Постанова 4851 № 520/2244/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 лютого 2021 р.Справа № 520/2244/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Присяжнюк О.В., Суддів: Спаскіна О.А. , П`янової Я.В. , за участю секретаря судового засідання Медяник А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 року (ухвалене суддею Рубан В.В., повний текст якого складено 20.07.2020 р.) по справі № 520/2244/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головне управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області № 52 від 22.01.2020 в частині застосування дисциплінарного стягнення до заступника начальника Чугуївської ВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 у вигляді звільнення з посади; поновити майора поліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Чугуївського ВП ГУ НП в Харківській області з 22.01.2020 та стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь майора поліції ОСОБА_1 середній заробіток за час перебування у розпорядженні Головного управління поліції в Харківській області з 24.02.2020 по дату прийняття судового рішення. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області № 52 від 22.01.2020 в частині застосування дисциплінарного стягнення до заступника начальника Чугуївської ВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 у вигляді звільнення з посади; поновлено майора поліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Чугуївського ВП ГУ НП в Харківській області, з 23.01.2020; в іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач - Головне управління Національної поліції в Харківській області, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи, оскільки позивачем вчинено діяння несумісне з подальшим проходженням служби та відсутні обставини, які пом`якшують відповідальність позивача. Позивач подав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. У судовому засіданні позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін. Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги відповідача задоволенню не підлягають з наступних підстав. Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судовим розглядом встановлено, що Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області №1861 від 05.11.2019 призначено службове розслідування за фактами, викладеними у листі Харківського управління ДВБ Національної поліції України від 30.10.2019 № 3816/42-20/01-2019. Вищевказаний наказ прийнятий на підстав листа Харківського управління ДВБ Національної поліції України від 30.10.2019 № 3816/42-20/01-2019 щодо можливих неправомірних дій поліцейських Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області, за результатами яких СВ Чугуївського ВП внесена інформація до ЄРДР за № 12019220440001364 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 Кримінального кодексу України. Керівництвом Чугуївського ВП про вказаний факт не поінформовано керівництво ГУ НП в Харківській області та Харківське управління ДВБ Національної поліції України, матеріали вказаного кримінального провадження до Територіального управління ДБР, розташованого у місті Полтаві, направлені не були. Службовим розслідуванням, щодо позивача встановлено, що 28.10.2019 о 20.12 до Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області зі служби екстреного виклику " 102" надійшло повідомлення ОСОБА_2 про те, що на вул. Радянській м. Чугуїв, знаходиться автомобіль "ГАЗ-3302", н.з. НОМЕР_1 , біля якого двоє осіб здійснюють порубку дерев. Старшим інспектором - черговим СРПП № 3 Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області майором поліції ОСОБА_3 на місце події направлено групу реагування патрульної поліції та слідчо-оперативну групу. На місце події виявлено заявника ОСОБА_2 , який повідомив поліцейським обставини події, показав відеозапис та поінформував, щодо незаконної порубки деревини причетний діючий поліцейський Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області. У подальшому автомобіль ГАЗ -3302 евакуйований на територію Чугуївського ВП, зібраний матеріал лейтенантом поліції ОСОБА_4 передано майору поліції ОСОБА_3 29.10.2019 за вищевказаним матеріалом начальником відділення № 1 СВ Чугуївського ВП майором поліції Макаренком О.П. внесено інформацію до ЄРДР за № 12019220440001364 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбачено ч. 2 ст. 246 Кримінального кодексу України. 30.10.2019 зазначене кримінальне провадження для прийняття рішення направлено до Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області. В порушення вимог пункту 61 Переліку правопорушень та подій, інформація про які подається до центрального органу управління поліції, головних управлінь Національної поліції в Автономній республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві, затвердженого наказом Національної поліції України від 04.07.2018 № 645, пункту 8 розділу І Наказу № 575, пунктів 2, 3 розділу XIV Наказу № 575, частини 3 статті 8 Закону України "Про державне бюро розслідувань" заступник начальника Чугуївського ВП майор поліції ОСОБА_1 після отримання від майора поліції ОСОБА_3 інформації щодо можливої причетності до незаконної порубки деревини поліцейських, не повідомив про це начальника Чугуївського ВП полковника поліції ОСОБА_5 , що унеможливлювало виконання останнім вимог пункту 2 розділу XIV Інструкції з організації реагування, у частині інформування чергової служби ГУНП та частини 3 статті 8 Закону України "Про державне бюро розслідувань", у частині негайного інформування територіального управління Державного бюро розслідувань про правопорушення, яке відноситься до їх підслідності. Висновком службового розслідування, затвердженого 02.01.2020 Т.в.о. начальника ГУНП в Харківській області, яким, зокрема, встановлено порушення службової дисципліни з боку заступника начальника Чугуївського ВП майора поліції ОСОБА_1 , яке виразилось в порушенні вимог підпункту 7 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 розділу 5 функціональних обов`язків, у частині не забезпечення належного контролю за дотриманням підлеглими службової дисципліни, що призвело до допущення т.в.