Постанова 4851 № 440/3475/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 жовтня 2020 р.Справа № 440/3475/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Григорова А.М., Суддів: Подобайло З.Г. , Бартош Н.С. , за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.12.2019 року, головуючий суддя І інстанції: О.В. Гіглава, м. Полтава, повний текст складено 28.12.19 року по справі № 440/3475/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу , ВСТАНОВИВ: 12.09.2020 р. (відповідно до відбитку штампу установи поштового зв`язку на конверті) ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, в якій просив суд першої інстанції: - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області №1118 від 18.07.2019 р. про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби дільничного офіцера поліції сектору превенції Хорольського відділу поліції ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 . - стягнути з Головного Управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13.08.2019 р. до дня фактичного поновлення на роботі; - звернути до негайного виконання судове рішення в частині поновлення на службі та стягнення на користь Позивача з Головного управління національної поліції в Полтавській області грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць - судові витрати, які складаються з сплати судового збору та витрат на правничу допомогу покласти на відповідача. В обґрунтування заявлених вимог, зокрема посилається на що під час проведення службового розслідування за фактом його появи на службі в стані алкогольного сп`яніння відповідачем були грубо порушені його права як особи щодо якої проводиться розслідування, які гарантовані пунктом 2.5 розділу ІV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018, а саме, позивачу не було надано можливості надати пояснення під час проведення службового розслідування. Зазначає, що наявне в матеріалах службового розслідування пояснення за підписом ОСОБА_1 від 19.06.2019 є підробленим з його пояснень без дати, які відбиралися у останнього ще в день появи на службі в стані алкогольного сп`яніння 12.06.2019, тобто, задовго до призначення службового розслідування. Вказує, що письмові пояснення 19.06.2019 він не надавав та не міг надавати, оскільки перебував в цей день на лікарняному, що підтверджується відповідним листом непрацездатності. Крім цього, ОСОБА_1 також посилається на необґрунтованість висновків про його перебування на роботі у стані алкогольного сп`яніння, оскільки тестування останнього на вміст алкоголю проводилося на алкотестері, що вже був у використанні, тобто з порушенням вимог інструкцій з його експлуатації. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.12.2019р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області №1118 від 18.07.2019 "Про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності". В іншій частині позовних вимог відмовлено. Головне управління Національної поліції в Полтавській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просило суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.12.2019 в частині, якою позовні вимоги задоволено, та прийняти у цій частині нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без задоволення. В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що не може погодитись з оскаржуваним судовим рішенням, оскільки судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Так, зазначає, що у позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що під час службового розслідування йому нібито не було надано можливості надати пояснення, проте в межах службового розслідування у позивача відібрані пояснення 19.06.2019, згідно яких ОСОБА_1 підтвердив вживання спиртних напоїв. Вказує, що незважаючи на те, що позивач вважає дане пояснення підробним, жодних доказів щодо підтвердження даного факту позивач не надав. Крім цього, вказує, що ОСОБА_1 не звертався до правоохоронних із будь-якими заявами по факту службового підроблення, передбаченого ст.366 Кримінального кодексу України. Посилається, що більше того, що стосується змісту пояснень, позивач не зазначив жодних зауважень, оскільки, по-перше, вживання спиртних напоїв перед заступанням на добове чергування у складі СОГ підтверджене висновком КНП "Хорольська ЦРЛ" № 15 щодо результатів медичного огляду з метою встановлення факту вживання психореактивної речовини та стану сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, а по-друге, факт надання позивачем письмових пояснень саме 19.06.2019 підтверджено показами свідка ОСОБА_2 . При цьому, вказує, що свідок ОСОБА_3 дійсно надала