Постанова Рівненський апеляційний суд № 569/9444/22

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 січня 2023 року м. Рівне Справа № 569/9444/22 Провадження № 22-ц/4815/168/23 Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Ковальчук Н. М., суддів: Вейтас І. В., Гордійчук С. О. учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач Рівненська обласна прокуратура розглянув в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Губара Володимира Євгенійовича на додаткове рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 жовтня 2022 року у складі судді Кучиної Н. Г., ухвалене в м. Рівне, відомості про дату складання повного тексту додаткового рішення відсутні, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Рівненської обласної прокуратури про звільнення майна з під арешту. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 30 вересня 2022 року позов ОСОБА_1 до Рівненської обласної прокуратури про звільнення майна з під арештузадоволено. Знято арешт з квартири АДРЕСА_1 , накладений листом заступника прокурора м. Рівне від 12.07.2006. Додатковим рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 19 жовтня 2022 року заяву представника позивача ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення про судові витрати задоволено частково. Стягнуто з Рівненської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 у розмірі 1 000 грн. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Стягнуто з Рівненської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп.. Додаткове рішення суду першої інстанції вмотивоване положеннями ст. 137 ЦПК України, яка передбачає, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, за умови надання відповідних доказів, які підтверджують факт понесення стороною таких витрат, їхній розмір, у встановлений законом строк, та обґрунтоване тим, що стороною позивача не надано належних доказів, які підтверджують участь адвоката у підготовці та розгляді справи на заявлену суму, стягнення витрат на правничу допомогу, у зв`язку з чим та задоволена частково. Вважаючи додаткове рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, представник ОСОБА_1 адвокат Губар Володимир Євгенійович оскаржив його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі заперечує висновок місцевого суду про те, що заявлений розмір відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн. не є співмірний передбаченим ч. 4 ст. 137 ЦПК України критеріям. Пояснює, що позовні вимоги задоволено в повному обсязі, а відтак за принципом пропорційності до стягнення підлягають витрати на правничу допомогу в повному обсязі. Додає, що місцевий суд, зменшуючи розмір витрат на правничу допомогу, у рішенні мав зазначити, які саме вимоги ч. 4 ст. 141 ЦПК України не дотримано позивачем, однак не зробив цього, обмежившись загальною вказівкою на невиконання перелічених у цій статті критеріїв. З наведених підстав просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн. та в цій частині ухвалити нове судове рішення про задоволення вимог заяви в повному обсязі. та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові. У поданому на апеляційну скаргу відзиві Рівненська окружна прокуратура вважає додаткове рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без зміни, а апеляційну скаргу відхилити. Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 30 вересня 2022 року позов ОСОБА_1 до Рівненської обласної прокуратури про звільнення майна з під арешту задоволено повністю. 04 жовтня 2022 року представник позивача адвокат Губар Володимир Євгенійович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області із заявою, в якій просить вирішити питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з оплатою наданої правової допомоги в розміру 5 000,00 грн. та судового збору у розмірі 992,00 грн.. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша-друга статті 133 ЦПК України). Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов`язані із розглядом справи, покладаються у разі відмови у задоволенні позову - на позивача. Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону). Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України) 3) Розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України). Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Наведене правове обґрунтування надає можливість суду ефективно захистити порушені права заявника, забезпечити реалізацію принципу цивільного судочинства відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, але у порядку, передбаченому законом. Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18). На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу заявником долучено Договір про надання правничої допомоги від 07 липня 2022 року, Акт виконаних робіт від 03.10.2022 року за договором про надання правничої допомоги від 07.07.2022 року та квитанцію про оплату правової допомоги в сумі 5 000,00 грн.. Згідно Акту виконаних робіт позивачу ОСОБА_1 адвокатом Губарем надані наступні послуги: складання позовної заяви від 08.07.2022 року про звільнення майна з під арешту, формування доказової бази, групування доказів, додатку до позовної заяви, їх роздруківка, на що адвокатом витрачено 3 год., що становить 3000 грн.; складання заяви від 02.08.2022 про усунення недоліків позовної заяви, групування доказів, додатку до заяви, їх роздруківка - 0,5 год. 500 грн.; складання клопотання від 26.09.2022 року про долучення до справи письмового доказу, групування доказів, додатку до заяви, їх роздруківка, надсилання копії клопотання з додатком відповідачу - 0,5 год. 500,00 грн. та участь адвоката в судовому засіданні 30.09.2022 року, вартість чого складає 1000,00 грн. Таким чином, всього клієнту надано послуг на суму 5000 грн.. Частково задовольняючи заяву про стягнення витрат на правничу допомогу розмірі 1 000,00 грн., суд першої інстанції виходив з того, що ухвалою суду від 15 липня 2022 року позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху, що свідчить про те, що адвокатом не в повному обсязі було сформовано групування доказів, які ним охоплені у акті виконаних робіт при наданні кожної з послуг. Апеляційний суд погоджується із висновком місцевого суду про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1 000,00 грн, враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, об`єм доказової бази, пропорційність витрат до предмета (ціни) позову, а також беручи до уваги заперечення сторони відповідача щодо співмірності заявлених витрат критеріям, визначеним у ч. 4 ст. 137 ЦПК України. Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував. За наведених обставин, апеляційного суду приходить до переконання про те, що оскаржуване рішення постановлене місцевим судом з дотриманням норм процесуального права, судом першої інстанції в повній мірі з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Губара Володимира Євгенійовича залишити без задоволення. Додаткове рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 жовтня 2022 року залишити без зміни. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 25 січня 2023 року. Головуючий Н. М. Ковальчук Судді: І. В. Вейтас С. О. Гордійчук