о. начальника СРПП №3 Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_6 , старшим інспектором - черговим СРПП № 3 Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області майором поліції ОСОБА_3 , інспектором СРПП № 3 Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 та поліцейським СРПП № 3 Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області старшим сержантом поліції ОСОБА_8 дисциплінарних проступків під час реагування 28.10.2019 на повідомлення ОСОБА_2 щодо незаконної порубки деревини; вимог пункту 2 розділу 5 функціональних обов`язків, у частині неприйняття участі у проведенні інструктажу 28.10.2019 працівників патрульної поліції Чугуївського ВП ГУ НП в Харківській області перед заступанням на службу з охорони публічної безпеки та порядку; вимог пункту 8 розділу І Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 № 575 у частині не повідомлення начальника Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області полковника поліції Парфенова О.В. про отриману від майора поліції ОСОБА_3 інформацію щодо факту можливої причетності поліцейських до незаконної порубки деревини, що унеможливлювало виконання останнім вимог п. 2 розділу ХІV Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 16.02.2018 № 111 та ч. 3 ст. 8 Закону України "Про державне бюро розслідувань" у частині негайного інформування територіального управління Державного бюро розслідувань про правопорушення, яке відноситься до їх підслідності. Прийнято рішення, що за вказані порушення до ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з займаної посади. Наказом ГУ НП в Харківській області від 22.01.2020 № 52 до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади. Не погоджуючись із вищевказаним наказом відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ є протиправним, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, а ОСОБА_1 поновленню на посаді, з якої його звільнено, з 23.01.2020. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стаття 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення. Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про Національну поліцію", поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Згідно із пунктом 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватись положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства України; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України "Про дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 № 2337-VІІІ. Статтею 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Згідно із п. 7 ст. 3 Дисциплінарний статут Національної поліції України, керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень. Відповідно до ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Згідно із ст. 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Відповідно до ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (ч. 2 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України). Згідно із ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції. Відповідно до ч. 2 ст.14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (ч. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту). Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807. Пунктом 1 розділу 2 вказаного Порядку передбачено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Відповідно до п.п.1-3 розділу 5 Порядку №893 від 07.11.2018, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. На підставі пункту першого Розділу VІ Порядку № 893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Відповідно до ч. 3 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє (ч. 12 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України). Суд апеляційної інстанції зазначає, що питання про наявність підстав для застосування до особи дисциплінарного стягнення з`ясовується під час службового розслідування, а правова оцінка правильності рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна ґрунтуватися на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України, чи дійсно у діях працівника, якого притягнули до дисциплінарної відповідальності, є встановлені законом підстави для застосування певного виду дисциплінарного стягнення. Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у постанові Верховного Суду від 26.11.2020 р. у справі № 580/1415/19. Як вбачається з оскаржуваного наказу, відповідач, в порушення вимог чинного законодавства не обґрунтував обраний до застосування вид дисциплінарного стягнення, ступінь тяжкості скоєного дисциплінарного проступку, попередню поведінку працівника, ставлення працівника до виконання службових обов`язків, встановити обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність. Крім того, при застосуванні до позивача одного з найсуворіших дисциплінарних стягнень, вказані обставини не враховані відповідачем, у зв`язку з чим рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, набуло нездоланних дефектів змісту, що підтверджує його необґрунтованість. Судовим розглядом встановлено, що згідно послужного списку у ОСОБА_1 наявні дисциплінарні стягнення у вигляді "догани", застосоване до нього Наказом Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області /о від 15.11.2019 , діє до 21.02.2020 та "суворої догани", застосоване до нього Наказом Чугуївського ВП ГУНП в Х/о від 21.11.2019, діє до 21.03.2020. Проте, вказані дисциплінарні стягнення застосовані до позивача після призначення службового розслідування Наказом від 05.11.2019 № 1861 та про їх наявність не вказано у висновку за результатами вказаного службового розслідування. Станом на 22.01.2020 р. у позивача відсутні інші дисциплінарні стягнення. Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про помилковість доводів відповідача, що при застуванні до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади враховані положення ч. 12 ст. 19 Дисциплінарного статуту. Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права. Згідно із ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням. Відповідно до п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - .

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 року по справі № 520/2244/2020 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. . Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді О.А. Спаскін Я.В. П`янова Повний текст постанови складено 15.02.2021 року