Постанова 4851 № 579/1238/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 березня 2023 р.Справа № 579/1238/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Курило Л.В., Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. , за участю секретаря судового засідання Реброва А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Конотопське лісове господарство» Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства на рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 15.11.2022, головуючий суддя І інстанції: Кибець І.А., вул. Франка, 13, м. Кролевець, Кролевецький, Сумська, 41300, повний текст складено 25.11.22 року по справі № 579/1238/22 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Конотопське лісове господарство» Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, ВСТАНОВИВ: 13.09.2022 року ОСОБА_1 ( далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Кролевецького районного суду Сумської області з позовом до Державного підприємства «Конотопське лісове господарство» ( далі - відповідач), у якому просив суд: - скасувати постанову Державного підприємства «Конотопське лісове господарство» від 25 липня 2022 року №003 про накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.65 КУпАП, відносно ОСОБА_1 ; - стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 520 грн; В обгрунтування позовних вимог вказав, що 25 липня 2022 року майстром лісу Кролевецького лісництва ДП «Конотопське лісове господарство» ОСОБА_2 винесено постанову №003, згідно з якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 65 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн. Крім того, запропоновано добровільно відшкодувати заподіяну лісовому господарству шкоду у розмірі 15 851,75 грн. Вважає постанову незаконною, такою, що винесена без доказів його вини, оскільки не було повідомлено про розгляд справи, чим порушено його право, передбачене ст. 268 КУпАП. Саму ж постанову ОСОБА_1 було надіслано поштою. Протокол, про який зазначається у вказаній постанові, позивач не отримував та не був з ним ознайомлений. Також в позовній заяві позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, в обгрунтування якого зазначено, що ухвалою Кролевецького районного суду Сумської області від 02.08.2022 року по справі № 579/943/22 його позовну заяву від 01.08.2022 року залишено без руху та надано п`ять днів на усунення недоліків позовної заяви, проте у період з 05.08.2022 року до 21.08.2022 року він перебував у м. Києві у справах. Посилаючись на введення карантину на території України, а також на запровадження воєнного стану, просив поновити строк звернення до суду. Ухвалою Кролевецького районного суду Сумської області від 19.09.2022 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження. Рішенням Кролевецького районного суду Сумської області від 15.11.2022 року позов задоволено. Скасовано постанову Державного підприємства «Конотопське лісове господарство» Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства про накладення адміністративного стягнення від 25.07.2022 року № 003 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 65 КУпАП, а провадження по справі закрито. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності отримана позивачем 29.07.2022 року. Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови. Позовну заяву позивачем подано 13.09.2022 року, тому строк звернення до суду пропущений, що не враховано судом першої інстанції. Крім того, твердження позивача в позовній заяві не відповідають дійсності та є безпідставними. Позивач правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, що 14.06.2022 року майстром лісу Кролевецького лісництва ДП «Конотопське ЛГ» ОСОБА_2 складено акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства, зі змісту якого вбачається, що 05.07.2022 року о 03 год. 15 хв. на трасі Київ-Бачівськ біля с. Спаське кв. 58 В. 8 та кв. 59 В. 1 виявлено незаконну рубку колоди берези та сосни, береза вітровальна Д-46, сосна сухос. Д-30, Д-32 см, Д-33 см (а.с. 18). Листом відділення поліції № 1 (м. Кролевець) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області № 4782/01/59-2122 від 15.07.2022 року відповідача повідомлено, що за фактом звернення від 05.07.2022 року, яке зареєстровано до журналу ЄО №1700 від 05.07.2022 року, проведено перевірку та встановлено, що в даному випадку не вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, оскільки не завдано істотної шкоди (а.с.40). 08.07.2022 року майстром лісу Кролевецького лісництва ДП «Конотопське ЛГ» ОСОБА_2 складено протокол №003 про адміністративне правопорушення, відповідно до якого ОСОБА_1 , 05.07.2022 року о 03 год. 15 хв., затриманий на автомобільній на трасі Київ-Бачівськ біля с. Спаське на автомобілі, в якому знаходились колоди берези та сосни, які він попередньо зрубав у кв. АДРЕСА_1 дві сосни сухостій Д-32 см та Д-33 см, що є порушенням ч. 1 ст. 65 КУпАП. За змістом вказаного протоколу вбачається, що ОСОБА_1 утримався від підпису у присутності свідків до розгляду справи про адміністративне правопорушення 25.07.2022 року о 09 год. 00 хв. (а.с.16). 25.07.2022 року за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення вимог лісового господарства №003 від 08.07.2022 року винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 003, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 05.07.2022 року близько 03 год 00 хв здійснив самовільний поруб берези ПВ вітровальної Д-46 см та сосни сух. Д-30 см. в кв. АДРЕСА_2 та двох сосен сух. Д-32 та 33 см в кв. АДРЕСА_3 , за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.65 КУпАП. У результаті вчинення правопорушення заподіяно шкоду лісовому господарству на суму 15 851, 75 грн. На ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 510 грн. (а.с.17). Відповідно до трекінгу поштового відправлення № 4130004378216 на сайті «Укрпошта» ОСОБА_1 копію постанови про накладення адміністративного стягнення отримав рекомендованим листом 29.07.2022 року (а.с.41). Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що факт вчинення позивачем правопорушення не підтвердився в ході судового розгляду справи, а оскаржувана постанова винесена без достатніх підстав, які підтверджують факт скоєння саме ОСОБА_1 незаконного самовільного порубу дерев. Приймаючи ухвалу від 19.08.2022 року про відкриття провадження у справі, суд першої інстанції дійшов висновку про відповідність позовної заяви вимогам ст. 160 КАС України та наявність підстав для відкриття провадження у справі. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції про відповідність позовної заяви вимогам КАС України та вважає рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 15.11.2022 року по справі № 579/1238/22 таким, що прийняте з порушенням норм процесуального права, з наступних підстав. Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. За визначенням ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. На виконання ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надає строк для усунення недоліків позовної заяви. За приписами п. 1, п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу. Строк звернення до адміністративного суду, наслідки пропущення строків звернення до суду, обчислення процесуальних строків, поновлення та продовження процесуальних строків урегульовано положеннями ст. 118-123 КАС України. Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України). Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України). У силу приписів ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії"). У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Поняття "особа повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій, і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в силу приписів статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Аналіз зазначених норм дає підстави колегії суддів дійти висновку, що строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення пов`язаний саме з датою винесення та/чи набрання такою постановою законної сили або з датою її отримання. Таким чином, для вирішення питання про правильність застосування судом першої інстанції строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з`ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Слід зазначити, що пропуск строку, встановленого законодавством для звернення до суду з позовом, не є безумовною підставою для повернення позовної заяви або залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки, за наявності поважних причин його пропуску, такий строк може бути поновлено. За змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти. Зокрема, причини пропуску строку звернення до адміністративного суду можуть бути визнані судом поважними лише якщо відповідні обставини виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість подання позову у визначений законом строк, виникли протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими доказами. У силу положень ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Колегія суддів вказує, що предметом позовної заяви є скасування постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 65 КУпАП № 003 від 25.07.2022 року. Для звернення до суду у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, встановлено десять днів з дня винесення відповідного рішення. Як убачається із протоколу № 003 від 08.07.2022 року про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 65 КУпАП, останній був повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення 25.07.2022 року о 09 год. 00 хв., проте від підписання протоколу відмовився, що підтверджується підписами свідків (а.с. 16). Таким чином, десятиденний строк для оскарження спірної постанови необхідно відраховувати саме з 25.07.2022 року - дати винесення постанови, тобто останнім днем для подання позову з дотриманням строку на оскарження, передбаченого ч. 2 ст. 286 КАС України, мало бути 05.08.2022 року. Крім того, з матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 звертався у серпні 2022 року із позовом до Кролевецького районного суду Сумської області. Ухвалою Кролевецького районного суду Сумської області від 19.08.2022 року позовну заяву повернуто ОСОБА_1 (а.с. 26). Позивач звернувся до суду з даним позовом 13.09.2022 року, що підтверджується відміткою на штампі вхідної кореспонденції Кролевецького районного суду Сумської області області та свідчить про порушення ним строку звернення до суду, передбаченого ст. 286 КАС України. Проте, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у справі взагалі не було надано оцінку наведеним обставинам, через що зроблено помилковий висновок про відповідність позовної заяви вимогам КАС України. На підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду послався на введення карантину та воєнного стану на території України, а також на його від`їзд у м. Київ в період з 05.08.2022 року до 21.08.2022 року. Так, Постановою КМУ № 928 від 19 серпня 2022 року "Про внесення змін до розпорядження КМУ від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови КМУ від 9 грудня 2020 року № 1236 внесено зміни до розпорядження КМУ від 25 березня 2020 року № 338 Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації - із зміною, внесеною постановою КМУ від 27 травня 2022 р. № 630 і постанови КМУ від 9 грудня 2020 року № 1236 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та продовжено на всій території України карантин до 31 грудня 2022 року. Також, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. З наведеного слідує, що введення карантину та воєнного стану на території України відбулось значно раніше, ніж винесено спірну постанову (25.07.2022) та жодним чином не вплинуло на дотримання строку звернення до суду з даним позовом. Також колегія суддів зазначає, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводити обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку звернення до суду. Особа, яка заявляє клопотання, згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами. Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані судом поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги. Посилання позивача на його від`їзд до м. Київа у справах в період з 05.08.2022 до 21.08.2022 року як поважну причину пропуску строку звернення до суду колегія суддів вважає необгунтованою, оскільки наявність тільки об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження спірної постанови у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення до суду з поважних причин. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Отже, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні і беззаперечні докази на підтвердження поважності пропуску позивачем встановленого законом строку для звернення до суду із даними позовними вимогами та неможливості вчасного звернення до адміністративного суду внаслідок суттєвих перешкод, колегія суддів вважає, що підстави для поновлення ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовом відсутні. Разом з тим, колегія суддів вказує, що судом першої інстанції не надано оцінки причинам пропуску строку на звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом та не вмотивовано висновку про наявність підстав для поновлення цього строку. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. У свою чергу, згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково. Згідно зі ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. З урахуванням викладеного, з огляду на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 15.11.2022 по справі № 579/1238/22, а позов ОСОБА_1 - залишити без розгляду. Керуючись ст. ст. 229, 238, 240, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державного підприємства «Конотопське лісове господарство» Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства задовольнити частково. Рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 15.11.2022 по справі № 579/1238/22 скасувати. . Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Конотопське лісове господарство» Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - залишити без розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Л.В. Курило Судді А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова