Постанова Київський апеляційний суд № 755/7211/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №755/7211/22 Головуючий у І інстанції Марфіна Н.В. Провадження №22-ц/824/956/2023 Головуючий у 2 інстанції Голуб С.А. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 березня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача Голуб С.А., суддів: Писаної Т.О., Таргоній Д.О., за участі секретаря судового засідання Шаламая Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2022 року про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Романченко Віталій Володимирович про визнання договору іпотеки припиненим та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, В С Т А Н О В И В : У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з вказаним позовом, в якому просив визнати іпотечний договір від 20 січня 2022 року припиненим з 31 липня 2022 року та виключити з Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна запис про заборону відчуження кв. АДРЕСА_1 , зареєстрованого в реєстрі за №37. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2022 року позов залишено без розгляду. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права В доводах апеляційної скарги скаржник зазначає, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору мав продовжити строк на усунення недоліків, а не відразу залишати позов без розгляду. На підставі викладеного в апеляційній скарзі, ОСОБА_1 просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду. В порядку визначеному ст. 360 ЦПК України, на адресу Київського апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив. Учасники справи в судове засідання не з`явились, направили до суду заяви про розгляд справи без їх участі. Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності інших учасників справи Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. Суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без розгляду, виходив з того, що у встановлений судом строк позивач не усунув виявлених судом недоліків позовної заяви та не виконав вимог ухвали суду про залишення позову без руху. Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи таке. Як вбачаться з матеріалів справи 19 серпня 2022 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва було відкрито провадження у справі. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16 вересня 2022 року було залишено позовну заяву без руху у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 під час звернення з позовом не сплатив судовий збір. На виконання вимог ухвали суду першої інстанції ОСОБА_1 надіслав клопотання про звільнення його від сплати судового збору у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2022 року було відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та залишено позовну заяву без розгляду у зв`язку з не усуненням недоліків, які були зазначені в ухвалі про залишення без руху від 16 вересня 2022 року. Відповідно до ч.1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Згідно ч.ч. 11 - 13 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87). У § 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 04 грудня 1995 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права». При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21 жовтня 2010 року). Подаючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, особа вправі очікувати задоволення судом такого клопотання, що очевидно надає їй підстави не сплачувати судовий збір, тому одночасна відмова у задоволені клопотання про звільнення від сплати судового збору та визнання неподаною і повернення апеляційної скарги, чи іншого процесуального звернення, є невиправданим, оскільки у разі відмови у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд може продовжити строк заявнику для сплати судового збору. Реалізацією особою процесуального права на подання клопотання про звільнення від сплати судового збору не може оцінюватись судом як невиконання вимог ухвали суду про сплату судового збору та мати наслідком повернення апеляційної скарги, оскільки це за процедурою порушує право на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції. Такий правовий висновок узгоджується із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року по справі № 503/1904/16-ц. Таким чином, суд першої інстанції розглядаючи клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору та відмовляючи у його задоволенні повинен був діяти відповідно до вимог статті 185 ЦПК України, а саме продовжити строк на усунення недоліків, а не одразу залишити без розгляду позовну заяву, адже у останнього не було можливості усунути зазначені недоліки з урахуванням прийнятого в оскаржуваній ухвалі відповідного процесуального рішення за клопотанням про звільнення від сплати судового збору. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявним в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно зі ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. У відповідності до вимог ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Враховуючи наведене та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що оскаржувана ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального законодавства, які призвели до постановлення помилкової ухвали суду, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану ухвалу суду скасувати, направивши справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст., 367, 369, 374, 379 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2022 року про залишення без розгляду позову у даній справі скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач Судді: