Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/16290/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/16290/24 П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Коваля М.П., суддів Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна казначейська служба України, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: У травні 2024 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна казначейська служба України, в якому позивач просив суд: - визнати протиправною бездіяльність Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо невжиття заходів, спрямованих на повернення ФОП ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 180 568 (сто вісімдесят тисяч п`ятсот шістдесят вісім) гривень 09 коп; - зобов`язати Приморський відділ державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) направити до Державної казначейської служби України подання про повернення ФОП ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 180 568 (сто вісімдесят тисяч п`ятсот шістдесят вісім) гривень 09 коп. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо відмови у формуванні та направленні подання про повернення на рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 зарахованих до бюджету коштів у сумі 180 568,09 грн. Зобов`язано Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) підготувати та направити подання щодо повернення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 180 568,09 грн., як помилково сплачених, до відповідного органу Казначейства. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що судом першої інстанції при винесені рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що виконавче провадження 67749035 взагалі не було прийнято судом першої інстанції до уваги та інформація про його існування судом першої інстанції не врахована. Апелянт вказує, що скасувань рішень, що підлягали виконанню, тобто виконавчого документу, або визнання виконавчого документу такого, що не підлягає виконанню, прийнято судом не було, а скасовувались лише процесуальні документи державного виконавця. Апелянт наголошує, що кошти були стягнені та перераховані на виконання постанови Малиновського районного суду міста Одеси по справі № 521/12382/20, яка у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» була виконана в повному обсязі. Представником позивача надано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 19.11.2020 року у справі №521/12382/20 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, а саме 166 800 (сто шістдесят шість тисяч вісімсот) гривень, з конфіскацією на користь держави товару, вилученого за протоколом про порушення митних правил №0439/50000/20 від 27.03.2020 року. Постановою Одеського апеляційного суду від 05.02.2021 року у справі №521/12382/20 постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 19 листопада 2020 року залишено без змін. Супровідним листом від 16.04.2021 р. до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) спрямовано на примусове виконання постанову суду у справі №521/12382/20, який зареєстровано за № ВП67068728 та передано до виконання державному виконавцю. 25.10.2021 року державним виконавцем Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Меликовим Р.Г. на підставі заяви про примусове виконання рішення від 16.04.2021 року та Постанови Малиновського районного суду міста Одеси від 19.11.2020 року по справі №521/12382/20, прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №67068728. Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.10.2021 р. з ОСОБА_1 постановлено стягнути штраф у розмірі 166 800 гривень та суму виконавчого збору у розмірі 16 800 гривень. Також в межах виконавчого провадження ВП №67068728 винесенні постанови: - від 25.10.2021 року про арешт коштів боржника ВП № 67068728 (у межах суми звернення стягнення суми штрафу, виконавчого збору). - від 25.10.2021 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 269,00 грн. ВП № 67068728. - від 01.11.2021 року про арешт майна боржника ВП № 67068728; - від 01.11.2021 року про розшук майна боржника ВП № 67068728; - від 02.11.2021 року про опис та арешт майна (коштів) боржника ВП № 67068728; - від 10.01.2022 року про зняття арешту з коштів ВП № 67068728. 17.06.2021 року до Малиновського районного суду м.Одеси від Одеської митниці надійшла заява про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа № 521/12382/20 від 19.11.2020 року до виконання за справою про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси по справі №521/12382/20 від 17.06.2021 року поновлено строк пред`явлення виконавчого документу до виконання. 14.12.2021 та 22.12.2021 року державним виконавцем до банківських установ спрямовано платіжні інструкції про списання суми заборгованості за виконавчими документами з рахунків боржника. 