LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Другий апеляційний адміністративний суд530/570/22

від 20.02.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 лютого 2023 р.Справа № 530/570/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Перцової Т.С., Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. , за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Полтавській області на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 17.10.2022, головуючий суддя І інстанції: Должко С.Р., м. Зіньків, по справі № 530/570/22 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, Інспектора СРПП ВП № 4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області лейтенанта поліції Ісаєва Олександра Васильовича, Головного управління Національної поліції в Полтавській області третя особа Зіньківський відділ ДВС у Полтавському районі Полтавської області Північно-східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми) про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 (далі за текстом ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Зіньківського районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції (далі за текстом УПП у Полтавській області, перший відповідач), Інспектора СРПП ВП № 4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області лейтенанта поліції Ісаєва Олександра Васильовича (далі за текстом інспектор, другий відповідач), третя особа Зіньківський відділ ДВС у Полтавському районі Полтавської області Північно-східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми) (далі за текстом третя особа), у якому просила: - скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАБ № 208638 від 11.06.2021, винесену інспектором СРПП ВП № 4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області лейтенанта поліції Ісаєвим Олександром Васильовичем, відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.; - справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП відносно ОСОБА_1 від 11.06.2021 закрити. В обґрунтування позовних вимог послалась на протиправність оскаржуваної постанови, оскільки відповідачами не надано належних та допустимих доказів, які б підтвердили вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП. Звернула увагу, що постановою Зіньківського районного суду Полтавської області від 09.09.2021 по справі № 530/961/21 встановлено, що докази керування позивачем мопедом під час зупинки поліцейськими не надано (відеофіксація події не відбувалась), внаслідок чого суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття адміністративного провадження за відсутності в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення. Разом з позовом ОСОБА_1 подала заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в обґрунтування якої вказала, що про існування спірної постанови дізналась 18.05.2022 під час отримання поштового відправлення з матеріалами виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 1020,00 грн на підставі постанови серії БАБ № 208638. Повідомила, що в подальшому, з метою повного ознайомлення з матеріалами справи 30.06.2022 звернулась до Зіньківського відділу ДВС у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми) та дізналась, що вказаною постановою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень за ч. 5 ст. 121 КУпАП. Стверджує, що 10-денний строк звернення до суду з позовом у даній справі, передбачений ст. 286 КАС України, почав спливати з моменту повного ознайомлення позивача з матеріалами виконавчого провадження, тобто з 30.06.2022. Також просила суд врахувати, що своєчасному пред`явленню позову перешкоджав складний матеріальний стан позивача та введення на території України воєнного стану, у зв`язку з чим вважає, що пропущений строк звернення до адміністративного суду для оскарження постанови серії БАБ № 208638 від 11.06.2021 підлягає поновленню. Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 20.09.2022 у справі №530/570/22 клопотання представника відповідача Управління патрульної поліції в Полтавській області про залучення належного відповідача задоволено. Залучено до участі в справі в якості відповідача по справі Головне управління Національної поліції в Полтавській області (далі ГУНП в Полтавській області, третій відповідач). Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 17.10.2022 у справі №530/570/22 позовну заяву ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області, інспектора СРПП ВП №4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, Ісаєва Олександра Васильовича, адреса: с.Розсошенці, вул.Кременчуцька, 2В, Полтавської області; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Зіньківський відділ ДВС у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Суми), місце знаходження: м.Зіньків, вул. Воздвиженська, 64, Полтавського району, Полтавської області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення задоволено. Скасовано постанову серії БАБ № 208638 від 11.06.2021 винесену інспектором СРПП ВП №4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Ісаєвим Олександром Васильовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 510 (п`ятсот десять) грн, а справу закрити в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Стягнуто із Головного управління патрульної поліції у Полтавській області за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Полтавській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок судових витрат. Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 24.10.2022 у справі №530/570/22 в третьому абзаці резолютивної частини рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 17.10.2022 виправлено описку, а саме: помилково вказане: "Стягти з Головного управління патрульної поліції у Полтавській області..." замінено на правильне: "Стягти із Головного управління національної поліції в Полтавській області...". Головне управління Національної поліції в Полтавській області, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просило суд апеляційної інстанції скасувати рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 17.10.2022 у справі № 530/570/22 та ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без задоволення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що судом першої інстанції не було розглянуто клопотання ГУНП в Полтавській області від 06.10.2022 щодо залишення позовної заяви без розгляду, внаслідок чого не враховано, що твердження ОСОБА_1 про те, що остання дізналася про спірну постанову лише 30.06.2022 не відповідає дійсності, оскільки зі змісту самої постанови серії БАБ № 208638 вбачається, що у п. 9 графи «копію постанови мною отримано» міститься особистий підпис ОСОБА_1 . Отже, з огляду на дату отримання позивачем вказаної постанови 11.06.2021, відповідач стверджує, що звертаючись з позовом про її оскарження майже через рік, ОСОБА_1 не дотримано строку, передбаченого ст. 286 КАС України. Також вважає безпідставними висновок суду першої інстанції щодо відсутності доказів на підтвердження факту роз`яснення інспектором позивачу прав та обов`язків, зокрема права на захист, відповідно до ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, оскільки з п. 8 спірної постанови вбачається, що графа «права за статтею 268 КУпАп та строк оскарження за статтею 289 КУпАП мені роз`яснено» містить особистий підпис позивача. Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Третя особа правом на подання письмових пояснень до суду апеляційної інстанції не скористалась. Сторони та третя особа в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином шляхом розміщення на веб-порталі "Судова влада" повідомлення про виклик у судове засідання, про причини неявки до суду не повідомили. Відповідно до ч. 3 ст. 268 та ч. 2 ст. 313 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у суді апеляційної інстанції. Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до постанови серії БАБ № 208638 від 11.06.2021 водія мопеда Ямаха без д.н.з. ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень за ч. 5 ст. 121 КУпАП за те, що вона 11.06.2021 о 02 год 10 хв в смт. Опішня по вулиці Соборна Полтавської області керувала мопедом Ямаха без мотошолома, тобто вчинила правопорушення передбачене ч.5 ст.121 КУпАП. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що факт вчинення позивачем правопорушення не підтвердився в ході судового розгляду справи, а оскаржувана постанова винесена інспектором без достатніх підстав, які б вказували на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, та без встановлення дійсних обставин справи. Судом враховано, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може бути доказом вчинення особою правопорушення, оскільки є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому має передувати фіксування останнього. Також суд зауважив, що з копії спірної постанови не вбачається, що посадові особи поліції відповідно до вимог законодавства роз`яснили права ОСОБА_1 , передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, та надали можливість скористатись допомогою адвоката. Приймаючи ухвалу від 31.08.2022, суд дійшов висновку про відповідність позовної заяви вимогам ст.ст. 160.161 КАС України та наявність підстав для відкриття провадження у справі. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції про відповідність позовної заяви вимогам КАС України та вважає рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 17.10.2022 у справі № 530/570/22 таким, що прийняте з порушенням норм процесуального права, з наступних підстав. Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. За визначенням ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. На виконання ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. За приписами п. 1, п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу. Строк звернення до адміністративного суду, наслідки пропущення строків звернення до суду, обчислення процесуальних строків, поновлення та продовження процесуальних строків урегульовано положеннями ст. 118-123 КАС України. Згідно із ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України). Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України). В силу приписів ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії"). У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Поняття "особа повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій, і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в силу приписів статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Аналіз зазначених норм дає підстави колегії суддів дійти висновку, що строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення пов`язаний саме з датою винесення та/чи набрання такою постановою законної сили або з датою її отримання. Таким чином, для вирішення питання про правильність застосування судом першої інстанції строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з`ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку. У відповідності до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Слід зазначити, що пропуск строку, встановленого законодавством для звернення до суду з позовом, не є безумовною підставою для повернення позовної заяви або залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки, за