Постанова 4824 № 369/14457/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 листопада 2022 року місто Київ. Справа № 369/14457/21 Апеляційне провадження № 22-ц/824/10902/2022 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Желепи О.В. суддів Кравець В.А., Мазурик О.Ф. за участю секретаря судового засідання Ковальової В.О. розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинского районного суду Київської області від 05 липня 2022 року (у складі судді Фінагеєвої І.О. ) у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії Головного державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ ) Стебловської Юлії Олександрівни , заінтересована особа стягувач ОСОБА_2 , - ВСТАНОВИВ: У жовтні 2021 року скаржник ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області зі скаргою на неправомірні дії головного державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Стебловської Юлії Олександрівни. Скарга мотивована тим, що старшим державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (на сьогоднішній день - Вишневий відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було відкрито виконавчі провадження та винесені відповідні постанови про відкриття виконавчих проваджень, а саме: 1) Постанова про відкриття виконавчого провадження № 65433165 з примусового виконання виконавчого листа № 369/3696/20 виданого 23.02.2021 року Києво-Святошинським судом Київської області, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 9000 грн. щомісячно до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 23.03.2020 року. 2) Постанова про відкриття виконавчого провадження № 65291154 з примусового виконання виконавчого листа № 369/3696/20 виданого 23.02.2021 року Києво-Святошинським судом Київської області, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліменти на її утримання до досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьох років, у розмірі 2000 грн., щомісячно, починаючи з 18.12.2019 року. ОСОБА_1 як боржник добровільно сплачував ОСОБА_2 аліменти на утримання двох дітей - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Доказом чого слугують платіжні доручення та квитанції про перерахування коштів у період з 14.03.2020 року по 17.09.2021 року. Не дивлячись на те, що мати дітей ОСОБА_2 (стягувач), вже майже два роки не дає дозволу бачитися з дітьми, та наразі в Києво-Святошинському районному суді Київської області перебуває справа, за позовом ОСОБА_1 щодо усунення перешкод в спілкуванні з дітьми (справа № 369/4590/20, суддя Дубас Т.В.), боржник як люблячий та турботливий батько систематично, добровільно кожного місяця перераховував кошти (аліменти) ОСОБА_2 на утримання двох дітей. В червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з заявами до Васильківської міської ради Київської області та Служби у справах дітей та сім`ї Васильківської міської ради Київської області щодо нецільового використання ОСОБА_2 коштів, які він перераховував на утримання дітей. За результатами розгляду звернення 25.06.2020 року Служба у справах дітей та сім`ї Васильківської міської ради Київської області письмово повідомило ОСОБА_1 , що ОСОБА_2 надала службі у справах сім`ї міської ради пояснення, що всі кошти, які ОСОБА_1 перераховує ОСОБА_2 , остання використовує на придбання продуктів харчування, одягу та медичне обслуговування дітей. Також, Васильківська міська рада Київської області у відповіді на заяву ОСОБА_1 26.06.2020 року повідомила, що оскільки рішення суду про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання двох малолітніх дітей не має, то ОСОБА_1 добровільно перераховує ОСОБА_2 кошти на утримання двох дітей. При цьому ОСОБА_2 надала пояснення, що всі кошти, які ОСОБА_1 перераховує ОСОБА_2 , остання використовує на придбання продуктів харчування, одягу та медичне обслуговування дітей. Отже, стягував ОСОБА_2 сама ж підтвердила факт того, що отримує кошти на утримання двох дітей від боржника ОСОБА_1 в добровільному порядку. Проте, не дивлячись на те, що стягувач отримувала кошти від боржника на утримання двох дітей, подає в 2021 року скаргу на бездіяльність державного виконавця, в якій зазначає, що боржник - ОСОБА_1 ухиляється від сплати аліментів. 17.09.2021 року Головним державним виконавцем Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Стебловською Юлією Олександрівною були винесені ряд постанов, а саме: Постанова про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, Постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, Постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування зброєю, Постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, Постанова про накладення штрафу, Постанова про стягнення виконавчого збору, Постанова про скасування документу, Постанова про накладення штрафу, а також Повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного державного реєстру боржників. Про існування зазначених постанов боржник дізнався 30 вересня 2021 року коли його зупинили працівники правоохоронних органів та повідомили про обмеження у праві користування транспортним засобом на підставі вищезазначеної постанови. Зазначив, що жодну із перерахованих постанов боржник не отримував. 04.10.2021 року боржник подав до Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заяву з проханням врахувати здійснені ним оплати на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання двох дітей, надавши копії платіжних доручень та квитанції про перерахування таких коштів, а також просив надати повний розрахунок заборгованості зі сплати аліментів по виконавчим провадженням № 65433165 з врахуванням здійснених оплат ОСОБА_1 . Дана заява була подана з метою уникнення подвійного стягнення аліментів з боржника на користь стягувача. 06.10.2021 року головним державним виконавцем Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Стебловською Ю.О. був наданий розрахунок заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню № 65433165. Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню № 65433165 заборгованість по аліментам за період з 23.03.2020 року по 01.10.2021 року складає 114412,90 грн. Головним державним виконавцем було враховано платежі, які здійснив боржник в добровільному порядку на користь стягувача, лише на суму 59200 грн. Вважає, що головним державним виконавцем Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Стебловською Ю.О. при розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню № 65433165 були допущені помилки, а саме: не було враховано докази, які надавалися на підтвердження оплати ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за період з 23.03.2020 року по 01.10.2021 року. Тобто, головним державним виконавцем Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Стебловською Ю.О. при складанні розрахунку заборгованості по виконавчому провадженню № 65433165 не було враховано суму у розмірі 35700 грн. (94900,00 грн. - 59200,00 грн.), яка була сплачена ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , в якості аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з 23.03.2020 року по 01.10.2021 року. Вважає, що це свідчить про неправомірні дії головного державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Стебловської Ю.О. щодо не включення до розрахунку заборгованості по сплаті аліментів від 06.10.2021 року, сплату аліментів у загальній сумі 94900,00 грн., здійснену ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у період з 23.03.2020 року по 01.10.2021 року на утримання двох дітей. Зазначені суми в якості сплати аліментів на двох дітей перераховувалися боржником стягувачу систематично на картковий рахунок стягувача з 23.03.2020 року по 01.10.2021 року, що додатково підтверджується поясненнями стягувача, які вона надала службі у справах дітей. Після розірвання шлюбу боржник перед стягувачем не мав жодних грошових зобов`язань, крім сплати аліментів на дітей. Всі грошові кошти, які направлялися боржником на ім`я стягувача були аліментними платежами на утримання спільних дітей. Стягувач не відмовлялася від отримання банківських переказів від боржника у період з 23.03.2020 року по 01.10.2021 року, що є ще одним беззаперечним доказом того, що кошти які перераховувалися в якості аліментів на двох дітей. В усіх чеках та квитанціях чітко зазначено кому та на який номер рахунку перераховані грошові кошти - аліменти. Окрім того, номер рахунку отримувача, прізвище того, кому перераховувалися кошти, на всіх чеках однаковий. Зазначив, що між стягувачем та боржником була відсутня будь-яка домовленість щодо перерахування додаткової матеріальної допомоги на утримання дітей та відсутні будь-які грошові зобов`язання між ними. Таким чином, кошти внесені ОСОБА_1 на картковий рахунок ОСОБА_2 у період з 23.03.2020 року по 01.10.2021 рік, де у квитанції зазначено призначення платежу, необхідно вважати, як сплату аліментів, та повинні були бути враховані головним державним виконавцем Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Стебловською Ю.О. при складанні розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню № 65433165. Зазначив, що на даний час тривають судові спори між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які знаходяться в провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області, щодо визначення місця проживання дітей та усунення перешкод в спілкуванні з дітьми. Не дивлячись на те, що даний розрахунок містить ряд помилок, ОСОБА_1 сплатив розмір заборгованості в сумі 114412,90 грн., хоч із допущеними помилками при здійсненні розрахунку з боку головного державного виконавця, адже така заборгованість могла бути використана стягувачем у інших судових спорах щодо дітей проти боржника. Крім того, дія постанови про тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, могло бути наслідком того, що боржник не мав би можливості заробити кошти для сплати аліментів за послідуючі поточні місяці. З урахуванням вищезазначених обставин та фактичної переплати по виконавчому провадженню № 65433165 в сумі 35700 грн. (сума в розмірі 114412,90 грн. була сплачена), то в даній скарзі боржник просить суд зобов`язати головного державного виконавця врахувати суму в розмірі 35700 грн., що сплачені ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у період з 23.03.2020 року по 01.10.2021 рік в рахунок переплати по виконавчому провадженню № 65433165. 08.10.2021 року головним державним виконавцем Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Стебловською Ю.О. була винесена постанова про накладення штрафу у зв`язку з тим, що нібито сукупний розмір заборгованості перевищує суму відповідних платежів за один рік, а отже сума штрафу, за позицією головного державного виконавця, становить 22882,58 грн. Враховуючи те, що Головним державним виконавцем не було враховано при розрахунку заборгованості по аліментам 35700грн., а боржником заявлено вимогу про врахування такої суми, то відповідно , постанова про накладення штрафу має бути скасована, а сплачений штраф має бути повернутий боржнику. Стверджує, що ОСОБА_2 зловживає своїми правами, адже в скарзі на бездіяльність державного виконавця стягувач зазначила недостовірну інформацію, а саме, що боржник ухиляється від сплати аліментів, що відповідно не відповідає дійсності та спростовується квитанціями та платіжними дорученнями, які додаються та які міститься в матеріалах виконавчого провадження № 65433165. Просив суд: визнати неправомірними дії Головного державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Стебловської Юлії Олександрівни, щодо не включення до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 06.10.2021 року вих. №51494 сплату аліментів у сумі 35700 грн., здійснену ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 з 23.03.2020 року по 01.10.2021 рік; зобов`язати Головного державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Стебловську Юлію Олександрівну здійснити розрахунок заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню № 65433165, з врахуванням сплати аліментів ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 з 23.03.2020 року по 01.10.2021 рік, в сумі 94900 грн., що сплачені ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 з 23.03.2020 року по 01.10.2021 рік; зобов`язати Головного державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Стебловську Юлію Олександрівну врахувати суму в розмірі 35700,00 грн., що сплачені ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 з 23.03.2020 року по 01.10.2021 рік, в сумі 94900 грн., що сплачені ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 з 23.03.2020 року по 01.10.2021 рік в рахунок переплати по виконавчому провадженню № 65433165; визнати неправомірними дії Головного державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Стебловської Юлії Олександрівни та скасувати Постанову про накладення штрафу від 08.10.2021 року на ОСОБА_1 в розмірі 22882,58 грн.; зобов`язати Вишневий відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повернути ОСОБА_1 суму в розмірі 22882,58, що була сплачена ОСОБА_1 на підставі Постанови про накладення штрафу від 08.10.2021 року. Ухвалою Києво -Святошинскього районного суду Київської області від 22 жовтня 2022 року в задоволенні скарги відмовлено. Не погоджуючись із постановленою ухвалою, боржник подав апеляційну скаргу, в якій просив про скасування ухвали суду з постановленням нової ухвали про задоволення його скарги. Скарга містить доводи про те, що перерахування стягувачу коштів на утримання дітей в сумі 94900, а не 59 200 грн. як зарахував державний виконавець повністю підтверджується листом служби у справах дітей, відповідно до якого стягувач визнавала отримання нею аліментів, а суд не надав жодної оцінки такому доказу. Суд не належно оцінив надані ним платіжні документи, відповідно до яких він добровільно перераховував кошти безпосередньо на рахунок стягувача. Та обставина, що в документах не було зазначено призначення платежу як аліменти не давала виконавцю та суду підстав не враховувати ці кошти як аліменти, оскільки між подружжям інших зобов`язань не існувало. Скаржник посилається на судову практику Кропивницького, Дніпропетровського апеляційних судів та Комунарського районного суду та окрему думку судді Верховного суду в справі 2607/386/2012. в яких зазначено, що суми перераховані на користь стягувача, незважаючи на не зазначення призначення платежу можуть враховуватись як аліменти. Від адвоката стягувача Богдашкіної Д.О. до суду надійшов відзив в якому стягувач просила залишити рішення суду без змін, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції повністю відповідає вимогам закону, суд вірно встановив, що дії виконавця відповідали вимогам закону. У судовому засіданні апеляційного суду представник боржника ОСОБА_7 доводи скарги підтримала. Стягувач та її представник , а також державний виконавець до суду не з`явились про розгляд справи були повідомлені на зазначену ними електронну адресу. Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення представника боржника, вивчивши та дослідивши матеріали справи, та матеріали виконавчого провадження, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. ухвала суду першої інстанції в повній мірі відповідає вимогам процесуального закону. Порядок стягнення аліментів визначений ст. 71 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження». Згідно з вимогами статей 1, 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів. Державний виконавець зобов`язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно статті 447 ЦПК України та статті 74 ЗУ "Про виконавче провадження" встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Статтею 451 ЦПК України передбачено, що за результатами скарги суд постановляє ухвалу, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Стаття 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначає порядок стягнення аліментів. Так, відповідно до вимог зазначеної статті, виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику в тому числі і у разі подання заяви стягувачем або боржником. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом. Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом. Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів дійсна протягом одного місяця з дня її видачі. Форма довідки встановлюється Міністерством юстиції України. Згідно із пунктами 3, 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5, у разі якщо боржник не працює і сплачує аліменти самостійно стягувачу, квитанції (або їх копії) про перерахування аліментів надаються виконавцю не пізніше наступного робочого дня після сплати та долучаються до матеріалів виконавчого провадження. Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених ч. 4 ст. 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 СК України. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору судом (частина 3 статті 195 СК України). Відмовляючи в задоволенні скарги суд вважав встановленими такі обставини. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.09.2020 року у цивільній справі № 369/3696/20 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів задоволено частково; стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 9000 грн. щомісячно до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 23 березня 2020 року; стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання, до досягнення дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , трьох років, у розмірі 2000 грн. щомісячно, починаючи з 18 грудня 2019 року. 23.02.2021 року судом виданий виконавчий лист у справі № 369/3696/20. 20.05.2021 року старшим державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Євком Володимиром Володимировичем відкрите виконавче провадження № 65433165 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 369/3696/20 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 9000 грн. щомісячно до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 23 березня 2020 року. 30.04.2021 старшим державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Євком Володимиром Володимировичем відкрите виконавче провадження № 65433165 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 369/3696/20 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання, до досягнення дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , трьох років, у розмірі 2000 грн. щомісячно, починаючи з 18 грудня 2019 року. 04.10.2021 боржник ОСОБА_1 звернувся до Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з заявою про перерахунок заборгованості по аліментам з урахуванням доданих до заяви платіжних документів на загальну суму 94900,00 грн. Згідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 06.10.2021 року за вихідним № 51494 за виконавчим листом № 369/3696/20 від 23.03.2021 року, виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 9000 грн. щомісячно до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 23 березня 2020 року, заборгованість по аліментам станом на 01.10.2021 року складає 114412,90 грн. Як вбачається з вищезазначеного розрахунку заборгованості Головним державним виконавцем було враховано платежі, які здійснив боржник на користь стягувача в добровільному порядку на суму 59200,00 грн. з заявленої боржником суми 94900,00 грн. Підставами скарги є неврахування державним виконавцем платіжних документів, за яким боржник переказував стягувачу грошові кошти, як доказів сплати ним аліментів. При цьому боржник наполягає, що вказані грошові кошти він переказував як аліменти, а стягувач вказану обставину спростовує, наполягаючи на тому, що кошти, які надавав скаржник ОСОБА_1 не можна вважати стягнутими аліментами, оскільки рішення суду про стягнення аліментів набуло законної сили 16 березня 2021 року, а з наданих скаржником ОСОБА_1 копій квитанцій вбачається, що ним здійснено перекази коштів на ім`я ОСОБА_2 із зазначенням призначення платежу «переказ особистих коштів», а не «аліменти». В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 вересня 2021 року у справі № 2607/386/2012 (провадження № 61-13617св21) зроблено висновок, що «суд першої інстанції встановив, що боржником не надано доказів, що банківські картки, на які здійснювався переказ грошових коштів, належать стягувачу . Крім того електронні перекази за допомогою поштового зв`язку не містять жодних відомостей про тип, призначення платежу. Суд першої інстанції також не встановив, що перераховані кошти є аліментами із зазначенням будь-яких слів, словосполучення які б свідчили про це, а не є добровільною участю батька у витратах на дітей чи участі в інших витратах колишньої дружини та їх дітей. Боржником не надано доказів, що він сплачував аліменти у порядку, передбаченому пунктом 4 мирової угоди; за таких обставин суд першої інстанції зробив правильний висновок про правомірність дій державного виконавця та відсутність підстав для задоволення скарги. Натомість суд апеляційної інстанції скасував законну та обґрунтовану ухвалу суду першої інстанції». Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. За змістом ч.1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Частиною два цієї статті передбачено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. За змістом ст. 451 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. Суд приймає до уваги доводи стягувача ОСОБА_2 про те, що грошові кошти, які переказував боржник на її картковий рахунок не можна вважати стягнутими аліментами, оскільки судом при досліджені спірних квитанцій, які не було враховано державним виконавцем при розрахунку заборгованості зі сплати аліментів було встановлено, що в графі «призначення платежу» зазначено «переказ особистих коштів». Посилання скаржника на те, що він як боржник перераховував стягувачу грошові кошти у сумі 35 700,00 грн. на погашення боргу зі сплати аліментів, суд не приймає до уваги оскільки на підтвердження вказаного не надано до суду жодних належних та допустимих доказів. А відтак, боржником не доведено, що спірні квитанції мали призначення саме аліменти, а не є добровільною участю батька у витратах на дітей. За таких обставин суд дійшов висновку про те, що дії державного виконавця по неврахуванню платіжних документів, наданих боржником, при обчисленні розміру його заборгованості із сплати аліментів, при наявності спору між сторонами виконавчого провадження щодо цієї заборгованості, були правомірними та що під час здійснення такого розрахунку державним виконавцем враховані усі платежі, що були здійснені боржником на виконання аліментних зобов`язань та підтверджені належними та допустимими доказами, які було надано до виконавчої служби. Дії державного виконавця вчинені відповідно до закону і в межах повноважень. Дослідивши наявні в справі письмові докази, колегія суддів встановила, що вищенаведені обставини справи, які суд вважав встановленими є доведеними, а висновки суду відповідають таким обставинам та вимогам закону. Доводи апеляційної скарги про те, що стягувач, подаючи пояснення до Служби у справах дітей щодо витрачання всіх отриманих коштів від боржника виключно в інтересах дітей для їх харчування та на одяг, не спростовують висновків суду, що перераховані боржником кошти без зазначення призначення платежу "аліменти" є додатковим добровільним внеском батька на утримання його дітей. Суд першої інстанції, в межах розгляду скарги, щодо правомірності дій державного виконавця вірно встановив, що у державного виконавця при наявності заперечень стягувача проти врахування платежів без призначення "аліменти", були відсутні підстави для зменшення розміру заборгованості і за тими квитанціями, які не містили посилань на призначення платежу " аліменти на утримання дітей". Слід також зазначити, що перераховані кошти боржником з березня 2020 року вже отримані та витрачені стягувачем, а задоволення вимог скарги про врахування суми в розмірі 35700,00 грн., що сплачені ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 з 23.03.2020 року по 01.10.2021 рік, в рахунок переплати по виконавчому провадженню № 65433165, буде прямим порушенням прав неповнолітніх дітей, оскільки аліменти, які суд зобов`язав платити боржника є їх власністю і відповідно задоволення скарги боржника в той спосіб про який він просив суд, призведе до звільнення боржника від обов`язку платити кошти на утримання його дітей за чотири місяці, поставивши дітей в цей період в скрутне матеріальне становище та не забезпечення їх мінімальних життєво-необхідних потреб у вказаний період. Посилання в апеляційній скарзі на судову практику районних та апеляційних судів, а також на окрему думку судді Верховного Суду , колегія суддів не приймає, з огляду на те, що такі висновки не є обов`язковими до застосування, відповідно до вимог ЦПК України. Суд першої інстанції вірно встановив, що державний виконавець під час виконання рішення суду про стягнення аліментів діяв в межах повноважень , вимог Закону та не порушував права боржника. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, і доводи апеляційної скарги цього не спростовують, колегія суддів дійшла висновку про залишення ухвали суду першої інстанції без змін, а скарги боржника ОСОБА_1 - без задоволення. Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374- 375, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 липня 2022 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення . Повний текст постанови складено 28.11.2022 року. Головуючий О.В. Желепа Судді В.А. Кравець О.Ф. Мазурик