Постанова Сумський апеляційний суд № 591/4983/22

Справа №591/4983/22 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Янголь Є. В. Номер провадження 33/816/175/23 Суддя-доповідач Філонова Ю. О. Категорія 173-2 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 січня 2023 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю секретаря судового засідання Баришевої А.І., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Вакули В.М., потерпілої ОСОБА_2 та представника потерпілої адвоката Нежевело В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_2 на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 14.11.2022 року, якою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрито, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення,- В С Т А Н О В И В: Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 03.10.2022 року серії ВАВ №114922, ОСОБА_1 26.07.2022 о 20.15 год за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї дружини гр. ОСОБА_2 насильство в сім`ї, а саме умисні дії психологічного характеру, внаслідок чого могло бути завдано шкоди її психологічному здоров`ю. Своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 14.11.2022 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрито, у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення. За висновками суду першої інстанції складений відносно ОСОБА_1 протокол має суттєві недоліки, зокрема, не містить даних про вчинення ним дій, які містять обов`язкові ознаки об`єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а саме: не містить жодних відомостей про те, що внаслідок вчиненого діяння могло бути чи було завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 . Сукупність зібраних і проаналізованих у справі доказів не дозволило суду спростувати у категоричній формі правову позицію ОСОБА_1 на свій захист та ухвалити законне і справедливе рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності, так як будь-яких доказів щодо неправомірних дій ОСОБА_1 , що завдали шкоди моральному та фізичному здоров`ю його дружині ОСОБА_2 , під час судового розгляду не встановлено, а сам по собі факт певної конфліктної ситуації ще не свідчить про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення. З таким рішенням судді не погодилась потерпіла ОСОБА_2 і подала апеляційну скаргу в якій просила поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Зарічного районного суду м. Суми від 14.11.2022 року, оскільки при її винесенні присутня не була, копії не отримувала, з матеріалами справи ознайомилась 13.12.2022 року, а апеляційну скаргу на пошту подала 22.12.2022 року. Щодо постанови судді Зарічного районного суду м. Суми від 14.11.2022 року то її ОСОБА_2 просила скасувати як незаконну та постановити нову постанову, якою просила визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, однак провадження відносно нього просила закрити з передбачених на те п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП підстав. В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_2 зазначала, що суд першої інстанції при внесенні рішення не повно з`ясував обставини, що мають значення у справі, не правильно дослідив докази, був упередженим, лояльним до правопорушника, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і суд допустив порушення норм матеріального і процесуального права. ОСОБА_2 наголошувала, що її колишній чоловік ОСОБА_1 26.07.2022 о 20.15 год за адресою: м. Суми, вул. Г.Кондратьєва біля б.181, вчинив відносно неї неправомірні дії нецензурно лаявся в її бік, принизливо висловлювався та умисно наніс удар долонею руки в область обличчя і вуха. По вказаному факту, на переконання ОСОБА_2 , відповідальність для ОСОБА_1 повинна настати як кримінальна за ч.1 ст. 125 або за ч.1 ст. 126 КК України, так і адміністративна за ч.1 ст. 173-2 КУпАП. Апелянт не погоджувалась з позицією суду першої інстанції, який в основу свого рішення, взяв пояснення ОСОБА_1 , де той вину не визнав і пояснив, що сварка відбулася з підстав не надання йому колишньою дружиною спілкуватись з їхньою спільною дитиною. Вказане апелянт вважала вигадкою і зазначала, що дійсно між нею і ОСОБА_1 є спір про виховання дитини та зустрічей з нею батька, однак в день події, за матеріалами даної справи, дії ОСОБА_1 були умисними і ним по відношенню до не потерпілої, застосовувалось фізичне і психологічне насильство погрози, образи, переслідування. Щодо протоколу про адміністративне правопорушення, який суд вважав таким, що