Постанова Вінницький апеляційний суд № 136/1594/22

Справа № 136/1594/22 Провадження № 33/801/31/2023 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Шпортун С. В. Доповідач: Сало Т. Б. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 січня 2023 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд, суддя Сало Т.Б., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Липовецького районного суду Вінницької області від 15 листопада 2022 року в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановив: Постановою Липовецького районного суду Вінницької області від 15 листопада 2022 року накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень без позбавленням права керування транспортними засобами. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496,20 грн в дохід Державного бюджету України. Не погодившись із вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції. У скарзі зазначає, що суд прийняв рішення у його відсутність, що є порушенням права на захист. Суд не взяв до уваги відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, з якого видно, що він веде транспортний засіб в руках в не робочому стані. Поліцейським порушено порядок огляду його на стан сп`яніння, так як на той момент він не знаходився в стані сп`яніння. Також ОСОБА_1 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження, мотивуючи тим, що в суді першої інстанції було заявлено клопотання про залучення адвоката, а також надано повноваження адвоката для ознайомлення з матеріалами справи, але всупереч цьому суд прийняв рішення у його відсутність. Про існування оскаржуваної постанови йому стало відомо 27.11.2022 з Єдиного державного реєстру судових рішень. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено. Відповідно до ч. 2 ст. 289 КУпАП, в разі пропуску строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено. При вирішенні питання про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, апеляційний суд виходить з того, що постанову Липовецьким районним судом Вінницької області прийнято 15.11.2022 у відсутність ОСОБА_1 . Копія постанови ОСОБА_1 судом першої інстанції не направлялася. ОСОБА_1 стверджує, що про існування постанови йому стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень 27.11.2022, а апеляційну скаргу подано засобами поштового зв`язку 07.12.2022. Оскільки ОСОБА_1 не був присутнім під час прийняття оскаржуваної постанови, беручи до уваги, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту направлення йому судом копії оскаржуваної постанови, з метою забезпечення конституційного права особи на оскарження судового рішення, про яке стверджується в рішеннях Європейського суду з прав людини, апеляційний суд прийшов до висновку, що строк на апеляційне оскарження постанови Липовецького районного суду Вінницької області від 15.11.2022 пропущений з поважних причин та підлягає поновленню. У судове засідання, призначене на 10 січня 2023 року, ОСОБА_1 не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином шляхом направлення судової повістки за вказаною в апеляційній скарзі адресою, а також телефонограмою за номером телефону, який вказано ним особисто в заяві про відкладення розгляду справи, поданій до суду першої інстанції (а.с.29,30). Клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не надходило. Відповідно до положень ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Враховуючи, що ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, не з`явився в судове засідання, причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подав, апеляційний суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у його відсутність. Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. У статті 280 КУпАП зазначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №312342, складеного поліцейським СРПП ВП №4 Вінницького РУП старшим сержантом поліції Крикуном І.С., 14.10.2022 о 22 год. 30 хв. в с.Приборівка по вул. Шевченка ОСОБА_1 керував транспортним засобом мопед Ямаха б/н з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нерозбірлива мова, тремтіння рук). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.3). Статтею 130 КУпАПпередбачена відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. У пункті 2.5 Правил дорожнього руху зазначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Під час розгляду справи суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.280 КУпАП з`ясував всі обставини, що підлягають доказуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Висновок суду першої інстанції про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає про те, що суд першої інстанції розглянув справу у його відсутність, що є порушенням його права на захист, однак, такі твердження не беруться до уваги апеляційним судом з наступних підстав. Встановлено, що 31.10.2022 від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій він просив перенести засідання для можливості підписання договору з адвокатом та надати для ознайомлення матеріали справи (а.с.12). Також цього дня ОСОБА_1 написав розписку про отримання повістки про з`явлення до суду на 14 год. 00 хв. 15.11.2022 (а.с.14). 15.11.2022 в судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Частиною першою статті 268 КУпАП визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Суд першої інстанції, встановивши, що 31.10.2022 розгляд справи за клопотанням ОСОБА_1 з метою реалізації права на захист було відкладено на 15.11.2022, і ОСОБА_1 15.11.2022 в судове засідання не з`явився, клопотань до суду не направив дійшов висновку, що його поведінка свідчить про небажання брати участь у розгляді справи, тому розглянув справу у відсутність особи, яка притягується до відповідальності. У даному випадку не можна говорити про порушення судом права ОСОБА_1 на захист, оскільки з моменту написання ОСОБА_1 заяви (31.10.2022) і до винесення оскаржуваної постанови судом (15.11.2022) пройшло достатньо часу для укладення із адвокатом договору про надання правової допомоги, а також для ознайомлення з матеріалами справи, однак, ОСОБА_1 таким правом не скористався, жодних клопотань не подав. Крім того, ОСОБА_1 не позбавлений можливості захищатися та доводити свою невинуватість під час апеляційного перегляду справи, однак, ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції також не з`явився, що свідчить про його небажання брати участь в розгляді справи. Апелянт також зазначає, що судом не було взято до уваги відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, де видно, що він веде транспортний засіб в руках в неробочому стані, однак, такі доводи є безпідставними. Суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доводиться в тому числі відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції. Дослідивши даний відеозапис судом встановлено, що він розпочинається з того, як поліцейські підходять до транспортного засобу і запитують чому водій, який в подальшому представився ОСОБА_1 , керує транспортним засобом без шолому. ОСОБА_1 повідомив, що він просто виїхав від друзів до хати, хоче доїхати, всього потрібно проїхати 100 метрів. При цьому, відео розпочинається з того, як транспортний засіб ОСОБА_1 розташований у зустрічному напрямку по відношенню до поліцейських, ОСОБА_1 знаходиться на ньому, з увімкненим двигуном та ліхтарем (фарою). На запитання «звідки їдете» відповів «їду від друзів». Вказані обставини не заперечувалися ОСОБА_1 в апеляційній скарзі та ним не спростовані. Тому апеляційний суд сприймає вказані доводи скарги як бажання ОСОБА_1 уникнути відповідальності. Відхиляються також твердження апелянта з приводу порушення поліцейськими порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки він не зазначає, в чому полягають ці порушення, внаслідок чого суд позбавлений можливості зробити відповідні висновки. Не перебування ОСОБА_1 в стані сп`яніння, на чому він наголошує в скарзі, могло бути підтверджено лише за результатами проведеного огляду на стан алкогольного сп`яніння, однак, останній від проведення огляду відмовився. Підсумовуючи, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, повно та об`єктивно з`ясувавши фактичні обставини справи дійшов вірного висновку, що вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Враховуючи викладене, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, постановив: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити та поновити йому строк на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Липовецького районного суду Вінницької області від 15 листопада 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Т.Б. Сало