Постанова 4873 № 910/5953/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "31" січня 2023 р. Справа№ 910/5953/17 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Михальської Ю.Б. суддів: Тищенко А.І. Скрипки І.М. секретар судового засідання: А.Р. Колосовська за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 31.01.2023, розглянувши апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 (повний текст складено 07.11.2022) у справі №910/5953/17 (суддя Головіна К. І.) за скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання неправомірною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 70 274 946,74 грн, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст і підстави скарги на бездіяльність ДВС 04.10.2021 до Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі, АТ «Українська залізниця») надійшла скарга на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі, орган/відділ ДВС) щодо незупинення вчинення виконавчих дій по виконавчому провадженню №66591737, відкритому за наказом Господарського суду міста Києва від 12.08.2021 №910/5953/17, та зобов`язання органу ДВС зупинити вчинення виконавчих дій в рамках ВП №66591737, відкритого на підставі наказу від 12.08.2021 у справі №910/5953/17 (далі, Скарга; том 9, а.с. 4-11). В обґрунтування поданої Скарги скаржник вказував на те, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підприємства залізничного транспорту, майно яких розташоване на території проведення антитерористичної операції» від 20.12.2016 доповнено Розділ III «Перехідні та прикінцеві положення» Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» пунктами 5-1 і 5-2 такого змісту: « 5-1. До проведення відповідно до законодавства інвентаризації і оцінки майна підприємств залізничного транспорту, що розміщене на території проведення антитерористичної операції, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та затвердження передавального акта щодо цього майна Товариству як правонаступнику прав і обов`язків зазначених підприємств встановити мораторій на звернення стягнення на активи Товариства за зобов`язаннями таких підприємств». « 5-2. Мораторій на звернення стягнення на активи Товариства, встановлений згідно з пунктом 5-1 цього розділу, втрачає чинність після проведення відповідно до законодавства інвентаризації і оцінки майна підприємств залізничного транспорту, що розміщене на території проведення антитерористичної операції, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та затвердження передавального акта щодо цього майна Товариству, але не пізніше ніж через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції». Крім того, вказаним законом були внесені зміни до Закону України «Про виконавче провадження», а саме: 1) у Законі України «Про виконавче провадження» частину першу статті 34 доповнено пунктом 11 такого змісту: « 11) встановлення мораторію на звернення стягнення на активи боржника за зобов`язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження»; 2) частину перш статті 35 після слів та цифр «у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8» доповнено цифрами « 11»; 3) розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 10-1 такого змісту: « 10-1. На період дії мораторію, встановленого згідно з пунктом 5-1 розділу III «Перехідні та прикінцеві положення» Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо звернення стягнення на активи публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 відсотків акцій якого належать державі, за зобов`язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження». У поданій до суду Скарзі скаржник (боржник) зауважив, що майно ДП «Донецька залізниця» розміщене на території проведення АТО і це є загальновідомим фактом, наявність якого дає право на захист інтересів Акціонерного товариства «Українська залізниця» за боргами ДП «Донецька залізниця» відповідно до встановленого законом мораторію. Скаржник наголошує, що на законодавчому рівні чітко встановлена послідовність дій органів ДВС щодо порядку виконання судових рішень, які прийняті за зобов`язаннями підприємств залізничного транспорт, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, до переліку яких віднесено і ДП «Донецька залізниця», а саме мають бути зупинені всі відкриті виконавчі провадження по вказаній категорії судових справ. АТ «Українська залізниця» 03.09.2021 було подано до органу ДВС відповідну заяву про зупинення вчинення виконавчих дій, однак остання відділом ДВС була проігнорована. Своєю бездіяльністю державний виконавець порушив права та законні інтереси АТ «Укрзалізниця» як стратегічно важливого підприємства державного сектору економіки. Короткий зміст оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 у справі №910/5953/17 визнано неправомірною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що полягає у незупиненні виконавчого провадження №66591737 за наказом Господарського суду міста Києва від 12.08.2021 №910/5953/17. Провадження за скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в частині зобов`язання зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №66591737 закрито. Приймаючи вказану ухвалу, суд, посилаючись на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №910/22858/17, зазначив, що оскільки майно ДП «Донецька залізниця» знаходиться на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, то відповідно до пункту 11 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 10-1 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження №66591737 та вчинення відповідних виконавчих дій у вказаному ВП підлягали зупиненню на період дії мораторію згідно положень прийнятих Законів України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підприємств залізничного транспорту, майно яких розташоване на території проведення антитерористичної операції» (набрав чинності 17.02.2017) та «Про внесення змін до деяких законів України щодо підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене в районі відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення антитерористичної операції». Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погодившись із прийнятою ухвалою, 30.11.2022 (про що свідчить відбиток поштового штемпелю на конверті) засобами поштового зв`язку Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до суду апеляційної станції з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 у справі №910/5953/17 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця» щодо визнання неправомірною бездіяльності Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, які полягають в незупиненні вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №66591737, відкритому на підставі наказу у справі №910/5953/17. Узагальнені доводи апеляційної скарги органу ДВС зводяться до того, що суд першої інстанції під час розгляду Скарги невірно визначив характер спірних правовідносин, обмежившись лише цитуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №910/22858/17, без надання правової оцінки діям державного виконавця відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», що свідчить про порушення судом норм матеріального та процесуального права. Скаржник наголошує, що боржником у ВП №66591737 є АТ «Українська залізниця» за своїми власними зобов`язаннями, а не зобов`язаннями ДП «Донецька залізниця», а тому на АТ «Українська залізниця» не розповсюджується мораторій відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Також в апеляційній скарзі скаржником викладено клопотання про відстрочення сплати судового збору та заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 у справі №910/5953/17. Узагальнені доводи та заперечення учасників справи проти апеляційної скарги ПАТ «Донбасенерго» та АТ «Українська залізниця» письмових відзивів на апеляційну скаргу суду не надали, що у відповідності до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 06.12.2022 апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 у справі №910/5953/17 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М. Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 у справі №910/5953/17 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва. 26.12.2022 матеріали справи №910/5953/17 надійшли до Північного апеляційного господарського суду. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2022 відмовлено у задоволенні клопотання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 у даній справі, апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 у справі №910/5953/17 залишено без руху. Роз`яснено Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути вказані недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у розмірі 2 481, 00 грн. 06.01.2023 засобами електронного зв`язку від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про продовження встановленого судом строку на усунення недоліків його апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 у справі №910/5953/17. 10.01.2023 засобами електронного зв`язку від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на виконання ухвали суду апеляційної інстанції від 27.12.2022 надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано платіжне доручення №1 від 05.01.2023 про сплату судового збору на суму 2 481,00 грн. 16.01.2023 засобами поштового зв`язку від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на виконання ухвали суду апеляційної інстанції від 27.12.2022 надійшла тотожна заява про усунення недоліків, до якої додано платіжне доручення №1 від 05.01.2023 про сплату судового збору на суму 2 481,00 грн. Головуючий суддя Михальська Ю.Б. відповідно до Наказу №572-в від 12.12.2022 та Наказу №590-в від 16.12.2022 з 28.12.2022 по 03.01.2023 перебувала у щорічній відпустці. Суддя-член колегії Тищенко А.І. відповідно до Наказу №590-в від 16.12.2022 з 02.01.2023 по 13.01.2023 перебувала у щорічній відпустці. Суддя-член колегії Скрипка І.М. відповідно до Наказу №570-в від 12.12.2022 з 31.12.2022 по 12.01.2022 перебувала у щорічній відпустці. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 поновлено Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 у справі №910/5953/17, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 у справі №910/5953/17, розгляд апеляційної скарги призначено на 31.01.2023. У судовому засіданні 31.01.2023 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови. Явка учасників судового процесу У судове засідання 31.01.2023 з`явилися представники ПАТ «Донбасенерго», АТ «Українська залізниця» та відділу ДВС. Представники АТ «Українська залізниця» у судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги відділу ДВС, просили залишити її без задоволення, а ухвалу суду від 01.11.2022 у даній справі залишити без змін. Представник ПАТ «Донбасенерго» у судовому засіданні, надаючи пояснення з приводу поданої апеляційної скарги, зазначив, що оскільки постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.12.2021 у справі №910/5953/17 було встановлено, що АТ «Українська залізниця» не набула жодних прав та обов`язків за зобов`язаннями ДП «Донецька залізниця» по Багатосторонньому договору від 11.06.2015 та Двосторонньому договору купівлі-продажу №Д/ЭЭ15422/НЮ від 20.10.2015, укладеними із ПАТ «Донбасенерго», які виникли після 01.12.2015 - дати припинення фінансово-господарської діяльності ДП «Донецька залізниця», тому у відділу ДВС були відсутні підстави для зупинення виконавчого провадження. Представник відділу ДВС підтримував доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу суду від 01.11.2022 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні Скарги АТ «Українська залізниця» відмовити повністю. Обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій у даній справі У квітні 2017 року ПАТ «Донбасенерго» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом у справі №910/5953/17 до АТ «Укрзалізниця», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ДП «Донецька залізниця», про стягнення вартості електричної енергії у розмірі 70 274 946,74 грн, поставленої позивачем ДП «Донецька залізниця» за умовами Багатостороннього договору від 11.06.2015 та Двостороннього договору купівлі-продажу №Д/ЭЭ15422/НЮ від 20.10.2015 у період з травня 2016 року по лютий 2017 року. Також позивач послався на те, що права та обов`язки ДП «Донецька залізниця» за цими договорами перейшли до АТ «Укрзалізниця» як правонаступника ДП «Донецька залізниця». Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.05.2017, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2019 у справі №910/5953/17, у задоволенні вказаного позову було відмовлено. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2017 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2019 у справі №910/5953/17 скасовано, а справу направлено на новий розгляд. За результатами нового розгляду справи №910/5953/17 Господарський суд міста Києва рішенням від 18.02.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021, позов задовольнив повністю та стягнув із відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 70 274 946,74 грн, судовий збір за подання позову, апеляційної та касаційної скарг у розмірі 984 000,00 грн. 12.08.2021 Господарським судом міста Києва видано наказ на примусове виконання рішення суду у справі №910/5953/17, яке набрало законної сили 20.07.2021. 20.08.2021 заступником начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ Заєць Т.І. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №66591737 з виконання наказу №910/5953/17 від 12.08.2021. 03.09.2021 боржник (АТ «Українська залізниця») звернувся до державного виконавця з заявою про зупинення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням №66591737, посилаючись на пункти 5-1 та 5-2 розділу ІІІ Перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підприємств залізничного транспорту, майно яких розташоване на території проведення антитерористичної операції»), якими встановлено мораторій на звернення стягнення на майно залізниці, яке розміщене на території проведення АТО, до проведення відповідно до законодавства інвентаризації та оцінки майна. На вказану заяву державний виконавець відповіді не надав, виконавче провадження не зупинив. У межах ВП №66591737 на підставі платіжної вимоги №66591737/1 від 09.09.2021 списано з АТ «Українська залізниця» 78 385 112,88 грн (71 258 946,74 грн - на користь ПАТ «Донбасенерго» згідно наказу №910/5953/17 від 12.08.2021; виконавчий збір 7 125 894,67 грн - згідно постанови №66591737 від 20.08.2021; 271,47 грн - згідно постанови №66591737 від 20.08.2021). 21.09.2021 заступником начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ Заєць Т.І. прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження №66591737 з виконання наказу №910/5953/17 від 12.08.2021 на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду). 04.10.2021 Акціонерне товариство «Українська залізниця» подало до Господарського суду міста Києва Скаргу на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо незупинення вчинення виконавчих дій по виконавчому провадженню №66591737, відкритому за наказом Господарського суду міста Києва від 12.08.2021 №910/5953/17, та зобов`язання органу ДВС зупинити вчинення виконавчих дій в рамках ВП №66591737, відкритого на підставі наказу від 12.08.2021 у справі №910/5953/17 У подальшому постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.12.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021 у справі №910/5953/17 скасовано, ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 70 274 946,74 грн. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови, оцінка аргументів учасників справи Згідно частини 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги відділу ДВС, заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку щодо відсутності підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, враховуючи наступне. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу, як суд першої інстанції (абз. 1 частини 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України). Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються статтею 1 Законом України «Про виконавче провадження» (тут і надалі в редакції, чинній станом на дату відкриття ВП №66591737). Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до частини 1 статті 14, частини 1 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» учасниками виконавчого провадження є, зокрема, виконавець, сторони (стягувач і боржник), представники сторін. Так, права та обов`язки виконавців визначені статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, частиною 1 та пунктом 1 частини 2 названої статті встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Водночас, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» та аналогічна норма міститься у статті 339 Господарського процесуального кодексу України). Досліджуючи аргументи Скарги АТ «Українська залізниця», судом встановлено наступне. 20.12.2016 був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підприємств залізничного транспорту, майно яких розташоване на території проведення антитерористичної операції» №1787-VIII (набрав чинності 17.02.2017), яким розділ III «Перехідні та прикінцеві положення» Закону України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» №4442-VI доповнено пунктами 5-1 та 5-2 такого змісту: « 5-1. До проведення відповідно до законодавства інвентаризації і оцінки майна підприємств залізничного транспорту, що розміщене на території проведення антитерористичної операції, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та затвердження передавального акта щодо цього майна товариству як правонаступнику прав і обов`язків зазначених підприємств встановити мораторій на звернення стягнення на активи товариства за зобов`язаннями таких підприємств. 5-2. Мораторій на звернення стягнення на активи товариства, встановлений згідно з пунктом 51 цього розділу, втрачає чинність після проведення відповідно до законодавства інвентаризації і оцінки майна підприємств залізничного транспорту, що розміщене на території проведення антитерористичної операції, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та затвердження передавального акта щодо цього майна товариству, але не пізніше ніж через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції». Цим же Законом були внесені зміни до Закону України «Про виконавче провадження», зокрема: - частину 1 статті 34 доповнено пунктом 11 і визначено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі «встановлення мораторію на звернення стягнення на активи боржника за зобов`язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження»; - розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 10-1 такого, згідно якого на період дії мораторію, встановленого згідно з пунктом 5-1 розділу III «Перехідні та прикінцеві положення» Закону України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо звернення стягнення на активи публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 відсотків акцій якого належать державі, за зобов`язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження». 18.10.2018 був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене в районі відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення антитерористичної операції» №2604-VIII (набрав чинності 12.01.2019), яким внесені зміни до наведених вище положень законів України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» №4442-VI та «Про виконавче провадження», зокрема після слів «що розміщене на території проведення антитерористичної операції» доповнено словами «здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях», а також уточнено, що мораторій втрачає чинність не пізніше ніж через шість місяців з дня припинення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та відновлення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Отже, вказаними законами визначено такі умови мораторію: - Строк мораторію починається з 17.02.2017 і завершується (залежно від того, яка подія настане раніше): 1) після проведення відповідно до законодавства інвентаризації і оцінки майна підприємств залізничного транспорту, що розміщене на території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та затвердження передавального акта щодо цього майна АТ «Укрзалізниця» як правонаступнику прав і обов`язків зазначених підприємств; 2) через шість місяців з дня припинення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та відновлення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей. - Предмет мораторію - звернення стягнення на активи АТ «Укрзалізниця». Норми чинного законодавства України