Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 577/3277/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 лютого 2021 р.Справа № 577/3277/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: П`янової Я.В., Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. , за участю секретаря судового засідання Мироненко А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Сумській області в особі головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Буринському, Конотопському, Кролевецькому, Путивльському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Можаєвої Тетяни Григорівни на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 06.10.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Потій Н.В., м. Конотоп, повний текст складено 06.10.20 року по справі № 577/3277/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області в особі головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Буринському, Конотопському, Кролевецькому, Путивльському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Можаєвої Тетяни Григорівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Конотопського міськрайонного суду Сумської області з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру в Сумській області в особі головного спеціаліста відділу контролю за використанням земель у Буринському, Конотопському, Кролевецькому, Путивльському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Можаєвої Тетяни Григорівни (надалі також - відповідач), в якому просив скасувати постанову відповідача від 13.08.20 за № 389/0145/По/08/01/-20 і закрити справу. Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 06 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено. Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення № 389/0145/По/08/01-20, винесену 13 серпня 2020 року головним спеціалістом відділу контролю за використанням земель у Буринському, Конотопському, Кролевецькому, Путивльському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Можаєвою Т. Г., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 55 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 340 грн. Справу про адміністративне правопорушення за ст. 55 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрито. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказує на ненадання належної оцінки у оскаржуваному рішенні тим обставинам, що позивач навіть не намагався спростувати виявлений під час перевірки факт вчинення ним адміністративного правопорушення та не навів належних доказів для спростування висновків перевірки. Наводить обставини справи та нормативно-правове обґрунтування, зазначені ним у відзиві на позовну заяву. Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні відповідно до приписів статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України). Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 389-ДК/0145/П/07/01-20, складеним 13 серпня 2020 року головним спеціалістом-державним інспектором відділу контролю за використанням та охороною земель у Буринському, Конотопському, Кролевецькому, Путивльському районах Управління контролю за використанням та охороною земель Можаєвою Т.П., 31 липня 2020 року ТОВ «Юрівка» використовує земельну ділянку з кадастровим номером 5922084100:03:001:1188 площею 36,9604 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельну ділянку з кадастровим номером 5922084100:03:001:1191 площею 9,6756 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення з площею 36,6904 га та площею 9,6756 га, види угідь - сіножаті, використовуються для вирощування товарної сільськогосподарської продукції з відхиленням від затверджених у випадках визначених законом проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, чим порушені вимоги ст. ст. 25, 37 Закону України «Про охорону земель» та ст. 20 Закону України «Про землеустрій». Відповідальність за вчинене порушення передбачене статтею 55 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі також - КУпАП) та пунктом "і" частини першої статті 211 Земельного кодексу. Відомості про особу яка вчинила правопорушення: ОСОБА_1 , директор ТОВ «Юрівка». У цей же день, 13 серпня 2020 року, головним спеціалістом-державним інспектором відділу контролю за використанням та охороною земель у Буринському, Конотопському, Кролевецькому, Путивльському районах Управління контролю за використанням та охороною земель Можаєвою Т.П. винесено постанову № 389/0145/По/08/01-20, в якій зазначено, що директор ТОВ «Юрівка» ОСОБА_1 порушив вимоги статей 25, 37 Закону України «Про охорону земель», а саме: використання ТОВ «Юрівка» земельних ділянок державної власності площею 36,9604 га - сіножаті та площею 9,6756 га сіножаті, які розташовані за межами населеного пункту на території Карабутівської сільської ради Конотопського району з відхиленням від затвердженого в установленому порядку землеустрою, шляхом оброблення ґрунту. За вказаним фактом ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 55 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 грн. Не погодившись із винесеною постановою, позивач звернувся до суду із позовом про її скасування та закриття провадження. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач у справі не довів належними і допустимими доказами обґрунтованість прийнятої ним постанови, тобто факту скоєння позивачем правопорушення, відповідальність за яке встановлена ст. 55 КУпАП, а також не довів факту дотримання ним законодавчо встановленої процедури розгляду та вирішення справи про адміністративне правопорушення. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд апеляційної інстанції виходить з такого. Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За змістом статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Виходячи із змісту статті 8 Конституції України щодо визначення і дії в Україні верховенства права, положення статті 62 цього Закону розповсюджуються і на обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП. Частинами 1 та 2 статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена відповідно до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами. За приписами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, крім іншого, зазначаються: відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, розяснюються її права і обовязки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Відповідно до принципу 6 Рекомендації № R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, ухваленої 13 лютого 1991 року, при застосуванні адміністративних санкцій, окрім сформульованих у Резолюції (77) 31 принципів справедливої адміністративної процедури, що звичайно застосовуються до адміністративних актів, слід керуватися такими особливими принципами: 1) особа, стосовно якої розглядається можливість застосування адміністративної санкції, попередньо інформується щодо фактів, які їй ставляться в вину; 2) вона має достатньо часу для підготовки свого захисту залежно від складності справи та суворості санкцій, що можуть бути застосовані; 3) вона або її представник інформується стосовно характеру доказів у справі, зібраних проти неї; 4) вона має можливість висловити свою думку перед оголошенням рішення про санкцію; 5) адміністративний акт про застосування санкцій містить мотиви, на яких вона ґрунтується. Згідно зі ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву - без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Стаття 55 КУпАП має назву «Порушення правил землеустрою» і складається з двох частин. Так, диспозиція ч. 1 ст. 55 КУпАП передбачає відповідальність за відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою. Диспозиція ч. 2 ст. 55 КУпАП передбачає відповідальність за використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без затверджених у випадках, визначених законом, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь. Так, оскаржуваною постановою від 13.08.2020 ОСОБА_1 визнано винним за ст. 55 КУпАП (а.с. 15), проте, не зазначено за якою саме частиною цієї статті, в той час, як нею передбачена відповідальність за декілька різних складів адміністративних правопорушень. Разом з цим, у мотивувальній частині постанови зазначено про використання земельних ділянок з відхиленням від затвердженого в установленому порядку землеустрою даних земельних шляхом оброблення ґрунту, але не конкретизовано яким проектом землеустрою передбачено, що це є відхиленням. Отже, у зв`язку з відсутністю визначення складу адміністративного правопорушення, з огляду на приписи ст. 62 Конституції України, всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Разом з тим, із наявного в матеріалах справи протоколу вбачається, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, протокол не підписала та не надала будь-яких пояснень. В протоколі немає відмітки про те, що ОСОБА_1 повідомлено про час і місце розгляду адміністративної справи, підпис позивача в протоколі взагалі відсутній (а.с. 14). Отже, особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача, порушено вимоги ст. 256 КУпАП України, зокрема, не вручено сам протокол, не роз`яснено правопорушнику його права, чим позбавлено можливості надати свої пояснення, докази чи заперечення з приводу обставин, які слугували підставою для складення протоколу, а в подальшому - для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Також, судовим розглядом установлено, що протокол про адміністративне правопорушення і оскаржувана постанова винесені в один день (а.с. 14, 15). Як вбачається з матеріалів справи, позивач не був своєчасно сповіщений про розгляд справи про адміністративне правопорушення, оскільки в протоколі відсутній підпис позивача про те, що він ознайомлений з місцем, датою та часом розгляду справи. Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що така процедура розгляду (складення протоколів про адміністративне правопорушення та розгляд справи у цей же день) порушує принцип пропорційності, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), що визначений статею 2 КАС України. Так, позивач не міг належним чином підготуватися до розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки одразу після складення протоколу розпочався розгляд справи про адміністративне правопорушення. Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 20.03.2018 у справі № 690/233/17, зазначеною судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні. Отже, під час розгляду справи встановлено, що відповідачем допущено порушення процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, внаслідок чого позивач був позбавлений права на ефективний захист, об`єктивне та повне з`ясування усіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення, надання відповідних доказів. Враховуючи викладене у сукупності, висновок суду першої інстанції про те, що відповідач у справі не довів належними і допустимими доказами обґрунтованість прийнятої ним постанови, а також факту дотримання ним законодавчо встановленої процедури розгляду та вирішення справи про адміністративне правопорушення, є правомірним. За таких обставин, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального та процесуального права - неправильним. Суд першої інстанції надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та дослухався до всіх аргументів сторін, які здатні вплинути на результат вирішення спору. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області в особі головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Буринському, Конотопському, Кролевецькому, Путивльському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Можаєвої Тетяни Григорівни залишити без задоволення. Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 06.10.2020 року по справі № 577/3277/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін