LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Запорізький апеляційний суд334/5758/22

від 14.04.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Дата документу Справа № 334/5758/22 запорізький апеляційний суд Провадження №33/807/290/23Головуючий у 1-й інстанції Новікова Н.В. Єдиний унікальний №334/5758/22Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С. Категорія ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 квітня 2023 року м.Запоріжжя Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С. за участі захисника Штенгелова О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Штенгелова Олександра Володимировича на постанову судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 09 лютого 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 ), притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, ВСТАНОВИВ Згідно з постановою суду, 03.11.2022 року о 19 год. 15 хв. по вул.Бородінській, 1-А у м.Запоріжжі водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_1 , відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України. ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 гривень. В апеляційній скарзі захисник Штенгелов О.В. просив скасувати постанову суду та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення. Свої вимоги мотивував тим, що постанова суду є незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Апелянт вказує, що суд першої інстанції у своїй постанові невірно встановив необхідні для вирішення справи обставини, дійшов помилкових висновків та визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення оформлений виключно на основі свідчень потерпілого ОСОБА_2 без наявності інших доказів про те, що саме ОСОБА_1 був за кермом автомобіля. Всі досліджені докази є похідними від показів потерпілого. Ані відео з бодікамер, ані будь-які інші свідки події не встановлені. Захисник заперечує проти висновків районного суду щодо відсутності у потерпілого підстав обмовляти ОСОБА_1 , оскільки у останніх виник конфлікт з підстав події ДТП, що є достатньою причиною для того, щоб дискредитувати ОСОБА_1 . В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явився. Про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений судовою повісткою 20.03.2023 року та телефонограмою. Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка ОСОБА_1 не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за його відсутністю в судовому засіданні. Заслухавши захисника Штенгелова О.В., діючого в інтересах ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні; перевіривши матеріали справи, доводи, наведені у скарзі, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконано вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП, повно та всебічно розглянуто обставини справи, дотримано вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення. Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується - відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №388905 від 03.11.2022 року, підписаному особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до якого водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння; - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу «Alcotest Drager», що містить перелік виявлених ознак сп`яніння, вказано, що огляд на стан сп`яніння не проводився у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 ; - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння до КНП «ОКЗНПД» ЗОР від 03.11.2022 року, у якому зазначено, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, нестійка хода. Огляд в закладі охорони здоров`я не проводився у зв`язку з відмовою водія; - відеозаписом, долученим до матеріалів справи, зі змісту якого об`єктивно вбачається відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння відповідно до встановленого порядку, процедура оформлення протоколу про адміністративне правопорушення. Доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості постанови та помилкових висновків районного суду спростовуються наявними матеріалами справи, з яких вбачається, що усі обставини справи суддею були досліджені всебічно, повно і об`єктивно, висновки судді ґрунтуються як на матеріалах справи, так і на вимогах закону. Об`єктивна сторона поставленого у провину ОСОБА_1 адміністративного правопорушення проявляється у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС/МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому "Інструкція"). За змістом цих нормативних документів водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння внаслідок виявлення передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак. Відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР та вчинив передбачене ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення. Ознаки алкогольного сп`яніння, які стали підставою для вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та в доданих до нього матеріалах. Суд при цьому зважає на те, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння є суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак алкогольного сп`яніння. Відповідно до п.2.5 ПДР проведення огляду на стан сп`яніння на вимогу поліцейського є обов`язком водія, при цьому жоден із нормативних документів не дає водієві права оспорювати таку вимогу поліцейського. Апеляційний суд звертає увагу на те, що вимога поліцейського про необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння була чіткою і зрозумілою для сприйняття, а відмова ОСОБА_1 була такою, яка не ставила під сумнів факт відмови. До заперечень апеляційної скарги захисника про недоведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом апеляційний суд ставиться критично. Доказів щодо спростування факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 та на підтвердження керування іншим водієм в апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду судом не встановлено. Апеляційним судом встановлено, що водія ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні передбаченого за ст.124 КУпАП адміністративного правопорушення згідно постанови Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 02.02.2023 року. Постановою Запорізького апеляційного суду від 11.04.2023 року дане судове рішення залишено без змін. Згідно вказаних судових рішень встановлено факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_1 , 03.11.2022 року о 19 год. 15 хв. по вул.Бородінській, 1-А у м.Запоріжжі. Крім того, апеляційний суд звертає увагу на зміст долученого до матеріалів справи відеозапису, згідно якого вбачається, що хоча ОСОБА_1 неодноразово зазначає, що він не керував транспортним засобом, проте останній надає зауваження до схеми ДТП та вказує: «він порушив, він на моїй полосі був, я не позаду їхав, я збоку їхав, а він на мене здійснював…» (часове позначення 03/11/2022 22:28:13). Також ОСОБА_1 деталізував механізм пошкодження його авто під час ДТП «суцільна лінія, він мене вдарив» (часове позначення 03/11/2022 22:31:32). Відтак заперечення захисника в цій частині є необґрунтованими та відхиляються апеляційним судом. У контексті наведених обставин не можна визнати переконливими й виправданими, а отже й достатніми, доводи апеляційної скарги захисника про скасування судового рішення на зазначених у ній підставах. Таким чином, доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди апелянта із прийнятою районним судом постановою, проте висновків суду не спростовують. Отже, у апеляційного суду відсутні підстави вважати, що постанова прийнята судом першої інстанції без урахування всіх фактичних обставин справи. Досліджені судом докази є допустимими і достатніми для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення. Накладене судом першої інстанції адміністративне стягнення за вчинене ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху за своїм видом та розміром узгоджується з вимогами ст.33 КУпАП, а також відповідає передбаченій ст.23 КУпАП меті стягнення - вихованню особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобіганню вчиненню нових правопорушень. Істотних порушень законодавства, що тягнуть скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду справи не встановлено. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу захисника Штенгелова Олександра Володимировича залишити без задоволення. Постанову судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 09 лютого 2023 року в цій справі щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.С. Гончар

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»