Постанова Закарпатський апеляційний суд № 309/2919/18
від 01.02.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 309/2919/18 П О С Т А Н О В А Іменем України 01 лютого 2023 року м. Ужгород Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі: головуючого-судді: Собослой Г.Г., суддів: Кондор Р.Ю., Готра Т.Ю., з участю секретаря: Терпай С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Хустського районного суду від 19 березня 2019 року у справі № 309/2919/18 (Головуючий: Волощук О.Я.), - В С Т А Н О В И Л А : У жовтні 2018 року ОСОБА_3 звернувся в суд із позовом до Хустського ДПТІ Закарпатської філії КП «Реєстрація бізнесу» Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області, треті особи без самостійних вимог: Хустська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Чіжмарь С.І., ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про визначення частки у спільно нажитому майні та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом. Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який проживав у АДРЕСА_1 і після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з 1/2 частини житлового будинку. Вказаний житловий будинок з надвірними побудовами зареєстрований на ім`я ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 , виданого Хустською міською радою Закарпатської області від 28.04.2004 року на підставі рішення виконкому Хустської міської ради № 24 від 21.04.2004 року. Право власності зареєстроване Хустським державним підприємством технічної інвентаризації в цілому за ОСОБА_3 та записано в реєстрову книгу №38 за реєстровим №5294 від 28.04.2004 року. При цьому, будинок набутий ОСОБА_3 та його дружиною ОСОБА_5 під час перебування ними в зареєстрованому шлюбі, є їх спільною сумісною власністю. У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , його дружина, ОСОБА_5 звернулася до Хустської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право власності на 1/2 частину житлового будинку, що належить їй на праві спільної сумісної власності, а на іншу частину, що належала померлому - свідоцтва про право на спадщину за законом. Заяви про прийняття спадщини за законом також було подано синами померлого - ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . За життя ОСОБА_5 на випадок своєї смерті зробила заповіт, згідно якого усе майно та майнові права, що будуть належати їй на день її смерті, незалежно від складу та місця знаходження (розташування) в Україні і взагалі все те, що буде за законом належатиме їй на території України на день її смерті, що згідно із законодавством України може бути успадкованим у повному обсязі, без будь-яких винятків заповіла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказаний заповіт посвідчено 12.12.2017 року та зареєстровано в реєстрі за №2774 приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Шкарампота В.Д. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 16.01.2018 року, виданим Хустським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області. 05 лютого 2018 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу Чіжмарь С.І. із заявою про прийняття спадщини за заповітом на все спадкове майно, що належало на день смерті ОСОБА_5 . Після заведення спадкової справи приватним нотаріусом Чіжмарь С.І. позивачу було надано перелік документів, які необхідно подати для видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 , серед яких і оригінал правовстановлюючого документів на нерухоме майно. 08 лютого 2018 року позивач звернувся до Хустської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя на ім`я ОСОБА_5 на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який був набутий нею в період перебування у зареєстрованому шлюбі разом із ОСОБА_3 та зареєстрований в цілій частці на її чоловіка та свідоцтва про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_5 , після смерті її чоловіка ОСОБА_3 . Постановою державного нотаріуса Хустської державної нотаріальної контори від 12.02.2018 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя та свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Постанова мотивована тим, що відповідно до ст. 71 Закону України «Про нотаріат», видача свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя може здійснюватися тому з подружжя, хто є живим. Крім того, державним нотаріусом зазначено, що свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частку житлового будинку, що належав ОСОБА_3 , спадкоємцем якого в 1/6 частці була померла ОСОБА_5 , яка спадщину прийняла, але не оформила спадкових прав, буде видаватися нотаріусом, у якого заведена спадкова справа, після спливу шестимісячного строку з часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 . Після цього, позивач звернувся до Хустського державного підприємства технічної інвентаризації та Закарпатської філії КП «Реєстрація бізнесу» Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області із заявами про реєстрацію права власності на 1/2 частку житлового будинку з надвірними побудовами, як частку у спільному майні подружжя, однак згідно відповідей з даних установ йому було відмовлено у реєстрації права власності, оскільки ОСОБА_5 померла. Посилаючись на вказані обставини ОСОБА_3 просив визначити за ОСОБА_5 1/2 частку в спільному майні подружжя на житловий будинок з надвірними побудовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який був набутий нею в період перебування у зареєстрованому шлюбі разом з ОСОБА_3 , 1928 року народження, та зареєстрований в цілій частці на ім`я її чоловіка та визнати за ОСОБА_3 , право власності в порядку спадкування за заповітом на 1/2 частку житлового будинку з надвірними побудовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Рішенням Хустського районного суду від 19 березня 2019 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визначено за ОСОБА_5 , 1/2 частку в спільному майні подружжя на житловий будинок з надвірними побудовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який був набутий нею в період перебування у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , 1928 року народження та зареєстрований в цілій частці на ім`я її чоловіка. Визнано за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності в порядку спадкування за заповітом на 1/2 частку житлового будинку з надвірними побудовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Не погоджуючись із даним рішенням суду ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для задоволення позовних вимог відчутні, так як позивачем не надано суду належних та допустимих доказів підтверджуючих, що за життя ОСОБА_5 в установленому законом порядку було оформлено право власності на частину житлового будинку, що розташований у АДРЕСА_1 і позивачем не доведено, що ОСОБА_5 вчинені певні дії, які свідчили про прийняття спадщини, у тому числі прийняття спадщини шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном (фактичне прийняття спадщини). Тобто за життя спадкодавець не набув права власності на нерухоме майно, а тому спадкодавець також не набуває права власності в порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно. Підтвердженням набуття права власності спадкодавцем мало стати рішення суду про прийняття спадщини ОСОБА_5 в порядку окремого провадження, яке має ознаки правовстановлюючого документа, що повинен був надатися нотаріусу для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Заслухавши пояснення ОСОБА_3 та його представника адвоката Стасюк Ю.