Постанова 4822 № 716/802/22

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 грудня 2022 року м. Чернівці справа № 716/802/22 провадження №22-ц/822/785/22 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Половінкіна Н. Ю. суддів: Височанської Н.К., Кулянди М.І. учасники справи: позивач ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_2 апеляційна скарга ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Загарія Олександр Дмитрович, на рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 31 серпня 2022 року, головуючий у першій інстанції Пухарєва О.В. ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог ОСОБА_1 у червні 2022 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Зазначала, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Заставнівського району Чернівецької області 30 липня 2006 року. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знаходяться на її утриманні. Посилалася на те, що утримання сина ОСОБА_4 в сумі 2100 грн. та доньки ОСОБА_3 в сумі 2618 грн. щомісячно забезпечить належний фізичний та моральний розвиток дітей, відповідатиме їх потребам. Просила стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 2618 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дати подання позову. Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 2100 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дати подання позову. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 31 серпня 2022 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 2618 грн. щомісячно, але неменше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21 червня 2022 року і до її повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 2100 грн. щомісячно, але неменше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21 червня 2022 року і до його повноліття. Допущено негайне виконання судового рішення в межах платежу за один місяць. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Короткий зміст вимог апеляційної скарги ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 31 серпня 2022 року змінити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1500 грн. щомісячно, але неменше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21 червня 2022 року і до її повноліття. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1500 грн. щомісячно, але неменше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21 червня 2022 року і до його повноліття. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Зазначає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з неповнолітніми дітьми ОСОБА_3 , ОСОБА_4 проживають у господарстві по АДРЕСА_1 , тому утримання та виховання дітей здійснюється як ОСОБА_1 так і ОСОБА_2 , членами сім`ї останнього. Вважає, що позивачем ОСОБА_1 не доведено достатності заробітку платника аліментів для сплати аліментів у розмірі одного прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, розміру аліментів. Вказує, що є безробітним, не є засновником чи кінцевим бенефіціарним власником (контролером) жодної юридичної особи, не має будь-яких корпоративних прав, не отримує заробітку (доходу), аліменти у розмірі прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку є непосильними. Судом першої інстанції не враховано всіх обставин, які передбачені частиною 1 статті 182 СК України для визначення розміру аліментів, наявності на утриманні платника аліментів баби, непрацездатних батьків, яким повинен надавати матеріальну допомогу, зокрема в лікуванні, перебування на обліку у відділі №2 (м.Заставна) управління праці та соцзахисту населення Чернівецької районної військової адміністрації, отримання компенсаційної виплати в сумі 40 грн. щомісяця по догляду за бабою ОСОБА_5 . Діти додатково не навчаються, твердження ОСОБА_1 щодо захворювання сина ОСОБА_4 є недоведеними, тому діти не потребують значних витрат на утримання. Посилається на те, що розмір аліментів повинен становити по 1500 грн. на кожну дитину щомісячно, іншу частину утримання зобов`язана та взмозі сплачувати сама матір ОСОБА_1 , що буде більшим розміру мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, забезпечувати захист інтересів та потреб дітей, відповідатиме спроможності батька сплачувати аліменти. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 не надходило.

Мотивувальна частина Позиція апеляційного суду Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав. Задовольняючи позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, суд першої інстанції дійшов висновку, що стягнення аліментів у розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (мінімального рекомендованого розміру для кожної дитини) є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей. Визначаючи розмір аліментів, судом першої інстанції враховано, що платник аліментів ОСОБА_2 є працездатним, фізично здоровою особою. При цьому судом першої інстанції зазначено про недоведеність ОСОБА_2 доходу, наявності роботи. Разом з тим суд першої інстанції при визначенні розміру аліментів виходив з захисту інтересів дітей, забезпечення одержання коштів, необхідних для життєдіяльності, збереження рівня життя, який діти мають тоді, коли утримуються обома батьками. Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення наведеним нормам відповідає. Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції Зазначала, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Заставнівського району Чернівецької області 30 липня 2006 року. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . За змістом довідки ЛКК про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді від 24 серпня 2022 року №164 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває на диспансерному обліку. За довідкою виконавчого комітету Юрковецької сільської ради Чернівецькго району Чернівецької області старостинського округу №1 с.Баламутівка від 13 липня 2022 року №556 ОСОБА_2 проживає у будинку АДРЕСА_1 з дружиною ОСОБА_1 , дітьми ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком ОСОБА_6 , матір`ю ОСОБА_7 , бабою ОСОБА_5 . До матеріалів справи приєднано пенсійне посвідчення ОСОБА_6 № НОМЕР_1 серія НОМЕР_2 , видане Пенсійним фондом України 1 липня 2009 року, та пенсійне посвідчення ОСОБА_7 № НОМЕР_3 серія НОМЕР_4 , видане Пенсійним фондом України 3 лютого 2010 року. Відповідно до довідки комунального некомерційного підприємства «Вікнянський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 14 липня 2022 року №28 ОСОБА_7 встановлено діагноз цукровий діабет П типу з діабетичною полінейропатією (на інсуліні), фонова ретинопатія та ретинальні судинні зміни. Згідно із довідкою комунального некомерційного підприємства «Вікнянський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 14 липня 2022 року №29 ОСОБА_5 встановлено діагноз деформуючий остеохондроз колінних суглобів П ступеню з обмеженням руху та ходьби, ішемічна хвороба серця, дифузний кардіосклероз П ступеню. На підставі довідки Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної військової адміністрації Чернівецької області відділ №2 (м.