14 грудня 2021 року на підставі платіжної вимоги відповідача №67068728 від 02.12.2021 р. та меморіального ордеру №67068728 від 14.12.2021 року з рахунку позивача № НОМЕР_1 у АТ «Укрсиббанк» у м. Одесі списано кошти в сумі 80 559 (вісімдесят тисяч п`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн., 31 коп. 22 грудня 2021 року на підставі платіжної вимоги Відповідача №67068728 від 21.12.2021 р. та меморіального ордеру №96130731 від 22.12.2021 року з рахунку ФОП Рашидов Озод № НОМЕР_2 у АБ «Південний» (м. Одеса) списано кошти в сумі 100 008 (сто тисяч вісім) грн., 78 коп. 21.12.2021 року, 24.12.2021 року та 30.12.2021 року на депозитний рахунок органу ДВС надійшли кошти на виконання вимог Постанови Малиновського районного суду міста Одеси від 19.11.2020 року по справі № 521/12382/20. 31.12.2021 року державним виконавцем Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Меликовим Р.Г. винесено постанови про припинення розшуку майна боржника, яке оголошене на підставі постанови від 01.11.2021 року про розшук майна боржника. 31.12.2021 року державним виконавцем винесено постанови про припинення розшуку майна боржника, яке оголошене на підставі постанови від 01.11.2021 року про розшук майна боржника. 31.12.2021 року відповідачем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 статті 39 ЗУ «Про виконавче провадження». Відповідно до вказаної постанови, боржником штраф у розмірі 166800 грн, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження сплачено у повному обсязі. 10.01.2022 року органом ДВС винесено постанову про зняття арешту з коштів боржника. У листопаді 2021 року позивачем до Одеського окружного адміністративного суду подано адміністративний позов до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Малиновський районний суд м. Одеси про визнання протиправними та скасування: - постанови державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Меликова Р.Г. від 25.10.2021 року ВП № 67068728 про відкриття виконавчого провадження; - постанови державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Меликова Р.Г. про арешт майна боржника від 01.11.2021 року ВП № 67068728; - постанови державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Меликова Р.Г. про розшук майна боржника від 01.11.2021 року ВП № 67068728; - постанови державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Меликова Р.Г. від 02.11.2021 року ВП № 67068728 про опис та арешт майна (коштів) боржника. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/22361/21 від 11 жовтня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправною постанову Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 02.11.2021 року ВП № 67068728 про опис та арешт майна (коштів). В задоволені інших позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з винесеним рішенням, ОСОБА_1 до П`ятого апеляційного адміністративного суду подано апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2023 року у справі №420/22361/21 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2022 року скасовано. Прийнято нове рішення, яким адміністративний позов про визнання протиправними та скасування постанов задоволено у повному обсязі, а саме: визнано протиправними та скасовано Постанови державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Меликова Р.Г.: - від 25.10.2021 року про відкриття виконавчого провадження № 67068728; - від 01.11.2021 року про арешт майна боржника ВП № 67068728; - від 01.11.2021 року про розшук майна боржника ВП № 67068728; - від 02.11.2021 року про опис та арешт майна (коштів) боржника ВП № 67068728. 29.04.2024 року представником позивача до Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) направлена заява про повернення помилково перерахованих коштів у сумі 180 568,09 гривень. 17.05.2024 року листом Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 07.05.2024 року №77889, позивачу відмовлено у поверненні грошових коштів. Відмова відповідача мотивована відсутністю підстав для повернення коштів. При цьому зазначено, що примусове стягнення коштів з боржника та їх перерахування відбувалося в межах виконавчого провадження відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та на підставі виконавчого документа. Вважаючи протиправною бездіяльність Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не повернення ФОП ОСОБА_1 коштів, позивач звернувся до суду з даним позовом. Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки постанова Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про відкриття виконавчого провадження ВП №67068728 від 25.10.2021 року визнана протиправною та скасована, кошти стягнуті з ФОП ОСОБА_1 в сумі 180568,09 грн є помилково сплаченими, а отже позивач має право на повернення помилково сплачених до державного бюджету коштів Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII)) Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - «рішення») - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Приписами статті 26 Закону №№1404-VIII визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. Відповідно до частин першої і другої статті 27 Закону №1404-VIII, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Частиною п`ятою статті 27 Закону № 1404-VIII визначені випадки, коли виконавчий збір не стягується, до яких спірний випадок не відноситься. Частиною 7 статті 27 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню. Частиною 2 статті 45 Бюджетного кодекс України визначено, що Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 