Постанова 4857 № 380/4362/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 лютого 2023 рокуЛьвівСправа № 380/4362/22 пров. № А/857/15835/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: Головуючого судді Ніколіна В.В., суддів Гінди О.М., Пліша М.А., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року (суддя Грень Н.М., м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_2 у лютому 2022 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області (далі ГУДМСУ у Львівській області), у якому просив:визнати дії ГУДМСУ у Львівській області щодо відмови в оформленні паспорта громадянина України у формі картки у зв`язку із обміном паспортом громадянина України зразка 1994 року по досягненню 45 річного віку ОСОБА_1 згідно його заяви від 09.11.2018 протиправними та зобов`язати ГУ ДМСУ у Львівській області оформити паспорт громадянина України у формі картки ОСОБА_3 . В обґрунтування позовних вимог зазначає, що раніше ОСОБА_1 був документований паспортом громадянина України, законність видачі якого підтверджена рішенням суду; бездіяльність щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про обмін паспорта підтверджена рішенням суду; безпідставність позовів про затримання та примусове видворення ОСОБА_1 за межі території України підтверджена рішеннями судів, - адміністративний суд має право «зобов`язати орган ДМС видати громадянину України ОСОБА_1 паспорт громадянина України згідно поданої заяви від 06.05.2020 року, так як в розумінні п.1 ч.1 ст.З Закону України «Про громадянство України» він є громадянином України», оскільки лише в такий спосіб буде реалізовано право на ефективний засіб юридичного захисту позивача. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у позові відмовити. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що ОСОБА_2 отримав паспорт громадянина України у 2003 році і даний факт встановлений рішеннями судів по інших справах. Вказує, що відповідач невірно трактує частину 1 статті 5 Закону України Про громадянство, оскільки відносить протиправно ОСОБА_2 до категорії особи без громадянства. Відповідач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити таку без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 09.11.2018 до ЦНАП Сихівського району м. Львова звернувся ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо оформлення паспорта громадянина України у формі картки у зв`язку із обміном паспорта громадянина України зразка 1994 року по досягненню 45-ти річного віку( після закінчення місячного терміну). Сихівським РВ у м. Львові ГУДМС України у Львівській області було відмовлено у оформленні документів, вилучено та знищено паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий Баранівським РВ УМВС України в Житомирській області 31.01.2003 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до вимог абзацу 9 п.108 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №302 від 25.03.2015 (далі Порядок №302) ,оскільки документ був внесений 21.12.2017 УДМС у Житомирській області до ІП «ФМ «Недійсні документи»» ЄІАС УМП ДМС на підставі висновку УМВС України у Житомирській області від 19.04.2006 щодо визнання вищезазначеного паспортного документа виданим безпідставно. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року у справі №1.380.2019.002075 визнано протиправними дії Управління Державної міграційної служби в Житомирській області щодо внесення 21.12.2017 року відомостей в інформаційну систему «Недійсний документ» відносно паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Баранівським РВ УМВС України в Житомирській області 31.01.2003 року на ім`я ОСОБА_1 та зобов`язано Управління Державної міграційної служби в Житомирській області видалити відомості з інформаційної системи «Недійсний документ» відносно паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Баранівським РВ УМВС України в Житомирській області 31.01. 2003 року на ім`я ОСОБА_1 . На виконання вказаного рішення суду, перевірка вказаної особи здійснювалась у межах розгляду заяви - анкети №46721995 від 06.05.2020 щодо оформлення паспорта громадянина України у формі картки у зв`язку із зверненням до відділу Центр оформлення документів № 4 ЛМУ ГУ ДМС України у Львівській області з метою оформлення паспорта громадянина України у формі картки на підставі рішення суду від 28.10.2019 №1.380.2019.002075 Крім того, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року у справі № 1.380.2019.002074 позов задоволено частково, визнано протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області при розгляді заяви-анкети №2510936 від 09.11.2018 на прізвище ОСОБА_1 та зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області повторно розглянути подану ОСОБА_1 09.11.2018 заяву-анкету №2510936 та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Згідно з відповіддю № 4562-3658/4652.1-20 від 30.10.2020, на виконання вказаного рішення, ГУ ДМСУ у Львівській області повторно розглянувши заяву-анкету № 2510936 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо оформлення паспорта громадянина України у формі картки у зв`язку із обміном паспорта громадянина України зразка 1994 року по досягненню 45-ти річного віку та відмовлено у оформленні та видачі паспорта громадянина України відповідно до абзацу 2, 3, 5 пункту 100 Порядку № 302, Вважаючи протиправними дії щодо відмови у видачі паспорта громадянина України, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно відмовлено ОСОБА_3 в оформленні паспорта громадянина України у формі картки у зв`язку із обміном паспортом громадянина України зразка 1994 року по досягненню 45 річного віку. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302 затверджено зразок бланка, технічного опису та Порядок №302. Згідно з пунктом 10 Постанови № 302 оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта здійснюється територіальними органами/територіальними підрозділами ДМС через Головний обчислювальний центр Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Головний обчислювальний центр Реєстру) у взаємодії з Державним центром персоналізації документів державного підприємства Поліграфічний комбінат Україна по виготовленню цінних паперів (далі - Центр). Відповідно до пункту 32 Постанови №302 працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС не пізніше наступного дня після надходження до розгляду документів перевіряє повноту поданих заявником документів, зазначених у пунктах 35, 46 і 69 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства. До переліку документів, які подаються для оформлення паспорту, зокрема, надаються оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків або одного з них, які на момент народження особи перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). Перелік документів, які подаються заявником для оформлення паспорта, зазначений в пункті 35 вказаного Порядку. Після прийняття до розгляду заяви-анкети та доданих до неї документів працівник територіального підрозділу ДМС здійснює заходи з ідентифікації особи, на ім`я якої оформляється паспорт (пункт 38 Порядку № 302). Пунктом 44 Постанови № 302 визначено, що за результатами проведення процедури встановлення особи, підтвердження факту видачі свідоцтва про народження, а також перевірки факту належності особи до громадянства України працівником територіального підрозділу ДМС складається висновок за встановленою МВС формою, який затверджується керівником територіального органу ДМС. Якщо за результатами проведення зазначеної процедури особу не встановлено, приймається рішення про відмову особі в оформленні паспорта, яке доводиться до відома заявника в порядку, передбаченому пунктами 100 і 101 цього Порядку. Відповідно до пунктів 78-82 Постанови №302 у разі коли під час порівняння фотозображення із фотокарткою не встановлено тотожність зображеної на них особи або виявлено невідповідність відомостей, зазначених у запиті, даним, наведеним у заяві про видачу паспорта, який підлягає обміну, про це повідомляється територіальному підрозділу ДМС, який надіслав запит, для вжиття додаткових заходів з ідентифікації особи і з`ясування обставин виникнення розбіжностей. За результатами проведених перевірок, підтвердження факту видачі паспорта зразка 1994 року, ідентифікації особи працівник територіального підрозділу ДМС приймає рішення про оформлення паспорта або про відмову в його оформленні. У разі коли паспорт зразка 1994 року був оформлений територіальним підрозділом ДМС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, територіальний підрозділ ДМС надсилає запити до відповідного територіального органу ДМС. У разі коли картотеки заяв про видачу паспорта територіального підрозділу ДМС не збереглися, відсутня будь-яка інформація в наявних даних обліку територіального органу ДМС, проводиться процедура встановлення особи відповідно до пункту 43 цього Порядку. За результатами проведення процедури встановлення особи, підтвердження факту видачі паспорта зразка 1994 року, перевірки факту належності до громадянства України особи, яка набула громадянство України відповідно до статті 6 Закону України Про громадянство України, працівник територіального підрозділу ДМС складає висновок за встановленою МВС формою, який затверджується керівником територіального органу ДМС, та приймає рішення про оформлення паспорта або про відмову в його оформленні. Якщо за результатами проведення процедури встановлення особи її не було встановлено, приймається рішення про відмову в оформленні паспорта особі, яке доводиться до відома заявника в порядку і строки, встановлені законодавством, із зазначенням підстав відмови. Згідно з пунктом 100 Постанови №302 територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС має право відмовити особі в оформленні або видачі паспорта, якщо: 1) особа не є громадянином України; 2) особа вже отримала паспорт (у тому числі паспорт зразка 1994 року), який є дійсним на день звернення (крім випадків обміну паспорта у зв`язку з виявленням помилки в інформації, внесеній до нього; звернення для обміну протягом одного місяця до дати закінчення строку дії паспорта; непридатності для подальшого використання); 3) дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану заявником інформацію; 4) за видачею паспорта звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень на отримання паспорта; 5) особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі паспорта; 6) особу не встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи. Згідно з пунктом 101 Постанови № 302 у рішенні про відмову в оформленні чи видачі паспорта, яке доводиться до відома заявника в порядку і строки, встановлені законодавством, зазначаються підстави відмови. Для правильно вирішення даної справи обов`язково слід дослідити вимоги статті 3 Закону України Про громадянство України, згідно якої громадянами України є: 1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; 2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав; 3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України; 4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України. Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України. Відповідно до пункту 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Дана норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин (постанова Верховного Суду України від 15 жовтня 2019 року по справі №813/8801/14). Преюдиційні факти це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень Так, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі №380/5883/20 залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2021 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ГУДМСУ у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії відмовлено повністю. Вказаним судовим рішенням встановлено, що згідно з поясненнями наявними у матеріалах справи ОСОБА_1 в яких він зазначає, що прибув на територію України у 1992 році. У грудні 2002 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про обмін паспорта колишнього СРСР на паспорт громадянина України, а 31 січня 2003 року Баранівським РВ УМВС України в Житомирській області був документований паспортом громадянина України. За службовим розслідуванням, проведеним ВГІРФО УМВС України в Житомирській області від 19.04.2006 року, за результати якого було встановлено, що паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_1 та паспорт громадянина України для виїзду за кордон, виданий на підставі паспорта громадянина України, було визнано виданими безпідставно. Це службове розслідування стало підставою для внесення до інформаційної системи Недійсний документ відносно паспорта громадянина України, виданого Баранівським РВ ГУМВС України в Житомирській області 31.01.2003 року на ім`я ОСОБА_1 відомостей щодо його недійсності. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року у справі №1.380.2019.002075, яке набрало законної сили 20.02.2020 було визнано протиправними дії Управління Державної міграційної служби в Житомирській області щодо внесення 21.12.2017 року відомостей в інформаційну систему Недійсний документ відносно паспорта громадянина України, виданого Баранівським РВ ГУМВС України в Житомирській області 31.01.2003 року на ім`я ОСОБА_1 та зобов`язано Управління Державної міграційної служби в Житомирській області видалити відомості з інформаційної системи Недійсний документ відносно паспорта громадянина України, виданого Баранівським РВ УМВС України в Житомирській області 31.01.2003 року на ім`я ОСОБА_1 . Суд також встановив, що 24.09.2013 Дніпровським РВ ГУ ДМС України в м. Києві було прийнято рішення про примусове повернення з території України з забороною в`їзду на 3 роки громадянина Республіки Грузії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 24.09.2013 ОСОБА_1 виїхав через КПП Бориспіль на виконання рішення про повернення з України за свідоцтвом на повернення №GG0051675, як громадянин Республіки Грузія. Ця обставин сторонами не спростована. 16.01.2014 Шевченківським РВ ГУ ДМС України в місті Києві прийнято рішення про примусове повернення з території України з забороною в`їзду на 3 роки громадянина Республіки Грузії ОСОБА_1 . Виїхав з території України 16.01.2014 через КПП Бориспіль з використанням національного паспорта громадянина Грузії 11АА06729 04.06.2014 постановою Шевченківського районного суду м. Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2014 у справі №761/16406/14-а, прийнято рішення про примусове видворення з України громадянина Республіки Грузія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 05.06.2015 УДМС України в Чернігівській області громадянин Республіки Грузії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 документований посвідкою на тимчасове проживання в Україні НОМЕР_2 терміном дії до 04.06.2016, відповідно до ч. 17 ст. 4 Закону України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства. Як видно з рішення Васильківського міськрайонного суду від 30.11.2015 у справі № 362/7691/15-ц, 19.02.2014 громадянин Грузії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 змінив ім`я та прізвище на ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як громадянин Грузії, перебував в Україні з березня по травень 2014. Відповідно до рішення Васильківського міськрайонного суду від 30.11.2015 у справі № 362/7691/15-ц встановлено юридичний факт, що громадянин ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження місто Кутаїсі, Республіка Грузія, являється однією особою. У цьому рішенні також зазначено, що 8 травня 2015 року Указом Президента Грузії №172 задоволено прохання ПаатаФілаурі, ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження Грузія, про вихід з громадянства Грузії. Суд також встановив, що 02.03.2018 зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як громадянином України та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянкою України (т.1, а.с.142-143). Також, як видно з матеріалів справи, 17.05.2014 ПаатаПілаурі зареєстрував шлюб з ОСОБА_7 , що оформлено відділом ДРАЦС по м.Xмельницькому (т.1, а.с. 144-145). Як видно з витягу ДРАЦС, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином Грузії, паспорт НОМЕР_3 , виданий Міністерством юстиції Кутаїсі Грузія, 21.02.2014. Шлюб між ОСОБА_7 та ПаатаПілаурі був розірваний за рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області 23.11.2015 у справі №362/4467/15-ц. Однак, зазначене рішення суду відсутнє у ЄДРСР. 18.05.2016 П.Філаурі звернувся до Васильківського районного відділу УДМС України у Київській області із заявою про надання йому довідки про встановлення особи та про те, що станом на 24.08.1991 він перебував у громадянстві колишнього СРСР. Подання цієї заяви ОСОБА_9 мотивув тим, що він має намір подати заяву про встановлення належності до громадянства України. Заяву про встановлення належності до громадянства України було подано 03.06.2016, однак вже особою - ОСОБА_1 . Листом від 10.06.2016 Васильківський РВДМС України в Київській області повідомив ОСОБА_1 , що його заява про визначення належності до громадянства України залишена без виконання з тих підстав, що видана йому посвідка на тимчасове проживання в Україні була скасована. 07.06.2016 громадянином ОСОБА_1 до Баранівського PC УДМС подано заяву про втрату паспорта громадянина України. За результатами перевірки по заяві про втрату паспорта громадянина України Баранівським PC УДМС України в Житомирській області 23.07.2016 відмовлено у видачі паспорта громадянина України ОСОБА_1 , оскільки подані ним до територіального підрозділу матеріали не відповідали Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 13.04.2012 №

