Постанова 4806 № 308/4610/22

Справа № 308/4610/22 П О С Т А Н О В А Іменем України 17 жовтня 2022 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Мацунича М.В. суддів: Джуги С.Д., Кондора Р.Ю. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Овсепян Кристина Адіківна, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 червня 2022 року, ухвалене суддею Логойда І.В., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів встановив: У квітні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів. Позовні вимоги вмотивовані тим, що вона з відповідачем перебувала в шлюбі, який рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 20 липня 2021 року розірвано. Від даного шлюбу у них народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З часу розірвання шлюбу та відповідно, роздільного з відповідачем проживання, відповідач надає кошти на утримання доньки нерегулярно, нестабільно, суми цих коштів також не є сталими і залежать від бажання / небажання відповідача, а не від потреб дитини. Довідку про доходи відповідача позивачу надано не було. У відповідача є постійне місце роботи та нема осіб на утриманні. Відповідно, він має фінансову можливість утримувати доньку. З врахуванням вищенаведеного, ОСОБА_2 просила суд стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання їх доньки в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати звернення до суду і до досягнення донькою повноліття. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 червня 2022 року позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки його заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду - 14.04.2022 і до досягнення дитиною повноліття. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів, у межах суми платежу за один місяць. ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Овсепян К.А., подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду змінити, зменшивши суму стягнутих аліментів до 1/8 частини всіх його доходів. Вважає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доказам по справі та враховано виключно пояснення позивача. Зокрема вказує на те, що судом не надано правової оцінки діям матері, на яку законом покладено такий самий обов`язок в утриманні спільної дитини, не встановлено чи працює позивачка та які саме витрати несе на утримання доньки. При цьому судом не було врахованого того, що ним на утримання доньки добровільно надаються кошти. Зазначає, що він не ухиляться від виконання своїх батьківських обов`язків щодо утримання доньки, намагається в повній мірі забезпечити останній достатній рівень життя, надаючи кошти у розмірі необхідному для забезпечення усіх потреб дитини, що складає від 5 000 грн до 10 000 грн щомісяця. Також вказує, що судом не було враховано, що він несе витрати на утримання доньки від першого шлюбу ОСОБА_4 , яка навчається за кордоном. Крім того, на його утриманні, на даний момент, перебуває ОСОБА_5 з якою він проживає однією сім`єю, яка вагітна та її син ОСОБА_6 . Враховуючи місячний розмір його заробітної плати, мінімальну суму, яка встановлена законом, вважає, що 1/8 частини усіх видів його доходів, що з розрахунку його заробітної плати становитиме 12 177 грн, буде достатньою для належного утримання доньки. Натомість 1/4 частина всіх його доходів, як визначено судом, становить 24 375 грн, що практично дорівнює максимальному розміру аліментів (10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку), що значно перевищує необхідну суму для утримання неповнолітньої ОСОБА_3 . Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 02.08.2022 відкрито апеляційне провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та надано учасникам справи строк п`ятнадцять днів, з дня вручення копії цієї ухвали, для надання відзиву на апеляційну скаргу. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду. Посилання апелянта на те, що він несе витрати по утриманню повнолітньої доньки від першого шлюбу ОСОБА_4 , пов`язані з її навчанням та проживанням за кордоном, не відповідають дійсності оскільки, на час розгляду справи судом першої інстанції, з поданих відповідачем документів вбачається, що витрати на оплату за навчання та проживання ОСОБА_4 були здійснені в минулому і доказів, які б вказували на те, що такі витрати будуть продовжуватися і на майбутнє (договори на навчання, проживання тощо), в матеріалах справи відсутні. Зокрема, період навчання ОСОБА_4 триває до 30.09.2022 та оплата за 6 семестр вже проведена. Також оплата за оренду квартири внесена та договір оренди закінчується 30.06.2022. Крім того, відповідач усунувся від обов`язку утримувати спільну доньку, він не спілкується з дитиною більше 1,5 роки, не цікавиться її житіям, навчанням, не вітає її з днем народження іншими святами. В той же час апелянт, в будь який спосіб, намагається зменшити розмір аліментів на утримання їх спільної доньки. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що сторони у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_1 . З моменту фактичного припинення шлюбних відносин неповнолітня донька проживає разом з матір`ю, про що у матеріалах справи відсутні докази заперечення відповідача. Як повідомила позивач, відповідач сплачує кошти на утримання доньки нерегулярно, їх розмір несталий. ОСОБА_1 працевлаштований та займає посаду співробітника в УСБУ в Закарпатській області та отримує сталий дохід, сукупний розмір якого за лютий - березень 2022 рік склав 128 925,33 грн. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив зі встановленого законом обов`язку обох батьків щодо утримання їх неповнолітньої доньки та дійшов до висновку про стягнення з відповідача 1/4 частки його заробітку щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. При цьому врахував наявність на утриманні повнолітньої доньки, яка продовжує навчання. Суд апеляційної інстанції не погоджується з визначеним розміром аліментів, виходячи із наступного. Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»). Згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Згідно до ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частині від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності. Згідно з ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Крім того, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати. Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік» встановлено прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні. Згідно з «Конвенцією про права дитини», «Декларацією прав дитини» батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини, інтереси дитини необхідно забезпечувати найкращим чином, дитина повинна бути серед тих, хто першим одержує захист і допомогу. Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Отже, аліменти - це кошти необхідні для забезпечення дитини усім необхідним для повноцінного розвитку, а тому встановивши розмір доходу відповідача чи його відсутність, суд має встановити реальні потреби щодо належного утримання дитини і виходячи з цього визначати розмір аліментів. Так, визначаючи розмір аліментів у конкретній справі, суд має з`ясувати необхідний рівень коштів який є достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. При цьому має враховуватись стан здоров`я, матеріальне становище дитини, її вік, місцевість де вона проживає, щомісячні потреби, витрати пов`язані з навчанням, відвідування дитиною гуртків, спортивних секцій тощо. Апелянтом не заперечується той факт, що неповнолітня донька проживає разом з позивачкою. В апеляційній скарзі відповідач вказав на те, що він визнає позовні вимоги частково, а саме, щодо стягнення з нього аліментів на користь позивачки на утримання доньки в розмірі 1/8 частини його доходів щомісячно. Судом апеляційної інстанції враховується те, що ОСОБА_2 не надано суду доказів, які б підтверджували, що нею здійснюються щомісячно витрати, пов`язанні з утриманням неповнолітньої доньки в розмірі, який значно перевищує десять прожиткових мінімумів на одну дитину відповідного віку. У контексті наведених обставин, наявних в матеріалах справи доказів, правових норм, що регулюють правовідносини у сфері обов`язку обох батьків утримувати дитину, враховуючи часткове визнання відповідачем позовних вимог, виходячи з розміру заробітної плати, яку отримує відповідач, наявні правові підстави для зменшення визначеного судом першої інстанції розміру аліментів до 1/6 частини всіх видів доходів ОСОБА_1 . Зазначена частка аліментів буде становити суму значно більшу (в декілька разів) за мінімально гарантований розмір прожиткового мінімуму аліментів на одну дитину відповідного віку, що на думку колегії суддів буде в повній мірі забезпечувати повноцінний розвиток неповнолітньої доньки ОСОБА_3 . Аналізуючи доводи скаржника щодо перебування на його утриманні ОСОБА_5 , яка на даний момент є вагітною та її сина ОСОБА_6 , на переконання апеляційного суду, є необґрунтованими та належними доказами не доведені. Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції, при визначенні розміру аліментів, не було враховано того, що на його утриманні перебуває повнолітня донька від першого шлюбу ОСОБА_4 , яка навчається за кордон, є безпідставним, оскільки суд врахував таку обставину. Разом з тим, апеляційний суд враховує, що згідно з наявних в матеріалах доказів слідує, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 навчалася в Соціальній Академії Наук (м. Варшава) в період з 01.10.2019 по 30.09.2022 і оплата за навчання проведена в повному обсязі. Оскільки ОСОБА_4 , на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, закінчила навчання, а тому, відповідач не несе витрати на її утримання. Згідно до ст. 376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи викладене, наведені вимоги закону, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, рішення суду зміні в частині визначеного розміру аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивач на утримання неповнолітньої доньки. Керуючись вимогами норм статей 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Овсепян Кристина Адіківна задовольнити частково. Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 червня 2022 року змінити. Визначити розмір аліментів, стягнутих з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканки АДРЕСА_2 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/6 частини всіх доходів щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подання позову до суду, а саме з 14.04.2022 і до досягнення дитиною повноліття У решті рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови суду складено 17 жовтня 2022 року. Суддя-доповідач: Судді: