Постанова Вінницький апеляційний суд № 130/616/22

Справа № 130/616/22 Провадження № 22-ц/801/1127/2022 Категорія: 19 Головуючий у суді 1-ї інстанції Грушковська Л. Ю. Доповідач:Матківська М. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2022 рокуСправа № 130/616/22м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі: Головуючої: Матківської М. В. Суддів: Войтка Ю. Б., Міхасішина І. В. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області на ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 18 квітня 2022 року за позовом керівника Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області Філімонова Олега Віталійовича в інтересах держави до Жмеринської міської ради Вінницької області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , Фермерське господарство «Жмеринський зерно-промисловий комплекс», про визнання незаконним і скасування рішення Біликовецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області та витребування земельної ділянки, Ухвалу постановила суддя Грушковська Л. Ю. Ухвалу постановлено у м. Жмеринка Вінницької області Повний текст ухвали складено 18 квітня 2022 року, встановив: В березні 2022 року керівника Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області Філімонов Олег Віталійович звернувся до суду з позовом в інтересах держави до Жмеринської міської ради Вінницької області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 та Фермерського господарства «Жмеринський зерно-промисловий комплекс», про визнання незаконним і скасування рішення Біликовецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області та витребування земельної ділянки, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення 56 сесії 7 скликання Біликовецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області від 21 травня 2022 року «Про затвердження документації із землеустрою», в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2 га, кадастровий номер 0521080300:06:004:0281, для ведення особистого селянського господарства; витребувати у ОСОБА_2 на користь територіальної громади в особі Жмеринської міської ради Вінницької області земельну ділянку, площею 2 га з кадастровим номером 0521080300:06:004:0281, що розташована на території Біликовецького старостинського округу Жмеринської міської територіальної громади Вінницької області; стягнути з відповідачів на користь Вінницької обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та за заяву про забезпечення позову. Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 25 березня 2022 року позовну заяву Жмеринської окружної прокуратури залишено без руху і надано позивачу строк для усунення недоліків п`ять днів з дня отримання копії ухвали суду. Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 18 квітня 2022 року позовну заяву Жмеринської окружної прокуратури визнано неподаною та повернуто позивачу. В апеляційній скарзі Жмеринська окружна прокуратура пославшись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду про повернення позовної заяви скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що судом першої інстанції не враховано положення викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18 а саме, що коли прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Тобто, суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, що мав би для захисту інтересів держави звернутися до суду з таким позовом як заявив прокурор. Оскільки Жмеринська міська рада є правонаступником Біликовецької сільської ради Жмеринського району, рішення якої просить скасувати позивач, то вона є належним відповідачем по справі. Вказане свідчить, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та звернувся до суду як самостійний позивач, тому про поєднання в одній особі позивача і відповідача не йдеться. У встановлений судом строк відзиви на апеляційну скаргу не надходили. Відповідно до положень ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про повернення заяви розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи. Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення за таких підстав. По справі встановлено, що залишаючи без руху позовну заяву Жмеринської окружної прокуратури, суд першої інстанції зазначив, що позов не відповідає вимогам ЦПК України, оскільки позивач керівник Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області Філімонов О. В. звернувся із даною позовною заявою до Жмеринської міської ради Вінницької області, однак у одній із позовних вимог просить витребувати у ОСОБА_2 на користь територіальної громади в особі Жмеринської міської ради Вінницької області земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 0521080300:06:004:0281, що розташована на території Біликовецького старостинського округу Жмеринської міської територіальної громади Вінницької області, тобто заявив позовні вимоги на користь відповідача. Тому, позивачу необхідно подати нову позовну заяву із визначенням державного органу чи органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження в інтересах якого звертається прокурор та визначити належного відповідача (а. с. 72). На виконання вимог зазначеної ухвали суду Жмеринська окружна прокуратура подала письмову відповідь, у якій звернула увагу на те, що згідно наданої інформації Жмеринською міською радою від 23 листопада 2021 року № 02-5/10-5518 у день набуття повноважень Жмеринською міською радою Вінницької області припинилися (закінчилися) повноваження Біликовецької сільської ради. Відповідно до рішення 3 сесії 8 скликання Жмеринської міської ради від 28 грудня 2020 року № 101 «Про затвердження передавальних актів», затверджено передавальні акти щодо передачі майна селищної та сільських рад, які припиняються в результаті реорганізації шляхом приєднання до Жмеринської міської ради Вінницької області, в тому числі Біликовецької сільської ради. Також, пославшись на ч. 5 ст. 56 ЦПК України вказано, що зважаючи на викладене, прокурор набуває статусу позивача. Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 18 квітня 2022 року позовну заяву Жмеринської окружної прокуратури визнано неподаною та повернуто позивачу на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України з тих підстав, що вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху не виконані. Апеляційний суд не погоджується із таким висновком суду. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Вимоги щодо належного оформлення позовної заяви встановлені статтями 175, 177 ЦПК України. Згідно з частиною першою статті 175 у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Частиною третьою цієї статті передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них (пункт 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5); відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися (пункт 7); попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (пункт 9). Відповідно до частини 1 статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Згідно з частиною п`ятою цієї статті позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Згідно положень ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1). В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3). За змістом статей 13 та 175 ЦПК України позивач на власний розсуд обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини. Крім того, за змістом цивільного процесуального закону право визначення учасників справи, зокрема, відповідачів, третіх осіб, інших осіб належить позивачу. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості (статті 12, 13 ЦПК України). З огляду на принцип диспозитивності у цивільному процесі особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Невідповідність зазначених у позовній заяві обставин чи доказів на підтвердження позовних вимог, неточність формулювань позовних вимог, їх неузгодження із способами захисту порушеного права, недоведеність підстав позову за кожною вимогою не перешкоджає розгляду справи, оскільки може бути підставою для відмови в задоволенні позову по суті, а не для визнання позовної заяви неподаною і її повернення. При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суд не може вдаватися ні до оцінки доказів, ні до дослідження доказів, оскільки ці дії суд вчиняє на стадії з`ясування обставин справи та дослідження доказів. Після відкриття провадження у справі суд першої інстанції, у разі наявності підстав, визначених цивільним процесуальним законодавством, може провести підготовче засідання, у якому відповідно до статті 189 ЦПК України, зокрема, остаточно визначається предмет спору, характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників судового процесу; визначаються обставини справи, які підлягають встановленню, та вирішується питання про зібрання відповідних доказів тощо. Зі змісту позовної заяви Жмеринської окружної прокуратури, а також письмових пояснень, які були надані на виконання вимог ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху, вбачається, що позивач керівник Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області, зазначив обставини, якими обґрунтовує свої вимоги, та додав до позовної заяви докази, які він вважав за потрібне надати суду. Також позивачем зазначено у позовній заяві учасників справи, яких він вважав за потрібне (позивача, відповідачів, третіх осіб). Суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у справі не може надавати оцінку достатності або недостатності всіх обставин, наявності або відсутності доказів. Подання доказів можливе і на наступних стадіях цивільного процесу, зокрема у підготовчому засіданні після відкриття провадження у справі. Невідповідність зазначених у заяві обставин чи доказів на підтвердження заявлених вимог, неточність формулювань заявлених вимог, а також ненадання достатніх доказів на підтвердження заявлених вимог не перешкоджає розгляду справи, оскільки може бути підставою для відмови в задоволенні позову, а не для визнання позовної заяви неподаною і її повернення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, позаяк доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист. Зокрема, у рішенні від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права. У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та в рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції. Виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, повернення позовної заяви позивачеві з формальних підстав унеможливлює доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи. У позовній заяві, поданій до суду 22 березня 2022 року та у позовній заяві в новій редакції, поданій до суду 13 квітня 2022 року на виконання ухвали суду про залишення позову без руху, Жмеринською окружною прокуратурою обґрунтовано, чому саме прокурор в інтересах держави, а не конкретного органу звертається до суду з позовом, та чому Жмеринська міська рада є належним відповідачем по справі. А неточність формулювань заявлених вимог не перешкоджає розгляду справи, оскільки може бути підставою для відмови в задоволенні позову чи задоволені позову частково, а не для визнання позовної заяви неподаною і її повернення. За наведених обставин апеляційний суд вважає, що повернення позовної заяви із зазначених судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі підстав є формальним та сумнівним з точки зору дотримання права позивача на доступ до правосуддя. Наведені в апеляційній скарзі доводи є суттєвими та дають підстави вважати, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваної ухвали із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу Жмеринської окружної прокуратури задовольнити. Ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 18 квітня 2022 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. ГоловуючийМ. В. Матківська СуддіЮ. Б. Войтко І. В. Міхасішин