Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 395/1603/19(2-а/395/4/2020)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 09 червня 2020 року м. Дніпросправа № 395/1603/19(2-а/395/4/2020) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Шальєвої В.А. суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 20.02.2020 р. (суддя Орендовський В.А., повне судове рішення складено 25.02.2020 р.) в справі № 395/1603/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Новомиргородському, Маловисківському, Новоукраїнському районах Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області Погорілої Людмили Сергіївни, Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, ВСТАНОВИВ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Новомиргородського районного суду Кіровоградської області з адміністративним позовом до державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Новомиргородському, Маловисківському, Новоукраїнському районах Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області Погорілої Людмили Сергіївни про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 05.12.2019 р. № 776-ДК/0421 По/08/01/-19, якою на нього накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 55 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Ухвалою від 08.01.2020 р. до участі в справі залучено другого відповідача Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області. Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградській області від 20.02.2020 р. позов задоволено, постанову про адміністративне правопорушення № 776-ДК/0421 По/08/01/-19 від 05.12.2019 р., складену державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, провідним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Новомиргородському, Маловисківському, Новоукраїнському районах Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області Погорілою Л.С., відповідно до якої фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 55 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень, скасовано, закрите провадження у вказаній адміністративній справі. В апеляційній скарзі відповідач Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. На думку апелянта, судом першої інстанції не враховано встановлення під час перевірки, що на час обстеження земельна ділянка з кадастровим номером 3523881300:02:000:9005, загальною площею 52,01 га, з них 26,0 га рілля, 26,01 га пасовища, знаходяться в розораному стані та засіяна озимими пшеницею та ячменем. Земельні ділянка перебуває у оренді у позивача для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, землевпорядною документацією передбачено обмеження на розорювання пасовищ та використання лише для сінокосіння та випасу худоби. Тобто, земельна ділянка використовується позивачем з порушенням ч. 1 ст. 20 Закону України «Про землеустрій», ч. 3 ст. 25, ст. 37 Закону України «Про охорону земель», ст. 13 Закону України «Про оренду землі», відповідальність за що передбачена п. і) ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України, ст. 55 КУпАП. Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав. Допитавши свідка ОСОБА_2 , яка пояснила, що акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 776-ДК/1196/АП/09/01/-19 від 19.11.2019 р. нею підписано на прохання інспектора ОСОБА_3 в м. Новомиргороді Кіровоградської області, вона не була присутня 19.11.2019 р. при перевірці земельної ділянки, площею 52,01 га, кадастровий номер 3523881300:02:000:9005, що розташована на території Дібрівської сільської ради за межами населеного пункту с. Бурти, яку використовує позивач, на момент складення зазначеного акту їй не було відомо, в якому стані знаходиться вказана вище земельна ділянка, суд першої інстанції вказав, що відповідачем не надані матеріалів справи про адміністративне правопорушення, що позбавило суд можливості перевірити всі докази, на підставі яких винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення вимог Закону України «Про землеустрій», Закону України «Про охорону земель», Закону України «Про оренду землі». Також судом першої інстанції зазначено про недотримання відповідачем приписів статей 245-246 КУпАП при притягненні позивача до адміністративної відповідальності, оскільки у постанові не зазначено належних і допустимих доказів, на підставі яких державний інспектор дійшов висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення. Судом першої інстанції визнано недопустимим доказом акт обстеження земельної ділянки, зважаючи на пояснення свідка ОСОБА_2 , спеціаліста-землевпорядника Дібрівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, стосовно того, що перевірка земельної ділянки, площею 52,01 га, кадастровий номер 3523881300:02:000:9005, 19.11.2019 р. за її участю не проводилася, а акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо вказаного об`єкту нею підписано на прохання інспектора ОСОБА_3 в м. Новомиргороді Кіровоградської області. Враховуючи відсутність доказів, які підтверджують вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 55 КУпАП, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову. Суд визнає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне. Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є орендарем земельної ділянки, площею 52,01 га, кадастровий номер 3523881300:02:000:9005, що розташована на території Дібрівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 776-ДК від 19.11.2019 р. наказано здійснити державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки стосовно земельної ділянки, площею 52,01 га, кадастровий номер 3523881300:02:000:9005, розташованої на території Дібрівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області. Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки від 19.11.2019 р. № 776-ДК/1196/АП/09/01/-19, складеним державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Новомиргородському, Маловисківському, Новоукраїнському районах Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області Погорілою Л.С., встановлено, що земельна ділянка, площею 52,01 га, кадастровий номер 3523881300:02:000:9005, що розташована на території Дібрівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, перебуває в оренді у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відповідно до договору оренди від 04.06.2009 р., укладеного на 10 років, дата державної реєстрації 08.02.2010 р.; на час обстеження земельна ділянка під ріллею знаходиться в передискованому стані та засіяна озимою пшеницею, земельна ділянка під пасовищем також знаходиться в передискованому стані та засіяна озимим ячменем. Тобто, земельна ділянка використовується позивачем з порушенням ч. 1 ст. 20 Закону України «Про землеустрій», ч. 3 ст. 25, ст. 37 Закону України «Про охорону земель», ст. 13 Закону України «Про оренду землі», відповідальність за що передбачена п. і) ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України, ст. 55 КУпАП. Аналогічні порушення зафіксовані в акті обстеження земельної ділянки від 19.11.2019 р. № 776-ДК/1067/АО/10/01/-19, складеному державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Новомиргородському, Маловисківському, Новоукраїнському районах Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області Погорілою Л.С. Обидва акта підписані державним інспектором Погорілою Л.С. та Гудзенко О.Г. 05.12.2019 р. складено протокол про адміністративне правопорушення № 776-ДК/0422/П/07/01/-19 за частиною 1 статті 55 КУпАП відносно ОСОБА_1 , який позивачем отримано 05.12.2019 р. Постановою від 05.12.2019 р. № 776-ДК/0421 По/08/01/-19 фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 55 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. За змістом постанови склад правопорушення полягає у використанні позивачем земельної ділянки з порушенням ч. 1 ст. 20 Закону України «Про землеустрій», ч. 3 ст. 25, ст. 37 Закону України «Про охорону земель», ст. 13 Закону України «Про оренду землі» Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного. Частиною 1 статті 55 КУпАП передбачена відповідальність за відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою у вигляді накладення штрафу на громадян від п`яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п`ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними доказами у розумінні статті 73 КАС України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд погоджує висновок суду першої інстанції, що акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки від 19.11.2019 р. № 776-ДК/1196/АП/09/01/-19, яким встановлено відхилення позивача від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, є недопустимим доказом. Як зазначено вище, цей акт підписано ОСОБА_2 , яка є спеціалістом-землевпорядником Дібрівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, проте ОСОБА_2 не була присутня під час перевірки дотримання вимог земельного законодавства, а підписала акт перевірки на прохання інспектора ОСОБА_4 Л ОСОБА_5 . в м. Новомиргороді Кіровоградської області. Відповідно, цей акт, як й акт обстеження земельної ділянки, в якому зазначено про відхилення з боку позивача від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, не можуть бути визнані допустимими доказами. Інших доказів на підтвердження скоєння позивачем правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 55 КУпАП, відповідачем не надано. Таким чином, в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, відповідачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів правомірності свого рішення. З урахуванням відсутності належним, допустимих та достатніх доказів вчинення позивачем правопорушення, суд визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про недоведеність вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 55 КУпАП. Апелянтом в апеляційній скарзі не наведено жодного доводу у спростування висновку суду першої інстанції про недопустимість акту перевірки як доказу на підтвердження порушення позивачем вимог земельного законодавства. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з ч. 3 ст. 272 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 268-272, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 20.02.2020 р. в справі № 395/1603/19 залишити без задоволення. Рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 20.02.2020 р. в справі № 395/1603/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Новомиргородському, Маловисківському, Новоукраїнському районах Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області Погорілої Людмили Сергіївни, Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 09.06.2020 р. та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складено 09.96.2020 р. Суддя-доповідач В.А. Шальєва суддя С.В. Білак суддя Н.А. Олефіренко