покази про те, що позивач писав пояснення 12.06.2019, тобто безпосередньо в день виявлення факту перебування його у стані алкогольного сп`яніння, однак при цьому ОСОБА_3 зазначила, що не читала документ, написаний позивачем, та їй не відомо, чи є цей документ поясненнями, долученими до матеріалів службового розслідування. Отже, вважає, що покази свідка ОСОБА_3 жодним чином не спростовують показів свідка ОСОБА_2 про те, що письмові пояснення позивача, які долучено до матеріалів службового розслідування, були надані ним саме 19.06.2019. Вказує, що зазначене свідчить про те, що письмові пояснення позивача та свідків є належними та допустимими доказами вчинення дисциплінарного проступку. Вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а саме ст. 242 КАС України - не було повно і всебічно досліджено обставини справи, наявним в матеріалах справи доказам не надано належної оцінки. Вказує, що оскільки показник алкоголю в крові позивача значно перевищував вказану норму, указаними діями дільничний офіцер поліції сектору превенції Хорольського відділу поліції ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 порушив вимоги п.1 ч.1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", п.14 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту. Зазначає, що при виданні наказу від 18.07.2019 №1118 "Про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності" ГУНП в Полтавській області діяло виключно у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством, не допускаючи при цьому жодних порушень прав та законних інтересів позивача. Представник позивача подав через електронну пошту з електронним цифровим підписом відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та таким, що прийняте без порушень норм матеріального права та процесуального права, а апеляційна скарга є необґрунтованою, в якій викладені вимоги, що не відповідають чинному законодавству, просив апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.12.2019 року у справі №440/3475/19 без змін. Просив розгляд апеляційної скарги провести за відсутності позивача та його представника - адвоката Руслана Павелко. 15.10.2020 р. представник відповідача направив на електронну пошту суду апеляційної інстанції без електронного цифрового підпису заяву, в якій зазначив, що у зв`язку із погіршенням епідеміологічної ситуації на даний час у Головному управлінні Національної поліції в Полтавській області заборонено виїзди у відрядження, а тому просив провести судове засідання, призначене на 15:00 15.10.2020 без участі представника відповідача. Зазначив, що апеляційну скаргу підтримують у повному обсязі, просять її задовольнити. Відповідач, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений заздалегідь та належним чином про що свідчать поштове повідомлення про вручення, яке містяться в матеріалах справи. Позивач в судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги, просив її відхилити. Представник відповідача 15.10.2020 в судове засідання не з`явився, відповідач про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений заздалегідь та належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами направлення судової повістки на електронну адресу відповідача. В судовому засіданні, яке відбулося 16.09.2020 р. представник відповідача підтримав вимоги скарги, просив її задовольнити. Колегія суддів звертає увагу, що з урахуванням ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що до 13.08.2019 ОСОБА_1 проходив службу у Національній поліції на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції Хорольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області у званні старшого лейтенанта. Відповідно до службової телеграми начальника ГУНП в Полтавській області полковника міліції А. Замахіна від 06.06.2019 №2308/115/01/25-2019 з метою забезпечення дотримання дисципліни й законності та викорінення випадків заступання підпорядкованих працівників в добовий наряд у стані алкогольного сп`яніння зобов`язано: - забезпечити щоденну перевірку добового наряду (СОГ, ГРПП, чергова служба, відповідальних по підрозділу) на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням алкотестера "Drager"; - у разі виявлення поліцейських, які мають ознаки сп`яніння, негайно вирішувати питання про їх заміну в добовому наряді та тимчасове відсторонення від несення служби і проведення подальшої перевірки. Згідно з розстановкою нарядів Хорольського ВП ГУНП на 12.06.2019, складеною начальником СРПП №2 Хорольського ВП ГУНП майором поліції Саленком Ю.М. , затвердженою 10.06.2019 т.в.о. начальника Хорольського ВП ГУНП майором поліції Козаченком В.