Постанова Чернівецький апеляційний суд № 727/607/21

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 вересня 2021 року м. Чернівці справа № 727/607/21 провадження №22-ц/822/831/21 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого Височанської Н. К. суддів: Одинака О.О., Половінкіної Н.Ю. секретар Собчук І.Ю. розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 14 червня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Слободян Г.М., В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей. Позовна заява обґрунтована тим, що з 21 листопада 2012 року вона перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який на момент пред`явлення позову не розірваний. Від шлюбу вони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначала, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по утриманню дітей, вони повністю знаходяться на її утриманні. Посилаючись на вказані обставини, позивачка просила суд: стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 2000 грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 14 червня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 1800 грн. щомісячно, починаючи стягнення з 21 січня 2021 року і до досягнення дітьми повноліття. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Провадження за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач разом із відповідачем повинні забезпечити дітям рівень життя, необхідний і достатній для їх нормального фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Виходячи з рівності прав та обов`язків батьків щодо дітей, враховуючи, що значні кошти витрачаються на продукти харчування, одяг, взуття, у випадку захворювання на ліки, відсутність у відповідача обмежень в його працездатності, суд вважав доведеними та такими, що підлягають частковому задоволенню вимоги позивачки. Розмір аліментів в сумі 1800 гривень з урахуванням знецінення коштів внаслідок інфляції, постійного подорожчання усіх груп товарів для дітей не є надміру високим і відповідає інтересам та потребам дітей. Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги та позиції інших учасників На дане рішення ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 14 червня 2021 року змінити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1350 грн.; на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1100 грн. щомісячно, починаючи стягнення з 21 січня 2021 року і до досягнення дітьми повноліття. В іншій частині рішення залишити без змін. Посилається на те, що він купляє дітям продукти харчування, ліки, іграшки, оплачує комунальні послуги, дошкільний навчальний заклад та школи, які діти відвідують, що спростовує доводи позивачки про те, що діти знаходяться на її утриманні. Крім того, він не працює та здійснює догляд за інвалідом І групи або особою похилого віку, що досягла 80 років, отримуючи компенсаційну виплату в розмірі 34,75 грн щомісячно. Позиція апеляційного суду Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду залишенню без змін, виходячи з наступних підстав. Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Доводи апеляційної скарги зводяться до оскарження рішення суду лише в частині вирішення первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей. Рішення суду в частині закриття провадження за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів не оскаржується, а тому в цій частині апеляційним судом не переглядається. Мотиви, з яких виходив апеляційний суд, застосовані норми права та встановлені обставини Статтею 263 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства, повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із отриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам рішення суду відповідає. Матеріали справи свідчать, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Домовленість щодо утримання дітей між сторонами у справі не досягнута. На підставі частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Згідно із частиною сьомою статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України№789-ХІІ від 27лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Відповідно до ч.1 ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За змістом ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. На підставі ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини. Відповідно до наведеного матеріальне становище платника аліментів є предметом доказування. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Згідно із ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 1921 гривень, з 1 липня - 2013 гривень, з 1 грудня - 2100 гривень; для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень. Колегія суддів вважає, що визначаючи розмір аліментів по 1800 грн. щомісячно, суд першої інстанції врахував інтереси дітей, які мають право на достойний рівень матеріального забезпечення, а також обставини визначені у статті 182 СК України. При цьому, заперечуючи проти стягнення аліментів у розмірі 1800 грн на кожну дитину, відповідач посилається в апеляційній скарзі на те, що він купляє дітям продукти харчування, ліки, іграшки, оплачує комунальні послуги, дошкільний навчальний заклад та школи, які діти відвідують, що спростовує доводи позивачки про те, що діти знаходяться на її утриманні. Крім того, він не працює та здійснює догляд за інвалідом І групи або особою похилого віку, що досягла 80 років, отримуючи компенсаційну виплату в розмірі 34,75 грн щомісячно. Разом з цим, у суді першої інстанції відповідач частково визнав позов та зазначив, що готовий сплачувати аліменти у розмірі по 50% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину. Однак колегія суддів зазначає, що погоджуючись сплачувати аліменти на дітей у розмірі по 50% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, відповідач не надав належних доказів того, що він не має можливості сплачувати аліменти у більшому розмірі ніж мінімально визначений законом. Розмір аліментів визначений законом, як мінімально допустимий, призначений для мінімального матеріального забезпечення дитини, і не може братися судом в основу прийнятого рішення. Батьки повинні забезпечувати належний та достатній рівень життя своєї дитини, а не прожитковий мінімум. Крім того, відповідач є здоровою, працездатною особою, доказів того, що він має на утриманні інших дітей чи непрацездатних осіб до суду не надав, а отже, в змозі сплачувати аліменти у більшому розмірі ніж 50% прожиткового мінімуму та не перекладати тягар утримання дітей тільки на позивачку. При цьому посилання ОСОБА_2 на те, що він здійснює догляд за особою, яка інвалідом І групи або особою похилого віку, що досягла 80 років не є тотожним з перебуванням особи на утриманні, тому жодним чином не впливає на визначення розміру стягуваних з нього аліментів. Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до частини 3 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Отже, враховуючи встановлені судом обставини, рівність обов`язків батьків щодо утримання дітей, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей по 1800 грн. щомісячно. Щодо посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідач добровільно виконує обов`язок щодо утримання дітей, то суд апеляційної інстанції вважає, що звернення позивачки до суду з позовом про стягнення аліментів є свідченням наявності спору між сторонами щодо виконання обов`язку щодо утримання дітей. Також відповідно до правил статей 180,181 СК України той з батьків з яким проживає дитина має право на отримання аліментів згідно рішення суду. Таким чином, при вирішенні питання про розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_2 на синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд першої інстанції належно перевірив обставини, обумовлені статтею 182 СК України, взяв до уваги як стан здоров`я і матеріальне становище позивачки, так і стан здоров`я, матеріальне становище відповідача, потреби дітей відповідно до їхнього віку, обґрунтовано визначивши розмір аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі по 1800 грн. щомісячно, починаючи з дня подання до суду позовної і до досягнення дітьми повноліття. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив це рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 14 червня 2021 року залишити без змін. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 14 червня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Головуючий Н.К. Височанська Судді: О.О. Одинак Н.Ю. Половінкіна