Ухвала КЦС ВС № 755/10597/19

Ухвала 26 жовтня 2021 року м. Київ справа № 755/10597/19 провадження № 61-19692ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 18 листопада 2020 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ВСТАНОВИВ: У грудні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 18 листопада 2020 року. Ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2021 року визнано наведені в клопотанні ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне скарження підстави неповажними. Касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропоновано заявнику надати відповідні докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції; уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначити обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України; копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, а також документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Попереджено про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали. Копію ухвали суду касаційної інстанції від 19 січня 2021 року направлено на адресу заявника ОСОБА_1 (квартира АДРЕСА_1 ), яка зазначена в матеріалах касаційної скарги. 11 травня 2021 року ОСОБА_1 отримала ухвалу Верховного Суду від 19 січня 2021 року на підставі заяви про видачу копії судового рішення від 11 травня 2021 року. У травні 2021 року до Верховного Суду на виконання вимог ухвали суду касаційної інстанції від 19 січня 2021 року від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, в якій заявник просила поновити строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 18 листопада 2020 року, а також додаткової постанови Київського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року та звільнити її від сплати судового збору за подачу касаційної скарги або зменшити його розмір. Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2021 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги або зменшення його розміру відмовлено. Поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 18 листопада 2020 року. Продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропоновано заявнику надати документи, які б підтверджували її скрутний майновий стан та відсутність у неї можливості, або сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі відповідно до закону. Попереджено про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропоновано заявнику надати відповідні докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваної додаткової постанови суду апеляційної інстанції; уточнити прохальну частину касаційної скарги щодо додаткової постанови. Попереджено про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали. Копію ухвали суду касаційної інстанції від 27 травня 2021 року направлено на адресу заявника ОСОБА_1 (квартира АДРЕСА_1 ), яка зазначена в матеріалах касаційної скарги. Ухвала Верховного Суду від 27 травня 2021 року оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 26 травня 2021 року. Відповідно до даних автоматизованої системи документообігу суду 07 липня 2021 року до Верховного Суду повернулося рекомендоване поштове відправлення № 0306306748183, в якому надіслано ОСОБА_1 копію ухвали суду касаційної інстанції від 27 травня 2021 року з довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання». Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2021 продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, вказаних в ухвалі Верховного Суду від 27 травня 2021 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Попереджено про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали. Копії ухвали суду касаційної інстанції від 27 травня та від 14 липня 2021 року направлено на адресу заявника ОСОБА_1 (квартира АДРЕСА_1 ), яка зазначена в матеріалах касаційної скарги. Ухвала Верховного Суду від 14 липня 2021 року оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 16 липня 2021 року. Відповідно до даних автоматизованої системи документообігу суду 28 серпня 2021 року до Верховного Суду повернулося рекомендоване поштове відправлення № 0306307022631, в якому надіслано ОСОБА_1 копії ухвал суду касаційної інстанції від 27 травня та від 14 липня 2021 року з довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до частини першої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. ОСОБА_1 не повідомляла Верховний Суд про зміну свого місця проживання чи місцезнаходження та не вживала заходи для отримання кореспонденції, направленої судом на зазначену нею у касаційній скарзі адресу. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про повернення касаційної скарги на постанову Київського апеляційного суду від 18 листопада 2020 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року особі, яка її подала, з таких підстав. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. З позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» звернулося у липні 2019 року. Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2019 року становить 1 921 грн (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»). Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При поданні позовної заяви, виходячи з розміру оспорюваної суми (949 582,52 грн), підлягав сплаті судовий збір у розмірі 14 243,74 грн (1,5 відсотка ціни позову). Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми. Отже, ОСОБА_1 слід було сплатити суму судового збору у розмірі 28 487,48 грн за подання до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційної скарги на постанову Київського апеляційного суду від 18 листопада 2020 року. Разом з тим, до заяви про усунення недоліків касаційної скарги додано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання вказаної касаційної скарги або зменшення розміру судового збору до 1 000 грн, яке мотивоване тим, що у заявника відсутні доходи. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір». Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Згідно з частинами першою, другою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони. Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження. Вирішення питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору. Оскільки ОСОБА_1 не надала документи, які б підтверджували її скрутний майновий стан та відсутність у неї можливості сплатити судовий збір (такими документами, наприклад, можуть бути довідки про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо), що не дає змоги в повній мірі оцінити її майновий стан, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги та зменшення його сплати до 1 000 грн відмовлено. Таким чином, ОСОБА_1 необхідно було сплатити судовий збір за подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного суду від 18 листопада 2020 року у порядку та розмірі, визначених Законом України «Про судовий збір», або надати інші документи на підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору чи зменшення його розміру (наприклад, довідки органів Державної фіскальної служби України про майновий стан за минулий рік, наявність рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів тощо). Також Верховний Суд роз`яснив заявнику, що за наявності визначених законом підстав, вона не позбавлена права звернутися до суду касаційної інстанції із клопотанням, обґрунтованим вищевказаними доказами, про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру. Крім того, в заяві про усунення недоліків касаційної скарги ОСОБА_1 просила поновити строк на касаційне оскарження додаткової постанови Київського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року, оскільки її подано з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 ЦПК України. Однак, у порушення вимог пункту 8 частини другої та пункту 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявник не зазначила дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується, а також не додала докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності. Крім того, не уточнила свої вимоги щодо додаткової постанови Київського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року та не виклала свої вимоги відповідно до повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтею 409 ЦПК України. У зв`язку з чим касаційну скаргу заявника на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року було залишено без руху на підставі статті 393 ЦПК України. Згідно з частиною другою статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Частиною третьою статті 185 ЦПК України передбачено у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України). Відповідно до пункту 11 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами. Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року). Проте заявник, після направлення до Верховного Суду у грудні 2020 року касаційної скарги та у травні 2021 року заяви про усунення недоліків, тривалий час не цікавилася її розглядом, хоча мала таку можливість, зокрема, мала можливість ознайомитись з ухвалами суду касаційної інстанції, прийнятими за результатами розгляду її касаційної скарги, які були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Таким чином, у цій справі суд забезпечив своєчасне надіслання заявнику судових рішень за всіма відомими адресами, надавав строк для усунення недоліків касаційної скарги, який судом продовжувався, не перешкоджав розумним зусиллям заявнику отримати ці судові рішення, однак заявник не скористалася своїми процесуальними правами, не проявила належної обачності у реалізації своїх прав та не цікавилася станом відомого їй судового провадження, зокрема, результатами розгляду своєї касаційної скарги. Враховуючи, що станом на 21 жовтня 2021 року вимоги ухвал суду касаційної інстанції від 27 травня та від 14 липня 2021 року не виконані, що перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження, касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 18 листопада 2020 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року має бути визнана неподаною та повернута заявнику. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, -

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 18 листопада 2020 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року вважати неподаною та повернути заявнику. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя І. М. Фаловська