В. , до складу добового наряду з 08.00 12.06.2019 по 08.00 13.06.2019 включено старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 . По прибуттю ОСОБА_1 на роботу та за результатами його перевірки на вміст алкоголю виявлено, що останній перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Відповідно до роздруківки мобільного принтеру до пристрою "Drager" про результати алкотесту: модель Alcotest 6810, прилад АRBF-0431, принтер №АRBН-5350, тест №1278, час тесту 08.04, дата тесту 12.06.2019, результат тесту 0,78%, у графі ПІБ особи, яку тестують міститься запис ОСОБА_1 , у графі підпис особи, яку тестують його підпис. Згідно зі свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/6180, виданим 21.09.2019 ДП "Всеукраїнський державний науково виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та прав споживачів" газоаналізатор Alcotest 6810, заводський номер АRBF-0431, відповідає вимогам. Поряд з цим, згідно з висновком КНП "Хорольська ЦРЛ" №15 щодо результатів медичного огляду з метою встановлення факту вживання психореактивних речовин та стану сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, 12.06.2019 о 10.50 проведено огляд ОСОБА_1 , 1994 року народження, результат огляду "Стан сп`яніння внаслідок вживання алкоголю". Як наслідок, за даними Книги нарядів Хорольського ВП ГУНП (інв.№347) у розстановці нарядів на 12.06.2019 здійснено заміну дільничного офіцера поліції ОСОБА_1 на дільничного офіцера ОСОБА_6 . Відповідно до Журналу реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю (інв.№314) 12.06.2019 у записі №1876 здійснено заміну працівника ОСОБА_1 на ОСОБА_6 . У подальшому, 12.06.2019 на ім`я начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській області полковника поліції А. Замахіна заступником начальника Хорольського відділу поліції ГУНП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 складено рапорт (а.с. 89), в якому останній доповів про те, що 12.06.2019 о 08.00 було проведено інструктаж добового наряду Хорольського ВП ГУНП. У ході інструктажу ОСОБА_2 на підставі службової телеграми від 06.06.2019 №2308/115/01/25-2019 було здійснено освідування на стан алкогольного сп`яніння за допомогою пристрою "Drager" поліцейських, які заступали у добовий наряд, в результаті чого було виявлено, що дільничний офіцер поліції старший лейтенант поліції ОСОБА_1 прибув на службу, заступаючи у добовий наряд, у стані алкогольного сп`яніння (результат тесту пристроєм "Drager" 0,78%). Після цього ОСОБА_1 було запропоновано пройти освідування в медичному закладі, а саме, в Хорольській ЦРЛ, що підтверджується висновком зазначеного закладу №15. Вказаний рапорт зареєстрований в Хорольському ВП ГУНП в Полтавській області 12.06.2019 за вх.№4068. На підставі наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 18.06.2019 №533 дисциплінарна комісія ГУНП у складі: голови дисциплінарної комісії - заступника начальника ГУНП в Полтавській області підполковника поліції Абрамова В.В. , членів дисциплінарної комісії старшого інспектора з ОД відділу ІОС УКЗ ГУНП підполковника поліції Лебедя А.В., старшого інспектора з ОД відділу ДОП УПД ГУНП майора поліції Ворони Д.А., т.в.о. начальника УКЗ ГУНП майора поліції Єфімова О.О. , т.в.о. начальника Хорольського ВП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 провела службове розслідування за фактом появи на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння дільничного офіцера поліції сектору превенції Хорольського відділу поліції ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 та склала відповідний висновок. В ході проведення службового розслідування комісією підтверджено факт виявлення керівництвом Хорольського відділу поліції ГУНП 12.06.2019 появи дільничного офіцера поліції сектору превенції Хорольського відділу поліції ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на службі (до адмінбудівлі Хорольського відділу поліції на інструктаж для заступання на чергування у складі слідчо-оперативної групи підрозділу) у стані алкогольного сп`яніння. Так, у висновку службового розслідування, затвердженого 17.07.2019 начальником Головного управління Національної поліції в Полтавській області полковником поліції А. Замахіним , комісія вважала: - службове розслідування відносно дільничного офіцера поліції сектору превенції Хорольського відділу поліції ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 за фактом появи ним на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння закінчити; - за порушення службової дисципліни, що виявилося в недотриманні пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пункту 14 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, дільничного офіцера поліції сектору превенції Хорольського відділу поліції ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції; - т.