Постанова 4872 № 916/1249/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 грудня 2022 року м. ОдесаСправа № 916/1249/21 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Принцевської Н.М.; суддів: Діброви Г.І., Савицького Я.Ф.; (Південно-західний апеляційний господарський суд, м.Одеса, проспект Шевченка, 29) Секретар судового засідання: Соловйова Д.В. За участю представників сторін: Від Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича Зауліна О.Г.; Представники інших учасників справи в судове засідання не з`явились; розглянувши апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.10.2022 по справі №916/1249/21 за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Юг (вх. № 2-868/22 від 04.10.2022) на дії Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича по справі №916/1249/21 за позовом Акціонерного товариства Кристалбанк до відповідачів: - Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОЗА ВА; - Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Юг; про стягнення 4 637 964,55 грн., (суддя першої інстанції: Цісельський О.В., дата та місце прийняття ухвали: 14.10.2022 року, Господарський суд Одеської області, м.Одеса, проспект Шевченка, 29) Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.10.2022 по справі №916/1249/21 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг» (далі ТОВ «Агро-Юг» (вх. № 2-868/22 від 04.10.2022) на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича по справі №916/1249/21 задоволено частково, визнано неправомірною постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича від 16.09.2022 про арешт коштів боржника, видану при примусовому виконанні наказу №916/1249/22 в межах виконавчого провадження ВП № 69878119, визнано неправомірною постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича від 19.09.2022 про арешт майна боржника, видану при примусовому виконанні наказу №916/1249/22 в межах виконавчого провадження ВП № 69878119, визнано неправомірною постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича від 26.09.2022 про розшук майна боржника, видану при примусовому виконанні наказу № 916/1249/22 в межах виконавчого провадження ВП № 69878119, в задоволенні решти скарги відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.10.2022 по справі №916/1249/21 скасувати та відмовити ТОВ «Агро-Юг» у задоволенні скарги на дії приватного виконавця в повному обсязі. Заявник апеляційної скарги вказує, що норми Закону України «Про виконавче провадження» є імперативними, тобто передбачають не право, а обов`язок приватного виконавця вчинити певні дії. Накладення арешту на майно у передбачених ч.7 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» випадках і є імперативним наслідком відкриття виконавчого провадження, так само як оголошення транспортного засобу боржника у розшук є імперативним наслідком відсутності у приватного виконавця відомостей про місцезнаходження цього майна. Апелянт вказує, що суд першої інстанції, визначаючи дії приватного виконавця протиправними, не тільки не надав належної оцінки закріпленим методам правового регулювання у нормах Закону України «Про виконавче провадження», якими керувався виконавець, а і взагалі не застосував до спірних правовідносин ч.7 ст. 26, ч.4 ст.35, ч.1-3 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», які власне і визначають імперативний порядок накладання арешту та оголошення розшуку. Суд першої інстанції всупереч явно передбаченому диспозитивному характеру норм п.3 ч.3 та ч.5 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» визначив передбачену ними ймовірну поведінку виконавця, як обов`язкову, безальтернативну, та відніс права виконавця до кола його обов`язків. Крім того, заявник апеляційної скарги вказує, що строк виконання зобов`язання боржника по сплаті судового збору настав 28.04.2022, у день ухвалення рішення суду про його стягнення, тобто, не до, а після введення мораторія. Мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений 08.02.2022 ухвалою Господарського суду Одеської області у справі №916/183/22 у справі про банкрутство ТОВ «Агро-Юг» не застосовується до грошових вимог, що виникли 28.04.2022, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування арештів та розшуків, якими ці вимоги забезпечені. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.10.2022 по справі №916/1249/21; призначено розгляд справи №916/1249/21 на: 13.12.2022 року о 14-00 год.; витребувано з Гоподарського суду Одеської області матеріали справи №916/1249/21. 16.11.2022 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ Агро-Юг надійшов відзив на апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.10.2022, в якому Товариство заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу без задоволення. На переконання ТОВ «Агро-Юг» проведений приватним виконавцем правовий аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження», що міститься в апеляційній скарзі є таким, що не спростовує висновків суду, оскільки, як було зазначено, в даному випадку він мав керуватися саме спеціальними нормами Кодексу України з процедур банкрутства. 21.11.2022 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/1249/21. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 оголошено перерву в судовому засіданні по справі №916/1249/21 за апеляційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.10.2022 до: 20.12.2022 року до 12-45 год. В судове засідання з`явився представник апелянта, який підтримав доводи та вимоги, викладені в апеляційній скарзі на ухвалу місцевого господарського суду. Представники інших учасників в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином. Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "+11 посилань", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші). Враховуючи викладене, з огляду на те, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представників учасників справи, які не з`явились до суду, за наявними в ній матеріалами. Відповідно до ч.1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Відповідно до вимог ч.1, ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, встановила наступне. Як вбачається з матеріалів справи, Акціонерне товариство «Кристалбанк» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОЗА «ВА» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг», в якому, з урахуванням уточненої редакції позовної заяви та заяви про усунення недоліків, просив суд: стягнути солідарно з ТОВ «ЛОЗА «ВА» та ТОВ «Агро-Юг» на користь АТ «Кристалбанк» часткову заборгованість за кредитним договором № ВКЛ/2019/09-18 від 26.03.2019 в розмірі 2 620 000,00 грн., яка складається з: 2 039 246,11 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 109746,47 грн. проценти, нараховані за користування кредитом, 471007,42 грн. прострочені проценти, нараховані за користування кредитом; стягнути з ТОВ «ЛОЗА «ВА» на користь АТ «Кристалбанк» прострочену заборгованість за кредитним договором № ВКЛ/2019/09-18 від 26.03.2019р. в розмірі 1 906 136,40 грн.; стягнути з ТОВ «Агро-Юг», як солідарного боржника ТОВ «ЛОЗА «ВА», на користь АТ «Кристалбанк» заборгованість за договором поруки № П/2020/50-18 від 27.05.2020 в розмірі 111 828,15 грн., в тому числі: 108 950,39 грн. пеня за несвоєчасну сплату суми кредиту, 2 877,76 грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів. Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.11.2021 провадження по справі №916/1249/21 в частині позовних вимог про стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача суми простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 600000 грн. 00 коп. закрито. Позов задоволено частково та стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОЗА «ВА» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг» на користь Акціонерного товариства «Кристалбанк» прострочену заборгованість за кредитом в сумі 1 439 246 грн. 11 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом в сумі 109 746 грн. 47 коп. та прострочені проценти в сумі 471 007 грн. 42 коп. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОЗА «ВА» на користь Акціонерного товариства «Кристалбанк» прострочену заборгованість за кредитом в сумі 1 906 136 грн. 40 коп. Крім того, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг» на користь Акціонерного товариства «Кристалбанк» судовий збір в сумі 15 150 грн. 00 коп. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОЗА «ВА» на користь Акціонерного товариства «Кристалбанк» судовий збір в сумі 43 742 грн. 05 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. 01.02.2022 постановою Південно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 09.11.2021 року у справі № 916/1249/21 - залишено без змін. 24.02.2022 на виконання вказаного рішення Господарським судом Одеської області були видані відповідні накази по справі № 916/1249/21. Оскільки у заявах про відкриття виконавчого провадження, що були підписані представником стягувача 20.04.2022 та надійшли поштою до приватного виконавця 16.09.2022, містилась вимога про накладання арешту, 16.09.2022, у день відкриття виконавчого провадження, приватним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника. Оскільки у ході перевірки майнового стану було виявлено нерухоме майно та транспортні засоби, про місцезнаходження яких приватному виконавцю відомо не було, були винесені постанови про арешт майна боржника (19.09.2022) та про розшук майна боржника (26.09.2022). При цьому, 29.09.2022 на адресу виконавця надійшла заява боржника із вимогами про зупинення виконавчого провадження та зняття арешту, у тексті якої містилось посилання на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08 лютого 2022 року по справі №916/183/22. У зв`язку з зазначеним, 29.09.2022 приватним виконавцем було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження. 28.04.2022 додатковим рішенням Господарського суду Одеської області стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг» на користь Акціонерного товариства «Кристалбанк» судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2270 грн. 00 коп. 25.05.2022 на виконання додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 28.04.2022 також було видано наказ про його примусове виконання щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг» на користь Акціонерного товариства «Кристалбанк» судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2270 грн. 00 коп. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.02.2022 у справі № 916/183/22 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг». Цією ж ухвалою суду постановлено оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення про відкриття справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг». 