Постанова Сумський апеляційний суд № 592/8816/22

Справа №592/8816/22 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Шияновська Т. В. Номер провадження 33/816/137/23 Суддя-доповідач Філонова Ю. О. Категорія 173-2 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 лютого 2023 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,за участі потерпілого ОСОБА_1 , представника потерпілого адвоката Юшкевич Є.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми матеріали справи про адміністративне правопорушення за спільною апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_1 та його представника адвоката Юшкевич Є.Ю. на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 листопада 2022 року, якою провадження про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрили, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення - В С Т А Н О В И В: Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 листопада 2022 року, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст. 173-2 КУпАП було закрито у зв`язку у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 767401 від 14 листопада 2022 року, 06 листопада 2022 року о 07:00 год., за місцем спільного мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство відносно свого батька гр. ОСОБА_1 , а саме, під час сварки ображав словами нецензурної лайки, погрожував фізичною розправою, принижував, чим завдав шкоди психологічному здоров`ю потерпілого, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. У поданій апеляційні скарзі, потерпілий ОСОБА_1 та його представник Юшкевич Є.Ю., вважають вказану постанову суду першої інстанції необгунтованою та такою, що підлягаю скасуванню. Свої доводи мотивує тим, що саме ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 постійно вчиняє сварки та провокує конфліктні ситуації, вчиняє насильство в сім`ї психологічного та фізичного характеру, висловлюється нецензурними словами та погрозами на адресу свого батька та сестри і такі погрози викликають у потерпілого побоювання за свою безпеку та безпеку своєї хворої доньки. Також, апелянти зазначають, що на підставі заяв потерпілого ОСОБА_1 були внесенні відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення за ч.1 ст. 125 КК України (№ 12019200440000631 від 03.09.2019 року). Крім того, апелянти звертають увагу суду на те, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив докази, долучені до протоколу серії ВАБ № 767401 від 14.11.2022 року, який, складений на підставі пояснень, які записані зі слів ОСОБА_2 та на думку апелянтів, повністю підтверджують факт нецензурного висловлювання в бік потерпілого ОСОБА_1 . Заслухавши позицію потерпілого ОСОБА_1 та його представника Юшкевич Є.Ю., які підтримали подану апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи поданої апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Обставинам зазначеним в протоколі про адміністративне правопорушення, з урахуванням наявних в матеріалах справи письмових доказів, суддя районного суду дав об`єктивну та належну оцінку і дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Що стосується висновків суду про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, то апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, виходячи з наступного. Відповідно до ст.ст.245,251,252,280 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи. При цьому суддя при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність тощо, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обґрунтовувати свої висновки суддя може лише на тих доказах, які він безпосередньо досліджував у судовому засіданні у порядку, передбаченому ст. 279 КУпАП. Так, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що на підтвердження вини ОСОБА_2 до протоколу про адміністративне правопорушення, працівниками поліції долучено форму виводу повідомлення про подію від 07.11.2022 року, в якій ОСОБА_1 просить прийняти міри реагування відносно його сина ОСОБА_2 за фактом вчинення домашнього насильства, коли він викидав на вулицю його речі, в ході сварки ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою (а.с.2-3), письмові пояснення ОСОБА_2 , за змістом яких викладені обставини конфлікту між ним та батьком, що мав місце 07.11.2022 року, які є аналогічним наданим ним пояснень в суді першої інстанції (а.с.5), копія постанови Ковпаківського районного суду м. Суми від 28.07.2022 року управі № 592/4745/22, про притягнення ОСОБА_2 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП на накладення на останнього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 170 грн. (а.с.6). Згідно диспозиції ч.1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення. Частиною 2 ст. 173 -2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення тих самих дій вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті. Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ч. 2 173-2 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство. З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли вчинені повторно протягом року будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, повторно протягом року якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності в матеріалах справи належних і допустимих, у розумінні ст. 251 КУпАП доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства по відношення до свого батька ОСОБА_1 , оскільки, наявний в матеріалах даної справи протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаним належним доказом по вказаній справі, бо за своєю правовою природою він не є самостійним і беззаперечним доказом, а викладені у ньому обставини, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не викликали б сумніви у суду, в даному випадку вони ґрунтуються лише на поясненнях ОСОБА_1 . Доводи апелянтів з приводу того, що конфліктні ситуації по відношенню ОСОБА_1 постійно вчиняє його син - ОСОБА_2 , які пов`язані з постійними нецензурними висловлюваннями та погрозами на адресу потерпілого та його сестри, то апеляційний суд, вважає такі доводи необґрунтованими, виходячи з наступного. Так, обставини домашнього насильства, описані у протоколі, не дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.173-2 КУпАП, оскільки, ці дані грнутуються лише на поясненнях ОСОБА_1 , жодних доказів, з врахуванням яких можливо було б дійти висновку, що ОСОБА_2 вчинив саме домашнє насильство, матеріали даної справи не містять, а наявність протоколу та письмових пояснень ОСОБА_1 , в даному випадку, для такого висновку недостатньо, а тому, винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення вважати такою, що доведена матеріалами справи, підстави відсутні. На підставі викладено, будь-яких порушень норм КУпАП, які б стали підставою для скасування рішення суду першої інстанції, не встановлено, а тому постанова Ковпаківського районного суду м. Суми суду м. Суми від 21 листопада 2022 року, як законна та обґрунтована, має бути залишена без зміни, а апеляційна скарга потерпілого ОСОБА_1 та його представника адвоката Юшкевич Є.Ю. на цю постанову без задоволення. Таким чином, керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В: Постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 листопада 2022 року, якою ОСОБА_2 звільнено від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 173-2 КУпАП за малозначністю вчиненого правопорушення, а провадження у справі закрито, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення залишити без зміни, а апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 та його представника адвоката Юшкевич Є.Ю на цю постанову без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.