в.о. начальника Хорольського відділу поліції ГУНП майору поліції Козаченку В.В. організувати додаткове вивчення з підлеглими вимог Правил етичної поведінки поліцейських та провести додаткову роз`яснювальну роботу щодо недопущення появи на службі у нетверезому стані. На підставі вказаних висновків службового розслідування, 18.07.2019 Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області видано наказ №1118 "Про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності", яким наказано за порушення службової дисципліни, що виявилося в недотриманні пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пункту 14 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, дільничного офіцера поліції сектору превенції Хорольського відділу поліції ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції. На виконання зазначеного наказу, 13.08.2019 за підписом т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській області полковника поліції О. Бєлянського, видано наказ №414 о/с "По особовому складу", яким старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 13.08.2019. ОСОБА_1 , не погодившись з прийнятим відносно нього наказом Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 18.07.2019 №1118 "Про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності", звернувся до суду з позовом. Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Полтавській області від 18.07.2019 №1118 про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби дільничного офіцера поліції сектору превенції Хорольського відділу поліції ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 р. №580-VIII (далі по тексту - Закон України № 580-VIII). Частиною 1 ст.8 Закону України №580-VIII визначено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Частиною 1 ст.18 Закону України № 580-VІІІ передбачено, що поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема до медичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Наказом Міністерства внутрішніх справ від 09 листопада 2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Відповідно до пункту 1 Розділу І Правил установлено, що вони поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування. Згідно із пунктом 1 Розділу ІІ Правил під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема, поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики. Пунктом 2 Розділу ІІ Правил визначено, що під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов`язків і в невстановленому місці. Пунктами 3 та 4 Розділу IV Правил передбачено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики. Згідно ст.19 Закону України №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі по тексту - Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Пунктом 14 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту визначено, що під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння. Згідно ст.11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Відповідно до ст.12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Статтею 13 Дисциплінарного статуту визначено, що Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Відповідно до п.1 ч.6 ст.19 Дисциплінарного статуту обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського є вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння. Частиною 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту визначено, що під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Наказом МВС України від 07.11.2018 р. №893 було затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції (далі по тексту - Порядок). Пунктом 1 Розділу І Порядку визначено, що цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування. Відповідно до п. 1 Розділу ІІ Порядку службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Як вбачається з матеріалів даної справи, відповідно до рапорту заступника начальника Хорольського відділу поліції ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 від 12.06.2019 (вих. Хорольського ВП ГУНП від 12.06.2019 вих. № 4068) на ім`я начальника Головного Управління Національної поліції в Полтавській області Замахіна А.Л., ініціатор рапорту доповідав, що 12.06.2019 о 08.00 було проведено інструктаж добового наряду Хорольського ВП ГУНП, у ході якого ним на підставі службової телеграми №2308/115/01/25-2019 від 06.06.2019 було здійснено освідування на стан алкогольного сп`яніння за допомогою пристрою "Драгер" поліцейських, які заступали у добовий наряд, в результаті чого було виявлено, що дільничний офіцер поліції старший лейтенант поліції ОСОБА_1 прибув на службу, заступаючи у добовий наряд, у стані алкогольного сп`яніння (результат тесту пристроєм "Драгер" 0,78 %). Після цього останньому було запропоновано пройти освідування в медичному закладі, а саме, в Хорольській ЦРЛ, що підтверджується висновком зазначеного закладу №

