Постанова 4813 № 521/13350/21

Номер провадження: 22-ц/813/3555/23 Справа № 521/13350/21 Головуючий у першій інстанції Гуревський В. К. Доповідач Цюра Т. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20.03.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді: Цюри Т.В., суддів Сєвєрової Є.С., Комлевої О.С., За участю секретаря судового засідання: Трофименко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2021 року по справі за скаргою ОСОБА_3 , суб`єкт оскарження: Заступник начальника Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дорогов О.Б., Державний виконавець Нікітюк А.Б., за участю заінтересованої особи: ОСОБА_1 , про неправомірні дії державного виконавця щодо розрахунку заборгованості по аліментам,- ВСТАНОВИВ: 02 вересня 2021 року ОСОБА_3 звернулась до Малиновського районного суду м. Одеси зі скаргою до Заступника начальника Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дорогова О.Б., Державного виконавця Нікітюк А.Б., за участю заінтересованої особи: ОСОБА_1 , про неправомірні дії державного виконавця щодо розрахунку заборгованості по аліментам (а.с.1-20). 14 грудня 2021 року ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси скаргу ОСОБА_3 до Заступника начальника Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дорогова О.Б., Державного виконавця Нікітюк А.Б., за участю заінтересованої особи: ОСОБА_1 , про неправомірні дії державного виконавця щодо розрахунку заборгованості по аліментам задоволено. Визнано протиправними дії заступника начальника Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дорогова О.Б. по складенню розрахунку заборгованості по аліментах від 20 серпня 2021 року в рамках виконавчого провадження №66156165. Розрахунок заборгованості по аліментах від 20 серпня 2021 року в рамках виконавчого провадження № 66156165 скасовано. Зобов`язано заступника начальника Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дорогова О.Б. здійснити перерахунок суми заборгованості по сплаті аліментів за період з серпня 2020 року по 01 серпня 2021 року (а.с.40-42). Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2021 року скасувати, у задоволенні скарги ОСОБА_3 відмовити та вирішити питання розподілу судових витрат пов`язаних з правничою допомогою (а.с.53-56). 24 жовтня 2022 року Одеським апеляційним судом отримано додаткові пояснення до апеляційної скарги від представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 . У поданих поясненнях апелянт наголошує на доводах апеляційної скарги та вказує, що ОСОБА_1 ще до ухвалення рішення щодо стягнення аліментів сплачувались грошові суми на особисту картку доньки ОСОБА_4 в рахунок аліментів задля уникнення накопичення великої суми у майбутньому. Також апелянтом вказано про те, що зі сторони доньки до ОСОБА_1 щодо її неутримання претензій не було. Тому, апелянт вважає, що аліменти сплачувались вчасно, заборгованості немає, а в діях виконавчої служби порушення відсутні, а розрахунок є законним (а.с.115-117). 23 листопада 2022 року Одеським апеляційним судом отримано заяву від представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 до якої надано копію виписки по картці ОСОБА_4 (а.с.168-171). 23 січня 2023 року Одеським апеляційним судом отримано відзив на апеляційну скаргу від Подільського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області. У поданому відзиві заступником начальника відділу вказано про обґрунтованість апеляційної скарги ОСОБА_1 , зазначено про підтримання вимог апеляційної скарги в повному обсязі. Також, заступник начальника відділу просить суд долучити до матеріалів справи виписку з АСВП №66156165, а ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 14.12.2021 року скасувати, в задоволенні вимог ОСОБА_3 відмовити. Судове засідання призначено на 09 березня 2023 року об 13 год 40 хв. 22 лютого 2023 року Одеським апеляційним судом отримано заяву представника апелянта в якому він просив суд проводити розгляд апеляційної скарги без апелянта та його представника, наголосив на тому, що доводи апеляційної скарги підтримує повністю та просить їх задовольнити . Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справі від сторін до суду не надходило. Учасники справи повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується довідками, наявними в матеріалах справи. Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи. Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, ненадання жодних доказів щодо існування підстав для відкладення розгляду справи, апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу у відсутності сторін. У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржувана ухвала суду зазначеним вимогам не відповідає, з огляду на таке. Задовольняючи скаргу ОСОБА_3 , суд першої інстанції виходив з того, що жодних коштів на виконання рішення суду про стягнення аліментів на вказаний ОСОБА_3 рахунок у фінансовій установі в заяві про відкриття виконавчого провадження від боржника ОСОБА_3 не отримувала ,а тому, на думку районного суду, є підстави для задоволення вимог скарги. Колегія суддів, дослідивши матеріали та обставини справи, вважає вказаний висновок суду першої інстанції передчасним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи з огляду на наступне. Так, судом встановлено, що звертаючись зі скаргою, ОСОБА_3 обгрунтовувала свої вимоги тим, що на примусовому виконанні Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) знаходиться виконавчий лист, виданий Малиновським районним судом м. Одеси 01 червня 2021 року по справі №521/13978/20 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в твердій грошовій сумі у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень щомісяця, але не менше ніж 50 процентів прожиткового мінімуму відповідного віку, з індексацією відповідно до закону, починаючи стягувати від дня пред`явлення позову до суду, тобто з 27 серпня 2020 року і до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 . 20.08.2021 року був зроблений розрахунок заборгованості по аліментам згідно до якого боржник ОСОБА_1 станом на 01.08.2021 року має надмірно сплачені суми по аліментам в сумі 16303,55 грн. Скаржниця наголошувала на тому, що жодних коштів на виконання рішення суду про стягнення аліментів на вказаний рахунок скаржника у фінансової установі в заяві про відкриття виконавчого провадження від боржника ОСОБА_3 не отримувала, а тому звернулась із відповідними вимогами до суду. Апеляційний суд звертає увагу на те, що жодних доказів на підтвердження заявлених вимог скаржницею надано не було, та клопотань про їх витребування скаржницею не заявлялось. Так, в доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 наголошує на тому, що ним систематично перераховувались грошові кошти, в рахунок сплати аліментів, на особистий рахунок дочки ОСОБА_4 з зазначенням призначення платежу «аліменти». Апелянт пояснює, що відповідні квитанції було надано державному виконавцю після відкриття виконавчого проводження для виконання рішення суду щодо стягнення з ОСОБА_1 аліментів та вказані квитанції були враховані виконавцем під час складання спірного розрахунку. І саме через врахування, наданих ОСОБА_1 , квитанцій та чеків в розрахунку зазначено про переплату грошових коштів (аліментів). Колегія суддів вважає обґрунтованими вказані доводи апеляційної скарги з огляду на наступне. Згідно із ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в vcix діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Згідно ч. 2 ст. 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. За ч. 1 та ч. 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Крім того, виходячи зі змісту приписів ст. 179 СК України аліменти є власністю самої дитини, а не батьків. Останні лише отримують та використовують їх від імені дітей. Слід наголосити, що ОСОБА_1 не відмовляється від утримання дитини, а навпаки надає докази сплати відповідних сум аліментів. Так, з матеріалів справи вбачається наявність копії розрахунку заборгованості по аліментам №31310/35-32, відповідно до якого, станом на 01.08.2021 року, сума заборгованості по сплаті аліментів ОСОБА_1 складає: за 5 днів серпня 2020 року = 806,45 грн; за період з 01.09.2020 по 01.08.2021 р.р. = 55 000 грн; Всього за період розрахунку = 55 806,45 грн. У вказаному розрахунку зазначено, що з матеріалів виконавчого провадження та наданих квитанцій про сплату аліментів аліменти сплачені в наступному розмірі: 01.09.2020 500 грн; 11.09.2020 200 грн; 11.09.2020 400 грн; 12.09.2020 600 грн; 15.09.2020 750 грн; 17.09.2020 510 грн; 23.09.2020 1300 грн; 26.09.2020 6600 грн; 07.10.2020 1150 грн; 14.10.2020 1000 грн; 19.10.2020 1900 грн; 23.10.2020 4000 грн; 27.10.2020 4200 грн; 27.11.2020 4000 грн; 08.12.2020 1500 грн; 20.12.2020 1000 грн; 28.12.2020 3500 грн; 27.01.2021 1500 грн; 30.01.2021 3000 грн; 04.02.2021 1100 грн; 28.02.2021 5000 грн; 03.03.2021 1500 грн; 08.03.2021 1000 грн; 19.03.2021 3500 грн; 28.03.2021 4900 грн; 16.04.2021 2000 грн; 14.05.2021 5000 грн; 27.05.2021 6000 грн; 25.06.2021 4000 грн; 30.07.2021 2500 грн. Всього сплачено: 72 110 грн. Надмірно сплачена сума становить: 16 303,55 грн. Згідно Акту державного виконавця від 13.08.2021 року, боржник на вимогу надав докази сплати аліментів за 2020-2021 р.р. Також вказано, що за домовленістю сторін грошові кошти в рахунок аліментів перераховувались на особисту картку доньки - ОСОБА_4 . Колегія суддів, перевіривши надані апелянтом відомості, зазначає, що надані квитанції відповідають квитанціям, зазначеним державним виконавцем у спірному розрахунку. Також, апеляційний суд звертає увагу на надану виписку по картці ОСОБА_4 , з якої вбачається зарахування коштів в розмірах, вказаних ОСОБА_1 та в дати, які відповідають датам, вказаним на квитанціях, що надані апелянтом. Тобто, матеріали справи містять відомості, які підтверджують доводи апеляційної скарги, а тому вказані доводи є обґрунтованими та доведеними. Слід наголосити, що ОСОБА_1 не приймав участі у розгляді справи в суді першої інстанції, направлена йому повістка про дату судового засідання, під час якого було постановлено оскаржувану ухвалу, була повернута до суду з приміткою «адресат не проживає» З огляду на вказане, апеляційний суд вважає, що апелянт був позбавлений об`єктивної можливості подати відповідні докази під час розгляду справи в суді першої інстанції. Апеляційний суд вважає за необхідне вказати, що судові рішення мають містити достатні мотиви, на яких вони ґрунтуються також у рішення чітко має бути зазначено доводи на підставі яких обґрунтовано позицію суду, а також судове рішення має містити опис обставин, які підтверджені належними доказами, та з огляду на які суд прийшов до певного висновку. У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватисяна припущеннях. В свою чергу з тексту оскаржуваної ухвали не вбачається обґрунтованих мотивів з яких виходив суд, доказів на яких ґрунтується прийняте судове рішення. Колегія суддів звертає увагу на те, що в оскаржуваній ухвалі зазначено лише відомості, повідомлені скаржником та які не було підтверджено жодним доказом, а тому судом першої інстанції було прийнято судове рішення з неповним дослідженням всіх обставин справи. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги ОСОБА_3 на неправомірні дії державного виконавця щодо розрахунку заборгованості по аліментам, у зв`язку із чим, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити, ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2021 року слід скасувати та прийняти постанову про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_3 на неправомірні дії державного виконавця щодо розрахунку заборгованості по аліментам. Щодо вимоги, яка міститься в апеляційній скарзі, представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про розподіл судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката ,апеляційний суд зазначає наступне. Так, апелянтом при зверненні з апеляційною скаргою зазначено про орієнтовний попередній розрахунок понесених витрат на правову допомогу в розмірі 4000 грн та повідомлено про те, що докази витрат будуть надані суду в строки встановлені ч.8, ст.141 ЦПК України. В матеріалах справи наявний договір про надання правничої допомоги з якого не вбачається точний розрахунок витрат, які поніс апелянт або має понести, будь-яких інших доказів щодо понесених витрат на правову допомогу в розмірі 4000 грн, матеріали справи не містять, в звязку з чим у суду відсутні підстави для їх стягнення. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно із ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 задовольнити частково. Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2021 року - скасувати. Прийняти постанову. У задоволенні скарги ОСОБА_3 , суб`єкт оскарження: Заступник начальника Подільського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дорогов О.Б., Державний виконавець Нікітюк А.Б., за участю заінтересованої особи: ОСОБА_1 , про неправомірні дії державного виконавця щодо розрахунку заборгованості по аліментам відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст складено 20.03.2023 року. Головуючий суддя Цюра Т.В. Судді: Комлева О.С. Сєвєрова Є.С.