Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 346/1495/22

Справа № 346/1495/22 Провадження № 33/4808/7/23 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Махно Н. В. Суддя-доповідач Повзло П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 січня 2023 року м. Івано-Франківськ Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В. за участю адвоката Боднарука В.В., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Боднарука Василя Васильовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21 вересня 2022 року якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого оператором бурової установки «Інтеренергоінвест», жителя АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, стягнуто з судовий збір. ВСТАНОВИВ: Суддя суду першої інстанції встановив, що 24.04.2022 року о 23 год. 06 хв. у с. Коршів, по вул. Шевченка, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Audi А6» державний номерний знак « НОМЕР_1 » у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер 6810». Результат тесту 1.86 ‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі адвокат Боднарук В.В. просить скасувати постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21 вересня 2022 року та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вважає постанову суду першої інстанції такою, що не відповідає законодавству, матеріалам та обставинам справи. Вказує, що в резолютивній частині постанови суд взагалі не конкретизує, за які саме дії ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення. Вважає, що докази, які б прямо вказували на керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння сумнівні, здобуті і зафіксовані з грубим порушенням спільного Наказу Міністерства внутрішніх справ України і МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735, а тому не можуть бути належними та допустимими доказами. Наголошує, що працівники поліції 24.04.2022 року у вечірній час безпідставно зупинили автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . Безпідставно запропонували ОСОБА_1 пройти перевірку на стан алкогольного сп`яніння, не вказавши при тому жодної ознаки алкогольного сп`яніння. Незаконно змусили його пройти тест з застосуванням газоаналізатора «Драгер 6810» у відсутності свідків. В присутності ОСОБА_1 акт огляду його на стан алкогольного сп`яніння не оформляли, на підпис ОСОБА_1 не надавали. Вказує, що направлення ОСОБА_1 на медичний огляд в закладі охорони здоров`я, яке долучено до матеріалів справи, сфальсифіковано, адже на ньому немає підпису ОСОБА_1 . Зазначає, що технічний засіб Drager «Alcotest 6810» відсутній у Державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення, які дозволені для застосування на території України, а свідоцтво про державну реєстрацію № 7261/2007 втратило чинність 10.02.2015 року. Наголошує, що відеозапис не може слугувати доказом по справі, оскільки на ньому не відображено процес складання процесуальних документів, стоїть дата 24.04.2022 року з часом 23 години 06 хвилин 57 секунд. В протоколі вказано час виявлення 23 година 06 хвилин. В подальшому час на відео файлі зафіксовано один і той же 23 години 06 хвилин 37 секунд, незважаючи на те, що тривалість відео-файлу 05 хвилин 58 секунд. Запис відео файлу тривав 05 хвилин 58 секунд, а час на даному відео файлі один і той же - 23 години 06 хвилин 57 секунд, що підтверджує несанкціоноване втручання працівників поліції в даний відео файл, тобто його підробку. Захисник Боднарук В.В. з`явився в судове засідання апеляційного суду. Йому роз`яснені права, передбачені ст. 271 КУпАП. Клопотань не заявлено. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явився, неодноразово належним чином повідомлений про час та місце апеляційного розгляду, клопотань від про відкладення розгляду апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не подавав, не поступало і заяв зміну місця проживання чи про перебування в іншому місці з поважних причин. Так, особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі. Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. За таких обставин, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, а також з метою реалізації права на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутність ОСОБА_1 . Перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що її необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав. Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, вважаю за необхідне наголосити на тому, що згідно практики Європейського суду з прав людини(далі - ЄСПЛ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду («Пономарьов проти України»). Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ст. 252 КУпАП оцінка доказів відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили. За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи. Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії. Вважаю, що суддя суду першої інстанції дотримався цих вимог закону та належним чином з`ясував обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. Перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 24 квітня 2022 року серії ААБ № 031043 (а.