Постанова 4801 № 127/26584/21

Справа № 127/26584/21 Провадження № 33/801/929/2021 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Волошин С. В. Доповідач: Сало Т. Б. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 грудня 2021 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд, суддя Сало Т.Б., за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , її захисника - адвоката Момота Василя Денисовича, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 11 жовтня 2021 року в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановив: Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 жовтня 2021 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 454 грн. Не погодившись із вказаною постановою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, провадження у справі закрити на підставі ч. 1 п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу і події адміністративного правопорушення. У скарзі зазначає, що жодних повісток про виклик до суду вона не отримувала, а SMS-повістку направлено судом першої інстанції на невідомий їй номер телефону; їй не було роз`яснено права та обов`язки, передбачені Конституцією України та чинним законодавством; огляд проведено з порушенням вимог Інструкції №1452/735, у відсутність свідків; в матеріалах справи відсутнє направлення для проведення огляду в закладі охорони здоров`я; в матеріалах справи відсутні докази щодо відсторонення від керування транспортним засобом та передачі керування іншій уповноваженій особі; судом не було допитано свідка, який знаходився в автомобілі разом з нею; в справі відсутні докази на підтвердження факту керування нею транспортним засобом в стані сп`яніння, а після зупинки транспортного засобу і вживання алкогольних напоїв автомобілем керував її знайомий. Також в скарзі ОСОБА_1 просить поновити їй строк на апеляційне оскарження, мотивуючи тим, що ні вона, ні її захисник не були присутніми під час розгляду справи в суді першої інстанції. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено. Відповідно до ч. 2 ст. 289 КУпАП, в разі пропуску строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено. При вирішенні питання про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови апеляційний суд виходить з того, що постанову Вінницьким міським судом Вінницької області прийнято 11.10.2021 у відсутність ОСОБА_1 та згідно супровідного листа від 12.10.2021 направлено на адресу ОСОБА_1 (а.с.15,16). Доказів на підтвердження факту отримання ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови засобами поштового зв`язку матеріали справи не містять. 01.11.2021 захисник ОСОБА_1 - адвокат Момот В.Д. ознайомився з матеріалами справи та отримав копію оскаржуваної постанови. Апеляційну скаргу подано засобами поштового зв`язку 09.11.2021. Оскільки ОСОБА_1 не була присутньою під час прийняття оскаржуваної постанови, беручи до уваги, що копію оскаржуваної постанови отримав захисник 01.11.2021, а апеляційну скаргу подано 09.11.2021, тобто протягом десяти днів з моменту ознайомлення захисника з матеріалами справи, з метою забезпечення конституційного права особи на оскарження судового рішення, про яке стверджується в рішеннях Європейського суду з прав людини, апеляційний суд прийшов до висновку, що строк на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 11.10.2021 пропущений з поважних причин та підлягає поновленню. Дослідивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 та адвоката Момота В.Д., які підтримали апеляційну скаргу із зазначених у ній підстав, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. У статті 280 КУпАП зазначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №534549 від 29.09.2021, складеного поліцейським взводу 1 роти №1 УПП у Вінницькій області ДПП капралом поліції Волошаном А.М., 29.09.2021 о 23 год. 35 хв. в м. Вінниця по вул. Луговій водійка ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Рено, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу Драгер 7510 під час безперервної відеофіксації на нагрудну камеру, результат позитивний 0,53 проміле. Вказаним діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.9 а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.2). У підпункті а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України зазначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність, в тому числі, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння. Під час розгляду справи суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.280 КУпАП з`ясував всі обставини, що підлягають доказуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, Висновок суду першої інстанції про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України, а саме керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 наголошує на тому, що жодної повістки про виклик до суду вона не отримувала, а суд першої інстанції надіслав SMS -повідомлення за номером телефону, який їй не належить. Підпис у заявці на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення відрізняється від підпису, який проставлений нею в протоколі про адміністративне правопорушення. Так, з матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції здійснив виклик ОСОБА_1 до суду шляхом надсилання SMS-повідомлення, який вказаний в протоколі про адміністративне правопорушення - 0970283937. Під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначила, що номер телефону, який вказаний в протоколі про адміністративне правопорушення, надала поліцейським вона. ОСОБА_1 на підтвердження того факту, що цей номер телефону їй не належить, надала угоду №5949269 про надання послуг рухомого (мобільного) зв`язку від 13.06.2013 та замовлення до цієї угоди, відповідно до яких номер телефону належить ФОП ОСОБА_2 25.11.2021 на адресу апеляційного суду від ОСОБА_2 надійшла заява, в якій він повідомив, що на його номер телефону прийшло повідомлення про розгляд справи на 03.12.2021, однак, ОСОБА_1 він не знає та сповістити її про надходження повідомлення не може. До цієї заяви додано копію аналогічно замовлення до угоди від 13.06.2013 про надання послуг рухомого (мобільного) зв`язку, що додане і до апеляційної скарги. Отже, з вказаних обставин апеляціний суд робить висновок, що ОСОБА_1 з невідомих причин вводила в оману працівників поліції, а в подальшому і суд. Крім того, ОСОБА_1 будь-яких заперечень щодо зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення щодо неї даних не висловила, хоча була ознайомлена зі змістом протоколу, що підтверджується її підписом в графі «підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» (зі змістом протоколу ознайомлений (а), копію протоколу отримав (ла), внесені про мене дані - правильні). Також в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 повідомлено про те, що розгляд справи відбудеться за викликом у Вінницькому міському суді Вінницької області. При цьому, апеляційний суд наголошує, що ОСОБА_1 не позбавлена можливості захищатися при перегляді справи в суді апеляційної інстанції та доводити свою невинуватість, тому мотиви апеляційної скарги з приводу того, що вона належним чином не була повідомлена про судове засідання і не приймала в ньому участі не можуть бути підставою для скасування постанови суду та виправдання останньої. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає про те, що в порушення вимог п.6 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 №1452/735, поліцейським проведено огляд самостійно без свідків. Так, у п. 6 розділу 2 згаданої Інструкції зазначено, що огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Разом з цим, відповідно до статті 266 КУпАП, під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Тобто, наявність свідків є обов`язковою лише за умови не застосування технічних засобів відеозапису, а тому відсутність свідків при проведенні огляду, під час якого застосовано технічні засоби відеозапису, в даному випадку не свідчить про його недійсність. ОСОБА_1 не заперечувала як факт проведення огляду поліцейським за допомогою спеціальних технічних засобів, так і процес такого огляду. В скарзі апелянт вказує про відсутність направлення її на огляд до закладу охорони здоров`я з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, однак, такі доводи спростовуються наявним в матеріалах справи направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.5). Оскільки огляд проводився поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу зі згоди ОСОБА_1 і остання не заперечувала результати такого огляду, підстав проводити такий огляд в закладі охорони здоров`я не було, що відповідає вимогам ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП. Безпідставними є твердження ОСОБА_1 з приводу відсутності в матеріалах справи доказів на підтвердження факту керування нею транспортним засобом. На підтвердження своєї позиції апелянт в скарзі пояснила, що вона з подругою приїхала на кінцеву зупинку по вул. Луговій в м.Вінниці, де вони чекали знайомого, щоб разом відвезти подругу в м.Бершадь. В кафе на вказаній зупинці вони купили пляшку пива та випили, присівши за столик, після чого сіли в салон автомобіля та чекали знайомого, який в подальшому повинен був керувати автомобілем. Поліція під`їхала до них, коли вони сиділи в салоні автомобіля, через 10 хвилин після зупинки, що підтверджується відеозаписом з камер спостережень, які розміщені на місці стоянки транспортного засобу та належать ситуативному центру Вінницької міської ради. Під час складання протоколу приїхав її знайомий, який в подальшому керував автомобілем. Такі ж пояснення ОСОБА_1 надала в судовому засіданні в апеляційному суді. На підтвердження мотивів апеляційної скарги ОСОБА_1 до апеляційного суду надала відеозапис з камер ситуативного центру Вінницької міської ради, які розміщені у вказаному районі міста. Оглянувши зміст відеофайлу встановлено, що обставини, викладені в апеляційній скарзі з приводу того, що після зупинки автомобіля ОСОБА_1 з подругою вийшли з автомобіля, щоб купити пиво та пили пиво, присівши за столик в кафе, після чого знову повернулися до автомобіля та чекали знайомого, не відображені на відеозаписі. З доданого до апеляційної скарги відеозапису вбачається лише факт зупинки та стоянки автомобіля ОСОБА_1 на смузі громадського транспорту з увімкненими фарами. За час стоянки, і до приїзду патрульної поліції, ніхто з автомобіля не виходив. Можна було б припустити, що ОСОБА_3 вживала алкогольні напої в машині після зупинки нею автомобіля, але про це апелянт в апеляційній скарзі не зазначає, так само як про це не зазначено і в протоколі про адміністративне правопорушення. Апеляційний суд звертає увагу, що незважаючи на те, що ОСОБА_1 не була зупинена працівниками поліції, вона не заперечує того факту, що коли вони під`їхали на зупинку громадського транспорту, де був припаркований її автомобіль, вона знаходилася за кермом автомобіля та керувала ним до моменту зупинки. Суть адміністративного правопорушення та опис установлених обставин викладено у згаданому вище протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №534549 - це те, що ОСОБА_1 , як водій, керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Будь-яких заперечень з цього приводу ОСОБА_1 не висловлювала ні в протоколі про адміністративне правопорушення, ні під час проведення огляду, що підтверджується відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції. Натомість, ОСОБА_1 лише зазначила в протоколі, що пояснення надасть у суді. Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є доказом у справі, на підставі якого встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Під час розгляду справ про адміністративне правопорушення першочергова оцінка надається саме обставинам, які були викладені в протоколі. Клопотань про виклик та допит в якості свідків подругу, яка знаходилася з нею в автомобілі, та її товариша, на якого вони чекали (зі слів апелянта), які б могли підтвердити чи спростовувати пояснення останньої, в суді апеляційної інстанції апелянт не заявляв. З огляду на викладене, апеляційний суд критично оцінює позицію ОСОБА_1 , викладену в апеляційній скарзі (з приводу того, що вона не керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння до моменту зупинки транспортного засобу на зупинці, вживала пиво після керування і сиділа на водійському сидінні, чекаючи товариша), та вважає, що до моменту зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Не спростовують також правильних висновків суду доводи ОСОБА_1 про те, що її не було відсторонено від керування транспортним засобом, оскільки такі доводи не свідчать про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_1 з приводу того, що їй не було роз`яснено її права та обов`язки, оскільки про роз`яснення ОСОБА_1 її прав та обов`язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, міститься відмітка в протоколі про адміністративне правопорушення. Апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, який, визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладаючи на неї адміністративне стягнення аргументував свій висновок щодо наявності підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності. Враховуючи викладене, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, постановив: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 11 жовтня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Т.Б. Сало