Ухвала КГС ВС № 918/686/21

УХВАЛА 29 березня 2023 року м. Київ cправа № 918/686/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І., за участю секретаря судового засідання - Натаріної О.О., представників учасників справи: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" - Гарбузюк Р.О., Дороніна О.М., Шиян М.В., Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" - Перцова О.І., Хромов О.І., Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - не з`явився розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про стягнення 216 842 706,17 грн та зустрічним позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" (далі - АТ "Рівнегаз") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - ТОВ "Оператор ГТС") за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор) про зобов`язання вчинити дії. Суть спору

1. У 2020 році ТОВ "Оператор ГТС" та АТ "Рівнегаз" уклали договір транспортування природного газу. Сторони не підписали додатки 1 та 2 до нього, але підписали додаток 3, яким визначили перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу.

2. ТОВ "Оператор ГТС" звернулося до суду з позовом до АТ "Рівнегаз" про стягнення заборгованості в частині оплати за негативні щодобові небаланси та за перевищення замовленої потужності за період лютий-березень 2021 року.

3. АТ "Рівнегаз" подало зустрічну позовну заяву про зобов`язання ТОВ "Оператор ГТС" привести свої дії у відповідність до пунктів 9.1, 9.2, 9.3 Договору та положень розділів ХІІІ, ХІV Кодексу ГТС та вчинити балансуючі дії за лютий-березень 2021 року шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів та / або використання послуг балансування.

4. Суд першої інстанції у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовив. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні первісного позову та ухвалив у цій частині нове рішення про задоволення первісного позову. АТ "Рівнегаз" звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просило скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Підстави передачі справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Об`єднана палата)

5. Одним із ключових доводів касаційної скарги є те, що оператором ГТС не здійснювалися реальні дії з балансування, які він мав би вчиняти у разі виникнення загрози цілісності газотранспортної системи (далі - ГТС).

6. В обґрунтування цього доводу скаржник посилається на положення п.3 розділу ХІІІ, п.3 глави 3 розділу ХІV Кодексу ГТС.

7. Відповідно до п.3 розділу XIII Кодексу ГТС, якщо існує загроза цілісності ГТС, оператор ГТС вживає таких заходів: - купівлю-продаж природного газу за короткостроковими договорами в точці, в якій відбувається передача природного газу, а в разі відсутності такої можливості - за конкурсною процедурою та за ринковими цінами; - регулювання обсягу надходження газу в ГТС (точки входу та / або виходу) у випадках, передбачених Національним планом дій та цим Кодексом; - регулювання обсягу природного газу, який знаходиться в ГТС; - регулювання обсягу природного газу, який зберігається у газосховищах, які знаходяться в управлінні оператора ГТС.

8. Згідно п. 3 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС оператор ГТС вчиняє балансуючі дії шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів та / або використання послуг балансування.

9. Скаржник зазначає, що для того, щоб мати підстави для вчинення балансуючих дій, оператору ГТС необхідна наявність існування загрози цілісності ГТС; для встановлення факту наявності чи відсутності врегулювання добового небалансу та підстав для оплати за врегулювання добових небалансів, необхідно виходити: 1) із доказів, які свідчитимуть про відхилення у функціонуванні ГТС від її звичайного рівня (загроза цілісності ГТС); 2) із доказів, які дії були вчинені оператором ГТС з врегулювання небалансу (вчинення балансуючих дій); 3) залежно від результатів вчинення балансуючих дій, оператор ГТС виставляє рахунки за врегулювання небалансів до оплати.

