Постанова 4813 № 504/1113/19

Номер провадження: 22-ц/813/964/23 Справа № 504/1113/19 Головуючий у першій інстанції Добров П. В. Доповідач Вадовська Л. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24.01.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М., суддів - Колеснікова Г.Я., Сєвєрової Є.С., за участю секретаря - Поворозко І.Ю., переглянувши справу №504/1113/19 за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою представника Єфімової Лариси Яківни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 25 лютого 2021 року у складі судді Доброва П.В., - в с т а н о в и в : Позивач АТ КБ «ПриватБанк», звернувшись 27 березня 2019 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено Договір №б/н від 18 грудня 2010 року, за яким отримано кредит у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Посилаючись на порушення зобов`язань за договором, позивач АТ КБ «ПриватБанк» просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 за Договором №б/н від 18 грудня 2010 року заборгованість станом на 27 лютого 2019 року в загальній сумі 60860,06 грн. та судові витрати в сумі 1921,00 грн. (а.с.1-3). Ухвалою судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 21 січня 2019 року відкрито провадження у справі (а.с.44). Відповідачем ОСОБА_1 відзив на позов не подано. Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 25 лютого 2021 року позов задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість в загальній сумі 60860,06 грн., стягнуто судові витрати в сумі 1921,00 грн. (а.с.65). Ухвалою Одеського апеляційного суду від 30 березня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення суду. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про стягнення заборгованості за тілом кредиту та про відмову в іншій частині позову (а.с.69-79. За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає в наступному. 18 грудня 2010 року ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву про виготовлення платіжної картки «Універсальна», з пільговим періодом 55 днів, із терміном внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця. З Анкети-заяви не вбачається а ні грошова сума, отримана в кредит, а ні умови надання кредиту, строк, інші умови теж відсутні. У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). В заяві позичальника від 18 грудня 2010 року процентна ставка не зазначена. Крім того, в цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення крім тіла кредиту його складових (відсотків, пені, штрафу), в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 18 грудня 2010 року, послався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті банку, як невід`ємні частини спірного договору. При цьому матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідач, ознайомилася та погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. У даному випадку неможливо застосувати до спірних правовідносин правила частини 1 статті 634 ЦК України, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим банком в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду з позовом. Тому, без підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена для укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. В порядку застосування постанови Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року в справі №342/180/17 з ОСОБА_1 підлягає стягненню лише заборгованість за тілом кредиту в сумі 23291,54 грн. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з огляду на наступне. Учасниками справи в порядку доведення обставин, на які посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, надано докази, що містять наступні дані. 18 грудня 2010 року ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в АТ КБ «ПриватБанк» підписала Анкету-заяву, в якій зазначила про свою згоду з тим, що анкета-заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складають Договір, що вона ознайомлена з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку у письмовому вигляді. Згідно анкети-заяви ОСОБА_1 зобов`язалася в подальшому самостійно знайомитися зі змінами Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку на сайті Банку (а.с.10, 27). На підставі укладеного у такий спосіб Договору №б/н від 18 грудня 2010 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , останньою отримано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку. 18 грудня 2010 року ОСОБА_3 підписала Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», 55 днів пільгового періоду», який містить інформацію про умови кредитування, інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, інформацію про наслідки виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит тощо, виходячи з обраних нею умов кредитування (а.