Постанова 4824 № 756/2143/19

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 червня 2020 року місто Київ Єдиний унікальний номер справи 756/2143/19 Номер провадження № 22-ц/824/8543/2020 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Вербової І.М., суддів: Саліхова В.В., Шахової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Києві апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Мальцева Д. О., у справі за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в с т а н о в и в : У лютому 2019 року Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до Оболонського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з останнього заборгованості за кредитним договором № б/н від 14 вересня 2010 року у розмірі 14 390 грн. 88 коп. та судових витрат у розмірі 1 921 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг звернувся до АТ «КБ «Приватбанк» та підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг № б/н від 14 вересня 2010 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 5 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердила свою згоду, що підписана ним Заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті, складають між ним та банком Договір про надання банківських послуг. Крім того, підписуючи вищевказану заяву, ОСОБА_1 підтвердив факт його ознайомлення з умовами кредитування в АТ «КБ «Приватбанк». Банк свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредиту у розмірі встановленому договором. Натомість ОСОБА_1 , не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що призвело до утворення заборгованості, яка станом на 07 січня 2019 року складає 14 390 грн. 88 коп., з яких 462 грн. 68 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 5 882 грн. 67 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 6 884 грн. 06 коп. - заборгованість за пенею, а також штрафи, а саме 500 грн. - штраф (фіксована частина), 661 грн. 47 коп. - штраф (процентна складова). Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 20 лютого 2019 року (а.с. 38) справу передано за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Києва. Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року (а.с. 55-59) позовні вимоги АТ «КБ «Приватбанк» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 14 вересня 2010 рок, в сумі 462 грн. 68 коп. та судовий збір в сумі 1 921 грн., у іншій частині - відмовлено. Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, 21 квітня 2020 року АТ «КБ «Приватбанк» направило апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права в частині відмови у стягненні заборгованості по процентам та неустойкою, просило скасувати заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва в цій частині та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги у вказаній частині, задовольнити, стягнути судові витрати з відповідача. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 14 вересня 2010 року відповідач підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, якою підтвердив, що вказана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, правилами користування карткою, основними умовами обслуговування складають договір про надання банківських послуг. Скаржник зазначає, що 14 вересня 2010 року відповідачем також було підписано довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 пільгового періоду». Таким чином, на думку скаржника, при укладенні кредитного договору сторонами було погоджено усі істотні умови договору, що не було взято судом до уваги під час ухвалення оскаржуваного рішення. Скаржник також зазначає, що в даному випадку сторони узгодили розмір відсоткової ставки, пені та штрафів, що підтверджується довідкою про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», а відтак, у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за відсотками та неустойкою. Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 травня 2020 року поновлено процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення суду, відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, надано строк для подачі відзиву. Відзиву подано не було. Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 червня 2020 року закінчено проведення підготовчих дій, призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження, без повідомлення осіб, які брали участь у справі. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та письмові докази у їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного. Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь банку тіла кредиту суд першої інстанції виходив з того, що оскільки фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку АТ «КБ «Приватбанк» повернуті не були, наявні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині. Колегія суддів в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке. Судом встановлено, що 14 вересня 2010 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку (а.с. 12). При підписанні вказаної Анкети-заяви відповідач надав свою згоду на те, що підписана заява, разом Пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг. ОСОБА_1 підтвердив ознайомлення його з договором про надання банківських послуг до його підписання та погодився з його умовами. Крім того, останній зобов`язався виконувати вимоги Умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватись з їх змінами на сайті позивача. До Анкети-заяви банк додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку Ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/ (а.с. 14 - 28). Згідно з наданим банком розрахунком, у ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 07 січня 2019 рік наявна заборгованість у розмірі 14 390 грн. 88 коп., яка складається з тіла кредиту - 462 грн. 68 коп., заборгованості за відсотками - 5 882 грн. 67 коп., заборгованості за пенею - 6 884 грн. 06 коп., заборгованість по судовим штрафам 1 161 грн. 47 коп. (а.с. 10-11). В матеріалах справи наявна довідка про умови кредитування з використанням платіжної картки «Кредитка Універсальна» 55 днів пільгового періоду, підписана 14 вересня 2010 року відповідачем (а.с. 13). Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Частиною 1 статті 638 ЦК України визначені умови за яких договір вважається укладеним, а саме договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Пунктом 3, 4, 6, 8 та 9 частини 3 вищевказаної статті встановлено, що інформація, яка надається кредитодавцем споживачу, зазначена у частині другій цієї статті, має містити відомості про: суму кредиту, строк кредитування, мету отримання та спосіб надання кредиту; тип процентної ставки (фіксована, змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок її зміни, а також індекси, що застосовуються для розрахунку змінюваної процентної ставки. Індекс, що застосовується для розрахунку змінюваної процентної ставки, повинен відповідати вимогам, встановленим Цивільним кодексом України; реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача на дату надання інформації виходячи з обраних споживачем умов кредитування. Якщо кредитодавець пропонує різні способи надання кредиту, надана споживачу інформація має містити застереження про те, що використання інших способів надання кредиту може мати наслідком застосування іншої реальної річної процентної ставки. Якщо платежі за послуги кредитодавця, пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, є періодичними, надана споживачу інформація має містити застереження про те, що витрати на такі послуги можуть змінюватися протягом строку дії договору про споживчий кредит; порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); попередження про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит. Відповідно до п. 2.1.1 Витягу з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку ці Умови використання кредитних карт ПАТ «КБ «Приватбанк», Пам`ятка Клієнта/Довідка про умови кредитування, Тарифи на випуск та обслуговування кредитних карт, а також Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку, встановлюють правила випуску, обслуговування та використання кредитних карток Банку. Дані Умови регулюють відносини між банком та клієнтом з випуску та обслуговування карт. Банк випускає клієнту картку на підставі заяви, належним чином заповненої та підписаної клієнтом. Випуск карти та відкриття рахунку карти здійснюється в разі прийняття банком позитивного рішення про можливість випуску клієнту картки. Клієнт зобов`язується виконувати правила випуску, обслуговування та використання карт банку та при наявності додаткових карт забезпечити виконання правил власниками додаткових карт. Пунктом 2.1.1.2.1 вищевказаних Правил встановлено, що для надання послуг банк видає клієнту картку, її вид визначений у Пам`ятці клієнта/Довідці про умови кредитування і Заяві, підписанням якої клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата отримання карти, зазначена в заяві. Як вбачається з приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України, кредитору надано право вимагати виконання зобов`язання у будь-який час, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, наявні підстави вважати, що права кредитора порушені, а тому останній має право вимагати виконання обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 462 грн. 68 коп., оскільки фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку АТ «КБ «Приватбанк» повернуті не були. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості по відсотках за користування кредитом, пені та штрафів (фіксованої частини та процентної складової) суд першої інстанції виходив з того, що у Анкеті-заяві від 14 вересня 2010 року підписаній ОСОБА_1 відсутня домовленість сторін щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, крім того, наданий банком Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг не можна розцінювати як стандартну (типову) форму, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин. Колегія суддів в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке. За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Частинами 1,2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Разом з тим, у підписаній сторонами Анкеті-заяві, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, строки повернення кредитних коштів. Витяг з Тарифів Банку та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 14 вересня 2010 року шляхом підписання Анкети-заяви. Долучена до матеріалів справи довідка про умови кредитування з використанням платіжної картки «Кредитка Універсальна» 55 днів пільгового періоду не містить строку виконання договору. Крім того, до позовної заяви позивачем не було додано виписку по рахунку відповідача, а відтак, у суду відсутні підстави вважати, що вказана у позовній заяві заборгованість за відсотками, є вірною. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача відсотків, пені, а також штрафів (фіксованої частини та процентної складової). Позивачем до апеляційної скарги додано виписку по рахунку ОСОБА_1 за період з 01 січня 1999 року по 15 квітня 2020 рік. Разом з тим, даний доказ було подано з порушенням приписів процесуального законодавства без підтвердження неможливості його подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від позивача, а тому, керуючись ч. 3 ст. 367 ЦПК України, колегія суддів не враховує його під час перегляду оскаржуваного рішення. Доводи апеляційної скарги стосовно того, що підписана Анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, правилами користування карткою, основними умовами обслуговування складають договір про надання банківських послугє належним підтвердженням ознайомлення відповідача з умовами кредитування, не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки скаржником не надано Умов та правил надання банківських послуг, підписаних ОСОБА_1 . З Анкети-заяви, долученої до позовної заяви, вбачається, що відповідач підтвердив ознайомлення з вищевказаними Умовами, однак не відомо в якій саме редакції. Крім того, шляхом дослідження електронних доказів, до яких скаржник відносить Умови та правила надання банківських послуг, розміщені на сайті банку, неможливо встановити факт ознайомлення відповідача з Умовами саме у тій редакції, на якій наполягає позивач. В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що підпис відповідача на довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 пільгового періоду» свідчить про те, що сторони узгодили розмір відсоткової ставки, пені та штрафів. Так, вищевказаною довідкою визначено розмір відсотків за користування кредитом проте не встановлено розмір пені та штрафів. Крім того, до позовної заяви позивачем не додано виписку по рахунку відповідача, згідно якої, можна було б встановити розмір заборгованості по відсоткам. Таким чином, вказане посилання скаржника не спростовує висновки суду першої інстанції. Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не впливають на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення. Колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду, як і не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін, як таке, що ухвалене з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,- постановив: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - залишити без задоволення. Заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Повне судове рішення складено 17 червня 2020 року. Суддя-доповідач: І.М. Вербова Судді: В.В. Саліхов О.В. Шахова