Постанова 4852 № 160/22585/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 08 грудня 2022 року м.Дніпросправа № 160/22585/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Баранник Н.П., суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А., за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 червня 2022 року у справі № 160/22585/21 (суддя Букіна Л.Є.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі відповідач), в якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 606 о/с від 19.10.2021 року "По особовому складу" яким позивача звільнено з посади поліцейського-водія логістики відділення поліції №6 Криворізького районного управління поліції; - зобов`язати відповідача поновити позивача на посаді поліцейського-водія логістики відділення поліції №6 Криворізького районного управління поліції, а за відсутності такої посади - на іншій рівнозначній посаді в цьому (або іншому) державному органі; - стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.06.2022р позовні вимоги позивача задоволено. Суд визнав протиправним та скасував наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 19.10.2021 року № 606 о/с в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення; поновив позивача на посаді посаді поліцейського - водія логістики відділення № 6 Криворізького районного управління поліції з 20.20.2021 року; стягнув з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 20.20.2021 року по день фактичного поновлення на посаді, виходячи з середньоденного розміру грошового забезпечення 285,61 грн.. З рішенням суду не погодився відповідач, ним була подана апеляційна скарга. У скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неналежну оцінку доказів, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення у справі про відмову позивачу у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі. Основні доводи апеляційної скарги зводяться до того, що матеріалами справи підтверджено відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на те, що під час службового розслідування встановлений факт невиходу позивача на службу без поважних причин. Звертають увагу суду апеляційної інстанції, що підставою для видання оспорюваного наказу ГУНП від 19.10.2021р №606 о/с щодо звільнення ОСОБА_1 зі служби став наказ ГУНП від 18.10.2021р №1754к, яким на останнього було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби, і цей наказ позивач не оскаржив у судовому порядку. Позивачем подано письмовий відзив на апеляційну скаргу. У відзиві позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обґрунтоване. Доводи апеляційної скарги вважає незмістовними та безпідставними. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи та обґрунтування вимог апеляційної скарги, наполягав на задоволенні вимог скарги, скасуванні рішення суду першої інстанції з прийняттям нового про відмову у задоволенні позову позивача. Позивач заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги, прохав залишити рішення суду першої інстанції без змін. Колегія суддів, заслухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне. З матеріалів справи встановлено, що позивач проходив службу на посаді поліцейського - водія логістики відділення № 6 Криворізького районного управління поліції. Згідно з наказом від 16.08.2021 року № 53 о/с ОСОБА_1 перебував у щорічній відпустці за 2020 рік тривалістю 30 діб з 18.08.2021 року з можливістю виїздити за кордон, а саме до м. Баку Азербайджан. Наказом ГУНП від 27.09.2021 року №1996 було призначене службове розслідування за фактом не виходу на службу з 20.09.2021р поліцейського-водія логістики відділення поліції № 6 Криворізького районного управління сержанта поліції ОСОБА_1 .. В ході службового розслідування встановлено, що з 18.08.2021 року позивач знаходився у щорічній відпустці з виїздом за межі України, до Республіки Азербайджан. Однак, після закінчення відпустки на службу не вийшов, у зв`язку з чим дисциплінарна комісія, яка проводила службове розслідування, дійшла висновку, що дні невиходу на службу без поважних причин слід визнати прогулом. За порушення службової дисципліни, яке виразилося у порушенні вимог ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині дотримання законодавства, неухильного виконання наказів начальників, а саме: вчинення прогулів, тобто безпідставному невиході на службу з 20.09.2021 року, наказом ГУНП від 18.10.2021 року № 1754к вирішено застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Наказом ГУНП від 19.10.2021 року № 606 о/с, сержанта поліції ОСОБА_1 (0079533) поліцейського - водія логістики відділення № 6 Криворізького районного управління поліції, з 19.10.2022 року звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Наказ від 19.10.2021 року № 606 о/с про звільнення позивач оскаржив до суду, просив поновити його в органах поліції на рівнозначній посаді та стягнути грошове забезпечення за час вимушеного прогулу. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , виходив з того, що обставини, за якими позивач був звільнений зі служби свідчать про відсутність внутрішніх якісних процедур, які посилять прозорість і ясність дій відповідача, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності. Позивачем доведено існування поважності причин не виходу на службу після закінчення відпустки, а саме факт перебування на лікарняному, ним дотримано вимоги Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженого наказом Міністерства МОЗ України від 03.11.2004 року (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 грудня 2001 р. за № 1005/6196) в частині здійснення перекладу листка непрацездатності на державну мову та його нотаріальне засвідчення. Таким чином, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем правомірності видачі оскарженого наказу про звільнення позивача з поліції, та як наслідок необхідності поновлення позивача на посаді, з якої його було звільнено, та стягнення з відповідача на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу. Колегія суддів з висновками суду першої інстанції не погоджується, враховуючи наступне. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі Закон № 580-VIII). За приписами статті 18 Закону №580 поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Згідно з частинами 1 та 2 статті 19 Закону №580, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, з-поміж іншого, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (частина 1 статті 11 Дисциплінарного статуту). Відповідно до частини 1 статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Частиною 1 статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Згідно з частинами 2 та 3 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції. Відповідно до частини 2 статті 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (частина 3 статті 14 Дисциплінарного статуту). Згідно з частиною 4 статті 14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Згідно з частиною 10 статті 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Порядок проведення службових розслідувань в органах поліції, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення станом на час виникнення спірних правовідносин визначався Порядком проведення службового розслідування у Національній поліції України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №

893. Пунктом 2 розділу ІІ Інструкції № 893 визначено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції № 893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. Згідно з пунктом 4 розділу VI Інструкції № 893 в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування, зокрема: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення. У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються, зокрема: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку (пункт 5 розділу VI Інструкції). Судом встановлено та сторонами не заперечується, що позивач перебував у щорічній відпустці за 2020 рік тривалістю 30 діб з 18.08.2021 року з можливістю виїздити за кордон, а саме до м. Баку Азербайджан, про що керівництву відділення поліції № 6 Криворізького районного управління було відомо. Встановивши, що після закінчення відпустки позивач на службу не з`явився, відповідачем проведено службове розслідування відносно не виходу на службу позивача за період з 20.09.2021 року по 12.10.2021 року. В матеріалах справі наявні рапорти на ім`я начальника відділення поліції № 6 Криворізького районного управління ГУНП в Дніпропетровській області, якими зафіксовано, що ОСОБА_1 з 21.09.2021року на зв`язок не виходить, у нього вимкнено телефон, на службу по закінченню відпустки не прибув, вдома відсутній, про причини не виходу на службу нікого не повідомив (а.с. 64,65, 73-77, 88-94). Актами відсутності на службі зафіксовано, що у період з 22.09.2021р. по 12.10 2021р поліцейський-водій логістики відділення поліції № 6 Криворізького районного управління ОСОБА_1 , на службу не вийшов та до виконання службових обов`язків не приступив, про причини свого невиходу на службу ОСОБА_1 керівництво ВП №6 КРУП ГУНП не попереджав та не інформував ( а.с. 116- 126). Під час службового розслідування були відібрані пояснення у інспекторів-чергових частин, у поліцейських-водіїв логістики, які підтвердили факт не виходу протягом зазначеного періоду ОСОБА_1 на службу, та вказали, що останній не повідомляв про причини, за яких він не вийшов з відпустки та не приступив до виконання своїх службових обов`язків (а.с.127-137). ОСОБА_2 , яка в період з 08.09.2021р по 24.09.2021р тимчасово виконувала обов`язки начальника чергової частини відділення поліції №6, в своїх поясненнях зазначила, що, починаючи з 20.09.2021року вона намагалася телефонувати поліцейському-водію ОСОБА_1 , щоб повідомити про графік чергувань, до вайберу надсилала повідомлення, проте жодного разу він не відповів, його телефон перебував в обмеженій можливості прийняти дзвінок. З 18.09.2021 по 24.09.2021 ОСОБА_1 на зв`язок так і не вийшов, про причини не виходу на службу не повідомив (а.