Постанова Запорізький апеляційний суд № 333/2742/22
від 07.04.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДДата документу Справа № 333/2742/22 запорізький апеляційний суд Провадження №33/807/346/23Головуючий у 1-й інстанції Стоматов Е.Г. Єдиний унікальний №333/2742/22Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С. Категорія ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 квітня 2023 року м.Запоріжжя Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С. за участі захисника Корсіка Я.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Корсіка Ярослава Ігоровича на постанову судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 01 березня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 ), притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, ВСТАНОВИВ Згідно з постановою суду, 29.06.2022 року о 19 год. 33 хв. по вул.Північнокільцевій, 23 у м.Запоріжжі водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Skoda Superb», д.н.з. НОМЕР_1 , відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України. ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 536,80 гривень. В апеляційній скарзі захисник Корсік Я.І. просив скасувати постанову суду та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення. Свої вимоги мотивував тим, що матеріали справи не містять доказів, які б поза розумним сумнівом доводили вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Суд першої інстанції самостійно збирав докази, оскільки зробив запит до УПП в Запорізькій області ДПП НПУ щодо відеозаписів до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №248928 від 29.06.2022 року відносно ОСОБА_1 . Відеофіксація здійснювалась з порушенням Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 року №1026. У постанові суду не вказано технічний засіб, яким здійснено відеозапис. З огляду на зазначене, наявний у справі відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явився. Про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений судовою повісткою 23.03.2023 року та телефонограмою. Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка ОСОБА_1 не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за його відсутністю в судовому засіданні. Заслухавши захисника Корсіка Я.І., діючого в інтересах ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні; перевіривши матеріали справи, доводи, наведені у скарзі, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконано вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП, повно та всебічно розглянуто обставини справи, дотримано вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення. Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується - відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №248928 від 29.06.2022 року, без пояснень, відповідно до якого водій ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння; - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння до КНП «ОКЗНПД» ЗОР від 29.06.2022 року, у якому зазначено, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, порушення мови, порушення координації рухів), огляд не проводився у зв`язку з відмовою водія; - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд не проводився у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 ; - відеозаписами, долученими до матеріалів справи, зі змісту яких вбачається рух автомобіля під керуванням ОСОБА_1 до моменту зупинки. Також зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння відповідно до встановленого порядку, процедуру оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та відсторонення останнього від керування. Заперечення апеляційної скарги захисника щодо недоведеності вини ОСОБА_1 не ґрунтуються на матеріалах справи, із яких вбачається, що усі обставини справи судом були досліджені всебічно, повно і об`єктивно, висновки судді ґрунтуються на матеріалах справи і вимогах закону. Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, крім іншого, встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки та відеозапису. Тому перевіряючи доводи апелянта щодо порушення працівниками поліції процедури відеофіксації обставин вчинення адміністративного правопорушення та витребування районним судом даних відеозаписів, апеляційний суд зауважує, що зазначені доводи є необґрунтованими. Районним судом дотримано вимоги ст.245 КУпАП та з метою своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи витребувано з УПП в Запорізькій області ДПП НПУ відеозаписи до протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . На відеозаписах події об`єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність складу та події передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення та винності ОСОБА_1 у його вчиненні. Крім того, ніким не спростовано того факту, що водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відтак зафіксовані на наданих відеозаписах події ніким у встановленому законом порядку не оскаржені. Вказані відеозаписи узгоджуються з іншими вищевказаними доказами в справі, є належними та допустимими у розумінні ст.251 КУпАП. Відтак доводи апеляційної скарги захисника в цій частині відхиляються апеляційним судом. Об`єктивна сторона поставленого у провину ОСОБА_1 адміністративного правопорушення проявляється у відмові особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 відмовився пройти в установленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння, що підтверджується сукупністю наявних у матеріалах справи доказів. Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС/МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому "Інструкція"). За змістом цих нормативних документів водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 заявив, що перед тим як сісти за кермо він вжив близька 2 літрів пива. Тому працівниками поліції внаслідок виявлення передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак було заявлено вимогу ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі. Відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР та вчинив передбачене ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення. Ознаки алкогольного сп`яніння, які стали підставою для вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та в доданих до нього матеріалах. Суд зважає на те, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння є суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак алкогольного сп`яніння. Апеляційний суд звертає увагу на те, що вимога поліцейського про необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння була чіткою і зрозумілою для сприйняття. Відповідно до п.2.5 ПДР проведення огляду на стан сп`яніння на вимогу поліцейського є обов`язком водія, при цьому жоден із нормативних документів не дає водієві права оспорювати таку вимогу поліцейського. У зв`язку з наведеним у апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в тому, що наявні матеріали справи містять докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненому ним адміністративному правопорушенні. Таким чином, у контексті наведених обставин не можна визнати переконливими й виправданими, а отже й достатніми, доводи апеляційної скарги захисника про скасування судового рішення на зазначених у ній підставах. Накладене судом першої інстанції адміністративне стягнення за вчинене ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху за своїм видом та розміром узгоджується з вимогами ст.33 КУпАП, а також відповідає передбаченій ст.23 КУпАП меті стягнення - вихованню особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобіганню вчиненню нових правопорушень. Загалом доводи апеляційної скарги захисника фактично зводяться до незгоди апелянта із прийнятою районним судом постановою, проте висновків суду не спростовують. Відтак у апеляційного суду відсутні підстави вважати, що постанова прийнята судом першої інстанції без урахування всіх фактичних обставин справи. Досліджені судом докази є допустимими і достатніми для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення. Істотних порушень законодавства, що тягнуть скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду справи не встановлено. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу захисника Корсіка Ярослава Ігоровича залишити без задоволення. Постанову судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 01 березня 2023 року в цій справі щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.С. Гончар