Постанова Запорізький апеляційний суд № 333/4760/22

Дата документу Справа № 333/4760/22 запорізький апеляційний суд Провадження №33/807/296/23Головуючий у 1-й інстанції Дмитрієва М.М. Єдиний унікальний №333/4760/22Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С. Категорія ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 березня 2023 року м.Запоріжжя Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 08 лютого 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 ), притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, ВСТАНОВИВ Згідно з постановою суду, 24.09.2022 року о 00 год. 10 хв. по вул.Автозаводській у м.Запоріжжі водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Chery SQR 7130S21», д.н.з. НОМЕР_1 , відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України. ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 гривень. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в його діях події і складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення. Свої вимоги мотивував тим, що постанова суду є необґрунтованою. Суд розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 , він не був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. В матеріалах справи відсутні докази вини ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому правопорушення. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи. Дата складання протоколу про адміністративне правопорушення відрізняється від дати вчинення правопорушення. Апелянт посилається на невідповідність протоколу вимогам Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС №1376 від 06.11.2015 року. Протокол складено без участі свідків. Матеріали справи не містять відомостей щодо законних підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , його не було відсторонено від керування. Виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння не підтверджені доказами, він не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відповідне направлення відсутнє в матеріалах справи. В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явився. Про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений своєчасно та належним чином. 23.03.2023 року на адресу апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи без його участі. Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка останнього не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за його відсутністю в судовому засіданні. Перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконано вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП, повно та всебічно розглянуто обставини справи, дотримано вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення. Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується - відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 067217 від 24.09.2022 року, підписаному особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до якого водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння; - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу «Alcotest Drager», що містить перелік виявлених ознак сп`яніння, вказано, що огляд не проводився у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 ; - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння до КНП «ОКЗНПД» ЗОР від 24.09.2022 року, у якому зазначено, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. ОСОБА_1 огляд в закладі охорони здоров`я не проводився у зв`язку з відмовою водія; - відеозаписом, долученим до матеріалів справи, зі змісту якого вбачається рух автомобіля під керуванням ОСОБА_1 до моменту зупинки, в його поведінці об`єктивно спостерігаються ознаки алкогольного сп`яніння (порушення мови, порушення координації рухів). Також зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння відповідно до встановленого порядку, процедуру оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та відсторонення останнього від керування. Доводи апеляційної скарги, щодо відсутності доказів винуватості ОСОБА_1 та необґрунтованості постанови районного суду спростовуються наявними матеріалами справи, з яких вбачається, що усі обставини справи суддею були досліджені всебічно, повно і об`єктивно, висновки судді ґрунтуються як на матеріалах справи, так і на вимогах закону. Судом першої інстанції враховано сукупність усіх встановлених у даній справі обставин, з якими закон пов`язує можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності. Наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 067217 від 24.09.2022 року містить всі передбачені ст.256 КУпАП та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС №1395 від 07.11.2015 року, відомості, та не є єдиним доказом у справі, як помилково зазначає апелянт. Об`єктивна сторона поставленого у провину ОСОБА_1 адміністративного правопорушення проявляється у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС/МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому "Інструкція"). За змістом цих нормативних документів водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння внаслідок виявлення передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак. Відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР та вчинив передбачене ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення. Ознаки алкогольного сп`яніння, які стали підставою для вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та в доданих до нього матеріалах. Заперечення апеляційної скарги щодо відсутності направлення водія на проходження огляду на стан сп`яніння в матеріалах справи не знайшли свого підтвердження. Враховуючи зміст наявного в матеріалах справи відеозапису, у апеляційного суду відсутні підстави сумніватися щодо наявності в поведінці ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння (порушення мови, порушення координації рухів). Апеляційний суд зауважує, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння є суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак алкогольного сп`яніння. Всупереч протилежним доводам апелянта, суд зауважує, що відповідно до п.2.5 ПДР проведення огляду на стан сп`яніння на вимогу поліцейського є обов`язком водія, при цьому жоден із нормативних документів не дає водієві права оспорювати таку вимогу поліцейського. Апеляційний суд звертає увагу на те, що вимога поліцейського про необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння була чіткою і зрозумілою для сприйняття, а відмова ОСОБА_1 була такою, яка не ставила під сумнів факт відмови. Водій ОСОБА_1 відмовився пройти в установленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння. Його відмова зафіксована технічним засобом відеозапису, працівниками поліції здійснено абсолютну відеофіксацію події передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення. З огляду на положення ст.266 КУпАП присутність свідків за таких обставин була непотрібна. На відеозаписові події об`єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність складу та події передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні. Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо порушень вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС №1376 від 06.11.2015 року при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення. З огляду на те, відповідно до п.1 Розділу I зазначеного нормативно-правового акта, сфера застосування даної інструкції не поширюється на правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху. Перевіряючи доводи апеляційної скарги про безпідставність зупинки транспортного засобу, апеляційний суд зазначає наступне. Відповідно до п.п.1, 3 ч.1 ст.23 Закону України "Про національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення. Матеріалами справи підтверджується законність зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , а його доводи про протилежне спростовуються наявними у справі доказами. Апеляційний суд наголошує, що питання поважності чи неповажності причин зупинки автомобіля поліцейськими не є предметом судового розгляду в справі про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП, а відтак вирішення цього питання не може бути підставою для скасування постанови суду. Між тим, апелянтом не надано доказів встановлення незаконності дій працівників поліції і їх протиправної поведінки під час зупинки транспортного засобу, яка нібито мала місце 24.09.2022 року. Відтак доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими та відхиляються апеляційним судом. Заперечення апеляційної скарги ОСОБА_1 відносно того, що його не було відсторонено від керування транспортним засобом не знайшли свого підтвердження з огляду на зміст протоколу про адміністративне правопорушення та наявного в матеріалах справи відеозапису. Крім того, чинним законодавством не передбачено необхідності обов`язкового скасування постанови суду першої інстанції у зв`язку з розглядом справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Як вбачається з наданих матеріалів, ОСОБА_1 не був присутній в судовому засіданні під час розгляду справи судом першої інстанції. Між тим, апеляційний суд звертає увагу, що районний суд намагався повідомити ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи та направляв йому повістки за місцем проживання, а тому доводи апеляційної скарги щодо порушення судом вимог ст.268 КУпАП є безпідставними. Також ОСОБА_1 було поновлено строк на апеляційне оскарження постанови та під час апеляційного перегляду він не був обмежений у передбачених ст.268 КУпАП правах, в тому числі і в правах бути присутнім при апеляційному розгляді його скарги, заявляти клопотання та подавати докази. Апелянт в судове засідання апеляційного суду не з`явився, зазначеними вище правами не скористався, жодних нових доказів, які були невідомі суду першої інстанції та могли б істотно вплинути на суть прийнятого рішення, апеляційному суду не надано. Клопотань про дослідження нових доказів не заявлялось. Тому передбачені ст.268 КУпАП права особи, на переконання апеляційного суду, не порушені. Накладене судом першої інстанції адміністративне стягнення за вчинене ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху за своїм видом та розміром узгоджується з вимогами ст.33 КУпАП, а також відповідає передбаченій ст.23 КУпАП меті стягнення - вихованню особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобіганню вчиненню нових правопорушень. Загалом доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди апелянта із прийнятою районним судом постановою, проте висновків суду не спростовують. Відтак у апеляційного суду відсутні підстави вважати, що постанова прийнята судом першої інстанції без урахування всіх фактичних обставин справи. Досліджені судом докази є допустимими і достатніми для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення. Істотних порушень законодавства, що тягнуть скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду справи не встановлено. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 08 лютого 2023 року в цій справі щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.С. Гончар