LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4801130/47/23

від 09.03.2023 ·

Справа № 130/47/23 Провадження № 22-ц/801/526/2023 Категорія: 20 Головуючий у суді 1-ї інстанції Порощук П. П. Доповідач:Сало Т. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 березня 2023 рокуСправа № 130/47/23м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі: головуючого судді Сала Т.Б., суддів: Ковальчука О.В., Якименко М.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Жмеринської окружної прокуратури на ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10 січня 2023 року про повернення позовної заяви, постановлену суддею Порощук П.П., в цивільній справі за позовом керівника Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Жмеринської міської ради до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Атлант-М», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, про витребування земельної ділянки, встановив: У грудні 2022 року керівник Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Жмеринської міської ради Вінницької області звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , ПП «Атлант-М», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, про витребування земельної ділянки. Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10 січня 2023 року позовну заяву повернуто керівнику Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області на підставі п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України - відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави. Не погодившись із вказаною ухвалою, керівник Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. У скарзі зазначає, що прокурором вказано уповноваженому на захист інтересів держави органу про наявні порушення та необхідність судового захисту інтересів держави, натомість позивачем чітко повідомлено про відсутність наміру самостійно звернутись за захистом порушених інтересів держави до суду. Судом першої інстанції залишено поза увагою сталі та релевантні правові позиції Верховного Суду з питань підтвердження підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді. Прокурор при поданні позовної заяви навів підставу для представництва інтересів держави, навів підстави для звернення до суду з позовом, чим обґрунтував порушення інтересів держави. На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Жмеринською окружною прокуратурою попередньо, до звернення до суду, повідомлено Жмеринську міську раду Вінницької області про представництво прокуратурою інтересів останньої відповідним листом. Відзив на апеляційну скаргу не надійшов. Згідно з частиною 2 статті 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвалу суду про повернення заяви позивачеві (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України), розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Частиною 13 статті 7 ЦПК України встановлено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вказані норми, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. 30 грудня 2022 року керівник Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Жмеринської міської ради Вінницької області звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , ПП «Атлант-М», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, про витребування земельної ділянки. На обґрунтування підстав звернення до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування прокурор посилався на те, що Жмеринською міською радою за підстав, що були очевидні (внаслідок загальнодоступних правових норм та обізнаності про обставини виявлених порушень) та повноважень на звернення до суду, як уповноваженим суб`єктом, не вжито та не планується вжиття заходів із забезпечення судового захисту порушених інтересів держави та територіальної громади. Судом першої інстанції встановлено, що зверненню до суду з даним позовом передувало звернення 06 грудня 2022 року керівника Жмеринської окружної прокуратури до Жмеринської міської ради з листом за фактом виявлених прокуратурою порушень. 12 грудня 2022 року Жмеринська міська рада повідомила, що про порушення інтересів територіальної громади за фактами, визначених прокурором у листах, стало відомо тільки 07 грудня 2022 року, тобто з дати отримання листа, тому заходи щодо витребування земельної ділянки у комунальну власність територіальної громади Жмеринською міською радою не вживались. Враховуючи обмежене фінансування на судові витрати, Жмеринська міська рада не заперечувала щодо представництва інтересів Жмеринської міської територіальної громади в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» в частині витребування зазначеної земельної ділянки у комунальну власність. У позові також вказано, що на виконання вимог частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», Жмеринська окружна прокуратура повідомила Жмеринську міську раду про звернення до суду з позовом в її інтересах. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Відповідно до частин третьої, четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Вказаним приписам кореспондують відповідні приписи ЦПК України. Частиною четвертою статті 56 ЦПК України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу. Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 185 ЦПК України передбачено, що крім цього, заява повертається у випадках, коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 зазначено, що: «відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва. Якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, зазначене не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва. Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду». Суд першої інстанції, перевіряючи наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Жмеринської міської ради, з метою захисту порушеного права власності територіальної громади у спосіб витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки, з огляду на не здійснення захисту вказаного права органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, не урахував, що Жмеринська окружна прокуратура у повідомленні від 06 грудня 2022 року, адресованому Жмеринській міській раді, доводила до її відома виявлені факти незаконного вибуття земельної ділянки з комунальної власності внаслідок незаконного повторного використання права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею власника земельної ділянки. Жмеринська міська рада довела до відома прокуратури про відсутність заходів, вжитих на захист права власності територіальної громади, а також про відсутність наміру звернення до суду із даним позовом. Ураховуючи, що прокурор, який звернувся до суду в інтересах держави, на виконання вимог ч. 4 ст. 56 ЦПК України обґрунтував, у чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, послався на визначені законом підстави для звернення до суду із даним позовом, а також зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, беручи до уваги, що встановлені судом першої інстанції обставини вже в своїй сукупності свідчать про те, що Жмеринська міська рада не вжила та не має наміру вживати заходів щодо захисту порушеного права власності територіальної громади, підстав для повернення прокурору позову на підставі пункту 4 частини четвертої статті 185 ЦПК України не було. Оскільки Жмеринською міською радою на момент звернення до суду із даним позовом не вжито заходів щодо захисту порушеного права власності територіальної громади, підстави для повернення позову на підставі п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України відсутні. Зважаючи на викладене, суд першої інстанції зробив помилковий висновок про повернення позовної заяви, що призвело до постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали. У зв`язку з цим, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. 367, 374, 379, 381, 382 384, 389 ЦПК України, постановив: Апеляційну скаргу Жмеринської окружної прокуратури задовольнити. Ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10 січня 2023 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Т.Б. Сало Судді О.В. Ковальчук М.М. Якименко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»