складений з порушеннями, то такі висновки суду, потерпіла вважала безпідставними і таким, що ґрунтується на припущеннях. Щодо пояснень свідка, якого допитував суд, то він упереджений і його ОСОБА_1 постійно залучає в своїх справах. Водночас потерпіла вважала, що суд безпідставно не допитав свідка з її сторони ОСОБА_3 , оскільки ця особа була очевидцем події. Також апелянт зазначала, що незрозумілим є супровідний лист, який підшитий до матеріалів Зарічного районного суду м. Суми № 591/4983/22 (3/591/2044/22) про надіслання прокурору ухвали суду від 11.11.2022 року. Стверджувала, що текст ухвали суду від 11.11.2022 року до матеріалів судової справи не приєднаний. Зазначала, що в ЄДРСР відсутній будь який процесуальний текст у вигляді ухвали віл. 11.11.2022 року під головуванням судді Янголь Є.В. Щодо наявних в матеріалах справи скрин-шотів з текстами, то дані події мали місце 27.07.2022 року і відношення до подій що відбулися не мають. Також, на переконання потерпілої, піддається критиці характеристика на правопорушника за підписом дільничного, дії якого не відповідають Закону «Про національну поліцію» та нормативно - правової регламентації правоохоронної діяльності органів поліції, оскільки ні закон, ні керівництво не уповноважили дільничного поліції готувати та видавати характеристику ОСОБА_1 . Дана характеристика не підписана керівництвом та не зареєстрована установою поліції як юридичний документ. Вислухавши доповідь судді щодо обставин справи, доводи потерпілої ОСОБА_2 та представника потерпілої адвоката Нежевело В.В., які просили поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення та які підтримали апеляційну скаргу, просили постанову суду першої інстанції скасувати і постановити нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, думки особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисника Вакули В.М., які щодо поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення поклалися на розсуд суду, та які заперечили щодо задоволення вимог апеляційної скарги ОСОБА_2 , вивчивши матеріали справи та доводи клопотання і апеляційної скарги, суд дійшов такого висновку. Відповідно до положень ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Відповідно до змісту ч. 1 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана потерпілою ОСОБА_2 постанова судді Зарічного районного суду м. Суми від 14.11.2022 року була винесена за відсутності потерпілої і її представника. Відомостей про отримання ОСОБА_2 і представником Нежевело В.В. копії постанови суду матеріали справи не містять. Разом з тим, зі справи вбачається, що з матеріалами ОСОБА_2 ознайомилась 13.12.2022 року та 22.12.2022 року поштою направила до суду апеляційну скаргу. Враховуючи вказані обставини, з метою забезпечення особі її права доступу до правосуддя для захисту своїх прав, апеляційний суд вважає за необхідне поновити потерпілій ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Зарічного районного суду м. Суми від 14.11.2022 року, як такий, що пропущений нею з поважних причин. Щодо постанови судді Зарічного районного суду м. Суми від 14.11.2022 року, яку потерпіла ОСОБА_2 просила скасувати та постановити нову постанову якою визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, однак провадження відносно нього просила закрити з передбачених на те п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП підстав, то тут апеляційний суд зазначає наступне. Згідно з положеннями ст.245 КУпАП, основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно диспозиції ч.1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство. З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №114922 від 03.10.2022 року, ОСОБА_1 26.07.2022 о 20.15 год за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї дружини гр. ОСОБА_2 насильство в сім`ї, а саме умисні дії психологічного характеру, внаслідок чого могло бути завдано шкоди її психологічному здоров`ю, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП. Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 14.11.2022 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрито, у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення. За висновками суду першої інстанції складений відносно ОСОБА_1 протокол має суттєві недоліки, зокрема, не містить даних про вчинення ним дій, які містять обов`язкові ознаки об`єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а саме: не містить жодних відомостей про те, що внаслідок вчиненого діяння могло бути чи було завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 . Сукупність зібраних і проаналізованих у справі доказів не дозволило суду спростувати у категоричній формі правову позицію ОСОБА_1 на свій захист та ухвалити законне і справедливе рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності, так як будь-яких доказів щодо неправомірних дій ОСОБА_1 , що завдали шкоди моральному та фізичному здоров`ю його дружині ОСОБА_2 , під час судового розгляду не встановлено, а сам по собі факт певної конфліктної ситуації ще не свідчить про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення. Дослідивши матеріали справи в сукупності з доводами апеляційної скарги суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Так, апеляційний суд вислухав потерпілу ОСОБА_2 , яка пояснила, що 26.07.2022 року о 20.15 год в м. Суми по вул Г.Кондартьєва в районі магазину АТБ ОСОБА_1 побачив на стоянці автомобіль її ОСОБА_2 водія, потім підійшов до пасажирської передньої дверцята, де вона сиділа, відчинив її, та нічого не пояснюючи правою долонею руки наніс їй один удар в область щоки та вуха, нецензурно лаявся та ображав, потім розвернувся та зник у не відомому напрямку. По вказаному факту звернулася до Сумського РУП із заявою про вчинення злочину. Слідство за заявою розпочали, однак потім закрили. До суду не викликалась, пояснень по справі про адміністративне правопорушення не надавала. Також, суд апеляційної інстанції вислухав і ОСОБА_1 , який надав пояснення, що узгоджуються з поясненнями наданими ним в суді першої інстанції, зокрема про те, що своєї вини у вчиненні інкримінованого правопорушення не визнає, з дружиною не підтримують подружні відносини з травня цього року, вона разом з дитиною мешкають за іншою адресою, сварка виникла у зв`язку з ненаданням йому можливості вільно спілкуватися з дитиною. Перевірив суд апеляційної інстанції і інші матеріали справи, що були додані до протоколу про адміністративне правопорушення: - протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 114922 від 03.10.2022 року; - копію витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження № 12022205520000583 від 01.08.2022 року з правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 125 КК України (а.с. 4); - копію рапорту дільничного офіцера поліції Сумського РУП ГУ НП в Сумській області Мяленка О. від 01.08.2022 року про виявлення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 126 КК України (а.с. 5); - копію протоколу про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 26.07.2022 року від ОСОБА_2 (а.с. 6); - копію письмових пояснень ОСОБА_2 (аналогічних тим, що надані в апеляційному суді) (а.с. 7); - копію постанови про визнання потерпілою від 03.08.2022 року, відповідно до якої ОСОБА_2 залучено як потерпілу у кримінальному провадженні № 12022205520000583 від 01.08.2022 року (а.с. 8); - копію протоколу допиту потерпілої у кримінальному провадженні ОСОБА_2 від 03.08.2022 року (а.с. 10); - копію постанови про призначення судово-медичної експертизи від 03.08.2022 року (а.с. 12); - копію висновку експерта № 531 про відсутність у ОСОБА_2 тілесних ушкоджень (а.с. 13); - копію протоколу допиту свідка ОСОБА_3 (водія ОСОБА_2 ) від 03.08.2022 року про обставини події від 26.07.2022 року, який зазначав, що ОСОБА_1 лаявся в сторону ОСОБА_2 та боковим зором бачив як той замахувався на ОСОБА_4 і чув хлопок (а.с. 14); - копію письмових пояснень ОСОБА_1 щодо обставин справи, які узгоджуються з тими, що той надав в суді першої та апеляційної інстанцій (а.с. 16); - копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 відповідно до якого між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 укладено шлюб (а.с. 18); - копії документів, що характеризують ОСОБА_1 (а.с. 19, 20); - копію постанови про закриття кримінального провадження № 12022205520000583 від 01.08.2022 року у зв`язку з відсутністю в діянні складу передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України кримінального правопорушення (а.