с. 137). До пояснень ОСОБА_2 додала скріншоти своїх повідомлень та дзвінків без зворотного зв`язку з абонентом ОСОБА_1 ( а.с. 101-103). Позивач, в свою чергу надав скриншот з перепискою з ОСОБА_3 (а.с.102), як на підтвердження того, що повідомляв свого безпосереднього керівника про причини не виходу на службу з відпустки. Колегія суддів звертає увагу, що в повідомленні за 17.09.2021 року ОСОБА_1 лише вказав на погіршення свого самопочуття та про можливість затриматися. Проте, доказів того, що позивач належним чином повідомив керівництво відділу поліції, чергову частину чи відділ кадрів про своє перебування на лікарняному увесь період з 19.09.2021 по 11.10.2021року та про неможливість виходу на службу у зв`язку з цим матеріали справи не містять. Суд встановив, що у зв`язку з погіршенням стану здоров`я під час перебування у відпустці на території Республіки Азербайджан позивач був змушений звернутися у місцеву лікарню, за наданням медичної допомоги, і 18.09.2021 року лікарем міської поліклініки № 15 у місті Баку здійснено огляд та відкрито лист непрацездатності серії SN007 № 0292672 ( а.с. 17, 18). Наявність листка непрацездатності у спірний період у позивача суд розцінив як доказ існування поважних причин невиходу позивача на службу по закінченню періоду перебування у відпустці. Проте, колегія суддів звертає увагу на той факт, що за матеріалами службового розслідування було встановлено, що ОСОБА_1 нікого належним чином не повідомив про факт відкриття листка непрацездатності саме у день, коли він мав вийти на службу, тобто про існування поважних причини, за яких він позбавлений можливості приступити до виконання своїх службових обов`язків. Крім того, лист непрацездатності було закрито 11.10.2021 та в ньому зазначена дата, коли позивач мав приступити до роботи 12.10.2021року (а.с. 18). Позивач стверджував, що 12.10.2021 року він перебував у дорозі, а тому вийшов на роботу 13.10.2021року. Доказів того, що позивач належним чином повідомив про це свого безпосереднього керівника чи чергову частину, чи відділ кадрів матеріали справи також не містять. Відповідно до п.4,5,8 ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст.18 Закону України «Про національну поліцію», зобов`язує поліцейського безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону вживати заходи до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника, знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що матеріалами службового розслідування підтверджено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, за який його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності. При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що за порушення службової дисципліни, яке виразилося у порушенні вимог ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині дотримання законодавства, неухильного виконання наказів начальників, а саме: вчинення прогулів, тобто безпідставному невиході на службу з 20.09.2021 року, наказом ГУНП від 18.10.2021 року № 1754к вирішено застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Наказ №1754к від 18.10.2021 року про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції позивач не оскаржив ні в межах даної справи, та не надав суду доказів оскарження його в будь-якому порядку чи іншому судовому провадженні. Наказ ГУНП від 19.10.2021 року № 606 о/с, який оскаржує позивач та просить його скасувати, видано у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту наказом № 1754к. Таким чином, у суду відсутні підстави без скасування та надання оцінки правомірності винесення наказу № 1754к від 18.10.2021 стверджувати про протиправність наказу №606 від 19.10.2021року. Оскільки відсутні підстави для скасування оскарженого наказу відповідача №606 від 19.10.2021року, відповідно, відсутні і підстави для задоволення похідних позовних вимог про поновлення позивача на посаді та стягнення на його користь виплат. З огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що судом неповно встановлені обставини, що мають значення для правильного вирішення спору між сторонами, рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування такого рішення й прийняття нового про відмову у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі. Апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню. Керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.317, ст.ст.322, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області - задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 червня 2022 року у справі №160/22585/21 - скасувати та ухвалити нове судове рішення. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити у повному обсязі. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України. Головуючий - суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш суддя А.А. Щербак