наявності поважних причин його пропуску, такий строк може бути поновлено. За змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти. Зокрема, причини пропуску строку звернення до адміністративного суду можуть бути визнані судом поважними лише якщо відповідні обставини виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість подання позову у визначений законом строк, виникли протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими доказами. В силу положень ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Колегія суддів зазначає, що предметом позовної заяви є визнання протиправним та скасування постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 208638 від 11.06.2021. Враховуючи, що для звернення до суду у справах про притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, встановлено десять днів з дня вручення відповідного рішення, необхідно з`ясувати дату отримання позивачем оскаржуваної постанови. Так, у справі, що розглядається, ОСОБА_1 у позові та у поданій нею заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду від 01.07.2022 зазначила, що про винесення постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАБ №208638 від 11.06.2021 дізналася лише 30.06.2022 під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження у Зіньківському відділі ДВС у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми). Разом з цим, колегією суддів встановлено, що вказане твердження позивача не відповідає дійсності, оскільки з копії постанови серії БАБ № 208638 від 11.06.2021, наявної в матеріалах справи (а.с. 9), чітко вбачається, що у пункті 9 графи «копію постанови мною отримано» міститься особистий підпис та зазначено прізвище позивача « ОСОБА_2 ». Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що десятиденний строк для оскарження спірної постанови необхідно відраховувати саме з 11.06.2021 дати отримання постанови позивачем, тобто останнім днем для подання позову з дотриманням строку на оскарження, передбаченого ч. 2 ст. 286 КАС України, мало бути 21.06.2021. Водночас, позивач звернулась до суду з даним позовом 01.07.2022, що підтверджується відміткою на штампі вхідної кореспонденції Зіньківського районного суду Полтавської області (а.с. 2), що свідчить про пропущення ОСОБА_1 строку звернення до суду, передбаченого ч. 2 ст. 286 КАС України. Колегія суддів зазначає, що наведеним обставинам взагалі не було надано оцінку судом першої інстанції, через що зроблено помилковий висновок про відповідність позовної заяви вимогам КАС України. Колегія суддів звертає увагу, що на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду зазначив скрутний матеріальний стан, який унеможливлював сплату судового збору за подання позову та введення воєнного стану на території України. Так, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. З наведеного слідує, що введення воєнного стану на території України 24.02.2022, тобто значно пізніше, ніж позивач отримала спірну постанову (11.06.2021), жодним чином не вплинуло на дотримання строку звернення до суду з даним позовом. Також колегія суддів зазначає, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводити обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку звернення до суду, зокрема доказів щодо скрутного матеріального становища, який перешкоджав своєчасному зверненню до суду. Особа, яка заявляє клопотання, згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Разом з цим, колегія суддів зазначає, що жодних доказів на підтвердження обставин, вказаних в заяві про поновлення строку звернення до суду з позовом, ОСОБА_1 до суду надано не було. Отже, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні і беззаперечні докази на підтвердження поважності пропуску позивачем встановленого законом строку для звернення до суду із даними позовними вимогами та неможливості вчасного звернення до адміністративного суду внаслідок суттєвих перешкод, колегія суддів вважає, що підстави для поновлення ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовом відсутні. Разом з тим, судом першої інстанції не надано належної оцінки причинам пропуску строку на звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом та не вмотивовано висновку про наявність підстав для поновлення цього строку. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. У свою чергу, згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково. Згідно зі ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. З урахуванням викладеного, з огляду на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду без поважних причин, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 17.10.2022 по справі № 530/570/22, а адміністративний позов ОСОБА_1 - залишити без розгляду. Керуючись ст.ст. 122, 123, ч. 4 ст. 229, п. 8 ч.1 ст. 240, ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області задовольнити частково. Рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 17.10.2022 по справі № 530/570/22 скасувати. Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, Інспектора СРПП ВП № 4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області лейтенанта поліції Ісаєва Олександра Васильовича, Головного управління Національної поліції в Полтавській області, третя особа Зіньківський відділ ДВС у Полтавському районі Полтавської області Північно-східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми) про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - залишити без розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді С.П. Жигилій В.Б. Русанова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»