Постанова 4801 № 128/1929/21

Справа № 128/1929/21 Провадження № 33/801/823/2021 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Карпінська Ю. Ф. Доповідач: Сало Т. Б. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 листопада 2021 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд, суддя Сало Т.Б., за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 21 вересня 2021 року в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановив: Постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 21 вересня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн. Не погодившись із вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, а справу закрити за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення. В скарзі зазначає, що розглянувши справу у його відсутність суд першої інстанції порушив його право на захист, передбачене ст. 268 КУпАП; поліцейським порушено вимоги Закону, оскільки огляд на місці зупинки транспортного засобу не проводився; висновок медичного закладу, в якому зазначено про відмову водія від проходження огляду на стан сп`яніння, не може бути доказом такої відмови; він погодився на проходження огляду, прибув до медичного закладу разом з працівниками поліції та здав тест на стан алкогольного сп`яніння, однак, через об`єктивні причини не зміг відразу здати біологічні зразки для аналізу на визначення стану наркотичного спяніння; свідок був лише один, який бачив, що він просив трохи часу для здачі біологічних зразків; 28.07.2021 його знову доставляли на медичний огляд, результат якого виявився негативним. Також апелянт ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено. Відповідно до ч. 2 ст. 289 КУпАП, в разі пропуску строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено. При вирішенні питання про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, апеляційний суд виходить з того, що постанову Вінницьким районним судом Вінницької області прийнято 21.09.2021 та згідно супровідного листа від 21.09.2021 направлено ОСОБА_1 . При винесенні оскаржуваної постанови ОСОБА_1 присутнім не був. Доказів отримання оскаржуваної постанови ОСОБА_1 матеріали справи не містять. Зі слів ОСОБА_1 , про наявність оскаржуваної постанови він дізнався 04.10.2021 на сторінці Вінницького районного суду Вінницької області Оскільки ОСОБА_1 не був присутнім під час прийняття оскаржуваної постанови, беручи до уваги, що апеляційний суд позбавлений можливості перевірити дату отримання апелянтом копії оскаржуваної постанови, з метою забезпечення конституційного права особи на оскарження судового рішення, про яке стверджується в рішеннях Європейського суду з прав людини, апеляційний суд прийшов до висновку, що строк на апеляційне оскарження постанови Вінницького районного суду Вінницької області від 21.09.2021 пропущений з поважних причин та підлягає поновленню. Дослідивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу із зазначених у ній підстав, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Статтею 280 КУпАПвстановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 449515, складеного 30.06.2021 поліцейським СРПП ВП №3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області сержантом поліції Мельником М.В., 30.06.2021 о 10 год. 30 хв. в с. Сосонка по вул. Гагаріна Вінницького району Вінницької області водій ОСОБА_1 керував автомобілем Skoda Fabia, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме почервоніння обличчя, порушення мови, сповільнена реакція. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків та медичному закладі «Соціотерапія». Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. У п. 2.5 Правил дорожнього руху зазначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння. Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Під час розгляду справи суд першої інстанції у відповідності до вимог ст. 280 КУпАП з`ясував всі обставини, що підлягають доказуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Висновок суду першої інстанції про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 наголошує на тому, що суд першої інстанції, розглянувши справу у його відсутність, обмежив його право на захист, передбачене ст. 268 КУпАП, однак, такі доводи відхиляються апеляційним судом з наступних підстав. Так, з матеріалів справи слідує, що протокол про адміністративне правопорушення складався у присутності ОСОБА_1 . У протоколі про адміністративне правопорушення місцем проживання ОСОБА_1 зазначено: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 був ознайомлений зі змістом протоколу, що підтверджується його підписом в протоколі, будь-яких заперечень щодо своїх анкетних даних не зазначив. При складанні протоколу ОСОБА_1 було роз`яснено, що розгляд справи відбудеться за викликом у Вінницькому районному суді, тобто був обізнаний про направлення складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення на розгляд до суду. Суд першої інстанції тричі здійснював виклик ОСОБА_1 за адресою, вказаною в протоколі про адміністративне правопорушення, однак, поштові конверти повернулися на адресу суду із відміткою пошти про невручення кореспонденції. ОСОБА_1 , з моменту складення протоколу про адміністративне правопорушення і до винесення судом першої інстанції оскаржуваної постанови не цікавився провадженням у справі, не користувався добросовісно належними йому процесуальними правами, про які йде мова у ст. 268 КУпАП, та не виконував процесуальних обов`язків. Враховуючи викладене, суд першої інстанції правомірно розглянув справу у відсутність ОСОБА_1 . Присутність особи при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, не є обов`язковою, тому розгляд справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є безумовною підставою для скасування постанови. При цьому, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не погоджуючись із винесеною постановою, не позбавлена можливості доводити свою невинуватість у суді апеляційної інстанції при перегляді справи, в тому числі давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання тощо. На спростування висновку суду першої інстанції щодо наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 зазначає про проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння з порушенням встановленого законом порядку, так як йому всупереч положенням ст. 266 КУпАП не було запропоновано пройти такий огляд на місці зупинки транспортного засобу. Так, дійсно, ст. 266 КУпАП визначає, що особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Разом з тим, процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду регламентована Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 №1452/735. У п. 12 розділу ІІ Інструкції зазначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Пунктом 4 розділу І Інструкції визначено ознаки наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якими є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Оскільки пунктом 7 розділу ІІІ визначено, що на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язковим є проведення лабораторних досліджень, відтак, огляд на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки проводитися не може. При цьому суд враховує, що ОСОБА_1 погодився проїхати до медичного закладу для проходження огляду, однак, чомусь відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що спочатку йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що він погодився. Як на причину відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 посилається на те, що відразу здати біологічні зразки він не зміг у зв`язку з фізичною неспроможністю. Однак, про вказану обставину не вказано ні в протоколі про адміністративне правопорушення, ні в першочергових письмових поясненнях ОСОБА_1 , а тому така позиція апеляційним судом оцінюється критично. Заслуговують на увагу твердження апелянта з приводу того, що факт відмови не може підтверджуватися висновком медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, однак, в даному випадку факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення. У вказаному протоколі свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 своїми підписами засвідчили факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає про те, що під час огляду був лише один свідок, однак, вказані доводи нічим не підтверджені. Клопотань про виклик та допит вказаних свідків від ОСОБА_1 ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надходило. Та обставина, що 28.07.2021 ОСОБА_1 проходив медичний огляд, результат якого виявився негативним, не є визначальною у даному випадку, оскільки не стосується подій, які мали місце 30.06.2021. З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції повно та об`єктивно з`ясовано фактичні обставини справи, вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП. Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, апеляційний суд вважає, що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, постановив: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 21 вересня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Т.Б. Сало