Постанова 4870 № 914/851/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "06" квітня 2023 р. Справа №914/851/21 м.Львів Західний апеляційний господарський суд у складі: головуючого - судді МАТУЩАКА О.І. суддів МАРКА Р.І. СКРИПЧУК О.С. за участю секретаря судового засідання Гулик Н.Г. представники сторін не з`явилися. розглянувши апеляційну скаргу приватного виконавця Ільчишин Любові Володимирівни за вих.№5530 від 15.02.2023 (вх.ЗАГС №01-05/507/23 від 20.02.2023) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.02.2023, повний текст 08.02.2023 (суддя Петрашко М.М.) у справі №914/851/21 за позовом: Акціонерного товариства Акціонерно- комерційний банк «Львів» до відповідачів: 1) Селянського (фермерського) господарства «Ягоди Лонок» 2) ОСОБА_1 3) ОСОБА_2 про стягнення солідарно 643448,06 грн ВСТАНОВИВ: Суть спору. Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.08.2021 у справі №914/851/21 позов задоволено та вирішено: - стягнути солідарно з Селянського (фермерського) господарства Ягоди Лонок та ОСОБА_1 на користь АТ Акціонерно-комерційний банк Львів заборгованість за кредитним договором №578/В/2019 від 28.12.2019 в розмірі 643448,06 грн, з яких: 561000,00 грн заборгованість по тілу кредиту та 82448,06 грн заборгованість по процентах за користування кредитом; - стягнути солідарно з Селянського (фермерського) господарства Ягоди Лонок та ОСОБА_2 на користь АТ Акціонерно-комерційний банк Львів заборгованість за кредитним договором №578/В/2019 від 28.12.2019 в розмірі 643448,06 грн, з яких: 561000,00 грн заборгованість по тілу кредиту та 82448,06 грн заборгованість по процентах за користування кредитом. 13.09.2021 видано накази на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 05.08.2021 у справі №914/851/21. На адресу Господарського суду Львівської області надійшло подання приватного виконавця Ільчишин Л.В. про обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов`язань. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.02.2023 у задоволенні подання приватного виконавця Ільчишин Л.В. про обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України відмовлено. Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи. Приватний виконавець не погодилась із постановленою ухвалою та подала апеляційну скаргу, в якій просила прийняти нове рішення, яким задоволити подання приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 . Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги зазначає, що відповідно до п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи чи керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішенням про стягнення періодичних платежів. Відтак, наявність у ОСОБА_2 невиконаного зобов`язання згідно наказу №914/851/21, виданого 13.09.2021 Господарським судом Львівської області є підставою для обмеження його у праві виїзду за меж і України. Інших клопотань та заяв в порядку ст. 207 ГПК України учасниками у справі не подано. Представники сторін в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень. Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи зазначене, а також те, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обов`язковою, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників сторін. Колегія суддів Західного апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права місцевим господарським судом, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Фактичні обставини справи. Аналізом матеріалів справи встановлено, що 28.12.2021 приватним виконавцем Ільчишин Л.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №68004608 з примусового виконання наказу від 13.09.2021 №914/851/21, про стягнення солідарно з Селянського (фермерського) господарства Ягоди Лонок та ОСОБА_2 на користь АТ Акціонерно-комерційний банк Львів заборгованості за кредитним договором №578/В/2019 від 28.12.2019 в розмірі 643448,06 грн, з яких 561000,00 грн заборгованість по тілу кредиту та 82448,06 грн заборгованість по процентах за користування кредитом. Постанова про відкриття виконавчого провадження 28.12.2021 направлена на адресу боржника та вручена боржнику 05.01.2022, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Обгрунтоваючи подання про обмеження права боржника на виїзд за межі Уккраїни, приватний виконавець зазначала, що боржником не вчинено жодних дій, які б були спрямовані на виконання вимог постанови про відкриття виконавчого провадження та виконання судового рішення взагалі. Зокрема, боржником не подано приватному виконавцю декларацію про доходи та майно, не надано жодних пояснень щодо причин не виконання судового рішення. Згідно відповіді на запит Державної фіскальної служби України № 128235384 від 28.12.2021 інформація стосовно джерел отримання боржником доходів відсутня. Згідно відповіді Міністерства внутрішніх справ України № 128235383 від 28.12.2021 за боржником не зареєстровано транспортних засобів. 