Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/15904/22

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 березня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/15904/22 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Турецької І. О., суддів Домусчі С. Д., Шеметенко Л. П. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів та моральної шкоди В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог. У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі ГУ ПФУ в Одеській області), в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність щодо нездійснення перерахунку пенсії з урахуванням щомісячної доплати в сумі 2000 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі Постанова №713); - зобов`язати провести перерахунок пенсії та виплачувати з 01.07.2021 щомісячну доплату в сумі 2000 грн. до розміру пенсії, визначеної відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі Закон № 2262-ХІІ) станом на 1 березня 2018 року, з нарахуванням доплати між нарахованими та фактично виплаченими коштами; - стягнути суму заборгованості у розмірі 197 142,43 грн.; - у разі неможливості виплатити борг у розмірі 197 142,43 грн. одним платежем, зобов`язати реструктурувати борг. На період погашення реструктуризованої заборгованості щомісячну суму платежів, що вносяться на погашення реструктуризованої заборгованості, установлювати в розмірі, який не менш 5% від загального розміру боргу. - стягнути у відшкодування моральної шкоди 12 000 грн.; - встановити судовий контроль за виконанням судового рішення суду, а саме: зобов`язати подати звіт про виконання рішення суду. Встановити строк для подання звіту тридцять календарних днів, що обчислюється з дати набрання рішенням суду законної сили. В обґрунтування заявлених вимог позивач пояснив, що, відповідно до Постанови №713, ГУ ПФУ в Одеській області зобов`язано з 01 липня 2021 року щомісячно здійснювати доплату до його пенсії в сумі 2000 грн, враховуючи обставини того, що його пенсія, після 01 березня 2018 року, не перераховувалася. Є, на думку ОСОБА_1 , необґрунтованими доводи ГУ ПФУ в Одеській області про відсутність у пенсійного органу такого обов`язку, позаяк проведений, 22 серпня 2022 року, перерахунок його пенсії, на підставі судового рішення, збільшив її розмір. На думку позивача, перерахунок пенсії, проведений на підставі судового рішення, направлений на відновлення порушеного права отримувати пенсійні виплати з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а також усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення в розмірах та на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії №ЮО 67467 від 07.02.2022. Обґрунтовуючи вимоги щодо стягнення на його користь заборгованості в сумі 197142,43 грн., позивач пояснює, що така заборгованість виникла на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року у справі №420/6417/22, яке набрало законної сили 08 липня 2022 року. Даним судовим рішенням, суд зобов`язав ГУ ПФУ в Одеській області провести, з 01.04.2019 перерахунок його пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії №ЮО 67467 від 07.02.2022, виданої Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, а також провести доплату різниці в пенсії між нарахованими та фактично виплаченими розмірами з 01.04.2019 по день проведення перерахунку. Разом з тим, як зазначає позивач, ГУ ПФУ в Одеській області заявляє, що погашення заборгованості, обчисленої на виконання судового рішення, буде здійснено в межах відповідних бюджетних призначень, виділених на цю мету. Однак, на думку позивача, відсутність бюджетних коштів не є підставою для невиконання судового рішення. Також позивач пропонує, у зв`язку з важкою економічною ситуацією в Україні та для пришвидшення виконання судового рішення, реструктуризувати борг, встановивши щомісячний платіж у сумі 5% від загальної суми боргу, а саме: 9857,12 грн., що дозволить ГУ ПФУ в Одеській області погасити заборгованість за 20 місяців, не навантажуючи бюджетну систему. Щодо відшкодування моральної шкоди позивач наголошує, що під час написання 05 жовтня 2022 року заяви, на адресу Пенсійного фонду, про перерахунок пенсії, його емоційний стан був дуже пригнічений у зв`язку з порушенням його прав. 16 жовтня 2022 року він опинився у Ізмаїльській міській центральній лікарні, де перебував до 21 жовтня 2022 року. Під час стійких душевних хвилювань загострився гормональний фон, внаслідок чого аналіз крові показав завищений результат. Для того щоб підтримати організм були призначені ряд обов`язкових лікарських засобів та загалом витрачено 7229,27 грн. У зв`язку з цим, позивач оцінює моральну шкоду, внаслідок протиправних дій суб`єкта владних повноважень, у суму 12 000 грн. Щодо встановлення судового контролю позивач вважає, що, з урахуванням фактів неналежного виконання судового рішення у справі №420/6417/22, є необхідність встановити строк для подання звіту тридцять календарних днів, який обчислюється з дати набрання рішенням суду законної сили. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року, ухваленого за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції, спираючись на приписи Постанови №713, вважав, що особам, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 року, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Ураховуючи, що після 01 березня 2018 року, в результаті проведених перерахунків, на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року у справі №420/6417/22, розмір пенсії позивача збільшився на суму, що перевищує 2000,00 грн, суд дійшов висновку, що права на щомісячну доплату, передбачену пунктом 1 Постанови №713, ОСОБА_1 немає. Щодо стягнення суми заборгованості, нарахованої на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року по справі №420/6417/22, суд першої інстанції указав, що погашення такої заборгованості здійснюватиметься в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. Решта позовних вимог, на думку суду, є похідними, а тому задоволенню не підлягають. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Скаржник вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що пенсія ОСОБА_1 після 01 березня 2018 року перераховувалася та за результатом перерахунку збільшилась на суму, що перевищує 2000,00 грн. На думку ОСОБА_1 , суд першої інстанції не надав належну оцінку, що перерахунок пенсії, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року у справі №420/6417/22, здійснений на відновлення його порушених прав на належний розмір пенсійного забезпечення та не може бути врахований, у розумінні Постанови №713, як перерахунок пенсії після 01 березня 2018 року. Аргументи апеляції, які стосуються стягнення з ГУ ПФУ в Одеській області заборгованості, нарахованої на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року по справі №420/6417/22, а також відшкодування даним суб`єктом владних повноважень моральної шкоди, є аналогічними доводам, викладеним в позовній заяві. ГУ ПФУ в Одеській області, скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, зазначає про її необґрунтованість та просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Доводи відзиву відтворюють позицію суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову. Ураховуючи, що апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції, відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження. Фактичні обставини справи. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером Збройних Сил України, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону № 2262-ХІІ. Пенсія позивачу була призначена 06.01.1987 за вислугу років. На виконання ухвали суду про витребування доказів, ГУ ПФУ в Одеській області надіслало належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 . Документи, які містяться в цій пенсійній справі свідчать про таке. На підставі Постанови №103, 01 квітня 2018 року ГУ ПФУ в Одеській області здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року з розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби. У зв`язку з проведеним перерахунком, розмір пенсії позивача з 01 січня 2018 року став складати 4386 грн. 16.07.2021 набрала чинності Постанова № 713, якою, зокрема вирішено установити з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону № 2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону. У зв`язку з цим, з 01.07.2021 до пенсії позивача установлено щомісячну доплату в сумі 2000 грн., а тому пенсія склала 6386 грн. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року (справа №420/6417/22) частково задоволено позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Одеській області, зокрема, зобов`язано пенсійний орган провести з 01.04.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а також усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення в розмірах та на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії №ЮО 67467 від 07.02.2022, виданої Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. Зобов`язано також провести доплату різниці в пенсії між нарахованими та фактично виплаченими розмірами з 01.04.2019 по день проведення перерахунку. Дане судове рішення по справі №420/6417/22 набрало законної сили 08 липня 2022 року. 01 вересня 2022 року, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року у справі №420/6417/22, ГУ ПФУ в Одеській області здійснило перерахунок пенсії позивача з 01 квітня 2019 року, за результатом якого пенсія почала складати 11 002,80 грн. (без щомісячної доплати в сумі 2000 грн.). Після такого перерахунку пенсії, проведеного на виконання згаданого вище судового рішення, ГУ ПФУ в Одеській області з 01 вересня 2022 року припинило виплату позивачу доплати, передбаченої Постановою № 713 у розмірі 2000 грн. В матеріалах справи присутній розрахунок заборгованості від 22 серпня 2022 року, здійсненого ГУ ПФУ в Одеській області, яка утворилася у зв`язку з перерахунком пенсії за рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року у справі №420/6417/22 за період квітень 2019 року серпень 2022 року в сумі 197 142,43 грн. 05 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про перерахунок його пенсії, враховуючи щомісячну доплату до його пенсії у розмірі 2000 грн., передбачену Постановою №

713. Мотиви даної заяви полягали в тому, що перерахунок пенсії, який здійснений пенсійним органом, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року у справі №420/6417/22, спрямований на відновлення порушеного права на отримання належної пенсії з 01 січня 2018 року, а тому не є перерахунком пенсії у розумінні Постанови №713. ГУ ПФУ в Одеській області листом від 26 жовтня 2022 року відмовило у нарахуванні та виплаті щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн., передбаченої Постановою №

