Постанова 4806 № 297/950/22

Справа № 297/950/22 П О С Т А Н О В А Іменем України 05 грудня 2022 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі: головуючого судді Куштана Б.П. (доповідача), суддів: Бисаги Т.Ю. і Фазикош Г.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження за правилами письмового провадження, без проведення судового засідання, апеляційну скаргу адвоката Мензака Юлія Юлійовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Берегівського районного суду від 21 червня 2022 року (у складі судді Михайлишина В.М.) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у квітні 2022 р. Просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини від усіх його видів заробітків (доходів), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття. Допустити негайне виконання рішення суду у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць, стягнути з відповідача на свою користь витрати на правову допомогу в розмірі 3200 грн. На обґрунтування позовних вимог указала, що 22 жовтня 2018 р. між сторонами було укладено шлюб, що підтверджується відповідним свідоцтвом Серії НОМЕР_1 . У шлюбі в сторін народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сторони перебувають у шлюбі, однак разом не проживають. За період окремого проживання відповідач матеріальної допомоги дитині не надає, при цьому, він служить у ЗСУ по контракту, а відтак має змогу платити аліменти у відповідній частці від його заробітку. Рішенням Берегівського районного суду від 21 червня 2022 р. позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 05 квітня 2022 р. і до досягнення нею повноліття. Рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з отримання правової допомоги в розмірі 3200 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у сумі 992,40 грн. Адвокат Мензак Ю.Ю. в інтересах ОСОБА_1 просить змінити це рішення у частині часткового задоволення позовних вимог і ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Доводить про неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до такого: -позовні вимоги повністю відповідають фактичним обставинам справи та усталеній судові практиці. У випадку відсутності у відповідача офіційного доходу задоволення позовних вимог не зашкодить його правам, оскільки тоді стягнення аліментів буде здійснювати без урахування його заробітної плати; -указівка в резолютивній частині рішення «… не менше 50 відсотків» є некоректною. Письмового відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило. Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Згідно з ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За приписами ч.13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ураховуючи зазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Апеляційну скаргу належить задовольнити, рішення суду першої інстанції змінити, з таких мотивів. Суд виходив із того, що позивачці потрібно утримувати неповнолітню доньку, якій виповнилося 3 роки, однак суду не надано доказів щодо наявності заробітку у відповідача, зокрема, довідки про працевлаштування чи заробітну плату, тому суд вважає за необхідне позовні вимоги позивача задовольнити частково та стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, і до досягнення дитиною повноліття. Апеляційний суд не може погодитися із такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають обставинам справи та нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини. Із матеріалів справи вбачається, що 22.10.2018 р. між сторонами було укладено шлюб і це підтверджується відповідним свідоцтвом Серії НОМЕР_1 (а.с.5). У шлюбі в сторін народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_2 (а.с.6). Відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Батівської селищної ради Берегівського району Закарпатської області, з позивачем проживає її донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7) Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789XII (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено у 2022 році прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 2100 гривень, з 1 липня - 2201 гривня, з 1 грудня - 2272 гривні. Відповідно до положень ст.ст. 183, 184 СК України суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у вигляді частки від заробітку (доходу) матері, батька дитини або у твердій грошовій сумі. Таким чином, підстави визначення розміру аліментів у частках від заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України. Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку. Висновок суду першої інстанції стосовно того, що оскільки позивачем не надано доказів наявності заробітку у відповідача, зокрема, довідки про працевлаштування чи заробітну плату, то з відповідача необхідно стягувати аліменти на утримання дитини не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, і до досягнення дитиною повноліття, прямо суперечить положенням ст.ст. 181, 183, 184 СК України, які в системному аналізі говорять про те, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Тобто, отримувач аліментів управі самостійно скористатися правом щодо вибору способу стягнення аліментів у частці від доходу платника аліментів, або у твердій грошовій сумі. Також належить звернути увагу, що судом у мотивувальній і резолютивній частині рішення указано про необхідність стягнення аліментів: «не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 05 квітня 2022 р. і до досягнення нею повноліття», однак із якої суми (твердої грошової чи частки від доходу (заробітку)) рахувати «не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку», судом чомусь не вказано. Батьки зобов`язані брати участь у вихованні та утриманні дітей. Спільна дитина сторін проживає разом із матір`ю, відтак саме на неї лягає основний тягар по утриманню та вихованню дитини. Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, вирішуючи такі спори, не обмежений мінімумом, який встановлений законом, суд у першу чергу виходить із обставин справи, і колегія суддів вважає, що стягнення аліментів у розмірі ј частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, буде врахувати і позицію позивача, і позицію відповідача, але насамперед інтереси спільної дитини сторін. Тому, через невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції змінити. Керуючись ст.368, п. 2 ч. 1 ст.374, п. п. 3,4 ст.376, ст. ст.381-384 ЦПК України, - п о с т а н о в и в :

1. Апеляційну скаргу адвоката Мензака Юлія Юлійовича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

2. Рішення Берегівського районного суду від 21 червня 2022 року змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини у такій редакції: «Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки с. Свобода Берегівського району Закарпатської області, мешканки АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі ј частини від усіх видів заробітків (доходів) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 05 квітня 2022 року і до досягнення нею повноліття».

3. Решту рішення Берегівського районного суду від 21 червня 2022 року залишити без змін.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду.

5. Повне судове рішення складено 05 грудня 2022 р. Судді: