Постанова Чернівецький апеляційний суд № 726/1803/22

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 березня 2023 року м. Чернівці справа № 726/1803/22 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Одинака О. О. суддів Кулянди М. І, Половінкіної Н. Ю. секретар Конецька Д. Г. позивач ОСОБА_1 відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЛС-2000» апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛС-2000» на рішення Садгірського районного суду міста Чернівці від 30 січня 2023 року головуючий в суді першої інстанції суддя Мілінчук С. В. ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У листопаді 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛС-2000» ( далі - ТзОВ «ГАЛС-2000»), в якому просив стягнути на його користь матеріальну шкоду у розмірі 37 581 гривні 23 копійки. На обґрунтування позовних вимог зазначав, що 09 вересня 2022 року о 07:40 годині на вулиці Хотинській 17 у місті Чернівці водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем ISUZU, номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з автомобілем Dacia Logan, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 . Автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Садгірського районного суду міста Чернівці від 22 вересня 2022 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Зазначав, що автомобіль ISUZU, яким керував водій ОСОБА_3 09 вересня 2022 року під час ДТП належить на праві власності відповідачу ТзОВ "ГАЛС-2000". На момент вчинення ДТП цивільна-правова відповідальність ТзОВ «ГАЛС-2000», як власника транспортного засобу ISUZU, була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідачем - страховою компанією Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП». ОСОБА_3 перебуває із ТзОВ «ГАЛС-2000» у трудових відносинах. 14 вересня 2022 року позивач звернувся до страхової компанії із заявою про страхове відшкодування витрат, завданих внаслідок ДТП, та йому було погоджено і виплачено суму страхового відшкодування у розмірі 37564 гривні 48 копійок. Разом з тим, запропонована страховою компанією сума відшкодування є недостатньою для виконання відновлювального ремонту автомобіля. Відповідно до висновку №91/22 від 28 вересня 2022 року з визначення вартості матеріального збитку експертом встановлено, що вартість відновлювального ремонту (тобто фактичний розмір завданої внаслідок ДТП майнової шкоди) автомобіля Dacia Logan, 2009 року випуску, внаслідок його пошкодження у ДТП 09 вересня 2022 року становить 75083 гривні. Отже ТзОВ «ГАЛС-2000», як власник транспортного засобу ISUZU, реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , зобов`язаний відшкодувати заподіяну його працівником матеріальну шкоду у частині, які не була покрита страховим відшкодуванням, у розмірі 37 581 гривні 23 копійки. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Садгірського районного суду міста Чернівці від 30 січня 2023 року позов ОСОБА_5 задоволено. Стягнуто з ТзОВ «ГАЛС-2000» на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 40564 гривень 48 копійок. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки виплаченого позивачу страхового відшкодування у розмірі 37564 гривень 48 копійок недостатньо для відшкодування завданих йому збитків понесеним ним внаслідок ДТП та проведення ремонтно-відновлювального ремонту автомобіля, та враховуючи те, що шкода повинна бути відшкодована у повному обсязі особою яка її завдала, а у даному випадку юридичною особою, працівник якої завдав такої шкоди, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнення з ТзОВ «ГАЛС-2000» на користь позивача матеріальної шкоди у розмірі 37 581 гривні 23 копійки. Окрім того, оскільки витрати на проведення робіт із оцінки вартості матеріальних збитків у розмірі 3000 гривень відносяться до реальних збитків, так як понесені позивачем безпосередньо у зв`язку із пошкодженням майна та не мали б місце, якби майно не було пошкоджене, є витратами, які необхідні для відновлення порушених прав позивача, вказані витрати також підлягають стягненню із відповідача на користь ОСОБА_4 . Отже, загальний розмір завданої майнової шкоди, яка підлягає стягненню із відповідача на користь позивача, становить 40564 гривень 48 копійок. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ТзОВ «ГАЛС-2000» просить рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права. Відповідно до договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного 24 лютого 2022 року між ТзОВ «ГАЛС-2000» та Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» та оформленого полісом № ЕР- 209135334, страхова сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну становить 130 000 гривень, розмір франшизи 0 гривень. Оскільки заявлена сума позовних вимог перебуває в межах ліміту страхового відшкодування, належним відповідачем за даним позовом є не ТзОВ «ГАЛС-2000», а страховик Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП». Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Учасники справи не подавали відзив на апеляційну скаргу.