П., які просять рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав. Інші учасники справи у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені, про що свідчать розписки про вручення їм поштового відправлення і їх неявка не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України. Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 20.12.2017 року, яке видано повторно Хустським РВ ДРАЦСу ГТУЮ в Закарпатській області. Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з 1/2 частини житлового будинку, розташованого у АДРЕСА_1 . Даний житловий будинок зареєстрований за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 , виданого Хустською міською радою Закарпатської області від 28.04.2004 року на підставі рішення виконкому Хустської міської ради № 24 від 21.04.2004. Житловий будинок АДРЕСА_1 набутий ОСОБА_3 та його дружиною ОСОБА_5 під час перебування ними в зареєстрованому шлюбі і такий є їх спільною сумісною власністю. Після смерті ОСОБА_3 його дружина ОСОБА_5 у встановлений законодавством строк для прийняття спадщини звернулася до Хустської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право власності на 1/2 частину житлового будинку, що належить їй на праві спільної сумісної власності, а на іншу частину, що належала померлому свідоцтва про право на спадщину за законом. Заяви про прийняття спадщини за законом також було подано синами померлого - ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . За життя ОСОБА_5 на випадок своєї смерті зробила заповіт, згідно якого усе майно та майнові права, що будуть належати їй на день її смерті, незалежно від складу та місця знаходження (розташування) в Україні і взагалі все те, що буде за законом належати їй на території України на день її смерті, та що згідно із законодавством України може бути успадкованим у повному обсязі, без будь-яких винятків заповіла своєму внуку - ОСОБА_3 , позивачу. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 16.01.2018 року, виданим Хустським ДРАЦСу ГТУЮ у Закарпатській області. У березні 2019 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Шкарампота В.Д. про визнання заповіту недійсним від 12 грудня 2017 року за реєстровим № 2774, яким ОСОБА_5 усе своє майно заповіла онукові ОСОБА_3 і рішеннями судів від 01 липня 2019 та 25 липня 2022 року у позові ОСОБА_2 було відмовлено (справа № 309/803/19), так як ним не доведено вад волі заповідача, порушення форми заповіту щодо вимог про його підписання заповідачем, а отже не довів недійсності ос пореного заповіту та свого позову. Отже, заповіт від 12 грудня 2017 року за реєстровим № 2774, яким ОСОБА_5 усе своє майно заповіла онукові ОСОБА_3 є чинним. 05 лютого 2018 року позивач ОСОБА_3 звернувся до приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу Чіжмарь С.І. із заявою про прийняття спадщини за заповітом за померлою ОСОБА_5 . 08 лютого 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Хустської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя на ім`я ОСОБА_5 та свідоцтва про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_5 , після смерті її чоловіка ОСОБА_3 . Постановою державного нотаріуса Хустської державної нотаріальної контори від 12 лютого 2018 року ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя та свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Позивач також звернувся до Хустського державного підприємства технічної інвентаризації та Закарпатської філії КП «Реєстрація бізнесу» Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області із заявами про реєстрацію права власності на 1/2 частку житлового будинку з надвірними побудовами, як частку у спільному майні подружжя, однак позивачу було відмовлено у реєстрації права власності, оскільки ОСОБА_5 померла. Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (ч.1 ст. 69 СК України). Відповідно до ч.1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. За змістом частини першої, третьої статті 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статті 370 ЦК України, власники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Відповідно до ст. 12169 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ч.1 ст. 1226 ЦК україни, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Відповідно до ст. 1278 ЦК України, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі. В п. 3.1. інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних спра № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року зазначено, що відповідно до ст. 1226 ЦК України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі. У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право зверутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності. Згідно з нормами ч.5 ст. 1268 ЦК україни незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно ч. 3 ст. 1296 цього Кодексу відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. За таких обставин, суд першої інстанції встановивши правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, обґрунтовано вважав, що правовстановлюючі документи видані на ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 і з метою захисту майнових прав позивача ОСОБА_3 та похідних від нього немайнових прав прав, у позивача існують перешкоди у оформленні права на спадщину в нотаріальному порядку та задовольнив заявлені ним позовні вимоги. Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування не має. Доводи апеляційної скарги, судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи і не спростовують висновки суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, судова колегія,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Хустського районного суду від 19 березня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 09 лютого 2023 року. Головуючий: (підпис) Судді: (підписи) Згідно з оригіналом: Суддя Закарпатського апеляційного суду Г.Г. Собослой