10. Скаржник стверджує: - позивач не надав первинні документи та інші докази, які б підтвердили існування загрози цілісності ГТС та відхилення у функціонуванні ГТС від технічних параметрів звичайного рівня у січні, лютому, березні 2021 року, власну оцінку попиту на природний газ за газову добу або протягом газової доби, щодо якої здійснюється балансуюча дія у січні, лютому, березні 2021 року, інформацію про номінації, алокації в розрізі усіх замовників послуг транспортування та виміряні потоки природного газу, тиск природного газу в ГТС, тобто докази, які дії були вчинені позивачем з врегулювання небалансу (вчинення балансуючих дій), як того вимагають положення розд.XIII та розд.XIV Кодексу ГТС; посилається на неврахування висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 27.05.2020 у справі №910/5412/19. - наявні в матеріалах справи копії договорів купівлі-продажу природного газу, укладених позивачем з ТОВ "ЕРУ ТРЕЙДІНГ", ТОВ "Трафігура Юкрейн" та НАК "Нафтогаз України", Договір балансування, укладений з ТОВ "ГК "Нафтогаз України", копії актів приймання-передачі природного газу до них та платіжних доручень, датовані вереснем 2020 року з періодом дії до 30.04.2021, не містять інформації, яка б підтверджувала наявність у оператора ГТС необхідного обсягу природного газу для надання АТ "Рівнегаз" послуги балансування у спірний період за спірним Договором транспортування; докази закупівлі газу саме для забезпечення балансування по спірному Договору транспортування для АТ "Рівнегаз" чи для Рівненської області в матеріалах справи відсутні; відомості в наданих актах не відповідають щодобовим обсягам природного газу, про які оператор ГТС односторонньо виставляє в актах врегулювання щодобових небалансів АТ "Рівнегаз" у спірний період (що не відповідає п.2 гл.1, п.3. гл.6 розд.XIV Кодексу ГТС); - позивач не надав доказів вчинення балансуючих дій шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів (договори купівлі- продажу природного газу, укладені з ТОВ "ЕРУ ТРЕЙДІНГ", ТОВ "Трафігура Юкрейн" та НАК "Нафтогаз України" не є договорами купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів).

11. На підставі викладеного скаржник вважає, що загрози цілісності ГТС не було, балансуючі дії оператором ГТС не здійснювалися, оскільки потреба в них була відсутня, позивач не надав будь-яких доказів вчинення балансуючих дій шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів, а непрозорість дій позивача зумовлена приховуванням відсутності вчинення балансуючих дій, за які нараховується плата суб`єктам ринку природного газу.

12. В ході розгляду касаційної скарги колегія суддів з`ясувала наявність певних розбіжностей у висновках Верховного Суду з питання визначення предмету доказування у цій категорії справ. На думку колегії, ці розбіжності перешкоджають формуванню усталеної судової практики судами інших інстанцій.

13. Так, у постанові від 02.12.2020 у справі №922/3363/20, у якій ТОВ "Оператор ГТС" звертався з позовом до АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" про стягнення заборгованості за негативні щодобові небаланси за січень-березень 2020 року, Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції про недоведеність позовних вимог у контексті, зокрема щодо: підтвердження загрози цілісності ГТС, вчинення балансуючих дій, наявності ресурсу природного газу саме для врегулювання добових небалансів, факту понесення реальних витрат на врегулювання добових небалансів саме відповідача.

14. Верховний Суд у постанові від 14.12.2021 у справі №923/909/19, у якій АТ "Укртрансгаз" звернулося з позовом про стягнення заборгованості за послуги балансування природного газу за період з вересня 2018 по лютий 2019 року, погодився із висновками суду апеляційної інстанції, про недоведеність позовних вимог та, зокрема, вказав, що у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували наявність небалансів у ГТС у заявлені позивачем періоди, а також докази, які б підтверджували вчинення позивачем заходів, спрямованих на усунення загрози цілісності ГТС у зв`язку з наявністю в ній небалансів газу.

15. У постанові Об`єднаної палати від 19.03.2021 у справі №922/3987/19, у якій АТ "Укртрансгаз" звернувся з позовом про стягнення заборгованості за негативні щодобові небаланси за березень-червень 2021 року, міститься висновок про те, що судами попередніх інстанцій не було досліджено чи дійсно була здійснена позивачем закупівля газу для врегулювання небалансів саме відповідача і який саме обсяг газу позивач обліковував в системі.

16. У постанові від 04.08.2021 у справі №903/973/19, у якій АТ "Укртрансгаз" звернувся з позовом про стягнення боргу за надані послуги з балансування обсягів природного газу за період з липня 2018 по лютий 2019 року, Верховний Суд погодився із висновком судів попередніх інстанцій про відмову у позові, оскільки позивач не довів належними та допустимими доказами сам факт надання відповідачу послуг балансування, а в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази наявності небалансів в системі у заявлені позивачем періоди, а також вчинення позивачем заходів спрямованих на усунення загрози цілісності ГТС.

