Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/9255/22

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 лютого 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/9255/22 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Димерлія О.О. суддів: Крусяна А.В. , Танасогло Т.М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2022 у справі №420/9255/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДПРОЕКТ» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 03.12.2021 №077/21/435-вих, від 09.11.2021 №072/21/396-вих У С Т А Н О В И В: 05.07.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДПРОЕКТ» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просило суд визнати протиправними та скасувати постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 03.12.2021 №077/21/435-вих, від 09.11.2021 №072/21/396-вих. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що його не було повідомлено про проведення позапланових перевірок та про розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Також, ТОВ «БУДПРОЕКТ» не повідомлено підстав проведення позапланових перевірок та не надано направлення на проведення перевірок. Крім того, позивач вказував про порушення його права бути присутнім під час проведення перевірки та розгляду справи, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень, повноцінно захищати свої права та інтереси. До того ж, ТОВ «БУДПРОЕКТ» акцентувало увагу на тому, що спірні постанови від 03.12.2021 №077/21/435-вих, від 09.11.2021 №072/21/396-вих підписано не уповноваженою особою. Відповідач з позовними вимогами не погоджувався з підстав викладених у письмовому відзиві на позовну заяву зазначаючи, що підставою для проведення позапланової перевірки були приписи абз.6 п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553. Як стверджував відповідач, у даному випадку, контролюючий орган не зобов`язаний попередньо повідомляти суб`єкта містобудування про намір провести позаплановий захід державного нагляду (контролю). До того ж, на думку органу державного архітектурно-будівельного контролю, формальні недоліки під час перевірки самостійно не роблять нікчемним її результат та не легалізують виявленні порушення у процесі будівництва. Стосовно правомірності прийняття спірної постанови від 03.12.2021 №077/21/435-вих суб`єкт владних повноважень наголошував, що керівником ТОВ «БУДПРОЕКТ» або його уповноваженою особою повторно не забезпечено доступ до об`єкта містобудування та не надано відповідних документів і матеріалів для проведення позапланової перевірки. При цьому, позивачем не повідомлено контролюючий орган про наявність поважних причин, які унеможливлювали проведення позапланової перевірки або її перенесення. Крім того, на думку відповідача, оскаржуваний акт індивідуальної дії підписано уповноваженою на те посадовою особою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02.09.2022 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпроект» в частині позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №072/21/396-вих від 09.11.2021, з урахуванням приписів п.8 ч.1 ст.240 КАС України (пропуск строку звернення до суду з позовною заявою), залишено без розгляду. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2022 у справі №420/9255/22 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДПРОЕКТ» задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №077/21/435-вих від 03.12.2021 про накладення штрафу в розмірі 37215 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано ТОВ «БУДПРОЕКТ» винним у вчинені правопорушення, передбаченого абз.2 п.1 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Задовольняючи позовну заяву ТОВ «БУДПРОЕКТ» суд першої інстанції виходив із того, що оскаржувану постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №077/21/435-вих від 03.12.2021 складено та підписано не уповноваженою особою. Також, окружний адміністративний суд вказав про те, що ТОВ «Будпроект» не було повідомлено про проведення позапланової перевірки та розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що завадило позивачу прибути на об`єкт та забезпечити до нього доступ. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради подано апеляційну скаргу у якій зазначено про: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим, відповідач просить спірне рішення окружного адміністративного суду скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради зазначає, що судом першої інстанції не враховано пропуск позивачем строку звернення до суду з позовом щодо оскарження постанови №077/21/435-вих від 03.12.2021. Також, скаржник вказує, що орган державного архітектурно-будівельного контролю не зобов`язаний попередньо повідомляти суб`єкта містобудування про намір провести позапланову перевірку. Як наголошує відповідач, ТОВ «БУДПРОЕКТ» не забезпечено доступ до об`єкта перевірки, що унеможливило її проведення та є підставою для притягнення позивача до відповідальності. Крім того, скаржник зазначав, що спірну постанову №077/21/435-вих від 03.12.2021 підписано уповноваженою на те посадовою особою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку з положеннями чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, з урахуванням такого. Зокрема, апеляційним судом установлено, що 02.11.2021 Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради видано ТОВ «БУДПРОЕКТ» припис №405/21 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Означеним актом індивідуальної дії вимагалось від ТОВ «БУДПРОЕКТ» усунути порушення вимог містобудівного законодавства у термін до 16.11.2021, шляхом забезпечення безперешкодного доступу посадових осіб Управління державного архітектурно-будівельного контролю та надання необхідних документів для проведення перевірки на об`єкті «Реконструкція будівлі з надбудовою додаткових поверхів за адресою: м.Одеса, Малиновський район, вул.Космонавтів,64-А». Колегією суддів з`ясовано, що припис від 02.11.2021 №405/21 Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради по пошті було надіслано на адресу ТОВ «БУДПРОЕКТ» (м.