затверджено Порядок повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (далі Порядок №787), який визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі). Пункт 1 розділу I Порядку №787 визначає, що надміру зараховані кошти - сума коштів, що становить позитивну різницю між сумою фактично сплачених коштів та сумою коштів, яку повинен сплатити до відповідного бюджету платник платежів (зборів), що визначені відповідним законодавством (крім платежів (зборів), контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби), для повного виконання покладеного на нього грошового зобов`язання; помилково зараховані кошти - кошти, що сплачені платником за видом доходів, який не відповідає суті платежу (збору), визначеного в абзаці третьому цього пункту, та/або до невідповідного бюджету. Враховуючи викладене, апеляційний суд наголошує, що Порядок №787 застосовний включно до випадків помилково чи надміру зарахованих до бюджету сум, що узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 08 серпня 2023 року у справі № 910/5880/21. Повертаючись до обставин даної справи, колегія суддів зазначає, що сума, яку позивач вважає помилково сплаченою становить 180568,00 грн. та складається із суми штрафу 166800,00 грн. (згідно постанови Малиновського районного суду міста Одеси від 19.11.2020 року у справі №521/12382/20) та виконавчого збору у розмірі 10% суми штрафу, що становить 16680,00 грн. Апеляційний суд звертає увагу, що постанова Малиновського районного суду міста Одеси від 19.11.2020 року у справі №521/12382/20 набрала законної сили 05 лютого 2021 року, та згідно вимог статті 129-1 Конституції України є обов`язковою до виконання. Суд враховує, що з моменту набрання законної сили постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 19.11.2020 року у справі №521/12382/20 до моменту примусового стягнення вказаної вище суми пройшло більше ніж півроку. Доказів сплати суми штрафу у добровільному порядку позивачем не надано. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що стягнута з позивача сума у розмірі 166800,00 грн. не може вважатись ані помилково, ані надмірно сплаченою, з огляду на наявність з цього приводу судового рішення, яке набрало законної сили. Скасування в подальшому постанови про відкриття виконавчого провадження у межах ВП №67068728 зазначених обставин жодним чином не спростовує. Крім того, Верховний Суд неодноразово наголошував, зокрема у постанові від 09 грудня 2021 року по справі №520/7192/20, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання. У даному випадку виконавчий збір є фіксованою платою за вчинення дій, пов`язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, що здійснюються державним виконавцем, а винесення постанови про стягнення виконавчого збору одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження є обов`язком виконавця, визначеним ч. 4 ст. 27 Закону №1404-VIII. На момент списання з позивача в примусовому порядку 180568,00 грн. юридична підстава для такого платежу існувала - була чинною як постанова Малиновського районного суду міста Одеси від 19.11.2020 року у справі №521/12382/20, так і постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №67068728. Враховуючи викладене, з огляду на обставини справи відсутні підстави вважати, що позивач сплатив кошти помилково або надміру. Більш того, колегія суддів враховує, що фактично на примусовому виконанні органу виконавчої служби перебували два виконавчі провадження з примусового виконання постанови Малиновського районного суду міста Одеси від 19.11.2020 року у справі №521/12382/20, а саме ВП №67068728, відкрите на підставі звернення Малиновського районного суду міста Одеси, а також ВП №67749035, відкрите на підставі звернення Одеської митниці після поновлення судом строку пред`явлення виконавчого документа без виконання. Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави вважати, що скасування у судовому порядку постанови від 25.10.2021 року про відкриття виконавчого провадження № 67068728, якою було стягнуто виконавчий збір, за умови наявності чинної постанови про стягнення виконавчого збору від 02.12.2021 року ВП №67749035 в розмірі 16680,00 грн, свідчить що стягнута сума виконавчого збору може вважатись помилково або надмірно сплаченою. При цьому, частиною 7 статті 27 Закону № 1404-VIII визначено, що стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню виключно у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, чого у межах спірних правовідносин не вбачається. Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення позовних вимог відсутні, а протилежні висновки суду першої інстанції ґрунтуються на неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи та порушенні норм матеріального права. Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. На підставі викладеного, керуючись ст. ст, 292, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року задовольнити. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна казначейська служба України, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду. Головуючий суддя: М. П. Коваль Суддя: Ю.В. Осіпов Суддя: В.О. Скрипченко