17. У постанові Об`єднаної палати від 18.02.2022 у справі №918/450/20, у якій АТ "Укртрансгаз" звернувся з позовом про стягнення заборгованості за негативні місячні небаланси за період березень-червень 2018 року, Верховний Суд вказав, що судам попередніх інстанцій належало встановити факт закупівлі позивачем природного газу, що використовувався для балансування в спірний період, але при цьому не відступив від висновків, що містилися в постанові від 19.03.2021 у справі №922/3987/19, а також низці інших постанов.

18. У постанові від 29.06.2022 у справі №906/184/21, у якій ТОВ "Оператор ГТС" звернувся з позовом про стягнення заборгованості за негативні щодобові небаланси за травень-грудень 2020 року до ПрАТ "Коростишівгаз", Верховний Суд погодився з доводами ТОВ "Оператор ГТС" про те, що оператор ГТС здійснює балансування ГТС постійно для підтримання звичайного рівня її функціонування та недопущення виникнення загроз цілісності системи, а не лише у разі наявності прямої загрози її функціонування, а акти приймання-передачі до договорів купівлі-продажу газу підтверджують обсяги природного газу, придбаного позивачем для здійснення балансування в цілому, а не лише щодо вчинення балансуючих дій по відношенню до відповідача. Зокрема, Верховний Суд звернув увагу на різницю між комерційним балансуванням та фізичним балансуванням та вказав, що Кодекс ГТС не пов`язує виникнення у відповідача як замовника обов`язку з оплати послуг балансування саме з існуванням загрози цілісності ГТС. Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №906/252/21, від 12.01.2023 у справі №917/2033/19, від 01.02.2023 у справі №924/862/21, від 01.02.2023 у справі №916/47/22.

19. Згідно зі ст.36 Закону "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ч.6 ст.13 Закону "Про судоустрій і статус суддів").

20. Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абз.3 п.4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (далі - КСУ) від 11.10.2005 №8-рп/2005 та абз.1 пп.2.1 п.2 мотивувальної частини Рішення КСУ від 31.03.2015 №1-рп/2015).

21. Юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин передбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях, зокрема, у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване (Рішення КСУ від 05.06.2019 №3-р(І)/2019).

22. Принцип правової визначеності вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їхні рішення не викликали сумнівів (п.61 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumаrescu v. Romania), заява №28342/95). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (п.123 рішення ЄСПЛ у справі "Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії" (Lupeni Greek Catholic Parish and Others v. Romania), заява №76943/11).

23. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне уточнити правовий висновок щодо застосування п.3 розд.ХІІІ, п.3 гл.3 розд.ХІV Кодексу ГТС, вказавши, що у такій категорії справ (стягнення заборгованості за послуги балансування за договором про транспортування природного газу) незалежно від того, здійснюється місячне чи добове балансування, а також яка саме редакція Кодексу ГТС застосовується до спірних відносин, позивач не повинен доводити існування загрози цілісності ГТС, наявності в нього ресурсу природного газу саме для врегулювання добових небалансів відповідача, факт понесення реальних витрат на врегулювання добових небалансів саме відповідача, зокрема й факт купівлі-продажу оператором ГТС короткострокових стандартизованих продуктів.

24. Колегія суддів погоджується з висновками, що містяться у постановах Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №906/184/2, від 29.06.2022 у справі №906/252/21, від 12.01.2023 у справі №917/2033/19, від 01.02.2023 у справі №924/862/21, від 01.02.2023 у справі №916/47/22, про те, що встановлення факту існування загрози цілісності ГТС, а також фактів вчинення оператором ГТС заходів з фізичного балансування не входить у предмет доказування у спорах щодо стягнення заборгованості за послуги комерційного балансування відповідно до договору про транспортування природного газу.

25. Аргументуючи свою правову позицію, скаржник також посилається на необхідність застосування Регламенту (ЄС) 312/2014 про Мережевий кодекс балансування газу в газотранспортних системах, який був транспонований до законодавства України постановою НКРЕКП від 29.11.2019 №2586, і норми якого, на думку скаржника, істотно відрізняються від положень чинного законодавства України.