с.11). Згідно інформації з Єдиної клієнтської бази АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_3 видано 18 грудня 2010 року платіжну картку №5577 .… …. 2221 строком дії 10/14, тобто до жовтня 2014 року включно; видано 20 серпня 2013 року платіжну картку №5168 .… …. 0033 строком дії 05/17, тобто до травня 2017 року включно; видано 2 серпня 2017 року платіжну картку №5168 .… …. 1812 строком дії 06/21, тобто до червня 2021 року включно (а.с.55). Згідно Довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки на картковий рахунок № НОМЕР_2 …. …. 2221 встановлено 18 грудня 2010 року кредитний ліміт 0,00 грн., 7 травня 2011 року кредитний ліміт збільшено до 500,00 грн., 6 червня 2011 року кредитний ліміт збільшено до 800,00 грн., 24 червня 2012 року кредитний ліміт збільшено до 2000,00 грн., 17 жовтня 2012 року кредитний ліміт збільшено до 4000,00 грн., 26 червня 2013 року кредитний ліміт збільшено до 8000,00 грн., 2 серпня 2017 кредитний ліміт встановлено 8000,00 грн., 2 серпня 2017 року кредитний ліміт збільшено до 21710,00 грн., 4 вересня 2018 року кредитний ліміт зменшено 0,00 грн. (а.с.56). ОСОБА_3 активно користувалася картками, зокрема, знімала кошти у банкоматі, користувалася терміналом, сплачувала за товари в торговій мережі тощо. Виписка по картковому рахунку ОСОБА_3 відображає рух коштів із зазначенням дати, деталей, суми грошових операцій, тобто містить деталізацію усіх дебетних та кредитних платежів по платіжних картках в період їх дії (а.с.49-54). Згідно розрахунку за Договором №б/н від 18 грудня 2010 року заборгованість станом на 27 лютого 2019 року склала 60860,06 грн., з них: 23291,54 грн. заборгованість за кредитом; 14511,94 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 18882,29 грн. пені на прострочене зобов`язання; 500,00 грн. штраф (фіксована частина); 2874,29 грн. штраф (процентна складова) (а.с.4-9). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України). З підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, виникають зобов`язання (ч.2 ст.509 ЦК України). Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства (ст.526 ЦК України). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України). На підставі укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 . Договору №б/н від 18 грудня 2010 року виникло грошове зобов`язання, що мало сторонами договору виконуватись належним чином, проте, фактично отримані та використані ОСОБА_3 кошти у добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуто, що мало наслідком звернення до суду з вимогами про стягнення заборгованості. Відповідно до правових висновків Верховного Суду, які аналогічні правовим висновкам Верховного Суду України, перебіг позовної давності (ст.257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст.261 ЦК України). Строк дії виданої ОСОБА_3 2 серпня 2017 року платіжної картки №5168 .… …. 1812 строком дії 06/21, тобто до 30 червня 2021 року включно, з позовом до суду АТ КБ «ПриватБанк» звернувся 27 березня 2019 року, тобто в межах строку загальної позовної давності тривалістю у три роки. Суд першої інстанції встановив обставини, що мають значення для справи, визначився зі спірними правовідносинами та нормами матеріального права, що такі регулюють, та дійшов висновку про задоволення позову, з чим суд апеляційної інстанції погоджується та, відповідно, не приймає доводи апеляційної скарги з огляду на наступне. Договір приєднання як і публічний договір є узагальненою категорією таких цивільно-правових договорів, в яких умови договору встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, і які укладаються лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого тексту. Чинним законодавством передбачено укладення договору лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованих умов в цілому. Друга сторона при цьому не може запропонувати свої умови договору, але саме вона вирішує та виявляє волевиявлення на укладення договору на запропонованих їй умовах. У такий спосіб додержується принцип свободи договору. На офіційному сайті ПриватБанку https//privatbank.ua/terms у розділі «Архів договорів» розміщені редакції Умов та правил надання банківських послуг, починаючи з 1 квітня 2012 року та по теперішній час. Крім того, Умови та правила, Тарифи Клієнта доступні для ознайомлення у будь-якому відділенні Приватбанку. ОСОБА_1 , починаючи з 18 грудня 2010 року користувалася коштами, погашала заборгованість, отже приєдналася до Умов та правил надання банківських послуг, погоджувалася із розміром боргу, в тому числі із нарахованими відсотками. ОСОБА_1 . Договір №б/н від 18 грудня 2010 року не оспорювала у встановленому законом порядку, недійсним чи неукладеним договір не визнано, що вказує на згоду з усіма умовами цього договору. Користуючись кредитними коштами та здійснюючи погашення боргу, ОСОБА_1 фактично погодилася з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами, що діяли на момент укладення Договору, а також, продовжуючи користуватися коштами, приєднувалася до редакції тих Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів, що діяли на момент користування коштами. 