15. Відповідно до Наказу Головного Управління Національної поліції в Полтавській області від 18.06.2019 р. №533 за вказаним фактом було призначено службове розслідування (том 1 а.с. 21). Приписами ч.1 ст.18 Дисциплінарного статуту визначено, що під час службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. На виконання вимог наведеної вище норми, під час службового розслідування від позивача по справі було отримано письмове пояснення з приводу обставин на підставі яких було призначено службове розслідування. Так, останній пояснив, що 11.06.2019 до 23 год. він був в м. Хорол на дні народження в знайомих. На даному святі він вживав алкогольні напої, а саме, горілку в кількості 300 гр. Після цього він поїхав додому та ліг відпочивати. Вранці, близько 07.00, він прокинувся та почав збиратися на добове чергування в складі СОГ. Прийшовши на роботу, він зайшов до чергової частини для проведення інструктажу. У час, коли мав проводитися інструктаж його було освідувано на предмет встановлення стану алкогольного сп`яніння. Продувши в алкотестер "Драгер", його показник склав 0,78% проміле. Після цього опитаного було направлено на медосвідування до Хорольської ЦРЛ, де алкотестер показав, що рівень алкоголю в крові склав 0,51 % проміле. Зазначив, що його було замінено на іншого поліцейського, вогнепальної зброї він не отримував. Вказав, що не розписувався за проведення з ним інструктажів та отримання зброї (том 1 а.с. 35). Як вбачається з наявною в матеріалах даної справи документації службового розслідування, відповідно до розстановки сил та засобів (нарядів) Хорольського ВП ГУНП з 08.00 год. 12.06.2019 року по 08.00 год. 13.06.2019 року, складеної начальником СРПП№ 2 Хорольського ВП ГУНП майором поліції Саленком Ю.М. та затвердженою 10.06.2019 т.в.о. начальника Хорольського ВП ГУНП майором поліції Козаченком В.В. , до складу добового наряду з 08.00 12.06.2019 по 08.00 13.06.2019 (вид наряду - дільничний) було включено інспектора ДОП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (том 1 а.с. 104). Згідно з Книгою нарядів Хорольського ВП ГУНП (інв. № 347) у розстановці нарядів на 12.06.2019 здійснено заміну дільничного офіцера поліції на дільничного офіцера поліції сектору превенції Хорольського ВП ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_6 (том 1 а.с.99). Відповідно до Журналу реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю (інв. № 314) 12.06.2019 у записі за № 1876 здійснено заміну працівника на ОСОБА_6 (том 1 а.с.102 зворотній бік аркушу). Згідно зі службовою телеграмою ГУНП від 06.06.2019 вих. № 2308/115/01/25-2019 за підписом начальника ГУНП полковника поліції Замахіна А.Л. начальникам територіальних відділів ГУНП поставлено вимогу забезпечити щоденну перевірку добового наряду (СОГ, ГРПП, чергова частина, відповідальних по підрозділу) на стан сп`яніння зі застосуванням алкотестера Drager. В разі виявлення поліцейських, які мають ознаки сп`яніння, негайно вирішувати питання про їх заміну в добовому наряді та тимчасове відсторонення від несення служби і проведення подальшої перевірки (том 1 а.с.105). Колегія суддів зауважує, що нетверезий стан працівника або особи, яка проходить публічну службу, може бути підтверджено як медичним висновком, так і іншими видами доказів (актами та іншими документами, поясненням сторін і третіх осіб, показаннями свідків), які мають бути відповідно оцінені судом. Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 29.05.2020 р. по справі №819/1394/17. Відповідно до роздруківки мобільного принтеру до пристрою "Драгер" про результати алкотесту. Модель: Alcotest 6810, прилад ARBF-0431, принтер №ARBH-5350, тест №1278, час тесту 08.04, дата тесту 12.06.2019, результат тесту 0,78%, у графі ПІБ особи, яку тестують мається запис " ОСОБА_1 ", у графі "підпис особи, яку тестують" стоїть підпис (том 1 а.с.88). Згідно зі свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 12 01/6180, видане 21.09.2018 ДП "Всеукраїнський державний науково виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та прав споживачів" газоаналізатор Alcotest 6810, заводський номер ARBF-0431, відповідає вимогам Методика повірки. Свідоцтво чинне до 21.09.2019 (том 1 а.