Мотивувальна частина Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ТзОВ «ГАЛС-2000» є власником автомобіля «ISUZU NQR71P», номерний знак НОМЕР_3 , 2008 року випуску. Цивільно-правова відповідальність ТзОВ «ГАЛС-2000», як власника вказаного транспортного засобу, була застрахована згідно страхового полісу № ЕР-209135334 від 24 травня 2022 року у ПАТ «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП». Відповідно до вказаного полісу страхова сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну становить 130 000 гривень. Згідно постанови Садгірського районного суду м. Чернівці від 22 вересня 2022 року 09 вересня 2022 року о 07:40 годині на вулиці Хотинській 17 в місті Чернівці водій автомобіля ISUZU, номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_3 не вибрав безпечної швидкості, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Dacia Logan, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 , чим порушив вимоги пункту 12.1, п.13.1 Правил дорожнього руху. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. Вказаною постановою водія ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. З наказу директора ТзОВ «ГАЛС-2000» від 02 травня 2022 року вбачається, що ОСОБА_3 прийнято на роботу водієм АТЗ з 03 травня 2022 року за основним місцем роботи на умовах повного робочого дня. 14 вересня 2022 року ОСОБА_2 звернувся до ПАТ «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» із заявою про страхове відшкодування витрат, завданих внаслідок ДТП, та сторонами було погоджено суму страхового відшкодування у розмірі 37564 гривень 48 копійок. Погоджена вартість страхового відшкодування була розрахована на підставі ремонтної калькуляції № 22-0618562 від 13 вересня 2022 року, визначена на рівні 66554 гривень 13 копійок та за вирахуванням зносу склала 37564 гривні 48 копійок. Згідно довідки АТ «АКЦЕНТ-БАНК» від 04 жовтня 2022 року сума страхового відшкодування в розмірі 37564 гривень 48 копійок була виплачена ОСОБА_6 19 вересня 2022 року. Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав. Апеляційний суд вважає помилковим висновок суду про можливість вирішення спору без залучення у справі належного відповідача. Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України). Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на час дорожньо-транспортної пригоди) (далі Закон) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування (страховим лімітом). Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону). Такий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц та постановах Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 207/3222/16-ц, від 26 жовтня 2022 року у справі № 645/6088/18. Згідно з положеннями частин першої та третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Відповідно до статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Згідно частин 1, 2 статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Статтею 175 ЦПК України передбачено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги. Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами. Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача. Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Такий правовий висновок Велика Палата Верховного Суду виклала в постанові від 17 квітня 2018 року в справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18). З наявного в матеріалах справи висновку експерта за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи № 91/22 від 28 вересня 2022 року вбачається, що вартість відновлювального ремонту Dacia Logan, 2009 року виготовлення, номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження у ДТП 09 вересня 2022 року становить 75 083 гривні. Тобто вказана сума матеріального збитку, завданого ТзОВ «ГАЛС-2000» внаслідок такого ДТП, перебуває в межах ліміту страхового відшкодування в розмірі 130 000 гривень, передбаченого полісом № ЕР- 209135334. Судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що 19 вересня 2022 року ПАТ «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» було виплачено ОСОБА_6 суму страхового відшкодування в розмірі 37 564 гривень 48 копійок. Отже, невідшкодованою залишилась завдана позивачу внаслідок ДТП майнова шкода у розмірі 37 518 гривень 52 копійки (75 083-37564, 48), яку він просив стягнути з відповідача ТзОВ «ГАЛС-2000». Однак оскільки вказана сума знаходиться в межах ліміту страхового відшкодування в розмірі 130 000 гривень, передбаченого полісом № ЕР- 209135334, належним відповідачем за даним позовом має бути ПАТ «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», а не ТзОВ «ГАЛС-2000», як помилково вважав позивач. Однак ОСОБА_2 не заявляв клопотання про залучення вищевказаної юридичної особи в якості відповідача. Суд першої інстанції, задовольняючи позов з підстав обґрунтованості та доведеності позову, не звернув уваги на те, що до участі у справі в якості відповідача не залучено ПАТ «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», а висновок про доведеність чи недоведеність позову, підставність чи безпідставність позовних вимог має бути зроблений за участі у справі належного відповідача. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, яку Верховний Суд виклав у постанові від 9 вересня 2020 року у справі №466/2931/15-ц. Згідно з частиною першою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення; 3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; 7) скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 8) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-7 частини першої цієї статті. Апеляційний суд в силу своїх процесуальних повноважень, визначених статтями 367, 374 ЦПК України, не має права на залучення на стадії апеляційного розгляду до участі у справі інших осіб, як і повноважень на скасування рішення суду з направленням справи на новий судовий розгляд. Ці недоліки не можуть бути усунені при розгляді справи апеляційним судом, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для відмови в позові. Такий висновок узгоджується з правовим висновком, який Верховний Суд виклав у постанові від 5 лютого 2020 року у справі №440/1376/13-ц. Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача. Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (провадження № 14-178цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (провадження № 14-392цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (провадження № 14-512цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18), від 05 травня 2019 року у справі № 554/10058/17 (провадження № 14-20цс19). За таких обставин в позові слід відмовити у зв`язку з пред`явленням позову до неналежного відповідача. Позивач не позбавлений права звернутися до суду з позовом до належного відповідача, тому і право на судовий захист, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, не є порушеним. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Враховуючи наведене вище, рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_5 до ТзОВ ГАЛС-2000 про стягнення збитків заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовити. Щодо судових витрат Згідно частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. З мотивувальної частини постанови вбачається, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову. З платіжної інструкції №586 від 28 лютого 2023 року вбачається, що ТзОВ ГАЛС-2000 за подання до суду апеляційної скарги сплатило судовий збір у розмірі 1 489 гривень. Отже, з ОСОБА_5 на користь ТзОВ ГАЛС-2000 слід стягнути 1 489 гривень в рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376,381,382 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛС-2000» задовольнити. Рішення Садгірського районного суду міста Чернівці від 30 січня 2023 року скасувати. В задоволенні позову ОСОБА_7 до Товариства з обмеженою відповідальністю ГАЛС-2000 про стягнення збитків заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовити. Стягнути з ОСОБА_7 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ГАЛС-2000 1 489 (одну тисячу чотириста вісімдесят дев`ять) гривень в рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття. На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повна постанова складена 30 березня 2023 року. Головуючий Олександр ОДИНАК Судді: Мирослава КУЛЯНДА Наталія ПОЛОВІНКІНА