Заставна) від 20 липня 2022 року №691 ОСОБА_2 перебуває на обліку у відділі №2 (м.Заставна) управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної військової адміністрації Чернівецької області і одержує компенсаційну виплату по догляду за 80річною особою ОСОБА_5 . Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права при прийнятті постанови Відповідно до ч.1 ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.17 постанови «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. На підставіч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Згідно з ч.1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом з врахуванням обставин, викладених у ч.1 ст.182 цього Кодексу. За вимогами ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних, чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Відповідно наведеного матеріальне становище платника аліментів є предметом доказування. На підставі ч.1ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. За змістом ч.3ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із положеннями частини першої, четвертої, п`ятої, шостої ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18(пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18). Заслуговують на увагу посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції не враховано усі істотні обставини, що могли вплинути на визначення розміру аліментів. Сам ОСОБА_2 в апеляційній скарзі зазначає про право власності на будинок АДРЕСА_1 . У матеріалах справи відсутні докази наявності у платника аліментів рухомого майна, грошових коштів, витрат, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи. Ураховуючи стан здоров`я та матеріальне становище дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , перебування ОСОБА_4 на диспансерному обліку, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність на утриманні непрацездатних батьків, баби, наявність у платника аліментів нерухомого майна та відсутність рухомого майна, грошових коштів, витрат, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, інші обставини, що мають істотне значення, потреби дитини, необхідність та достатність розміру аліментів для забезпечення гармонійного розвитку дитини, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 2618 грн. щомісячно, але неменше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21 червня 2022 року і до її повноліття, на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 2100 грн. щомісячно, але неменше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21 червня 2022 року і до його повноліття. Не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі на недоведеність достатності заробітку платника аліментів для сплати аліментів у розмірі одного прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що є безробітним, неспроможним сплачувати аліменти у розмірі прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. У постанові Верховного Суду від 10 травня 2018 року в справі № 2-1161/2011 вказано, що факт відсутності у батька можливості надавати дитині утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів Висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11 березня 2020 року у справі № 759/10277/18 зводяться до того, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів. Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності. У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до частини другої статті 182 СК України, до якої внесено зміни Законом України № 2037-УІП «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», який набрав чинності 08 липня 2017 року, визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Отже, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. На підставі частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Згідно із частиною сьомою статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України№789-ХІІвід 27лютого 1991року та набула чинності для України 27 вересня1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. За змістом ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні. Закріплений на законодавчому рівні мінімальний розмір аліментів не виконує обмежувальну функцію при визначенні розміру аліментів, який цей мінімум перевищує. Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини. На підставі частини першої, другої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. За змістом пункту першого, другого Постанови Кабінету міністрів України від 22 лютого 2006 року №189 Про затвердження Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме цей Порядок визначає механізм надання тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання (перебування) їх невідоме. Тимчасова допомога призначається у разі, коли рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв`язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення. У матеріалах справи відсутні докази, що утримання у розмірі прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно не відповідає потребам дітей. Згідно з частиною першою статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Отже, норми СК України не передбачають обов`язок батьків утримувати дитину в рівних частках. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги З огляду на наведене рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 31 серпня 2022 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. На підставі ч.1ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Тому рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 31 серпня 2022 року підлягає залишенню без змін. Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ч.1 ст.375 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 31 серпня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення Дата складання повного судового рішення 29 грудня 2022 року. Головуючий Н. Ю. Половінкіна Судді Н. К. Височанська М. І. Кулянда