с.98). Згідно з висновком КНП "Хорольська ЦРЛ" № 15 щодо результатів медичного огляду з метою встановлення факту вживання психореактивної речовини та стану сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, 12.06.2019 о 10.50 проведено огляд ОСОБА_1 , 1994 р.н., результат огляду "Стан сп`яніння внаслідок вживання алкоголю" (том 1 а.с. 90). 17.07.2019 р. Начальником Головного управління Національної поліції в Полтавській області було затверджено висновок службового розслідування, згідно з яким за порушення службової дисципліни, що виявилося в недотриманні п.1 ч.1 ст.18 Закону України № 580-VIIII, п.14 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту, п.2 Розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС № 1179-2016 р., вважалось звільнити зі служби в поліції дільничного офіцеру поліції сектору превенції Хорольського відділу поліції ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанту поліції ОСОБА_1 (том 1 а.с.82-87). Отже, з урахуванням наведеного вище, та відповідно до наявних матеріалів службового розслідування підтверджується факт того, що позивач з`явився на службу у стані алкогольного сп`яніння, порушивши службову дисципліну та вимоги п.1 ч.1 ст.18 Закону України №580-VIII, п.14 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту, п.2 Розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС № 1179-2016 р., чим відповідно скоїв дисциплінарний проступок. Суд апеляційної інстанції зазначає, що з огляду на вимоги Закону України № 580-VIII та приписи Дисциплінарного статуту в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, а застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 21.02.2020 р. по справі №823/990/17. Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу від 18.07.2019 №1118 "Про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності" діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством, не допускаючи порушень прав та законних інтересів позивача. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що аналіз матеріалів службового розслідування за фактом порушення позивачем службової дисципліни свідчить про те, що при визначенні дисциплінарного стягнення позивачу - звільнення зі служби, відповідач мав підстави вважати, що проступок позивача відноситься до важких, про що, зокрема, свідчить перебування позивача на службі у стані алкогольного сп`яніння, що підриває авторитет всієї системи органів Національної поліції України. Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 24.09.2020 р. по справі №809/773/17. Щодо доводів позивача викладених в позові, а також в запереченні представника позивача на апеляційну скаргу про те, що наявне в матеріалах службового розслідування пояснення позивача від 19.06.2019 року є підробленим, з власноручно написаного пояснення від 12.06.2019 року (без дати складання), оскільки позивач 19.06.2019 р. перебував на лікарняному та будь - які пояснення не писав, а також посилання на те, що бланк пояснення позивача відрізняється від інших бланків пояснень, а також висновків суду першої інстанції щодо суперечливості показів свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо дати написання ОСОБА_1 письмових пояснень, та відповідно на критичне оцінювання судом вчинений заступником начальника Хорольського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_2 у письмових поясненнях ОСОБА_1 запис наступного змісту: "Пояснення відібрав заступник начальника Хорольського ВП ГУНП в Полтавській області ст. лейт. Поліції ОСОБА_2 19.06.2019", а також посилання суду на те, що можливість відібрання ОСОБА_2 письмових пояснень у ОСОБА_1 саме 19.06.2019 спростовується наявним у матеріалах справи листом непрацездатності серія АДЦ №153713, за змістом якого ОСОБА_1 у період з 18.06.2019 по 25.06.2019 перебував на амбулаторному лікуванні, колегія суддів вважає ці доводи необґрунтованими та такими, що не впливають на вирішення справи по суті, оскільки в судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач підтвердив факт того, що наявне в матеріалах справи пояснення (том 1 а.