с. 21). Проаналізувавши вище викладене, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про те, що складений відносно ОСОБА_1 протокол має суттєві недоліки, оскільки він не містить даних про вчинення ОСОБА_1 дій, які містять обов`язкові ознаки об`єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а саме: не містить жодних відомостей про те, що внаслідок вчиненого діяння могло бути чи було завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 . При цьому, як правильно зауважив суд першої інстанції, сукупність зібраних і проаналізованих у справі доказів не дозволяє спростувати у категоричній формі правову позицію ОСОБА_1 на свій захист та ухвалити законне і справедливе рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності, так як будь-яких доказів щодо неправомірних дій ОСОБА_1 , що дійсно завдали шкоди моральному та фізичному здоров`ю його дружині ОСОБА_2 , під час судового розгляду не встановлено, а сам по собі факт певної конфліктної ситуації ще не свідчить про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення. У справі «Малофєєва проти росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Доводи викладені в апеляційній скарзі потерпілої були ретельно перевірені апеляційним судом, проте в ході розгляду не знайшли свого підтвердження. Зокрема, ОСОБА_2 наголошувала на упередженості суду першої інстанції при розгляді справи, при цьому конкретних обґрунтувань цьому апелянт не вказала. Також, ОСОБА_2 вважала, що по факту подій у даній справі, на її переконання, відповідальність для ОСОБА_1 повинна настати як кримінальна за ч.1 ст. 125 або за ч.1 ст. 126 КК України, так і адміністративна за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, разом з тим, з матеріалів вбачається, що слідство у кримінальному провадженні за ч.1 ст. 125 КК України відносно ОСОБА_1 по вказаному факту здійснювалось та було закрито, як і провадження по справі про адміністративне правопорушення, із зазначених вище підстав. Висновки потерпілої про те, що ОСОБА_1 має нести відповідальність по даному факту як кримінальну так і адміністративну носять суто суб`єктивний характер. Не погоджувалась апелянт і з тим, що суд поклав в основу рішення пояснення ОСОБА_1 , оскільки вважала їх не правдивими, вигадкою, що на переконання апеляційного суду, вони також носить характер фактичної незгоди апелянта з рішенням без належного на те обґрунтування та доказового підгрунття. Щодо протоколу про адміністративне правопорушення, який потерпіла вважала належним і допустимим доказом вини ОСОБА_1 , то тут апелянтом не спростовано правильність висновків суду першої інстанції в цій частині. Також, апелянт не погоджувалась з тим, що суд першої інстанції допитав свідка, який упереджений, що не відповідає дійсності, оскільки свідки у справі безпосередньо судом не допитувались взагалі. Зазначала апелянт і про те, що суд безпідставно не допитав свідка з її сторони ОСОБА_3 , оскільки ця особа була очевидцем події. У відповідь на вказане апеляційний суд звертає увагу апелянта на те, що клопотань про допит цього свідка суду першої інстанції і не заявлялось, а самостійно збирати докази на підтвердження вини особи, суд позбавлений можливості. Про дату час і місце слухання справи ОСОБА_2 Зарічним районним судом м. Суми повідомлялась (а.с. 41). Також апелянт стверджувала, що: - незрозумілим є супровідний лист, який підшитий до матеріалів Зарічного районного суду м. Суми № 591/4983/22 (3/591/2044/22) про надіслання прокурору ухвали суду від 11.11.2022 року; - текст ухвали суду від 11.11.2022 року до матеріалів судової справи не приєднаний; - в ЄДРСР відсутній будь який процесуальний текст у вигляді ухвали віл. 11.11.2022 року під головуванням судді Янголь Є.В. Вказане апеляційний суд не аналізує виходячи з того, що питання стосуються не справи про адміністративне правопорушення, а справи про вчинення злочину, що є окремим по собі провадженням. Щодо наявних в матеріалах справи скрин-шотів з текстами, та даних характеризуючих ОСОБА_1 як особу, то апеляційний суд звертає увагу апелянта, що дані матеріали не впливають на доведеність чи не доведеність вини ОСОБА_1 в даній справі. Таким чином, апеляційний суд не знаходить підстав для скасування постанови суду, яка є законною, вмотивованою, такою, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, у зв`язку з чим залишає її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП України, П О С Т А Н О В И В: Поновити потерпілій ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Зарічного районного суду м. Суми від 14.11.2022 року. Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 14.11.2022 року, якою відносно ОСОБА_1 , провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрито, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, залишити без зміни, а апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_2 на цю постанову, без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.