18 грудня 2010 року ОСОБА_1 підписала Анкету-Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, що вона ознайомлена і погоджується з Умовами та Тарифами банку, з тим, що заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами, Правилами користування, основними умовами обслуговування та кредитування, складають кредитний договір, укладений між відповідачем та позивачем. Тоді ж 18 грудня 2010 року ОСОБА_1 підписала Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», 55 днів пільгового періоду» де, зокрема, зазначено: «З фінансовими умовами надання Кредитки «Універсальна», 55 днів пільгового періоду» і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлена». В Довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», 55 днів пільгового періоду», зокрема, зазначено: тип картки та кредитної лінії, валюта картрахунку, вартість оформлення, відкриття додаткової картки, дострокового перевипуску за ініціативою клієнта; розмір щомісячних платежів (що включають плату за використання кредитних коштів у звітному періоді), термін внесення щомісячних платежів, комісія зі зняття готівки, комісія за зняття власних коштів, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості, штраф та інше; крім того, зазначено приклади використання кредитних коштів із зазначенням реальних процентних ставок в місяць тощо. Отже, підписана відповідачем анкета-заява про надання кредиту, довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», 55 днів пільгового періоду» тощо свідчить про те, що умови кредитування сторонами Договору погоджені. Згідно частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики передбачено частиною 1 статті 1048 ЦК України. Право АТ КБ «ПриватБанк» на повернення кредитних коштів та отримання процентів за користування кредитним коштами порушено та підлягає захисту. Несвоєчасне внесення щомісячних платежів (повернення тіла кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами) має наслідком відповідальність у вигляді пені, штрафів. Доводи апеляційної скарги дане право не спростовують. 3 липня 2019 року Великою Палатою Верховного Суду в справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19) прийнято постанову щодо стягнення грошових коштів по договору приєднання, за змістом якої банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, якщо відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань . У даному випадку вказана правова позиція застосуванню не підлягає, так як в справі наявна підписана боржником ОСОБА_1 . Анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг та Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», 55 днів пільгового періоду», в яких чітко зазначені всі оговорені умови кредитування, строки, процентна ставка, відповідальність за порушення зобов`язання та інше. Підписавши дані документи, ОСОБА_3 згідно статей 3, 627 ЦК України добровільно погодилася на такі умови кредитного договору, взяла на себе відповідні зобов`язання. Справа призначалась до розгляду на 24 березня 2022 року, 1 грудня 2022 року; інформація про дату, час та місце розгляду справи доступна на сайті «Судова влада»; учасники справи мали процесуальний час для надання суду обґрунтування власних позицій. Судом апеляційної інстанції вимоги статей 128, 130 ЦПК України щодо судового виклику/повідомлення учасників процесу виконувався, порядок вручення судових повісток дотримувався, учасники справи правом на отримання/неотримання надісланих поштою судових повісток розпорядилися на власний розсуд, додатково учасники справи повідомлялися «SMS»-повідомлення «Судова повістка..» та на електронну адресу; підстав для подальшого відкладення розгляду справи не встановлено. Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Датою ухвалення призначеного у судове засідання на 1 грудня 2022 року рішення судом апеляційної інстанції відповідно до положень частини 5 статті 268 ЦПК України є дата складання повного судового рішення. Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника Єфімової Лариси Яківни в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 25 лютого 2021 року в справі за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 24 січня 2023 року. Головуючий Л.М.Вадовська Судді Г.Я.Колесніков Є.С.Сєвєрова