с. 1) 24 квітня 2022 року о 23 годині 06 хвилин по вулиці Шевченка у с. Коршів водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Audi А6» державний номерний знак « НОМЕР_1 » у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці за допомогою газоаналізатора «Drager 6810». Результат тесту 1,86 ‰. Цим порушив вимоги п. 2.9. а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою інспектором СРПП Коломийського РВП капітаном поліції Фуфанько Т.М., з дотриманням вимог ст. 254 КУпАП, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний ним. ОСОБА_1 власноручним підписом у відповідній графі протоколу підтвердив, що йому роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також, що отримав тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом. Відповідно, доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не роз`яснено права та обов`язки не відповідають дійсності. Звертаю увагу, що власноручний підпис підтверджує волевиявлення особи, дійсність документу, свідчить про відповідальність за його зміст. Роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (а.с. 4), підписана ОСОБА_1 засвідчує результат тесту, проведеного за допомогою приладу «Drager 6810» - 1,86 ‰проміле, який значно перевищує гранично допустиму норму (0,2 проміле). З акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 2) вбачається, що ОСОБА_1 у зв`язку з виявленими ознаками, такими як: запах алкоголю з порожнини рота; нечітка вимова; нестійка хода пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою «Drager 6810», з результатом 1,86 ‰. Твердження апелянта про те, що працівниками поліції було підроблено підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, як підстава для скасування судового рішення, не слушними, оскільки з відеозапису вбачається ввічливе та коректне спілкування працівників поліції з особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому матеріали справи не доводять наявність неприязних відносин, чи зацікавленості в подальшому розгляді справи. Також дане твердження містить ознаки кримінального правопорушення, та повинне перевірятися відповідними органами на підставі заяви особи, яка притягається до адміністративної відповідальності чи його представника. З направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння у КНП «Коломийська ЦРЛ» (а.с. 3), вбачається, що водій ОСОБА_1 , в якого виявлені ознаки сп`яніння - запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова, нестійка хода огляд на стан алкогольного сп`яніння пройшов на місці за допомогою «Drager 6810» - результат 1,86 ‰. Огляд в лікарні не проводився внаслідок того, що особа погодилась з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці. Апеляційним судом досліджено відеозапис, який міститься на компакт-диску в матеріалах справи (а.с. 8), на якому безсторонньо зафіксовано деякі обставини події, зокрема: зафіксовано, як працівники поліції на своїй машині рухались за транспортним засобом водія ОСОБА_1 , після зупинки підійшли до даного автомобіля представившись повідомили причину зупинки, а саме рух у комендантську годину, та попросили пред`явити документи, що посвідчують особу. Дану вимогу водій ОСОБА_1 виконав. Далі працівник поліції запропонував вийти водієві ОСОБА_1 з автомобіля, останній вимогу виконав, працівник поліції уточнив дані водія ОСОБА_1 та запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, водій ОСОБА_1 погодився. Працівники поліції роз`яснили дії, які повинний здійснити водій ОСОБА_1 , останній виконав їх та пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння. Прилад «Drager 6810» встановив результат 1,86 ‰проміле, що є значним перевищенням гранично допустимої норми. Із результатом водій ОСОБА_1 погодився. Після цього працівник поліції повідомив подальші дії, а саме складання протоколу про адміністративне правопорушення та роз`яснив ОСОБА_1 права та обов`язки передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб`єктивного ставлення, є послідовними, мають безсторонній характер, містять у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. За змістом п. 1 ч. 1. ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, для виявлення або фіксування правопорушення. Законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у справі про адміністративне правопорушення. Тому твердження апелянта про те, що відеозапис не може слугувати доказом по справі, не є слушними, оскільки такі розбіжності не впливають на можливість встановлення фактичних обставини справи та на допустимість доказів. Також голослівним є твердження апелянта про безпідставність зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 та про незаконний огляд на стан алкогольного сп`яніння, що спростовується змістом матеріалів справи у сукупності зі змістом відеозапису, з урахуванням письмових доказів по справі та з урахуванням відсутності заперечень такого факту на наданому відеозаписі самим ОСОБА_1 під час зупинки, рухом транспортного засобу у недозволений час, та добровільною згодою ОСОБА_1 пройти відповідний огляд на стан сп`яніння. Таким чином вище викладена сукупність доказів поза розумним сумнівом доводить правильність висновку суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу та керував ним у стані алкогольного сп`яніння. Посилання апелянта на відсутність зафіксованого моменту оформлення процесуальних документів не є підставою для скасування судового рішення, оскільки після складання таких документів ОСОБА_1 погодився та підписав їх, незгоди не висловлював, з відеозапису вбачається ввічливе та коректне спілкування працівників поліції з особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому матеріали справи не доводять наявність примусу. Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність. Відповідно до вимог п.п. 2.9. а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначений ст. 266 КУпАП, приписами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку). Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Аналогічні приписи містить Інструкція. Також, за змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні у матеріалах справи докази підтверджують, що водій ОСОБА_1 у якого поліцейським виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, на пропозицію поліцейського пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу, за результатами якого - він перебуває в стані алкогольного сп`яніння, погодився з результатами. Дані обставини відображені у відеозапису тому твердження апелянта про відсутність свідків також не є слушним. Оскільки ОСОБА_1 погодився з результатами огляду, який він пройшов на місці, поліцейські не мали підстав доставити його до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Тому твердження апелянта, що направлення ОСОБА_1 на медичний огляд в медичний заклад яке долучено до матеріалів справи підроблено, сфальсифіковано, адже на ньому немає підпису ОСОБА_1 не є слушним, воно має лише інформативний характер, оскільки огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі не проводився. Таким чином, вважаю, що в даному випадку дотримано приписів Інструкції, Порядку та ст. 266 КУпАП, у зв`язку з чим ОСОБА_1 вважається таким, що пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння відповідно до встановленого порядку. За змістом п. 5 Розділу 2 Інструкції саме на вимогу особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, поліцейський надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Матеріали справи та наявні відеозаписи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 висловлював вимогу про таке, і поліцейським її було проігноровано. Перелік спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ України та Держспоживстандартом для проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп`яніння міститься в Державному реєстрі затверджених типів засобів вимірювальної техніки, Газоаналізатор Drager Alcotest, в тому числі 6810, включений до вказаного переліку. Окрім того, згідно з наказом Державної служби України з лікарських засобів від 29 грудня 2014 року № 1529 «Про державну реєстрацію медичних виробів» Газоаналізатори Drager Alcotest мають свідоцтво про державну реєстрацію № 14455/2014, у якого необмежений строк дії. Твердження апелянта про неможливість використання працівниками поліції технічного засобу Drager «Alcotest 6810» є голослівним, оскільки стороною захисту не надано достатніх доказів для того щоб зробити такий висновок. Газоаналізатор Drager «Alcotest 6810» офіційно використовується правоохоронними органами, легально придбаний та пройшов відповідні перевірки. Вказаний газоаналізатор має свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки чинне до 27 червня 2023 року, видане уповноваженим органом (а.с. 54). Також твердження апелянта про неможливість використання газоаналізатора Drager «Alcotest 6810», оскільки він придбаний у 2018 році не є слушним, а наданий відповідний лист заступника директора ОСОБА_2 ДП «Український медичний центр сертифікації» про умови використання газоаналізатора Drager «Alcotest 6810» № 45 від 18.01.2018 року (а.с. 58) неможливо розцінити як документ який впливає на допустимість доказів по даній справі. Також враховую, що будь-яких даних, що особа яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , перебуває на службі в Збройних Силах України, виконуючи функції водія, а тому потребує наявності посвідчення водія, стороною захисту не надано, що у свою чергу унеможливлює звільнення особи від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП. Отже встановлено, що ОСОБА_1 , будучи водієм транспортного засобу марки «Audi А6», був зупинений працівниками поліції, у нього виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, проведено огляд на стан сп`яніння у відповідності до закону, та встановлено стан сп`яніння, не заявлено жодних заперечень про те, що він не є водієм, а тому вважаю, що матеріалами провадження у своїй сукупності поза розумним сумнівом доведено, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу та керував ним у стані сп`яніння. Обставин, які б підтверджували позицію сторони захисту щодо незаконності постанови суду першої інстанції та наявності підстав для її скасування з закриттям провадження у справі, за результатами апеляційного розгляду не встановлено, а тому її необхідно залишити без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Боднарука Василя Васильовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21 вересня 2022 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.В. Повзло