29.12.2021 приватним виконавцем винесено постанову, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику. Вказану постанову надіслано до банківських та інших установ для виявлення рахунків боржника фізичної особи. Матеріалами справи встановлено, що відповідно до відповідей банків, вказана постанова залишена без виконання у зв`язку з відсутністю у боржника відкритих рахунків в цих банківських установах або рахунки закрито. 28.01.2022 приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику. Проте, під час здійснення виконавчих дій жодного майна боржника не виявлено. 19.10.2022 приватним виконавцем надіслано виклик на адресу боржника з вимогою з`явитись 02.11.2022 року до приватного виконавця та надати пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити щодо вчинення дій та заходів, спрямованих на виконання рішення суду. Проте, боржник за вказаним викликом не з`явився, а в день виклику боржник зателефонував виконавцю і повідомив про неможливість прийти цього дня на виклик за станом здоров`я та зобов`язався з`явитись 09.11.2022, про що складено відповідний акт приватного виконавця від 28.10.2022. 09.11.2022 боржник з`явився в офіс приватного виконавця та написав заяву, спільно із іншим солідарним боржником, в якій зобов`язався сплатити 250000 грн до 31.12.2022 року на депозитний рахунок приватного виконавця. 04.01.2023 приватним виконавцем повторно надіслано виклик на адресу боржника з вимогою з`явитись 16.01.2023 до приватного виконавця та надати пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити щодо вчинення дій та заходів, спрямованих на виконання рішення суду. Проте, боржник за вказаним викликом не з`явився, жодних пояснень з приводу невиконання судового рішення не надав, про що складено відповідний акт приватного виконавця від 16.01.2023. Станом на 25.01.2023 боржником не сплачено заборгованість. Згідно відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України №2312 від 28.01.2022 в базі даних відсутні відомості про перетинання кордону боржником з дати видачі виконавчого документа. Наведені обставини стали підставою для звернення приватного виконавця до суду із поданням у даній справі про обмеження боржника у праві виїзду за межі України. Оцінка суду. Згідно ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом. Згідно із п. 5 ч. 1, ч. 2 ст.6 Закону України "Про порядок виїзду і в`їзду в Україну громадян України" громадянинові який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань. Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Відповідно п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів. Із системного аналізу наведених норм законодавства встановлено, що виключно у випадку вчинення активних дій щодо ухилення від виконання, зокрема судового рішення до боржника може бути застосовано тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України. Проте, документальними матеріалами справи підтверджено відсутність у боржника будь-якого майна та встановлено, що з дати видачі виконавчого документа боржник не здійснював перетин державного кордону. Тому, як вірно зазначено судом першої інстанції відсутність майна у боржника та грошових коштів для погашення існуючої заборгованості не є доказом ухилення боржника від виконання рішення суду. Таки чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції, якими обґрунтована оскаржувана ухвала, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги. Відповідно до ст. ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). З огляду на викладене, оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення. Судові витрати. Оскільки відповідно п.18 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір", судовий збір не справляється за подання позовної заяви, апеляційної скарги у справах про тимчасове обмеження права громадян України на виїзд за межі території України, розподіл судового збору не здійснюється. Керуючись ст. ст. 129, 269- 271, 275, 276, 280 - 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу приватного виконавця Ільчишин Любові Володимирівни залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.02.2023 у справі №914/851/21 без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду. Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду. Повний текст постанови складено 11.04.2023. Головуючий суддя О.І МАТУЩАК Судді Р.І. МАРКО О.С. СКРИПЧУК