26. Відповідно до ч.1 ст.2 Закону "Про ринок природного газу", на виконання зобов`язань України за Договором про заснування Енергетичного Співтовариства та Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, цей Закон спрямований на імплементацію актів законодавства Енергетичного Співтовариства у сфері енергетики, а саме: Директиви 2009/73/ЄС про спільні правила внутрішнього ринку природного газу та про скасування Директиви 2003/55/ЄС; Регламенту (ЄС) 715/2009 про умови доступу до мереж транспортування природного газу та яким скасовується Регламент (ЄС) 1775/2005; Директиви 2004/67/ЄС про здійснення заходів для забезпечення безпеки постачання природного газу.

27. Отже, Україна привела норми свого законодавства у відповідність із зазначеними актами і колегія суддів не вбачає таких відмінностей чи розбіжностей між нормами Закону "Про ринок природного газу", Кодексу ГТС та зазначеними Директивами (які не є актами прямої дії, ані в Європейському Союзі, ані в Україні) та Регламентами, транспонованими у законодавство України постановою НКРЕКП від 29.11.2019 №2586, які б зумовили необхідність відступу від правового висновку, зробленого у постановах Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №906/184/2, від 29.06.2022 у справі №906/252/21, від 12.01.2023 у справі №917/2033/19, від 01.02.2023 у справі №924/862/21, від 01.02.2023 у справі №916/47/22. Щодо клопотань АТ "Рівнегаз" про передачу справи №918/686/21 на розгляд Об`єднаної палати та Великої Палати Верховного Суду

28. Скаржник просив передати справу на розгляд Об`єднаної палати з мотивів наявності виключної правової проблеми - існуванні протилежних підходів при вирішенні Верховним Судом спорів про стягнення вартості перевищення замовленої потужності та для відступу від висновку, викладеного у постанові Об`єднаної палати від 15.07.2022 у справі №921/184/21 (зазначив, що визначення доступу до потужності одночасно послугою і правом свідчить про помилковість такого висновку).

29. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховний Суд повинен мати ґрунтовні підстави: його попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання (пункти 43-44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 №823/2042/16).

30. Враховуючи викладене, колегія суддів не погоджується з доводами АТ "Рівнегаз" щодо відсутності єдності практики з питань визначення правової природи послуг перевищення замовленої потужності і помилковості або застарілості висновку Верховного Суду, викладеного у постанові Об`єднаної палати від 15.07.2022 у справі №921/184/21, тобто менше року тому, і звертає увагу скаржника, що справа передається на розгляд Об`єднаної палати з інших підстав, аніж заявляв скаржник у своєму клопотанні.

31. У клопотанні про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду скаржник зазначив про необхідність уточнити висновки, наведені у постанові від 03.08.2022 у справі №910/9627/20 з метою більш чіткого і ясного викладення правової позиції щодо правового статусу рішень Суду Європейського Союзу та висновків Секретаріату Енергетичного Співтовариства. Вказав про необхідність відступу від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, що рішення Суду Європейського Союзу не є джерелом права, яке застосовується в розумінні ст.9 Конституції України (висновок, наведений у постанові від 08.09.2021 у справі №640/3041/20).

32. Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.08.2022 у справі №910/9627/20 однозначно вказала, що відповідна релевантна практика Суду Європейського Союзу має братися до уваги, у тому числі судами (п.8.32 постанови).

33. Велика Палата Верховного Суду також висловилася щодо статусу висновків Секретаріату Енергетичного Співтовариства (пункти 8.16 - 8.18 вказаної постанови).

34. У зв`язку з цим Верховний Суд не вбачає підстав для передачі цієї справи на розгляд Об`єднаної палати із наведених АТ "Рівнегаз" мотивів, а також на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

35. Відповідно до ч.2 ст.302 ГПК Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

36. Згідно з ч.1 ст.303 ГПК питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

37. З огляду на зазначене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про наявність підстав для передачі справи №918/686/21 на розгляд Об`єднаної палати з підстав, викладених у цій ухвалі. Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" про передачу справи №918/686/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

2. Справу №918/686/21 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О. Кібенко Судді С. Бакуліна В. Студенець