Постанова 4816 № 592/7321/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 березня 2021 року м.Суми Справа №592/7321/20 Номер провадження 22-ц/816/341/21 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач), суддів - Кононенко О. Ю. , Собини О. І. учасники справи: позивач Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», відповідач ОСОБА_1 , розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Пономаренка Олександра Вікторовича на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 листопада 2020 року в складі судді Костенка В.Г., ухваленого у м. Суми, повне судове рішення складено 27 листопада 2020 року, в с т а н о в и в: Звернувшись до суду із позовом у червні 2020 року, АТ КБ «ПриватБанк» просило стягнути на свою користь з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №б/н від 22.04.2011 року в розмірі 39990,02 грн та судові витрати в розмірі 2102,00 грн. Свої вимоги мотивує тим, що 22.04.2011 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, за умовами якого позивач надав позичальнику кошти у розмірі 4000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, що може бути змінений банком. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком договір, який є договором приєднання, що підтверджується підписом у заяві. Позичальник взяті на себе кредитні зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на 31.03.2020 року, виникла заборгованість 39990,02 грн, яка складається з: 3243,62 грн - заборгованість за тілом кредиту; 32973,17 грн - заборгованість за простроченими відсотками; 1392,75 грн нарахована пеня; штрафи: 500,00 грн - штраф (фіксована частина), 1880,48 грн - штраф (процентна складова). Відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань, що і стало підставою звернення до суду. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 23.11.2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у сумі 12473,56 грн, судові витрати у розмірі 655,61 грн, а всього 13129,17 грн. В іншій частині позову відмовлено. Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами у справі було досягнуто домовленості у належній формі щодо істотних умов кредитного договору, тому банк має право на стягнення заборгованості по тілу кредиту у заявленому розмірі 3243,62 грн, відсоткам у розмірі 6589,32 грн станом на 28.08.2018 року та відсоткам у розмірі 1570,45 грн за період з 28.08.2018 року по 31.03.2020 року, виходячи з відсоткової ставки 30 %, а також, враховуючи заборону подвійної відповідальності за одне й те саме правопорушення, заборгованості за штрафами 500 грн (фіксована частина) та 570,17 грн (процентна складова, 5 % від суми заборгованості). Не погоджуючись із вказаним рішенням частині задоволення вимог позову, представником відповідача подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати в цій частині та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, задовольнивши вимоги банку лише в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту. При цьому вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення вимог позову, оскільки позивачем не було доведено факту укладання кредитного договору і узгодження його основних на інших умовах. Вказує, що анкеті заяві не містяться умови кредитування, а витяг з тарифів обслуговування кредитних карток «Універсальна» відповідачем не підписані, як і не підписані витяг з Умов та правил, тому не можуть бути складовими кредитного договору. Зазначає, що банком вимога про стягнення заборгованості за відсотками на рівні облікової ставки НБУ не заявлялась. В іншій частині рішення суду не оскаржується, тому на підставі ч. 1 ст. 367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається. У відзиві на апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Вказує, що відповідачем було також підписано довідку про умови кредитування, яка містить всі істотні умови кредитного договору, а саме відсоткова ставка в розмірі 30 % річних, розмір і порядок застосування неустойки, тому судом постановлене законне та обґрунтоване рішення. Відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково. Як вбачається із цивільної справи, що 22.04.2011 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 відбулось підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку (а.с. 26). Крім того, при укладенні кредитного договору 22.04.2011 року ОСОБА_1 було підписано довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яка містить істотні умови кредитування, а саме: розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами 2,5 % у місяць або 30 % річних, визначено порядок щомісячної сплати платежів, нарахування та розмір комісії, а також пені, яка обраховується наступним чином: пеня (1) + пеня (2), де пеня (1) = (базова відсоткова ставка за договором) / 30 нараховується за кожен день прострочення кредиту, пеня (2) = 1% від заборгованості, але не менше 30 грн на місяць, нараховується 1 раз на місяць, при наявності прострочення за кредитом або відсотками 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму більше 50 грн, та штрафу за порушення строків платежів по будь-якому з грошових зобов`язань передбачених договором більше ніж на 30 днів у розмірі 500,00 грн + 5 % від суми заборгованості по кредитному ліміту, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісії (а.с. 27). На підставі вказаної анкети-заяви відповідачу було видано кредитні карти остання № НОМЕР_1 терміном дії до грудня 2019 року (а.с. 24). Додані банком до позовної заяви витяг з Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06.03.2010 року №СП-2010-256, відповідачем не підписані (а.с. 28 - 53). Користування ОСОБА_1 кредитними коштами підтверджується випискою по її картковому рахунку (а.с. 15 - 23). Представлений до позову банком розрахунок кредитної заборгованості станом на 31.03.2020 року складає 39990,02 грн, з яких: 3243,62 грн - заборгованість за тілом кредиту; 32973,17 грн - заборгованість за простроченими відсотками; 1392,75 грн нарахована пеня; 2380,48 грн заборгованість за судовими штрафами (а.с. 10 - 14). Відповідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. За приписами ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Отже, кредитний договір укладається в письмовій формі, в якому його сторонами погоджується розмір кредиту, умови його надання, повернення, сплати процентів за користування кредитом, застосування неустойки, у разі неналежного виконання зобов`язання. Таким чином, між сторонами у справі 22.04.2011 року було укладено кредитний договір в належній формі, шляхом підписання ОСОБА_1 анкети-заяви та довідки про умови кредитування, у якій сторонами було погоджено, зокрема, розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами на рівні 30 % річних, строк дії кредитного договору, порядок погашення заборгованості, застосування неустойки, за порушення грошового зобов`язання. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про погодження сторонами кредитного договору його умов щодо розміру відсоткової ставки за користування кредитними коштами, розмір та порядок застосування неустойки, що підтверджується підписаною відповідачем анкетою-заявою та довідкою про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» від 22.04.2011 року. Доводи апеляційної скарги протилежного спростовуються матеріалами справи та не доведені відповідачем у відповідності до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України. Згідно зі ст. 526, ч. 1 ст. 530 ЦПК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Таким чином, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Крім того, за змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що крім повернення тіла кредиту, відповідач має обов`язок перед банком зі сплати заборгованості за відсотками та неустойкою у вигляді штрафу. Однак, при стягненні заборгованості по процентах за користування кредитом суд першої інстанції не вірно визначив їх розмір з огляду на таке. Довідкою про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» доведено, що процентна ставка за користування кредитом в місяць - 2,5% або 30% річних. З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що за період з 22.04.2011 по29.08.2014 відсоткова ставка становила 30 %, з 01.09.2014 по 31.03.2015 34,8 %, з01.04.2015 по 29.02.2020 43,2 %. У статті 628 ЦК України йдеться про те, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до положень ст. 1056-1 ЦК України, в редакції чинній на час укладення сторонами кредитного договору, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку. Отже, сторони погодили розмір процентної ставки на момент укладення кредитного договору на рівні 30 % річних (2,5 % на місяць). Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що з відповідачем було погоджено підвищення процентної ставки до 34,8% та 43,2% річних АТ КБ «ПриватБанк» всупереч положень ст. 81 ЦПК України суду не надано. Однак, суд першої інстанції в порушення вказаних норм матеріального права та фактичних обставин справи, стягнув заборгованість за відсотками станом на 28.08.2018 року в сумі 6589,32 грн, яка складається з сум заборгованості по відсотках обрахованих банком виходячи з розміру процентів 34,8 % та 43,2 % річних, які не були узгоджені з позичальником у формі, в якому було укладено кредитний договір і тому банк неправомірно застосовував ці підвищені проценти, починаючи з 01.09.2014. Як вбачається з матеріалів справи, після постановлення рішення судом першої інстанції, 30.11.2020 року (а.с. 117 -129), АТ КБ «ПриватБанк» було подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог разом з новим розрахунком заборгованості, у якій банк просив суд стягнути на свою користь, зокрема, заборгованість за простроченими відсотками в розмірі 3845,79 грн., оскільки відображає суму заборгованості виходячи із узгодженої сторонами кредитного договору процентної ставки за користування кредитом. Вказаний розмір заборгованості по відсоткам, колегія суддів вважає обґрунтованим, тому з відповідача на користь банку підлягає стягненню зазначена сума заборгованості по відсоткам 3845,79 грн. У зв`язку зі зменшення розміру заборгованості по відсоткам, підлягає зменшенню і заборгованість за штрафами та, враховуючи суму заборгованості за тілом кредиту та відсотками, становить 854,47 грн ((500,00 грн (фіксована частина) + 354,47 грн (процентна складова (3243,62+3845,79)х5%)). Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції в частині визначення суми заборгованості за кредитним договором, через невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, на підставі ст. 376 ЦПК України, підлягає зміні з ухваленням в цій частині нового судового рішення про стягнення з відповідача на користь банку 7943,88 грн заборгованості за кредитним договором б/н від 22.04.2011 року, яка складається з: 3243,62 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3845,79 грн - заборгованість за простроченими відсотками, 854,47 грн штрафи. В іншій оскарженій частині рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування в цій частині немає. Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, враховуючи межі задоволення позову та апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат підлягає зміні, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 417,56 грн у відшкодування фактично понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання позову. Також, з банку на користь відповідача підлягає стягненню 1547,36 грн у відшкодування фактично понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. В зв`язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.п. а), г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 376, 381-382 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Пономаренка Олександра Вікторовича задовольнити частково. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 листопада 2020 року в частині визначення суми заборгованості за кредитним договором та розподілу судових витрат змінити та ухвалити в цих частинах нове судове рішення. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» 7943,88 грн заборгованості за кредитним договором б/н від 22.04.2011 року, яка складається з: 3243,62 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3845,79 грн - заборгованість за простроченими відсотками, 854,47 грн штрафи. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» 417,56 грн у відшкодування фактично понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання позову. В іншій оскаржуваній частині рішення суду залишити без змін. Стягнути з Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 1547,36 грн у відшкодування фактично понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий - С.С. Ткачук Судді: О.Ю. Кононенко О.І. Собина