09.02.2022 (номер публікації: 68406, дата публікації на сайті ВГСУ: 09.02.2022 16:51) на веб-сайті Вищого господарського суду України офіційно оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг» із зазначенням повного найменування боржника, його поштової адреси, банківських реквізитів, найменування та адреси господарського суду, номера справи, відомостей про розпорядника майна, граничний строк подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника. 04.10.2022 до Господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг» надійшла скарга на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича, відповідної до якої скаржник просить суд: визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича від 16.09.2022 про арешт коштів боржника, видану при примусовому виконанні наказу № 916/1249/22 в межах виконавчого провадження ВП № 69878119; визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича від 19.09.2022 про арешт майна боржника, видану при примусовому виконанні наказу №916/1249/22 в межах виконавчого провадження ВП № 69878119; визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича від 26.09.2022 про розшук майна боржника, видану при примусовому виконанні наказу № 916/1249/22 в межах виконавчого провадження ВП № 69878119. В обґрунтування скарги ТОВ «Агро-Юг» зазначило, що 08.02.2022 Господарським судом Одеської області по справі № 916/183/22 було відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «АГРО-ЮГ» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. При цьому, в ЄДР щодо ТОВ «Агро-Юг» також міститься запис про перебування в процесі банкрутства та ця інформація є загальнодоступною. Разом з тим, заявник зазначив, 16.09.2022 приватним виконавцем Колечко Д.М. було відкрито три виконавчих провадження на виконання вказаного рішення суду - № 69878119, 69878301, 69878731 та в цей же день вказані виконавчі провадження були об`єднані у зведене виконавче провадження № 69878897. Також, за твердженням скаржника, незважаючи на процедуру банкрутства боржника, в порушення чинного законодавства, в цьому виконавчому провадженні приватним виконавцем було прийнято постанови про накладення арештів: на банківські рахунки (постанова від 16.09.2022), на усе рухоме та нерухоме майно (постанова від 19.09.22) та оголошено у розшук транспортні засоби боржника - постанова від 26.09.22 (у межах суми звернення стягнення за виконавчим документом, з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, мінімальних витрат виконавчого провадження, штрафів - 2 244 162,00 гривень). Скаржник, посилаючись на п. 14 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, вважає, що накладення арештів було неправомірним, отже постанови про накладення арештів підлягають визнанню протиправними та скасуванню. Приватний виконавець заперечував проти скарги ТОВ «Агро-Юг» та зазначав, що оскільки у заявах про відкриття виконавчого провадження, що були підписані представником стягувача 20.04.2022 та надійшли поштою до приватного виконавця 16.09.2022, містилась вимога про накладання арешту, 16.09.2022, у день відкриття виконавчого провадження, приватним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника. Оскільки у ході перевірки майнового стану було виявлено нерухоме майно та транспортні засоби, про місцезнаходження яких приватному виконавцю відомо не було, були винесені постанови про арешт майна боржника (19.09.2022) та про розшук майна боржника (26.09.2022). Посилаючись на норми Закону України «Про виконавче провадження», виконавець вказує, що у рамках зведеного виконавчого провадження діяв з дотриманням вимог чинного законодавства, жодних порушень допущено не було та підстави для скасування накладеного арешту, на його думку, відсутні. Як зазначалося раніше, ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.10.2022 по справі №916/1249/21 скаргу ТОВ «Агро-Юг» (вх. № 2-868/22 від 04.10.2022) на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича по справі №916/1249/21 задоволено частково, визнано неправомірною постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича від 16.09.2022 про арешт коштів боржника, видану при примусовому виконанні наказу №916/1249/22 в межах виконавчого провадження ВП № 69878119, визнано неправомірною постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича від 19.09.2022 про арешт майна боржника, видану при примусовому виконанні наказу №916/1249/22 в межах виконавчого провадження ВП № 69878119, визнано неправомірною постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича від 26.09.2022 про розшук майна боржника, видану при примусовому виконанні наказу № 916/1249/22 в межах виконавчого провадження ВП № 69878119, в задоволенні решти скарги відмовлено. Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив, що дії приватного виконавця Колечка Д.М., направлені на арешт коштів та майна боржника, а також оголошення у розшук виявленого майна боржника, після відкриття провадження у справі про банкрутство та введення мораторію є неправомірними, а винесення відповідних постанов - протиправним. Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального законодавства, в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Згідно зі ст. 129-1 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Верховний Суд в постанові від 15.08.2019 у справі № 908/2559/17 зазначив, що статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на усій території України. При цьому держава Україна на своїй території повинна забезпечити реалізацію всіх прав, що випливають з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі й права на справедливий суд. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004 заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997). У рішенні від 15.10.2009 Європейський суд з прав людини у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" вказав на те, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту ст. 1 Першого протоколу. Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. У справі "Фуклев проти України" (рішення від 07.06.2005) Європейський суд з прав людини вказав, що Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012). Із моменту звернення у належний спосіб до органів виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження, стягувач має право розраховувати, що компетентний орган здійснить всі можливі заходи для виконання постановленого судового рішення, що набрало законної сили. За змістом ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права чи інтереси. Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Згідно зі ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Статтею 343 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. Виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, за приписами ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної влади (державних виконавців) та у передбачених цим законом випадках на приватних виконавців, правових статус та організація діяльності яких встановлюється Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»). Згідно з п.1 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Відповідно до ч.5 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Частинами 1, 2, 4, 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» унормовано, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Частина 1 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Згідно з ч. 2, 3 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.02.2022 у справі № 916/183/22 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг». Цією ж ухвалою суду постановлено оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення про відкриття справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг». 09.02.2022 (номер публікації: 68406, дата публікації на сайті ВГСУ: 09.02.2022 16:51) на веб-сайті Вищого господарського суду України офіційно оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг» із зазначенням повного найменування боржника, його поштової адреси, банківських реквізитів, найменування та адреси господарського суду, номера справи, відомостей про розпорядника майна, граничний строк подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника. Частиною 14 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з моменту відкриття провадження у справі: пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі; пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом; арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство; корпоративні права засновників (учасників, акціонерів) боржника реалізуються з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом; задоволення вимог засновника (учасника) боржника - юридичної особи про виділення частки у майні боржника у зв`язку з виходом із складу його учасників забороняється; рішення про реорганізацію або ліквідацію юридичної особи - боржника приймається в порядку, визначеному цим Кодексом. Згідно зі статтею 41 Кодексу України з процедур банкрутства, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та місцезнаходженням його майна. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо. Дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство. Таким чином, з огляду на приписи ч. 1 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Суд апеляційної інстанції вказує, що ухвала суду про відкриття провадження у справі про банкрутство є підставою для зупинення виконавчих дій (тобто проведення виконавчих дій заборонено) стосовно боржника, відносно якого відкрито справу про банкрутство відповідно до ч.14 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства та п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження». В даному випадку, ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Агро-Юг» постановлено господарським судом 08.02.2022. Строк мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідно до ч. 8 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство. Так, з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, та накладення арешту на кошти та майно боржника, а також подальший розшук його майна суперечить вимогам статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства. За таких обставин, враховуючи правовий режим мораторію, судова колегія відхиляє доводи апелянта стосовно того, що виконавчі дії були вчинені уже після введення мораторію, оскільки особливий правових режим діє до дня закриття провадження у справі про банкрутство, що на момент накладення арешту та розшуку майна здійснено не було. Так, суд першої інстанції вірно зазначив, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець мав бути обізнаний або пересвідчитись щодо порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Агро-Юг». Враховуючи те, що повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство оприлюднено на офіційному веб-сайті ВГС України 09.02.2022, приватний виконавець Колечко Д.