с. 35) було власноручно написане саме ним та підписане саме ним, а тому позивачу було надано право щодо викладення своїх письмові пояснень в ході службового розслідування щодо обставин дисциплінарного проступку та доказів правомірності своїх дій та відповідно не було допущено порушення прав позивача, як особи, щодо якої проводилося службове розслідування. Наявні помилки щодо оформлення цього пояснення, зокрема щодо дати цього пояснення та дати відбирання пояснень у позивача не можуть бути підставою для скасування наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області №1118 від 18.07.2019 р., яким позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності звільнено зі служби в поліції, оскільки не впливають на можливість та суть наданих позивачем пояснень. Висновки суду першої інстанції та доводи позивача і його представника про те, що в ході службового розслідування мало місце допущення відповідачем порушення прав позивача, як особи, щодо якої проводилося службове розслідування, на надання письмових пояснень по факту його появи 12.06.2019 на службі у стані алкогольного сп`яніння, зокрема не було надано можливості надати пояснення під час проведення службового розслідування, а також доводи позивача про те, що під час проведення було отримано хибні висновки щодо перебування позивача в стані алкогольного сп`яніння, а відтак звільнення позивача є незаконним, колегія суддів з урахуванням наведених вище висновків вважає необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду даної справи. При цьому, колегія суддів вважає помилковим неприйняття судом першої інстанції наявного в матеріалах даної справи пояснення позивача, як належного доказу, з посиланням на суперечливість показань свідків, оскільки дані пояснення були дані самим позивачем, чому судом першої інстанції не було дано належної правової оцінки. Фактично права позивача щодо надання пояснень дотримані. При цьому надані пояснення фактично відповідають обставинам, встановленим в ході службового розслідування. Щодо посилання позивача на той факт, що перед роботою 12.06.2019 вранці ним вживалися ліки через часте серцебиття "тахікардію", а тому коли останній прибув на роботу до Хорольського відділу поліції ГУНП в Полтавській області він не перебував стані алкогольного сп`яніння, колегія суддів зауважує, що ці посилання спростовуються вже наведеним вище медичним висновком КНП "Хорольська ЦРЛ" №15 відповідно якого встановлено у позивача стан сп`яніння внаслідок вживання алкоголю, а також поясненням позивача в ході службового розслідування щодо вживання ним напередодні 11.06.2019 ввечері алкогольних напоїв та підтвердження ОСОБА_1 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції власноручного написання цього пояснення та підпису у ньому. Стосовно посилання позивача на порушення проведення освідування його за допомогою газоаналізатору Alcotest 6810, зав. №ARBF-0431, зокрема про те, що освідування позивача проводилось без використання одноразового мундштука приладом, який в останнє проходив перевірку калібровий, з порушенням встановленого в інструкції шестимісячного строку, а тому його результати не можуть вважатися достовірними, а також посилання на те, що в роздруківці тесту №1278, вказана температура +29, в той час як освідування проходило о 08.04 годині в приміщенні, яке обладнано кондиціонером, і в цей час відповідно до даних про погодні умови в м. Хоролі 12.06.2019 повітря о 06.00 годині становила +20 , а о 09.00 становила +25,0 С, що додатково вказує на несправність газоаналізатора Alcotest 6810, зав.№ARBF-0431, а тому у зв`язку з помилковістю результатів освідування позивач після написання власноручних пояснень, не заперечував проти проведення освідування в лікарні, колегія суддів відхиляє, як такі, що не спростовують факту того, що позивач перебував 12.06.2019 у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується вевевисновком КНП "Хорольська ЦРЛ" № 15 щодо результатів медичного огляду з метою встановлення факту вживання психореактивної речовини та стану сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів від 12.06.2019 р. Посилання позивача на те, що направляючи його до Хорольської ЦРЛ 12.06.2019 р. начальник сектору превенції Хорольського відділу поліції ГУНП в Полтавській області ОСОБА_11 вийшов за межі своїх владних повноважень у зв`язку з тим, що службове розслідування було призначено лише 18.06.2019 Наказом №533 і останнього не було включено до комісії, колегія суддів з урахуванням викладених вище висновків вважає такими, що не впливають на правомірність оскаржуваного наказу відповідача. Щодо посилання позивача на те, що під час освідування приладом для вимірювання концентрації парів алкоголю Алкотест-20, зав.№ДЭ в лікарській установі (Хорольська ЦРЛ) лікарем, який проводив його освідування не з`ясовувалось , чи вживав позивач лікарські препарати перед проведенням освідування, хоча мала це зробити, також під час відібрання пояснень останнього не з`ясовувала чи вживалися позивачем медичні препарати та які саме, оскільки в інструкції до приладу Алкотест - 203 при дослідженні повітря, що видихається на алкоголь нерідко допускаються помилки, а тому висновок №15, який вказує на те, що позивач перебував у стані алкогольного сп`яніння є помилковим, оскільки ознаки сп`яніння у позивача були відсутні, а здати аналіз крові або сечі позивачу не було запропоновано, колегія суддів вважає ці посилання необґрунтованими такими, що не впливають та не спростовують факту того, що за результатами проведеного 12.06.2019 р. медичного огляду згідно висновку КНП "Хорольська ЦРЛ" № 15 у позивача встановлено стан сп`яніння внаслідок вживання алкоголю. Доводи позивача про невідповідність ознакам алкогольного сп`яніння показів ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , а також доводів про те, що інші опитані особи під час проведення службового розслідування ознак алкогольного сп`яніння у позивача не виявили, колегія суддів вважає такими, що жодним чином не спростовують наведених висновків про те, що позивач 12.06.2019, прибувши на службу був у стані алкогольного сп`яніння, що є документально підтвердженим матеріалами даної справи. Посилання позивача на те, що в резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією не зазначено щодо наявності або відсутності в діянні позивача дисциплінарного проступку, колегія суддів вважає такими, що не спростовують правомірності оскаржуваного по даній справі наказу відповідача та не впливають на вирішення даної справи по суті. Зі змісту вказаного висновку службового розслідування вбачається, що позивач 12.06.2019 перебував на службі в стані алкогольного сп`яніння, що є дисциплінарним проступком. Також, щодо посилання позивача на протиправність наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 13.08.2019 р. №414 о/с, яким позивача було звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України № 580-VIIII у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби, накладеного відповідно до дисциплінарного статуту, колегія суддів відхиляє, оскільки вказаний наказ відповідача не є предметом позовних вимог ОСОБА_1 в межах спірних правовідносин по даній справі. Висновки суду першої інстанції про те, що винесений відносно ОСОБА_1 наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 18.07.2019 №1118 "Про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності" прийнятий управлінням з порушенням норм чинного законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню, колегія суддів вважає необґрунтованими, з урахуванням вже наведених вище судом апеляційної інстанції висновків, а також з огляду на той факт, що в ході апеляційного перегляду даної справи встановлено, що відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством, не допускаючи при цьому порушень прав та законних інтересів позивача. Колегія суддів зауважує, що з урахуванням правомірності наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області №1118 від 18.07.2019 "Про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності", вимоги позивача про стягнення з Головного Управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 13.08.2019 р. до дня фактичного поновлення на роботі є такими, що не підлягають задоволенню. Враховуючи викладене вище, колегія суддів за наслідками апеляційного перегляду даної справи приходить до висновку, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставин, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, а тому вважає помилковий висновок суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову шляхом визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області №1118 від 18.07.2019 "Про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності". Відповідно, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову. Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Частиною 1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи відповідача щодо правомірності проведеної перевірки є помилковими. Відповідно до ч.ч.1,2 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Оскільки, відповідно до п.1 ч.6 ст. 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище, і позивач не був службовою особою, який у значенні вказаного вище Закону займав відповідальне або особливо відповідальне становище, дана справа відноситься до справ незначної складності і відповідно до ч.5 ст.328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу задовольнити. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.12.2019 року по справі №440/3475/19 скасувати. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло Н.С. Бартош Повний текст постанови складено 20.10.2020 року