Постанова 4801 № 125/10/23

Справа № 125/10/23 Провадження № 22-ц/801/701/2023 Категорія: 20 Головуючий у суді 1-ї інстанції Хитрук В. М. Доповідач:Голота Л. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 квітня 2023 рокуСправа № 125/10/23м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді - Голоти Л. О. (суддя-доповідач), суддів Денишенко Т. О., Рибчинського В. П., розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом керівника Жмеринської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Копайгородської селищної ради Барського району Вінницької області до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Подільський господар», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки та за матеріалами зустрічного позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Якименко Олексій Олексійович, до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання незаконним наказу «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, за апеляційною скаргою Якименко Олексія Олексійовича , який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Барського районного суду Вінницької області від 20.02.2023 року, постановлену у складі судді Хитрука В. М. в приміщенні суду в м. Бар, - в с т а н о в и в : 30.12.2022 року керівник Жмеринської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Копайгородської селищної ради Барського району Вінницької області звернувся у суд з позовом (вх. 55 від 03.01.2023 року) до ОСОБА_1 , ФГ «Подільський господар», про витребування земельної ділянки. Ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 16.01.2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання. Призначено підготовче судове засідання на 11:00 01.02.2023 року. Залучено Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області та ОСОБА_2 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії позовної заяви ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву. 20.02.2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Якименко О. О., звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання незаконним наказу «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, Ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 20.02.2023 року відмовлено у прийнятті зустрічного позову представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Якименка О.О. до ОСОБА_2 та Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання незаконним наказу «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та повернуто зустрічний позов заявнику - представнику відповідача ОСОБА_1 адвокату Якименку О. О.. Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, 01.03.2023 року Якименко О. О. , який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу (вх. № 1800), в якій, посилаючись порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Основними доводами апеляційної скарги є те, що : -ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням статті 193 ЦПК України, оскільки вимоги за зустрічним позовом забезпечують відподачу захист його майнового права проти пред`явлення до нього вимог позивача; -первісний і зустрічний позови виникають з одних правовідносин, учасниками яких є одні і ті ж учасники. Таким, чином обидва способи є взаємопов`язаними, їх спільний розгляд є доцільним. -Висновок суду про те, що зустрічний позов пред`явлено відповідачем до третіх осіб за первісним позовом, а не до первісного позивача, що виключає ознаки зустрічного, є помилковими, оскільки статтею 193 ЦПК України не вказує, що за зустрічним позовом обов`язково має бути відповідачем позивач за первісним позовом. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Справа розглядається в порядку частини другої статті 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України). Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам статті 263 ЦПК України з наступних підстав. Постановляючи ухвалу про повернення зустрічної позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що предмети первісного та зустрічного позовів є різними, відсутня взаємопов`язаність позовів, зокрема, виникнення їх із одних правовідносин, їх спільний розгляд може ускладнити вирішення справи, а також про те, що задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову та про недоцільність їх спільного розгляду. Зазначений висновок суду першої інстанції зроблений з дотриманням норм процесуального права. У постанові Верховного Суду від 01.11.2021 року у справі № 333/6667/20 (провадження № 61-10400сво21) зроблено правовий висновок про те, що ухвала про відмову у прийнятті або про повернення зустрічногопозову підлягає апеляційному оскарженню. За правилами частин першої-третьої статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини перша-третя статті 12 ЦПК України). Відповідно до частини другої статті 49 ЦПК України одним із спеціальних прав відповідача є право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. Зустрічний позов - це позов, який подає відповідач до позивача у тому самому судовому процесі задля захисту проти первісних позовних вимог. Метою пред`явлення зустрічного позову є спільний розгляд позовів в інтересах процесуальної економії, а в ряді випадків - уникнення постановлення суперечливих судових рішень. У постанові від 27 січня 2021 року у справі № 908/1688/20Верховний Суд зазначив, що: «26. Зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов`язаних вимог.

27. Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін.

28. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов`язані і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватися; відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги; зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом». У пунктах 43, 44 постанови від 20 березня 2019 року у справі № 910/2987/18 (провадження № 12-24гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду. Право відповідача на подання зустрічного позову не є абсолютним правом сторони у справі, взаємопов`язаність позовних вимог первісного та зустрічного позову не може бути достатньою підставою для спільного їх розгляду, оскільки суд має встановити доцільність спільного розгляду первісного та зустрічного позовів в одному провадженні. Суд першої інстанції відмовляючи у прийнятті зустрічної позовної заяви та повертаючи її правомірно виходив з того, що предмети первісного та зустрічного позовів є різними, відмінними є предмети доказування, відсутня взаємопов`язаність позовів, зокрема, виникнення їх із одних правовідносин, їх спільний розгляд може ускладнити вирішення справи. Зустрічний позов пред`явлено відповідачем до третіх осіб за первісним позовом, а не до первісного позивача, що виключає ознаки зустрічного позову. Спільний розгляд зустрічного позову про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку разом із первісним позовом керівника Жмеринської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Копайгородської селищної ради Барського району Вінницької області про витребування земельної ділянки, призведе до зволікання та ускладнення розгляду справи за первісним позовом. Відповідач не позбавлений можливості звернутися до суду з окремим позовом про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, а тому не відбуеться порушення права відповідача на доступ до суду у зв`язку із поверненням зустрічного позову. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильні висновки суду першої інстанції, з якими погоджується також суд апеляційної інстанції. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстави для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, передбачених статтею 379 ЦПК України, судом апеляційної інстанції не вставнолено. Ураховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що зазначені в апеляційній скарзі аргументи суттєвими не являються та не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норма процесуального права. Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 374, 375, 379, 382, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Якименко Олексія Олексійовича , який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Ухвалу Барського районного суду Вінницької області від 20.02.2023 року у даній справі залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя Л. О. Голота Судді: Т. О. Денишенко В. П. Рибчинський