М. перед здійсненням заходів, направлених на арешт на розшук майна боржника, на виконання покладених на нього законом зобов`язань, мав обов`язок та об`єктивну можливість перевірити інформацію щодо боржника та обставин, які б могли перешкоджати здійсненню та накладенню арештів, направлених на розшук та подальшу реалізацію майна боржника. Враховуючи те, що приватний виконавець наділений владними повноваженнями, він повинен дотримуватись цих вимог законодавства з метою забезпечення максимального дотримання засад, передбачених ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема, такими засадами є - верховенство права, законність, справедливість, неупередженість та об`єктивність, гласність та відкритість виконавчого провадження. Разом з тим, порушення зазначених засад є наслідком порушення безпосередньо прав сторін виконавчого провадження. При цьому здійснення приватним виконавцем комплексу дій, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника. Судом встановлено, що оскаржувані постанови виконавця винесені під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника ТОВ «Агро-Юг», тобто всупереч положенням Кодексу України з процедур банкрутства. (16.09.2022, 19.09.2022, 26.09.2022) Посилання апелянта на імперативні приписи Закону України «Про виконавче провадження» судовою колегією до уваги не приймаються, з огляду на вищенаведені норми чинного законодавства України, а також приписи Кодексу України з питань банкрутства. Таким чином, судом встановлено, що арешт на кошти та майно боржника та інші обмеження боржника, щодо якого відкрито справу про банкрутство щодо розпорядження належним йому майном, можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство, тоді як приватним виконавцем були накладені такі арешти постановами від 16.09.2022 та 19.09.2022, а також оголошено в розшук його майно постановою від 26.09.2022 з порушенням вказаних вище норм законодавства. Отже, вимоги скарги ТОВ «Агро-Юг» є обґрунтованими, а виконавець в рамках виконавчого провадження № 69878119 в першу чергу зобов`язаний був діяти згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», з огляду на пряму вимогу закону. Наслідком порушення приватним виконавцем (неперевірки інформації щодо боржника) стало те, що 16.09.2022 та 19.09.2022 було накладено арешт на всі кошти та на все майно, що належить боржнику, а 26.09.2022 оголошено в розшук майно боржника, що у разі його виявлення тягне за собою затримання та доставку зазначених у постанові транспортних засобів на спеціальний майданчик чи стоянку для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів. З огляду на зазначене, такі дії приватного виконавця Колечко Д.М., направлені на арешт коштів та майна боржника, а також оголошення у розшук виявленого майна боржника, після відкриття провадження у справі про банкрутство та введення мораторію є неправомірними, а винесення відповідних постанов - протиправним. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. Відповідно до положень наведеної норми процесуального права за результатами розгляду скарги господарський суд постановляє ухвалу, в якій або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність виконавця неправомірними, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. Таким чином, обґрунтованим є висновок місцевого господарського суду в частині того, що в даному випадку норми процесуального права не передбачають повноважень суду на скасування рішень органів державної виконавчої служби/приватних виконавців, у зв`язку з чим вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг» про скасування постанов приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича про арешт коштів боржника від 16.09.2022, про арешт майна боржника від 19.09.2022 та про розшук майна боржника від 26.09.2022 задоволенню не підлягають, а скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг» (вх. № 2-868/22 від 04.10.2022) на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича по справі №916/1249/21 підлягає частковому задоволенню з визнанням неправомірними постанов приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича від 16.09.2022 про арешт коштів боржника, видану при примусовому виконанні наказу № 916/1249/22 в межах виконавчого провадження ВП № 69878119; від 19.09.2022 про арешт майна боржника, видану при примусовому виконанні наказу № 916/1249/22 в межах виконавчого провадження ВП № 69878119; від 26.09.2022 про розшук майна боржника, видану при примусовому виконанні наказу № 916/1249/22 в межах виконавчого провадження ВП № 69878119. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення. Таким чином, висновки, викладені в ухвалі господарського суду першої інстанції відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для її скасування. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.10.2022 по справі №916/1249/21 слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.10.2022 по справі №916/1249/21 - без змін. Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на заявника апеляційної скарги Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу, Південно-західний апеляційний господарський суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.10.2022 по справі №916/1249/21 залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.10.2022 по справі №916/1249/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбаченими ст.ст. 288, 289 ГПК України. Повний текст постанови складено та підписано 22.12.2022 року. Головуючий суддя Н.М. Принцевська Судді: Г.І. Діброва Я.Ф. Савицький