включають гроші до складу активів товариства. - Мораторій стосується не всіх зобов`язань АТ «Укрзалізниця», а лише зобов`язань підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень. Вказане місцерозташування майна стосується ідентифікації підприємств залізничного транспорту, за зобов`язаннями яких встановлений мораторій на звернення стягнення на активи АТ «Укрзалізниця», а не безпосередньо майна АТ «Укрзалізниця». При цьому в указаних законах немає вказівки про те, що на непідконтрольній території має бути розміщене все майно підприємств залізничного транспорту; - Наслідками встановлення мораторію є: зупинення виконавчих проваджень та заходів примусового виконання рішень щодо звернення стягнення на активи АТ «Укрзалізниця» за зобов`язанням таких підприємств, а також зупинення вчинення виконавчих дій. Згідно частини 1 статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини 1 статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті. Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, оскільки майно, належне боржнику - АТ «Українська залізниця», як правонаступнику ДП «Донецька залізниця», розміщене на території проведення АТО (у Донецькій області), в умовах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, у державного виконавця на час звернення АТ «Укрзалізниця» 03.09.2021 з клопотанням про зупинення вчинення виконавчих дій були визначені положеннями Закону України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» та Закону України «Про виконавче провадження» підстави та обов`язок зупинити виконавче провадження №66591737 та вчинення виконавчих дій і заходів із примусового виконання рішення суду від 18.02.2021 у даній справі. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №910/22858/17 та були обґрунтовано враховані місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали з огляду на положення частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України. Доводи апеляційної скарги відділу ДВС, які стосуються того, що боржником у ВП №66591737 є АТ «Українська залізниця» за своїми власними зобов`язаннями, а не зобов`язаннями ДП «Донецька залізниця», а тому на АТ «Українська залізниця» не розповсюджується мораторій відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», судом відхиляються, оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2021 у справі №910/5953/17, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021, на виконання якого було видано наказ від 12.08.2021 №910/5953/17 та у подальшому відділом ДВС відкрите ВП №66591737, було встановлено, що ДП «Донецька залізниця» свої зобов`язання за укладеними сторонами договорами виконало неналежним чином, не сплатило вартість поставленої електричної енергії, чим порушило спеціальне законодавство. Водночас, за висновками судів першої та апеляційної інстанцій, АТ «Українська залізниця», державну реєстрацію якого здійснено 21.10.2015, є правонаступником усіх прав та обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, серед яких і ДП «Донецька залізниця», як сторона Багатостороннього договору та Двостороннього договору купівлі-продажу №Д/ЭЭ15422/НЮ від 20.10.2015, укладених із позивачем. Отже, станом на дату видачі Господарським судом міста Києва наказу від 12.08.2021 №910/5953/17 та пред`явлення його до примусового виконання АТ «Українська залізниця» вважалося боржником саме за зобов`язаннями ДП «Донецька залізниця», а тому до нього у межах ВП №66591737 підлягали застосуванню положення пункту 11 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження». Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення Скарги АТ «Укрзалізниця» в частині вимоги про визнання неправомірною бездіяльності Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС щодо незупинення виконавчого провадження №66591737. Водночас, щодо вимоги скаржника про зобов`язання органу ДВС зупинити вчинення виконавчих дій у ВП №66591737, то суд першої інстанції обґрунтовано закрив провадження в цій частині Скарги на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки станом на дату прийняття оскаржуваної ухвали виконавче провадження №66591737 було закінчене (постанова відділу ДВС від 21.09.2021) та будь-яких дій за ним не вчинялося. З огляду на встановлені обставини, суд не вбачає порушень норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали. Усі інші доводи та міркування учасників справи, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду. При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58). Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 у даній справі підлягає залишенню без змін. Судовий збір за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається скаржника - відділ ДВС. Керуючись статтями 129, 255, 269, 270, 271, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 у справі №910/5953/17 залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 у справі №910/5953/17 залишити без змін. Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до положень, викладених у статтях 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підписано 03.02.2023. Головуючий суддя Ю.Б. Михальська Судді А.І. Тищенко І.М. Скрипка