Одеса, вул.Промислова,25). Однак, у зв`язку з неможливістю вручення поштової кореспонденції адресу органом поштового такий лист було повернуто відправнику з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.107). У подальшому, 26.11.2021 фахівцями органу державного архітектурно-будівельного контролю проведено позапланову перевірку з питань дотримання ТОВ «БУДПРОЕКТ» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: виконання будівельних робіт з реконструкції будівлі за адресою: м.Одеса, вул.Космонавтів,64-А. За наслідками вказаної перевірки складено акт №000927 від 26.11.2021, у якому зазначено, що ТОВ «БУДПРОЕКТ» не виконано вимоги припису №405/21 від 02.11.2021, а саме не забезпечено доступ до об`єкту містобудування та не надано відповідних документів і матеріалів для проведення позапланової перевірки, чим порушено п.п.«а» п.3 ч.3 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.п.3 п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553. У зв`язку з чим, фахівцем контролюючого органу складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.11.2021 та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 26.11.2021. З матеріалів справи убачається, що акт перевірки від 26.11.2021, протокол від 26.11.2021 та припис від 26.11.2021 було надіслано на адресу ТОВ «БУДПРОЕКТ» (м.Одеса, вул.Промислова,25), про що свідчать лист Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 26.11.2021 №01-10/340-ЗГ (а.с.123), фіскальний чек «Укрпошта», список згрупованих поштових відправлень (а.с.124). Як установлено колегією суддів, листом від 26.11.2021 №01-10/340-ЗГ Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради повідомляло ТОВ «БУДПРОЕКТ», що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 03.12.2021 о 14год. 00хв. У приміщенні Управління. З огляду на те, що вимоги припису №405/21 від 02.11.2021 ТОВ «БУДПРОЕКТ» не виконано, 03.12.2021 заступником начальника Управління начальником інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради прийнято постанову №077/21/435-вих, якою ТОВ «БУДПРОЕКТ» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.2 п.1 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф в сумі 37215грн. Не погодившись із вказаним актом індивідуальної дії позивач за захистом прав, свобод та охоронюваних законом інтересів звернувся до суду з даною позовною заявою. Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку колегія суддів виходить із наступного. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Положеннями статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №

553. Пунктом 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки (п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553). Згідно із пунктами 16 та 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт. Відповідно до положень п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт. Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 8) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати у суб`єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 9) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію; 11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо- та відеотехніки. Посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю забороняється вимагати інформацію та документи, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю. Пунктом 13 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, закріплено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: - вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; - перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; - бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; - за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; - подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки. Відповідно до п. 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. З аналізу наведених норм слідує, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють, зокрема, позапланові перевірки суб`єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності та під час здійснення такого контролю мають право на безперешкодний доступ до місця будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню. Вказаному праву контролюючого органу кореспондує право суб`єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників. Таке право суб`єкта містобудування може бути забезпечено лише в разі дотримання посадовими особами контролюючого органу порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Згідно із висновком Верховного Суду, який викладено в постановах у справі № 820/1834/18 від 22.09.2020 та у справі № 809/771/16 від 02.04.2020, законодавством не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення. Натомість, за наслідками дослідження наявних у матеріалах справи документів, апеляційним судом установлено, що органом державного архітектурно-будівельного контролю не вчинялося жодних дій з метою повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки щодо виконання припису Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 02.11.2021 №405/21. Отже, на час виходу перевіряючих на об`єкт будівництва суб`єкт містобудування не був обізнаний про такий захід державного нагляду (контролю), що власне й позбавило останнього можливості виконати вимоги припису від 02.11.2021 №405/21 та забезпечити безперешкодний доступ посадових осіб Управління державного архітектурно-будівельного контролю, надати необхідні документи для проведення перевірки на об`єкті «Реконструкція будівлі з надбудовою додаткових поверхів за адресою: м.Одеса, Малиновський район, вул.Космонавтів,64-А». Означене спростовує доводи скаржника стосовно того, що орган державного архітектурно-будівельного контролю не зобов`язаний попередньо повідомляти суб`єкта містобудування про намір провести позапланову перевірку. Колегія суддів звертає увагу, що згідно з усталеною правовою позицією, неодноразово висловленою, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №821/1157/16, від 04.02.2019 у справі №807/242/14, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу, порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до нівелювання правових наслідків такої. З урахуванням наведеного, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню. Схожу правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7847/17, де зазначено, що нормами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлено умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб`єкта містобудування юридичні наслідки. Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавства щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконної та відсутності правових наслідків такої. З огляду на викладене, враховуючи, що позаплановий захід, проведений органом державного архітектурно-будівельного контролю з порушенням норм чинного законодавства, здійснені в ході такої перевірки висновки не можуть бути допустимими доказами у даній справі, оскільки вони отримані з порушенням законодавчих вимог. Відтак, апеляційним судом установлено, що здійснюючи позаплановий захід державного нагляду (контролю), суб`єкт владних повноважень діяв не у спосіб, що встановлений законодавчими приписами, а тому суд першої інстанції дійшов цілком правомірного висновку щодо протиправності та необхідності скасування оскаржуваної постанови №077/21/435-вих від 03.12.2021. Стосовно особи, яку від імені контролюючого органу уповноважено накладати на суб`єктів містобудування штрафи за порушення містобудівного законодавства апеляційний суд зазначає таке. Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлено Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», мають право від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад. Наведеними вище законодавчими приписами чітко передбачено, що накладати штрафи в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", від імені виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад має право виключно керівник такого виконавчого органу. Натомість, колегією суддів установлено, що спірну постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №077/21/435-вих від 03.12.2021 винесено заступником начальника Управління начальником інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Єфремовим В.Ю., який не є керівником виконавчого органу з питань державного архітектурно-будівельного контролю міської ради. Надаючи оцінку доводам скаржника про те, що судом першої інстанції не враховано пропуск позивачем строку звернення до суду з позовом щодо оскарження постанови №077/21/435-вих від 03.12.2021, апеляційний суд виходить із наступного. Згідно із ч.ч.1-3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до статті 5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову. Як установлено колегією суддів, оскаржувану постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №077/21/435-вих Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради прийнято 03.12.2021. Відповідачем до матеріалів справи додано докази на підтвердження надіслання на адресу ТОВ «БУДПРОЕКТ» кореспонденції, а саме копії конверта, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та чеку від 08.08.2022 (а.с.127, 128). Натомість, за наслідками дослідження означених доказів судом апеляційної інстанції установлено, що вони не містять відомостей стосовно конкретизації кореспонденції, яка надсилалась на адресу ТОВ «БУДПРОЕКТ». Такі документи не свідчать про надіслання на адресу суб`єкта містобудування, зокрема, постанови №077/21/435-вих від 03.12.2021. До того ж, апеляційним судом з`ясовано, що надіслану Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на адресу ТОВ «БУДПРОЕКТ» кореспонденцію було повернуто органом поштового зв`язку до відправника з відміткою: «за закінченням терміну зберігання», про що свідчить наявна на конверті відповідна довідка (а.с.127). Отже, строк звернення до суду з позовною заявою щодо визнання протиправною та скасування постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №077/21/435-вих від 03.12.2021 позивачем пропущено з підстав того, що суб`єктом владних повноважень не повідомлено про прийнятий акт індивідуальної дії. Такі підстави є поважними та наділяють суд повноваженнями на поновлення строку звернення до суду з позовною заявою. При цьому, колегія суддів уважає необґрунтованими доводи скаржника стосовно того, що ТОВ «БУДПРОЕКТ» було відомо про існування оскаржуваної постанови №077/21/435-вих від 03.12.2021 ще на момент оскарження постанови від 12.01.2022 №003/22/16вих, оскільки жодних доказів на підтвердження означеного матеріали справи не містять. З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що в межах спірних правовідносин суб`єктом владних повноважень не доведено того, що ТОВ «БУДПРОЕКТ» без поважних причин пропущено строк звернення до суду з позовною заявою в частині визнання протиправною та скасування постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №077/21/435-вих від 03.12.2021. Крім того, апеляційний суд уважає за доцільне відмітити, що згідно із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що " право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою" (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03, пункт 30 рішення у справі "Наталія Михайленко проти України" від 30.05.2013, заява №49069/11). У рішенні Європейський Суд з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Суд визнав, що " вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків " (пункт 41, заява №3236/03). Установлені в межах розгляду даної справи фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені в апеляційній скарзі доводи Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача не свідчать про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи. Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення окружним адміністративним судом було дотримано всіх вимог законодавства, а тому підстав для його скасування немає. З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2022 у справі №420/9255/22 без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення. Суддя-доповідач Димерлій О.О. Судді Крусян А.В. Танасогло Т.М.