713. В обґрунтування даної відмови указано, що пенсія ОСОБА_1 після 01 березня 2018 року збільшилась на 6616,80 грн., за результатом проведеного 01 вересня 2022 року перерахунку на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року у справі №420/6417/22. Тому, за умовами Постанови № 713, ОСОБА_1 з 01 вересня 2022 року не має права на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції. Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що наявні підстави для часткового задоволення апеляції, з огляду на таке. Колегія суддів вважає, що, насамперед, є доцільним розглянути питання чи існує у ГУ ПФУ в Одеській області обов`язок здійснювати доплату до пенсії скаржника з 01 липня 2021 року в сумі 2000 грн, відповідно до Постанови №713. Для вирішення цього питання, на думку колегії суддів, слід з`ясувати чи являється перерахунком пенсії, після 01 березня 2018 року, у розумінні Постанови №713, перерахунок, проведений на виконання судового рішення. Частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Частина вісімнадцята статті 43 Закону №2262-ХІІ встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку. Згідно з частиною 4 статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі Порядок №45). Так, пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством. 30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова №704), якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців. Відповідно до пункту 10 Постанови №704 (із змінами, внесеними згідно з Постановою № 103 від 21.02.2018) ця постанова набирає чинності з 01 березня 2018 року. На виконання частини 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ, Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 прийнято Постанову №103. Згідно з абзацом 1 пункту 1 Постанови №713, установлено з 1 липня 2021 р. особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону. Абзацом 3 пункту 1 Постанови №713, визначено, що у разі коли пенсія особам, зазначеним, зокрема, в абзаці першому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 р., щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру. Обставини справи свідчать, що після відновленого в судовому порядку права позивача на отримання пенсії з 01.04.2019 з урахуванням збільшеного грошового забезпечення відповідно до Постанови №704, після 01.03.2018 позивачу перерахунок (перегляд) розміру пенсії пенсійним органом не проводився. Таким чином, колегія суддів вважає помилковими твердження суду першої інстанції, що після 01.03.2018, в результаті проведених перерахунків, розмір пенсії ОСОБА_1 збільшився на суму, що перевищує 2000 грн. Такий правовий висновок суду апеляційної інстанції побудований на висновках Верховного Суду, викладених в постанові від 08 листопада 2022 року (справа №420/2473/22). Так, у цій справі Верховний Суд указував, що перерахунок пенсі, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови №713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови №713, а саме: зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. За таких умов, колегія суддів апеляційного суду вважає обґрунтованими доводи ОСОБА_1 про те, що перерахунок пенсії на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року по справі №420/6417/22, здійснений на відновлення порушених прав на належний розмір пенсійного забезпечення, не може бути врахований, у розумінні Постанови №713, як перерахунок пенсії після 01 березня 2018 року. Водночас, визначаючи дату, з якої позивачу слід поновити виплату щомісячної доплати відповідно до Постанови №713, колегія суддів установила таке. З 01.07.2021 ГУ ПФУ в Одеській області, відповідно до Постанови №713, провело перерахунок пенсії ОСОБА_1 та встановило йому доплату до пенсії в сумі 2000 грн., що підтверджується відповідним перерахунком пенсії. В результаті такого перерахунку пенсія позивача збільшилась з 4386 грн. до 6386 грн. Така доплата до пенсії в сумі 2000 грн. виплачувалась ОСОБА_1 до 01.09.2022 та саме з цієї дати її виплата була припинена пенсійним органом, у зв`язку з проведенням перерахунку пенсії на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року по справі №420/6417/22. За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 , які стосуються періоду виплати щомісячної доплати до пенсії з 01.07.2021 до 01.09.2022 задоволенню не підлягають. Колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права ОСОБА_1 буде визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ в Одеській області щодо невстановлення з 01.09.2022 ОСОБА_1 щомісячної доплати, передбаченої пунктом 1 Постанови №713 та зобов`язання її встановити та проводити виплати з 01.09.2022. Переходячи до наступного доводу апеляції, який полягає у необхідності стягнення з ГУ ПФУ в Одеській області суми заборгованості, нарахованої на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року по справі №420/6417/22, колегія суддів виходить з такого. Відмовляючи у задоволенні вказаної вимоги, суд першої інстанції погодився з доводами позивача, що ГУ ПФУ в Одеській області має перед ним обов`язок погасити заборгованість, яка виникла в результаті перерахунку пенсії, але за умови надходження бюджетних асигнувань на цю мету. Суд апеляційної інстанції, не погоджується з такими аргументами суду та вважає, що в цій частині позову слід відмовити з інших підстав. Стаття 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» №4901-VI від 05.06.2012встановлює, шо держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства. За приписами статті 3 даного Закону виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження» із заявою про виконання рішення суду. Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011. За змістом абзацу 3 пункту 2 Порядку №845 у тексті цього документа термін «боржники» вживається у такому значенні - визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства. Згідно пункту 3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій). 22.08.2018 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду за №649. Як випливає з пункту 1 даного Порядку, він визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень. Нарахування суми пенсійної виплати в такому випадку має здійснюватися органами Пенсійного фонду на виконання судового рішення. Натомість у цій справі, сума коштів, яку належить сплатити ГУ ПФУ в Одеській області на користь позивача, має статус заборгованості за судовим рішенням і підлягає виконанню з урахуванням гарантій держави щодо виконання судових рішень. За таких умов, положення Порядку №649 не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, адже Пенсійний фонд України та його територіальні підрозділи не є органами, на які Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» покладено повноваження та обов`язки щодо виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, а таким органом визначена Державна казначейська служба України. Такі правові висновки побудовані на висновках Верховного Суду, викладених в постанові від 09 грудня 2021 року (справа № 280/1446/19). Зважаючи на те, що суд правильно відмовив ОСОБА_1 в задоволенні наведеної позовної вимоги, але з інших мотивів, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду в цій частині. Наступним доводом апеляції є відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 12 000 грн. Вирішуючи питання щодо заявленої моральної шкоди, колегія суддів виходить з такого. Згідно статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Вимога ефективності судового захисту кореспондується з міжнародними зобов`язаннями України. Зокрема, стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Сама лише констатація у судовому рішенні порушення прав позивача не завжди може бути достатньою для того, щоб захист міг вважатися ефективним. Особливо якщо позивач вважає, що шкоду йому заподіяно. Частинами 2 та 3 статті 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Так, статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковими умовами відшкодування моральної (немайнової) шкоди є: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Як випливає з доводів позивача, моральна шкода йому спричинена протиправною бездіяльністю ГУ ПФУ в Одеській області щодо невстановлення щомісячної доплати, передбаченої пунктом 1 Постанови №713, про що було зазначено відповідачем в листі від 26 жовтня 2022 року. Досліджуючи докази, надані позивачем на підтвердження спричинення моральної шкоди, колегія суддів установила таке. Так, докази, надані ОСОБА_1 щодо лабораторних досліджень, свідчать про погіршення його стану здоров`я періоду, що стосується 16 та 18 жовтня 2022 року, тобто до прийняття листа ГУ ПФУ в Одеській області від 26 жовтня 2022 року про відмову здійснювати щомісячну доплату до пенсії. Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 не довів наявності такої обов`язкової умови відшкодування моральної шкоди, як наявність причинного зв`язку між шкодою у вигляді загострення його гормонального фону і протиправним діянням та вини ГУ ПФУ в Одеській області в її заподіянні. Насамкінець, колегія суддів надає відповідь на вимогу позивача щодо встановлення судового контролю за виконанням даного судового рішення. Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Враховуючи, що встановлення судового контролю є правом, а не обов`язком суду, колегія суддів відмовляє позивачу у такій вимозі, оскільки відсутні підстави вважати, що суб`єкт владних повноважень буде ухилятися від виконання даного судового рішення. Оскільки ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи він звільнений від сплати судового збору, а тому підстав для розподілу судових витрат немає. За таких обставин справи, колегія суддів вважає, що наявні підстави для часткового скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови судом першої інстанції в задоволенні позову ОСОБА_1 про виплату з 01.09.2022 щомісячної доплати, передбаченої пунктом 1 Постанови №713. У відповідності до вимог пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. На думку колегії суддів, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що виражається у неправильному тлумаченні закону. Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Водночас пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для його оскарження в касаційному порядку. Керуючись статтями 308, 311, 317, 322, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року скасувати в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 про виплату з 01.09.2022 щомісячної доплати, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Ухвалити в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 . Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невстановлення з 01.09.2022 щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 , передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області встановити та виплатити з 01.09.2022 щомісячну доплату до пенсії ОСОБА_1 , передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України. Доповідач - суддя І. О. Турецька суддя С. Д. Домусчі суддя Л. П. Шеметенко Повне судове рішення складено 30.03.2023.