320. Дане рішення адвокатом Крикуновим О.В. оскаржено до Житомирського окружного адміністративного суду. Проте, під час апеляційного розгляду справи №806/1870/16 позивачем - ОСОБА_1 подано заяву про відмову від позову, яку 12.12.2017 апеляційним судом задоволено, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 08 червня 2017 р. визнано нечинною; провадження у справі закрито. Також постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року у справі №810/2402/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДМС в Київській області, Васильківського РВ УДМС в Київській області вирішено апеляційну скаргу Управління державної міграційної служби у Київській області - задовольнити частково; постанову Київського окружного адміністративного суду від 24.10.2016 року скасувати; ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби у Київській області, Васильківського районного відділу УДМС в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задоволити частково; визнати неправомірними дії Васильківського районного відділу УДМС в Київській області щодо залишення без виконання заяви ОСОБА_1 від 25.05.2016 року про встановлення належності до громадянства України; зобов`язано Васильківський районний відділ УДМС в Київській області розглянути заяву ОСОБА_1 про встановлення належності до громадянства України від 25.05.2016 року відповідно до Указу Президента України від 27 березня 2001 року №215 Питання організації виконання Закону України Про громадянство України. На виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року Васильківським РВ УДМС в Київській області направлено лист від 05.01.2017 року №1595 про необхідність прибуття ОСОБА_1 до територіального підрозділу УДМС в Київській області для надання оригіналів документів (06.01.2017 вручено). Матеріалами справи не підтверджено, що ОСОБА_1 звертався до Васильківського РВ УДМС в Київській області з метою надання документів для продовження руху заяви про встановлення належності до громадянства України. У зв`язку із зазначеним, та з метою добровільного виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016 у справі №810/2402/16 Васильківським РВ УДМС в Київській області розглянута заява ОСОБА_1 від 25.05.2016 без його участі та встановлено, що дана заява не відповідає вимогам законодавства України, у зв`язку з чим повернена заявнику та надано двомісячний строк з моменту отримання для усунення недоліків. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, лист Васильківського РВ УДМС в Київській області від 23.09.2017 про повернення документів для усунення недоліків вручено ОСОБА_1 29.09.2017 (т.1, а.с.209). Васильківським РВ УДМС в Київській області була повернута заява ОСОБА_1 про встановлення належності до громадянства України, для усунення недоліків, термін усунення яких встановлено до 29.11.2017. З урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_10 03.06.2016 звернувся до органів міграційної служби про встановлення належності до громадянства України. Таким чином, зазначене свідчить про визнання ОСОБА_1 того факту, що станом на день такого звернення і по даний час він не був громадянином України, але мав намір ним стати. Однак, для оформлення документів з метою подання зазначеної заяви, він звертався як ОСОБА_9 . Про те, що ОСОБА_1 не перебував у громадянстві України до 03.06.2016 свідчить той факт, що з червня 2015 по червень 2016 він перебував на території України як громадянин Грузії відповідно до посвідки на тимчасове проживання, із заявою про видачу якої звертався особисто. Також, як вірно вказує суд першої інстанції, слід врахувати те, що інформація про ОСОБА_1 міститься в Указі Президента України №203/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"» введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)". Під номером 155 внесено відомості про особу із персональними даними - Джанелідзе Полікарп (DZHANELIDZE POLIKARP), особа без громадянства, народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець Грузії. Зокрема, відповідно до Указу обмеження стосуються (згідно Закону України Про санкції):інших санкцій, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом (відмова в оформленні посвідки на тимчасове проживання, скасування посвідки на тимчасове проживання, відмова у наданні дозволу на імміграцію, скасування дозволу на імміграцію, скасування дозволу на імміграцію, скасування посвідки на постійне проживання, відмова в продовженні строку перебування в Україні, відмова в задоволенні заяви про прийняття до громадянства України, примусове видворення за межі України). Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем правомірно відмовлено ОСОБА_3 в оформленні паспорта громадянина України у формі картки у зв`язку із обміном паспортом громадянина України зразка 1994 року по досягненню 45 річного віку. Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову. В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове. Міркування і твердження апелянта не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв`язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню. Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено. Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними. Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року в справі №380/4362/22- без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда М. А. Пліш