 0306306492405, в якому надіслано ОСОБА_1 копію ухвали суду касаційної інстанції від 08 квітня 2021 року з довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання». Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2021 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 березня 2021 року, вказаних в ухвалі Верховного Суду від 08 квітня 2021 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Попереджено про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали. Копії ухвал суду касаційної інстанції від 08 квітня та від 28 травня 2021 року направлено на адресу заявника ОСОБА_1 (квартира АДРЕСА_1 ), яка зазначена в матеріалах касаційної скарги, та отримано заявником 01 липня 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів касаційного провадження. Ухвала Верховного Суду від 28 травня 2021 року оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 31 травня 2021 року. У липні 2021 року до суду касаційної інстанції на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 08 квітня 2021 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому заявник вказувала, що вона є потерпілою, а тому її звільнено на підставі Закону України «Про судовий збір». Також до вказаного клопотання додано довідку про доходи, з якої вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію. Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2021 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 березня 2021 року, вказаних в ухвалі Верховного Суду від 08 квітня 2021 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Попереджено про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали. Копію ухвали суду касаційної інстанції від 12 липня 2021 року направлено на адресу заявника ОСОБА_1 (квартира АДРЕСА_1 ), яка зазначена в матеріалах касаційної скарги, та отримано заявником 16 серпня 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів касаційного провадження. Ухвала Верховного Суду від 12 липня 2021 року оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 13 липня 2021 року. У серпні 2021 року до суду касаційної інстанції на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 08 квітня 2021 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому заявник вказувала, що вона є потерпілою, а тому її звільнено на підставі пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір». Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про повернення касаційної скарги особі, яка її подала, з огляду на таке. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. ОСОБА_1 зазначала, що її звільнено від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір». Пунктом 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду. Зазначені доводи про те, що заявник звільнена від сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі на підставі пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», є необґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 звернулася до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою на ухвалу апеляційного суду, постановлену у результаті вирішення процесуальних питань, і положення Закону України «Про судовий збір», вказані заявником, у даному випадку не застосовуються. Крім того, предметом спору є припинення права власності. При цьому, вимог щодо відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, у межах даної справи позивач не заявляла. Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 необхідно було сплатити судовий збір на загальних підставах. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір». Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові. Частиною першою статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до пункту 11 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами. Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року). Виходячи з того, що заявнику надавався достатній строк для усунення недоліків касаційної скарги, однак, вона не проявила належної обачності в захисті своїх прав та, враховуючи, що станом на 21 жовтня 2021 року вимоги ухвал суду касаційної інстанції від 08 квітня, 28 травня та 12 липня 2021 року не виконані, що перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження, касаційна скарга ОСОБА_1 має бути визнана неподаною та повернута заявнику. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, -
УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 березня 2021 року вважати неподаною та повернути заявнику. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя І. М. Фаловська